Рішення

від 25.06.2015 по справі 910/11137/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2015Справа №910/11137/15

За позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк "Укргазбанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СПК БВ ДЕСНА"

про стягнення 13 672, 73 грн.

Суддя Бондарчук В.В.

Представники:

від позивача: Цурка Н.О.

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство акціонерний банк "Укргазбанк" (далі -позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СПК БВ ДЕСНА" (далі -відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 7 600, 00 грн., інфляційних збитків у сумі 1 678, 45 грн., 3% річних у розмірі 436, 91 грн., пені у сумі 157,37 грн., штрафу у розмірі 3 800, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про відкриття рахунку в цінних паперах № 4064/09 від 03.04.2009 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.04.2015 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 04.06.2015 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд справи відкладався у порядку п.п. 1-2 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, причин неявки суду не повідомив.

Суд відзначає, що відповідач повідомлявся ухвалами суду про час та місце розгляду даної судової справи, проте відзиву на позовну заяву не подав, в судове засідання своїх представників не направив, заявлені позовні вимоги не заперечив.

Так, частиною 2 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, про місцезнаходження останньої.

З наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України вбачається, що місцезнаходженням відповідача є: 01010, м. Київ, вул. Московська, буд. 8, літера Е.

Ухвали господарського суду міста Києва від 30.04.2015 р. та від 04.06.2015 р. судом направлено на зазначену у витязі адресу відповідача, проте до суду повернувся конверт з ухвалою суду від 30.04.2015 р. з відміткою «за закінченням терміну зберігання», при цьому поштове повідомленням про вручення або конверт з ухвалою суду від 04.06.2015 р. до суду не повернулися.

Так, відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», за змістом статті 64 ГПК України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Приймаючи до уваги, що представник відповідача був належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представників відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та витребуваних судом.

У судовому засіданні 25.06.2015 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.04.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «СПК БВ ДЕСНА» (далі - депонент) та Відкритим акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк» (далі - зберігач) укладено договір про відкриття рахунку в цінних паперах № 4064/09, умовами якого передбачено, що депонент доручає, а зберігач зобов'язується надавати депоненту послуги відносно відкриття та ведення рахунку в цінних паперах, зберігання належних депоненту цінних паперів, проведення операцій по даному рахунку, отримання прибутку по цінним паперам на викладених нижче умовах згідно Положення про депозитарну діяльність, затвердженого ДКЦПФР від 17.10.2006 р. за № 999, внутрішньому положенню зберігача цінних паперів та інших внутрішніх документах зберігача, чинному законодавству України та на підставі розпоряджень депонента.

У відповідності до п. 1.3 статуту Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк», затвердженого загальними зборами акціонерів АБ «Укргазбанк» 29-30.04.2014 р., протокол № 1, банк є правонаступником Відкритого акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк», правонаступника акціонерного банку «Укргазбанк», створеного у вигляді відкритого акціонерного товариства, правонаступника акціонерного банку «Укргазбанк», створеного у вигляді закритого акціонерного товариства, який є правонаступником акціонерного банку «Інтергазбанк», створеного у вигляді закритого акціонерного товариства, який, в свою чергу, є правонаступником акціонерного банку «Хаджибейбанк», зареєстрованого Національним банком України 21 липня 1993 року за № 183, створеного згідно з рішенням установчих зборів (протокол №1 від 3 червня 1993 року) на умовах установчого договору, укладеного 25 травня 1993 року.

Так, згідно п. 2.3. договору, депонент зобов'язаний, зокрема сплачувати послуги зберігача у відповідності з тарифами, умовами та строками передбаченими даним договором.

Відповідно до п. 3 договору, депонент сплачує послуги зберігача згідно з даним договором та у відповідності із затвердженими тарифами зберігача (додаток № 1), котрі є невід'ємною частиною даного договору та не суперечить вимогам встановленим ДКЦПФР згідно з Антимонопольним комітетом України.

Оплата послуг зберігача включає в себе абонентську плату та вартість послуг в залежності від виконаних дій та/або операцій, згідно з тарифами зберігача.

Види, кількість та загальна вартість послуг наданих депоненту згідно з даним договором, в т.ч. проведених за відповідний період, належним чином відображається в акті прийому-передачі наданих послуг за певний період, котрі підписують сторони.

Плата за послуги надані зберігачем, вноситься депонентом, щомісячно до 25 числа наступного за тим місяцем, в якому надавалися послуги згідно акту прийому-передачі наданих послуг. В окремих випадках акт прийому-передачі може надаватися в строки за домовленістю сторін.

Згідно п. 2.2. абз. 4 даного договору, тарифи за депозитарне обслуговування можуть змінюватись, про що зберігач зобов'язаний письмово сповістити депонента не пізніше як за десять робочих днів до моменту вступу в силу нових тарифів. У випадку, якщо сторони не дійдуть спільної згоди щодо нових тарифів, депонент має право розірвати договір в порядку зазначеному в п. 7 даного договору.

Підпунктами 9, 10 п. 6 договору передбачено, що у випадку затримки сплати вартості наданих послуг зберігача депонент сплачує зберігачу пеню у розмірі 0, 5 % від загальної суми (за кожен день прострочення), що підлягає до сплати.

Якщо платіж за надані депоненту депозитарні послуги прострочено більш ніж на тридцять днів, то така дія депонента вважається відмовою від виконання умов даного договору, та зобов'язує депонента сплатити штраф у розмірі 50 % від суми заборгованості депонента, визначеної на день фактичної сплати. До моменту погашення заборгованості депонентом, зберігач призупиняє виконання операцій по рахунку в цінних паперах депонента за що зберігач не несе будь-якої відповідальності.

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами. Строк дії договору один рік. У випадку коли строк дії договору закінчуватиметься, а сторони не виявлять письмового бажання розірвати договір він вважається продовженим на кожен наступний вік відповідно. Сторона, що виявила бажання з будь-яких причин розірвати договір повинна письмово повідомити іншу сторону за сорок п'ять днів до моменту розірвання із зазначенням причин (п. 7 договору).

Відповідач звернувся до позивача зі заявою № 03-04/09-2 від 03.04.2009 р., в якій просив відкрити рахунок у цінних паперах Товариству з обмеженою відповідальністю «СПК БВ ДЕСНА» відповідно до договору про відкриття рахунку № 4064/09 від 03.04.2009 р.

Також, на виконання умов договору про відкриття рахунку в цінних паперах № 4064/09 від 03.04.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «СПК БВ ДЕСНА» та Відкритим акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк» укладено додаток № 1 - «Витяг з тарифів», відповідно до якого сторони узгодили вид послуг, розмір плати (тарифів) та порядок сплати комісії.

Оскільки сторони не надали суду жодних доказів щодо направлення письмового повідомлення про розірвання договору будь-якою зі сторін, суд приходить до висновку, що договір автоматично пролонговувався та станом на день прийняття рішення по справі є чинним.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем були надані послуги за період з 17.02.2012 р. по 26.12.2014 р. на загальну суму 7 600, 00 грн., що підтверджується випискою по рахунку 3579957129765.980.

Матеріалами справи також підтверджується, що відповідач за надані послуги не розрахувався, в результаті чого за останнім утворилась заборгованість у розмірі 7 600, 00 грн.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує зобов'язання щодо оплати наданих послуг за договором про відкриття рахунку у цінних паперах № 4064/09 від 03.04.2009 р., внаслідок чого за останнім утворилася заборгованість у розмірі 7 600, 00 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 1 678, 45 грн. - інфляційних збитків, 436, 91 грн. - 3 % річних, 157, 37 грн. - пені, та 3 800, 00 грн. - штрафу у розмірі 50 % від суми заборгованості.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору про відкриття рахунку у цінних паперах № 4064/09 від 03.04.2009 р., суд дійшов висновку, що за своєю правовою природою він є договором про надання послуг.

Згідно з частиною першою статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

У відповідності до положень ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 2 ст. 901 Цивільного кодексу України визначено, що положення глави 63 Цивільного кодексу України можуть застосовуватись до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно ст. 1 Закону України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні», договір про відкриття рахунку в цінних паперах - договір між власником цінних паперів та обраним ним зберігачем про передачу власником належних йому цінних паперів зберігачу для здійснення депозитарної діяльності.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Положеннями статті 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що позивач виконав свої зобов'язання за договором належним чином, надав передбачені договором послуги на загальну суму 7 600, 00 грн.

Однак відповідач оплати наданих позивачем послуг не провів, доказів зворотного суду не надав.

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не надав суду жодних доказів належного виконання свого зобов'язання щодо оплати наданих послуг та не спростував заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору про відкриття рахунку у цінних паперах № 4064/09 від 03.04.2009 р. та положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, а тому підлягають задоволенню вимоги позивача про стягнення з відповідача 7 600, 00 грн. - основної заборгованості.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 1 678, 45 грн. - інфляційних збитків, 436, 91 грн. - 3 % річних, 157, 37 грн. - пені, та 3 800, 00 грн. - штрафу у розмірі 50 % від суми заборгованості.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Штрафними санкціями згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

В силу положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним.

Оскільки положення договору не містять вказівки на встановлення іншого строку припинення нарахування пені, ніж встановленого в ст. 232 Господарського кодексу України, то нарахування штрафних санкцій припиняється зі сплином 6 місяців.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок пені та встановив, що в останньому допущено помилки у визначенні періоду простроченого грошового зобов'язання, розрахунок проведено за період більше 6 місяців в порушення положень ч. 6 ст. 232 ГК України, проте сума стягнення пені нарахована вірно, тому підлягає задоволенню вимога в частині стягнення 157, 37 грн. - пені.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 1 678, 45 грн. - інфляційних збитків, 436, 91 грн. - 3 % річних та 3 800, 00 грн. - штрафу у розмірі 50 % від суми заборгованості, суд зазначає наступне.

Так, підпунктом 10 п. 6 договору зазначено, якщо платіж за надані депоненту депозитарні послуги прострочено більш ніж на тридцять днів, то така дія депонента вважається відмовою від виконання умов даного договору, та зобов'язує депонента сплатити штраф у розмірі 50 % від суми заборгованості депонента, визначеної на день фактичної сплати. До моменту погашення заборгованості депонентом. Зберігач призупиняє виконання операцій по рахунку в цінних паперах депонента за що зберігач не несе будь-якої відповідальності.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом перевірено правильність наданого позивачем розрахунку 3% річних, штрафу та інфляційних збитків і встановлено, що останні відповідають вимогам чинного законодавства.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором про відкриття рахунку у цінних паперах № 4064/09 від 03.04.2009 р. з нього підлягають стягненню 3 % річних у розмірі 436, 91 грн., інфляційні збитки у сумі 1 678, 45 грн. та 3 800, 00 грн. - штраф у розмірі 50 % від суми заборгованості.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СПК БВ ДЕСНА" (01010, м. Київ, вул. Московська, буд. 8, літера Е, ідентифікаційний код - 35309285), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» (03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1, ідентифікаційний код - 23697280) 7 600 (сім тисяч шістсот) грн. 00 коп. - заборгованості, 157 (сто п'ятдесят сім) грн. 37 коп. - пені, 1 678 (одну тисячу шістсот сімдесят вісім) грн. 45 коп. - інфляційних збитків, 436 (чотириста тридцять шість) грн. 91 коп. - 3 % річних, 3 800 (три тисячі вісімсот) грн. 00 коп. - штрафу у розмірі 50% від заборгованості та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено: 02.07.2015 р.

Суддя Бондарчук В.В.