Рішення

від 25.06.2015 по справі 910/10732/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2015Справа №910/10732/15

За позовомПриватного підприємства комерційна фірма «Реал-М» ДоПублічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» Простягнення 59 015, 58 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача: Семененко С.І. - за дов.;

Від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Відповідача про стягнення з останнього на свою користь отримані без достатніх правових підстав грошові кошти у розмірі 52 887, 58 грн., 3% річних за користування чужими грошовими коштами у розмірі 217, 00 грн., індексу інфляції у розмірі 5 911, 00 грн.

27.04.2015р. Ухвалою суду було порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 11.06.2015р.

Ухвала суду про порушення провадження у справі від 27.04.2015р. була надіслана за адресою відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 04050, м. Київ, вул. Артема, 60 та була отримана відповідачем, що підтверджується повернутим суду рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (ухвали суду від 27.04.2015р.).

Відповідно до статті 64 ГПК України судом вчинені дії для належного повідомлення відповідача по справі.

На призначене судове засідання представник відповідача не з'явився, витребуваних ухвалою суду від 27.04.2015р. документів не надав.

Отже, відповідач завчасно був повідомлений про місце, дату та час судового засідання, і у разі наміру подати відзив на позовну заяву, письмові пояснення, додаткові документи, мав достатньо часу для цього.

Враховуючи встановлений ч. 1 ст. 69 ГПК України строк вирішення спору, враховуючи положення статті 75 ГПК України суд здійснює розгляд справи за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20 лютого 2015 року Приватним підприємством комерційна фірма «Реал-М» (далі - Позивач) було здійснено перерахування коштів у сумі 52 887, 58 грн. на користь ТОВ «АНТ-Електрик» (код ЄДРПОУ 37152999).

Підставою для перерахування Позивачем наведеної суми грошових коштів був рахунок-фактура №168 від 20.02.2015 р.

Вказаний платіж було проведено з розрахункового рахунку №26009055718772, відкритого Позивачем у ЗАПОРІЗЬКОМУ РУ ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», м. Запоріжжя, на розрахунковий рахунок №26005017103101, відкритий ТОВ «АНТ-Електрик» у відділенні «Центральне РУ» Публічного акціонерного товариства Банк «Фінанси та Кредит» (далі - Відповідач).

Підтвердженням перерахування грошових коштів у сумі 52 887, 58 грн. є належна копія платіжного доручення Позивача № 126 від 20.02.2015р. з відміткою Запорізького відділення ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» про проведення платежу 20.02.2015р. року о 15 год. 31 хв.

Однак, після проведення оплати та списання коштів з банківського рахунку Позивача, останньому стало відомо, що ТОВ «АНТ-Електрик» не отримав перераховані кошти, оскільки рахунок ТОВ «АНТ-Електрик» №26005017103101, відкритий у відділенні «Центральне РУ» ПAT Банк «Фінанси та Кредит», м. Київ, було закрито 06.02.2015р., а отже на момент проведення платежу 20.02.2015 р. такого рахунку вже не існувало.

Підтвердженням факту закриття розрахункового рахунку №26005017103101, відкритого ТОВ «АНТ-Електрик» у відділенні «Центральне РУ» ПAT Банк «Фінанси та Кредит» м. Київ, є належна копія довідки № 1319 від 19.02.2015р., виданої відділенням № 36 «Центральне РУ» ПAT Банк «Фінанси та Кредит» за підписом заступника начальника відділення Смутило Ю.В., що скріплений печаткою.

Позивач звертався до Відповідача з претензією (вимогою) про повернення безпідставно набутих коштів, яку останній отримав 10.03.2015р. за вх. №583.

Однак, вимога Позивача Відповідачем не була виконана.

Таким чином, за твердженням Позивача, Відповідач фактично отримавши без достатньої правової підстави належні Позивачу грошові кошти, продовжує незаконно їх зберігати, хоча зобов'язаний в силу Закону негайно повернути зазначену грошову суму у розмірі 52 887,58 грн. Позивачу.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, з наступних підстав:

Пунктом 2.33. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Національного банку України №22 від 21.01.2004р., визначено - якщо кошти зараховані на рахунок "Кредитові суми до з'ясування" унаслідок відсутності в банку отримувача рахунку, зазначеного в електронному розрахунковому документі як рахунок отримувача, і банк отримувача не має наміру уточнювати номер рахунку, то він повертає кошти з рахунку "Кредитові суми до з'ясування" не пізніше наступного робочого дня після їх надходження із зазначенням номера та дати електронного розрахункового документа та причини повернення.

Відповідно до положень п. 2.32. Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Національного банку України № 22 від 21.01.2004р., для встановлення належного отримувача банк отримувача зобов'язаний надіслати банку платника запит щодо уточнення номера рахунку та/або коду отримувача.

Якщо немає змоги встановити належного отримувача, або не надійшли уточнені дані від банку платника, то банк не пізніше четвертого робочого дня зобов'язаний повернути кошти банку, що обслуговує платника, із зазначенням номера та дати електронного розрахункового документа та причини повернення.

Відповідальність за шкоду, завдану суб'єктам переказу у разі недотримання цих вимог, покладається на банк, що обслуговує отримувача.

Положення Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Національного банку України № 22 від 21.01.2004р., та інші нормативно-правові акти Національного банку України, є обов'язковими для виконання Відповідачем в силу приписів ч. 40 ст. 2, ч.2 ст. З, ч. 1 ст. 55, ст. 66 Закону України «Про банки та банківську діяльність», ст. 7 Закону України «Про Національний Банк України».

Зважаючи на це, перерахована Позивачем грошова сума у розмірі 52 887,58 грн. була зарахована на рахунок "Кредитові суми до з'ясування» у відділенні «Центральне РУ» ПAT Банк «Фінанси та Кредит» м. Київ, та при цьому Відповідач в порушення вимог чинного законодавства не здійснив заходи щодо уточнення номера рахунку отримувача коштів і в установлений строк не повернув належні Позивачу грошові кошти.

Згідно до положень ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до статті 193 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення.

Статтею 525 Цивільного кодексу України та ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися - належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Виходячи з зазначеного, Відповідач фактично отримавши без достатньої правової підстави належні Позивачу грошові кошти та продовжуючи незаконно їх зберігати, зобов'язаний в силу ст. 1212 ЦК України повернути грошову суму у розмірі 52 887, 58 грн.

Окрім вказаної суми, в зв'язку із порушенням Відповідачем строку повернення грошових коштів, визначеного пунктом 2.32 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Національного банку України №22 від 21.01.2004р., та у відповідності до положень ст. 625 Цивільного кодексу України, стягненню з Відповідача також підлягають інфляційні витрати та 3% річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Згідно здійсненого Позивачем розрахунку, з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим, з Відповідача підлягає стягненню 217, 00 грн. 3% річних.

За розрахунком Позивача з Відповідача підлягає стягненню індекс інфляції в розмірі 5 911, 00 грн.

Однак, за перерахунком суду до стягнення підлягає сума індексу інфляції в розмірі 5 711, 86 грн., тому позовна вимога позивача в частині стягнення інфляційних витрат підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах суду доведено, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Витрати по оплаті судового збору, згідно ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (04050, м. Київ, вул. Артема, 60; Код: 09807856) на користь Приватного підприємства комерційна фірма «Реал-М» (69063, м. Запоріжжя, вул. Червоногвардійська, буд. 40; Код: 32729547) отримані без достатніх правових підстав грошові кошти в розмірі 52 887 (п'ятдесят дві тисячі вісімсот вісімдесят сім) грн. 58 коп., 5 711 (п'ять тисяч сімсот одинадцять) грн. 86 коп. інфляційних витрат, 3 % річних у розмірі 217 (двісті сімнадцять) грн. 00 коп. та судовий збір в розмірі 1 821 (одна тисяча вісімсот двадцять одна) грн. 53 коп.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 02.07.2015р.

Суддя І.І.Борисенко