Рішення

від 16.06.2015 по справі 911/1940/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ - 32, вул. С. Петлюри 16тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"16" червня 2015 р. Справа № 911/1940/15

за позовом публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» , м. Дніпропетровськ,

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Мотрохо2013" , смт. Димер Вишгородського району,

про стягнення 23 649,56 грн.

Суддя О.В. Конюх

представники сторін:

від позивача: Яндульський Д.В. , уповноважений, довіреність від 17.09.2012р.№3025-О;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ:

позивач - публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», м. Дніпропетровськ, звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 30.03.2015р. до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Мотрохо2013», смт. Димер Вишгородського району, в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість за кредитом в розмірі 12 288,23 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 8 152,56 грн. та 3 208,77 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, а також покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

Позовні вимоги позивача обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем - товариством з обмеженою відповідальністю «Мотрохо2013» своїх зобов'язань за договором банківського обслуговування від 26.11.2013р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 30.04.2015р. позовну заяву публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №911/1940/15 та призначено справу до розгляду на 19.05.2015р.

Ухвалами господарського суду Київської області від 19.05.2015р. та від 09.06.2015р. розгляд справи було відкладено на 09.06.2015р. та 16.06.2015р. відповідно.

10.06.2015р. до господарського суду Київської області із супровідним листом від 10.06.2015р. від позивача надійшли витребувані судом документи, в тому числі виписки по рахункам відповідача.

В судові засідання 19.05.2015р., 09.06.2015р. та 16.06.2015р. з'явився повноважний представник позивача, який надав пояснення по суті позову. Відповідач у судові засідання 19.05.2015р., 09.06.2015р. та 16.06.2015р. свого представника не направив, витребувані ухвалами суду від 30.04.2015р., від 19.05.2015р. та від 09.06.2015р. документи не представив та відзив на позов не подав, про причини нез'явлення суд належним чином не повідомив, хоча про дату, час та місце проведення судових засідань повідомлявся судом належним чином.

Відповідно до позиції Вищого господарського суду, викладені в пункті 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи у разі виконання судом вимог частини першої ст. 64, ст. 87, ГПК України.

Суд, у відповідності до вимог ст. 64, 87 ГПК України, направляв відповідачу на належну адресу, вказану у позовній заяві, яка відповідає даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, копії ухвал господарського суду рекомендованим листом з повідомленням, які повернуті підприємством зв'язку з посиланням на відсутність адресата за зазначеною адресою.

Відповідно до роз'яснень та рекомендацій Пленуму Вищого господарського суду України, викладені в пункті 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи у разі виконання судом вимог частини першої ст. 64, ст. 87 ГПК України. За змістом зазначених статей, зокрема, в разі якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 «Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до права суду, передбаченого ст. 75 ГПК України, справа розглянута за наявними матеріалами.

Розглянувши позов публічного акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк», м. Дніпропетровськ (далі по тексту - ПАТ КБ «ПриватБанк», Банк) до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Мотрохо2013», смт. Димер Вишгородського району (далі по тексту - ТОВ «Мотрохо2013», Клієнт), вислухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів. Майново - господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі господарських договорів (частина 1 ст. 179 ГК України) і сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина ст. 628 ЦК України).

Відповідно до частини 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 ст. 639 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, 26.11.2013р. ТОВ "Мотрохо2013" звернулось до ПАТ КБ "ПриватБанк" із "Заявлением о присоединении к условиям и правилам предоставления банковских услуг" та "Заявлением на открытие счета", за якими відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (надалі - Умови), Тарифів Банку, що розмішені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, http://client-bank.privatbank.ua, які разом із заявами складають договір банківського обслуговування від 26.11.2013р. (надалі - Договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору.

Так, відповідачу було відкрито поточний рахунок №26008052723848 та зареєстровано в системах клієнт-банк, інтернет клієнт-банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

У заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг зазначено, що клієнт підписавши цю заяву, погоджується з Умовами та Правилами надання банківських послуг, у тому числі з Умовами та Правилами обслуговування по розрахунковим картам (що розміщені на сайті банку www.privatbank.ua та http://client-bank.privatbank.ua), Тарифами банку, які разом з цією заявою та карткою зі зразками підпису і відбитка печатки складають договір банківського обслуговування. Своїм підписом клієнт приєднується та зобов'язується виконувати умови, викладені в Умовах та Правилах надання банківських послуг, Тарифах ПриватБанку - Договорі банківського обслуговування в цілому . Підписавши дану заяву, клієнт погодив підписання угод, договорів, додаткових угод, заяв, актів, платіжних та інших документів як шляхом власноручного підпису, так і шляхом накладення електронного цифрового підпису, отриманого в порядку, передбаченому умовами та правилами надання банківських послуг. Відносини між банком та клієнтом можуть вирішуватись як шляхом підписання окремих договорів або додаткових угод до цього Договору, так і шляхом обміну інформацією/узгодження щодо банківського обслуговування з клієнтом через web-сайти банку www.privatbank.ua, http://client-bank.privatbank.ua або інший Інтернет-/ SMS-ресурс, зазначений банком. На час укладання договорів, а також додаткових угод до них банк і клієнт допускають використання факсимільного відтворення печатки банку і підпису особи, уповноваженої підписувати договори й угоди до них від імені банку, здійсненого за допомогою засобів копіювання.

Згідно розділу 1 Умов, розміщених на web-сайті банку http://www.privatbank.ua, Правила надання банківських послуг є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг ПриватБанку.

Відповідно до частини 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Оскільки зміст правочину між сторонами зафіксований у вищеперерахованих документах, доказів існування якихось інших "Умов та правил надання банківських послуг", крім тих, що розміщені на сайті позивача, на які позивач посилається в позові, і згоду на використання яких власноручно дав відповідач, суду не подано, відповідно сторони не порушили вимог частини 1 ст. 208 ЦК України щодо письмової форми укладання правочинів між юридичними особами, та у відповідності до ст. 638 ЦК України досягли домовленості з усіх його істотних умов.

Відповідно до вищезазначених норм закону, судом встановлено, що ПАТ КБ "ПриватБанк" (банк) та ТОВ "Мотрохо2013" уклали Договір банківського обслуговування від 26.11.2013р., який за правовою природою є змішаним договором з елементами договору банківського рахунку та кредитного договору.

Відповідно до частини 1 ст. 1066 та частин 1, 2 ст. 1067 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами. Банк зобов'язаний укласти договір банківського рахунка з клієнтом, який звернувся з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам.

Відповідно до ст. 1069 ЦК України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. При цьому права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1054, частиною 1 ст. 1055 та частиною 1 ст. 1056-1 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Частиною 1 ст. 173 та пунктом 2 частини 1 ст. 175 ГК України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно заяви від 26.11.2013р., яка підписана ТОВ "Мотрохо2013" шляхом накладання електронно-цифрового підпису у системі інтернет-клієнт-банк Приват24, відповідачу було надано кредит за послугою "Гарантований платіж".

Порядок надання кредиту за послугою "Гарантований платіж" визначено пунктами 3.1.1.73-31.1.1.86 та розділом 3.2.2. Умов та правил надання банківських послуг (далі - Умови).

Відповідно до пункту 3.1.1.73. Умов ПАТ КБ "ПриватБанк" надає послугу Гарантованих платежів для виконання грошових зобов'язань за господарськими договорами, що укладається між клієнтом та його контрагентами, а також між клієнтом і банком (далі - послуга). Послуга надається у вигляді виконання Банком заявок на договірне списання коштів (далі - "гарантований платіж" або "заявка"), згідно якої клієнт-платник доручає Банку зарахувати кошти на рахунок отримувача, в сумі і в дату, зазначені при створенні заявки. Послуга надається Банком як за рахунок власних коштів платника, так і за рахунок кредитних коштів. Споживачами цієї послуги є платник і одержувач платежів за господарськими договорами.

Відповідно до пункту 3.1.1.74. Умов у разі необхідності отримання отримувачем послуги, платник за допомогою системи дистанційного обслуговування інтернет - клієнт - банк "Приват-24" (далі - "Приват-24") подає в банк заявку на договірне списання коштів за встановленою формою, обов'язковими реквізитами якої є: номер і дата заявки (присвоюється автоматично), рахунок платника, рахунок одержувача, сума платежу, призначення платежу (із зазначенням відомостей про господарському договорі, на виконання оплати по якому подається заявка), дата зарахування коштів одержувачу (дата виконання заявки), вказівки за рахунок яких коштів (власних коштів клієнта/кредитних/змішано) необхідно зарезервувати гроші для виконання гарантованого платежу. Створені в Приват-24 заявки в обов'язковому порядку підписуються ключами електронних підписів посадових осіб клієнтів-платників.

Відповідно до пункту 3.1.1.75 Умов після отримання банком за допомогою системи дистанційного обслуговування заявки (система Іntегnet Ваnкіng Приват24 - офіційний канал зв'язку між банком та клієнтом відповідно до п. 1.1.1.90 Умов), Банк розглядає його на предмет надання або відмови у наданні послуги, у разі відсутності у платника власних коштів та/або некредитоспроможності платника.

Відповідно до пункту 3.2.2.1 Умов Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати клієнту кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії, з лімітом та на цілі, зазначені, в заявці на договірне списання коштів (надалі - гарантованій платіж або заявка), в обмін на зобов'язання клієнта по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди в обумовлені цим договором строки. Відновлювана кредитна лінія (далі - "кредит") надається Банком для виконання клієнтом платежів за заявками на договірне списання коштів з датою виконання в майбутньому за господарськими договорами, яка не перевищує терміну повернення кредиту, та може бути змінена або скасована позичальником за згодою одержувача (шляхом підтвердження через дистанційний канал банківського обслуговування інтернет-клієнт-банк "Приват24"), шляхом перерахування Банком кредитних коштів на рахунок 3648, з подальшім перерахуванням в дату виконання на поточний рахунок одержувачів, що вказані в заявці. Після видачі кредиту, подані позичальником Банку заявки можуть бути відкликані позичальником виключно при отриманні згоди на її відкликання від одержувача (шляхом підтвердження через дистанційний канал банківського обслуговування інтернет-клієнт-банк "Приват24"). Будь-які суперечки між платником (позичальником) та одержувачем грошових коштів, в тому числі ті, які виникли після видачі кредиту, вирішуються платником (позичальником) з отримувачем самостійно без пред'явлення платником (позичальником) до Банку вимоги про відкликання заявки про платіж.

Під датою виконання заявки Сторони погодили дату зарахування кредитних коштів на поточний рахунок одержувача, зазначеного у заявці Клієнта. Клієнт погашає заборгованість по кредиту в розмірі, зазначеному в заявці Клієнта, в строк до 30 днів з дати виконання заявки. За користування кредитом у період з дати ініціювання Клієнтом заявки до дати виконання заявки Клієнт сплачує винагороду за надання фінансового інструменту в розмірі 4% річних (але не менш ніж 5 гривень) від розміру кредиту, зазначеного у черговій заявці Клієнта. Винагорода за надання фінансового інструменту сплачується Клієнтом в дату надання в Банк чергової заявки. У період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів до 30.06.2014р. Клієнт за користування кредитом сплачує Банку відсотки в розмірі 28% річних, а починаючи з 01.07.2014р. Клієнт за користування кредитом сплачує Банку відсотки в розмірі 36% річних від суми заборгованості. У разі не погашення заборгованості Клієнтом за кредитом у строк до 30 днів, включно, на 31-й день - заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користування кредитом Клієнт платить відсотки в розмірі 56% річних від суми заборгованості. Вказаний в цьому пункті строк може бути змінений згідно умов цього Договору.

У разі, якщо в дату виконання заявки або після неї, у клієнта на поточному рахунку недостатньо власних коштів - клієнт доручає банку в односторонньому порядку проводити списання коштів на погашення заборгованості як за рахунок власних коштів клієнта, що надходять на всі поточні рахунки, відкриті в банку, так і за рахунок невикористаних коштів по "кредитному ліміту на розрахунковому рахунку", подальші взаємини за яким регулюються розділом 3.2.1 "Умов та правил". Інші істотні умови кредитування наведено в заявці.

Пунктом 3.2.2.6.3 Умов встановлено, що клієнт (відповідач) зобов'язаний повернути кредит у строки, встановлені у заяві пунктами 3.2.2.2, 3.2.2.6.16, 3.2.2.6.17, 3.2.2.7.2 цього договору.

Пунктом 3.2.2.6.6 Умов передбачено, що клієнт доручає банку списувати кошти з усіх свої поточних рахунків для виконання зобов'язань з погашення кредиту, а також відсотків за його використання, для виконання зобов'язань з погашення винагороди, а також неустойки, в межах сум, що підлягають сплаті банку за цими умовами, при настанні термінів платежів (здійснювати договірне списання).

Пунктом 3.2.2.7.4 Умов визначено, що банк має право списувати грошові кошти з поточних рахунків клієнта згідно пункт 3.2.2.6.6 цього договору при настанні термінів кожного з платежів, передбачених цим договором, в межах сум, що підлягають сплаті банку.

У випадку порушення клієнтом строків виконання будь-якого з грошових зобов'язань, встановлених цим договором (при відсутності коштів у необхідних сумах на рахунках клієнта для здійснення повноважень банку згідно п.3.2.2.6.6 цього договору), а також для сплати передбачених цим пунктом комісійних винагород, клієнт доручає банку здійснювати списання коштів із всіх поточних і депозитних рахунків клієнта в банку в порядку передбаченому законодавством та цими умовами, тощо (пункт 3.2.2.7.5 Умов).

У відповідності до пункту 3.2.3.9.9 Умов, зобов'язання за цим договором, при реалізації банком права на стягнення неустойки, виконуються в такій послідовності: кошти, отримані від клієнта, а також від інших уповноважених органів/осіб, для погашення заборгованості за цим договором, перш направляються для відшкодування витрат/збитків банку згідно пунктів 3.2.2.6.15, 3.2.2.7.13 цього договору, далі для погашення неустойки згідно з розділом 5 цього договору, далі простроченої винагороди, далі - винагороди, далі - прострочених відсотків, далі - відсотків, далі - простроченого кредиту, далі - кредиту. Остаточне погашення заборгованості за цим договором здійснюється не пізніше дати зазначеної пунктом 3.2.2.2 цього договору. У разі несплати винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, визначені в цьому договорі, вони вважаються простроченими. При розрахунку витрат банку згідно пунктів 3.2.2.6.15, 3.2.2.7.13 цього договору, за погодженням сторін можлива зміна термінів погашення кредиту, тощо.

Згідно пункт 3.2.2.10.1 Умов у разі порушення клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених пунктами 3.2.2.6.2, 3.2.2.9.1 -3.2.2.9.3 цього договору, термінів повернення кредиту, передбачених пунктами 3.2.2.2, 3.2.2.6.3, 3.2.2.6.16, 3.2.2.7.2 цього договору, винагороди, передбаченого пунктами 3.2.2.6.5, 3.2.2.9.4-3.2.2.9.6 цього договору, клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права, передбаченого пунктом 3.2.2.2 цього договору, клієнт сплачує банку пеню в розмірі, зазначеному в заявці, від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Цей Договір вважається укладеним з моменту його підписання шляхом накладання електронно-цифрового підпису всіма його сторонами (пункт 3.2.2.11.1 Умов).

Правовий статус електронного цифрового підпису врегульований Законом України "Про електронний цифровий підпис".

Основні організаційно-правові засади електронного документообігу та використання електронних документів врегульовано Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг".

Електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписанта. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа. Одним із елементів обов'язкового реквізиту є електронний підпис, який використовується для ідентифікації автора та/або підписанта електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник з електронним цифровим підписом автора.

Накладання електронного цифрового підпису завершує утворення електронного документа, надаючи йому юридичної сили. Юридична сила електронного документа з нанесеними одним або множинними електронними цифровими підписами та допустимість такого документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму (ст. 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг").

Згідно частини 2 ст. 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про електронний цифровий підпис" електронний цифровий підпис призначений для забезпечення діяльності фізичних та юридичних осіб, яка здійснюється з використанням електронних документів. Електронний цифровий підпис використовується фізичними та юридичними особами - суб'єктами електронного документообігу для ідентифікації підписанта та підтвердження цілісності даних в електронній формі.

Відповідач, підписавши заяву про відкриття поточного рахунку, згідно ст. 634 ЦК України, приєднався до умов договору банківського обслуговування за послугою "Гарантований платіж" та погодився з тарифами банку відповідно до Умов та правил надання банківських послуг, які розміщені на сайті позивача.

Відповідач активно почав користуватись послугою ПАТ КБ "ПриватБанк" кредит за послугою "Гарантований платіж", який надавався ПАТ КБ "ПриватБанк" для виконання грошових зобов'язань за господарськими договорами, укладеними з контрагентами.

Заявки на гарантований платіж подавались відповідачем в електронній формі за допомогою системи інтернет-клієнт-банк Приват24, з використанням електронного цифрового підпису.

У свою чергу, позивач своєчасно надавав (проводив) відповідачу гарантований платіж, ініційований клієнтом на підставі розділу 3.1.1.73. та розділу 3.2.2. Умов та правил надання банківських послуг, яке регулює питання надання послуги "Гарантований платіж", зокрема на суми: 6 150,00 грн. згідно заявки від 18.12.2013р. №4 (дата зарахування платежу отримувачу 23.12.2013р.), 16 150,00 грн. згідно заявки від 18.12.2013р. №3 (дата зарахування платежу отримувачу 23.12.2013р.). Таким чином, позивач 18.12.2013р. виконав за відповідача грошові зобов'язання за господарськими договорами, укладеними з контрагентами.

Належним доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, є первинні документи, оформлені відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Доказом наявності заборгованості у спорах, що виникають з кредитних відносин, є первинний бухгалтерський документ у формі виписки банку по рахунку відповідача, де відображаються усі операції, які відбуваються з коштами.

Факт зарахування коштів на рахунок відповідача на загальну суму 22 300,00 грн. (сума по всіх заявках) підтверджується наявною у матеріалах справи випискою банку за період з 18.12.2013р. по 18.05.2015р., яка є первинним документом, що відображає рух коштів по поточному рахунку ТОВ "Мотрохо2013", який був відкритий позивачем для відповідача.

Так, згідно поданої виписки, відповідач спочатку здійснював погашення заборгованості у відповідності з Умовами, проте в подальшому заборгованість за кредитом погашалась з порушенням умов, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за кредитом перед позивачем в сумі 12 288,23 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивач направляв ТОВ "Мотрохо2013" претензію від 30.01.2015р. №31218K3M5S05Z, в якій просив відповідача негайно погасити прострочену заборгованість в повному обсязі за реквізитами, встановленими умовами Договору банківського обслуговування від 26.11.2013р., про що свідчать копії фіскального чеку УДППЗ "Укрпошта" від 23.02.2015р. №6596 та опису вкладення в цінний лист від 23.02.2015р. №4994523240579. Доказів того, що відповідач надав відповідь на зазначену вище претензію або задовольнив вимоги позивача та належним чином сплатив наявну заборгованість за Договором банківського обслуговування, суду не подано.

Згідно ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 599 ЦК України та ст. 202 ГК України зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином.

За умовами частини 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідач свої зобов'язання по поверненню позивачу кредитних коштів виконав лише частково, а тому як вбачається з матеріалів справи, зокрема, виписок з банківського рахунку ТОВ "Мотрохо2013" №26008052723848 за період з 18.12.2013р. по 18.05.2015р. та розрахунку заборгованості, в результаті невиконання відповідачем своїх зобов'язань за укладеним з позивачем Договором, за ТОВ "Мотрохо2013" станом на 10.03.2015р. утворилась заборгованість перед банком по кредиту в сумі 12 288,23 грн. та заборгованість по відсоткам за користування кредитом в сумі 8 152,56 грн.

З огляду на викладене, перевіривши розрахунок боргу, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості по кредиту в сумі 12 288,23 грн. та заборгованості по відсоткам за користування кредитом в сумі 8 152,56 грн. є правомірними, підтверджені матеріалами справи, відповідачем не спростовані та з огляду на викладене підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Статтею 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно частини 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до пункту 3.2.2.10.1. Умов у разі порушення клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до пункту 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013р. №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" з огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу , протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. За таких обставин, суд здійснив перевірку поданого позивачем розрахунку пені та встановив, що його зроблено обґрунтовано, у відповідності до умов договору та вимог закону та арифметично вірно, у зв'язку з чим належна до стягнення з відповідача на користь позивача пеня за невиконання грошових зобов'язань становить 3 208,77 грн.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання, заборгованість в добровільному порядку не сплатив, заходів щодо погашення заборгованості не вжив, позовні вимоги належними та допустимими доказами не спростував, обґрунтованого контррозрахунку заборгованості перед банком суду не надав.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості та штрафних санкцій (пені), надані позивачем, суд задовольняє позов публічного акціонерного товариства Комерційного банку "ПриватБанк" повністю та приймає рішення про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Мотрохо2013" 23 649,56 грн. заборгованості, яка складається з: 12 288,23 грн. заборгованості за кредитом, 8 152,56 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом та пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань в сумі 3 208,77 грн. Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 11, частиною 1 ст. 509, ст. ст. 525, 526, 530, частиною 1 ст. 546, ст. 547, частиною 3 ст. 549, ст. ст. 610, частиною 1 ст. 612, частиною 2 ст. 614, ст. ст. 629, 634, частиною 1 ст. 1048, ст. 1054, частиною 1 ст. 1055, частиною 1 ст. 1056 1 , частиною 1 ст. 1066, частинами 1, 2 ст. 1067, ст. 1069 Цивільного кодексу України, статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", частиною 6 ст. 231, частиною 2 ст. 343 Господарського кодексу України, статтями 33, 49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до товариства з обмеженою відповідальністю "Мотрохо2013" задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Мотрохо2013» (07330, Київська обл., Вишгородський район, смт. Димер, вул. Леніна, буд. 50, код ЄДРПОУ 38979225)

на користь публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570)

12 288,23 грн. (дванадцять тисяч двісті вісімдесят вісім гривень двадцять три копійки) заборгованості за кредитом ,

8 152,56 грн. (вісім тисяч сто п'ятдесят дві гривні п'ятдесят шість копійок) заборгованості по процентам за користування кредитом,

3 208,77 грн. (три тисячі двісті вісім гривень сімдесят сім копійок) пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань,

1 827,00 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень нуль копійок) судового збору .

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Повний текст рішення підписано 03.07.2015р.

Суддя О.В. Конюх