Рішення

від 08.04.2013 по справі 903/74/13-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01 квітня 2013 р. Справа № 903/74/13-г

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хризоліт"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньекоресурс»

про стягнення 8 820 грн. 78 коп.

Суддя Сур'як О.Г.

Представники :

від позивача: . Солімчук П.П. - представник за довіреністю від 19.02.2013р.

від відповідача: Гапон С.Й. - представник за довіреністю від 08.02.2013р.

Сторонам роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України.

Заяви про відвід судді та фіксацію судового процесу технічними засобами не поступило.

В судовому засіданні відповідно до ст.85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позивач - ТОВ "Хризоліт" звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача - ТОВ «Волиньекоресурс» 8 889, 78 грн., в тому числі 8400 грн. основного боргу згідно договору №13/09 на транспортне обслуговування від 13.09.2013р., 420, 90 грн. пені та 68, 88 грн. 3% річних за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

В обґрунтування зазначених вимог посилається на договір №13/09 на транспортне обслуговування від 13.09.2012р., заявку №13/09 від 13.09.2013р. на перевезення вантажів автотранспортом, акт №ОУ-0000104 здачі-приймання робіт (надання послуг) від 20.09.2013р., міжнародну товарно-транспортну накладну №101543.

В судовому засіданні та у відзиві від 22.02.2013р. на позов представник відповідача вважає позовну заяву необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Між позивачем та відповідачем було укладено договір на транспортне обслуговування №13/09 від 13.09.2012 р.

Згідно п. 2.1. Договору відповідач зобов'язується надавати вантажі для перевезення на підставі узгодженого з позивачем «Замовлення на перевезення», в якому вказується всі істотні умови перевезення, зокрема: пункт завантаження, пункт розвантаження.

В п. 2.2. Договору, позивач зобов'язується виконати перевезення згідно «Замовлення на перевезення».

З погодженого сторонами «Замовлення на перевезення» - заявка №13/09 від 13.09.2012 р. на перевезення вантажним автотранспортом вбачається, що перевезення мало відбутися за маршрутом: смт. Кушугум Запорізької області - м. Хожув Республіка Польща.

У заявці визначено місце завантаження як с. Кушугум вул. Колгоспна 1/17, місце вивантаження вказане як Chorzow (Хожув) відповідно СМR.

Відповідно до ст. 4 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, встановлено, що договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної.

Статтею 9 Конвенції передбачено, що вантажна накладна є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.

З ЦМР №101543 вбачається, що у графі №2 вказано одержувача, а саме ТОВ «Каберг» м. Бітом Польща та в графі №3 місце розвантаження вказано - м. Бітом Польща.

Одночасно, в акті виконаних робіт №ОУ-0000104 від 20.09.2012 р. вказано, що відповідач згідно рахунку зобов'язаний оплатити автотранспортні послуги по маршруту м. Кушугум (Запорізька обл.) - м. Городок (Львівська обл.) - м. Скавіна (Р. Польща).

З наведеного вбачається, що позивач вимагає оплату за автотранспортні послуги, які не були погодженні в Замовленні на перевезення та не підтверджено їх виконання оригіналом вантажної накладної (ЦМР).

В п. 4.1. Договору визначено, що відповідач зобов'язаний розрахуватися з позивачем, протягом п'яти банківських днів після отримання рахунку-фактури Перевізника, товарно-транспортної накладної (СМR) з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу, акту виконаних робіт та податкової накладної, якщо в Замовленні на перевезення не вказані інші умови оплати за кожне окреме перевезення.

Позивачем не було надано доказів отримання відповідачем документів відповідно до вимог п. 4.1. Договору. Відтак, підстав для проведення розрахунків у відповідача немає.

В судовому засіданні 01.04.2013р. представник позивача подав суду пояснення від 01.04.2013р. до позовної заяви та надав додаткові докази на підтвердження позову, а саме: міжнародну товарно-транспортну накладну №101544, рахунок-фактуру №СФ-001766 від 20.09.2012р., рахунок-фактуру №17/09 від 17.09.2012р., податкову накладну №73 від 20.09.2013р., рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №3301802497521, лист від 18.09.2012р. з перекладом з польської на українську мову.

Позивач зазначає, що згідно ЦМР №101543 одержувачем вантажу була фірма Каберг м.Бітум, Республіка Польща. (18.09.2012 року даний вантаж був розмитнений логістичною компанією Квеєнберг Лоджістікс Польща ТзОВ, м.Корчова - перехідний прикордонний пункт), вивантаження ж даного вантажу відбулося відповідно до заявки № 13/09 від 13.09.2012 року де вказано, що вивантаження відбувається згідно ЦМР.

Позивачем було отримано від логістичної компанії Квеєнберг Лоджістікс Польща ТзОВ, м. Корчова - перехідний прикордонний пункт лист, яким дана компанія повідомляла про те, що автомобіль для фірми КАБЕРГ направити на адресу: АТ Скавінська електростанція Скавіна, вул. Пілсудскего, 10 Скавіна. Також позивачем було отримано ЦМР 101544 від 18.09.2012 року, де вказано, що одержувачем вантажу є АТ Скавінська електростанція Скавіна, вул.Пілсудскего, 10 Скавіна. Крім того, логістичною компанією Квеєнберг Лоджістікс було надано позивачу копію рахунка-фактури №17/09 від 17.09.2012 року, в якому вказано умови поставки товару, а саме DDU.

Відповідно до п.9.4. ІНКОТЕРМС Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати "D" продавець відповідає за прибуття товару в узгоджене місце чи пункт призначення на кордоні чи то всередині країни імпорту. Продавець зобов'язаний нести всі ризики й витрати щодо доставки товару до цього місця (пункту).

Згідно ст. 4 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної. Відсутність, неправильність чи утрата вантажної накладної не впливають на існування та чинність договору перевезення, до якого й у цьому випадку застосовуються положення цієї Конвенції.

Заявкою №13/09 від 13.09.2012 року сторони погодили вартість перевезення у розмірі 8 400 гривень.

Відповідач взяті на себе зобов'язання по оплаті наданих послуг не виконав.

Станом на 17.01.2013 року заборгованість відповідача перед позивачем становить: 8400 грн. згідно заявки № 13/09 від 13.09.2012 року.

Згідно п.5.5. договору № 13/09 від 13.09.2012 року у випадку затримки оплати, вказаних у пунктах 3.1, 4.1 даного Договору, Замовник (відповідач) виплачує Перевізнику (позивачу) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожну добу затримки оплати.

Нарахування пені розпочинається через 5 банківських днів з моменту отримання відповідачем акту здачі - прийняття робіт № ОУ-0000104 від 20.09.2012 року та рахунку - фактури на оплату послуг № СФ-001766 від 20.09.2012 року тобто з 07 жовтня 2012 року (повідомлення про вручення поштового відправлення № 33018 0249 7521 від 02.10.2013р. ).

В судовому засіданні та поясненнях позивач також зменшив позовні вимоги та просив стягнути 8 400грн. боргу, 351,90 грн. пені та 68,88грн. 3 % річних, всього 8820,78грн.

Відповідно до ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Заява позивача про зменшення позовних вимог подана до прийняття рішення, відповідає вимогам ст.22 ГПК України та прийнята судом.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив наступне.

13 вересня 2012р. між відповідачем - ТОВ «Волиньекоресурс» (Замовник) та позивачем - ТОВ фірма "Хризоліт" (Перевізник) укладено договір № 13/09 на транспортне обслуговування.

У відповідності до п.1.1 Договору Замовник замовляє, а Перевізник надає послуги з організації і виконання перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародних сполученнях.

Згідно п.п. 2.1 Договору Замовник зобов'язується: надавати вантажі для перевезень на підставі узгодженого «Замовлення на перевезення», що є невід'ємною частиною цього Договору, забезпечити оформлення товарно-супровідних документів (CMR, TIR-CARNET для міжнародних перевезень) і, в разі необхідності, інших митних документів в узгоджений термін.

Підпунктом 2.2.7 Договору передбачено, що Перевізник зобов'язується доставити і здати вантаж вантажоодержувачу.

На виконання умов договору відповідно до заявки №13/09 від 13.09.2012р. на перевезення вантажів автотранспортом позивач повинен був здійснити перевезення вантажу (паливні гранули, вага брутто 22 т) автомобілем марки Рено ВК3351АО/ВК6305ХХ за маршрутом: смт. Кушугум Запорізької області - м. Хожув Республіка Польща, дата завантаження 13.09.2012р. Згідно даної заявки місце завантаження: Запорізька область с. Кушугум вул. Колгоспна 1/17, розмитнення: Корчова Квеєнберг Лоджістікс, місце вивантаження: Chorzow (Хожув) відповідно СМR.

Надання позивачем послуг з перевезення вантажу (паливні гранули, вага брутто 22 т) автомобілем марки Рено ВК3351АО/ВК6305ХХ на підставі зазначеної заявки стверджується міжнародною товарно-транспортною накладною CMR №101543, відповідно до якої одержувачем вантажу була фірма Каберг м.Бітом Республіка Польща, 18.09.2012 року вантаж був розмитнений логістичною компанією Квеєнберг Лоджістікс Польща ТзОВ (м.Корчова - перехідний прикордонний пункт).

Як вбачається з листа від 18.09.2012р., що надійшов на адресу позивача, логістична компанія Квеєнберг Лоджістікс Польща ТОВ (м.Корчава перехідний прикордонний пункт) змінила пункт розвантаження вантажу на адресу: АТ Скавінська електростанція Скавіна, вул. Пілсудскего, 10 Скавіна. Також позивачем було отримано міжнародну товарно-транспортну накладну СМR №101544, в якій вказано, що відправником є фірма Каберг м.Бітом, а одержувачем вантажу (паливні гранули, вага брутто 22 т), автомобіль марки Рено ВК3351АО/ВК6305ХХ, є АТ Скавінська електростанція Скавіна, вул.Пілсудскего, 10 Скавіна. Крім того, логістичною компанією Квеєнберг Лоджістікс надано позивачу копію рахунка-фактури №17/09 від 17.09.2012 року.

Факт виконання позивачем обов'язків щодо надання послуг з перевезення вантажу згідно договору підтверджується відмітками вантажоодержувача вантажу на міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR) №101543 та №101544 в графі 24, а також актом №ОУ-0000104 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 20.09.2012р., підписаним сторонами та скріпленим печатками їх підприємств, де зазначено маршрут: м.Кушугум (Запорізька обл.) - м.Городок (Львіська обл.) та м.Городок (Львіська обл.) - м.Скавіна Р.Польща.

Відповідно до п.4.1 Договору розрахунки за цим Договором здійснюються у безготівковій формі у національній валюті України шляхом переведення коштів з розрахункового рахунку Замовника на розрахунковий рахунок Перевізника протягом 5 банківських днів після отримання рахунка-фактури Перевізника, товарно-транспортної накладної (CMR) з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу, акту виконаних робіт та податкової накладної якщо в «Замовленнях на перевезення» не вказані інші умови оплати за кожне окреме перевезення.

Днем здійснення платежу вважається день надходження грошових сум на розрахунковий рахунок Перевізника (п.4.2 Договору).

Обумовлені договором документи на оплату наданих послуг були надіслані відповідачу 28.09.2012р. та вручені 02.10.2012р, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №3301802497521, а тому відповідач повинен був здійснити оплату до 10.10.2012р. Проте у визначений договором термін відповідач своїх зобов'язань по оплаті не виконав.

12 листопада 2012 року позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія № 104 від 06.11.2012 року, вручена відповідачу 15.11.2012р., про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №3301802517743. В даній претензії також зазначено, що всі необхідні документи, що стосуються розгляду претензії є у розпорядженні відповідача. Проте, відповідач залишив претензію без розгляду та задоволення.

Відповідно до ст. 173 ГК України та ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтями 193 ГК України, 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 929 ЦК України, ст.316 ГК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Згідно ст. 931 ЦК України розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Заявкою №13/09 від 13.09.2012 року сторони погодили вартість перевезення у розмірі 8 400 гривень.

Водночас, згідно акту №ОУ-0000104 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 20.09.2012р, рахунку-фактури №СФ-001766 від 20.09.2012р. та податкової накладної від 20.09.2012р. загальна вартість робіт (послуг), наданих позивачем відповідачу за договором перевезення склала 7000грн.

Статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

У позовній заяві та у листі від 01.04.2013р. позивач просить стягнути з відповідача 8400грн. основого боргу, проте в частині стягнення 1400грн. боргу обґрунтованих та належних доказів суду не надав. Тому підставними до стягнення є 7000грн. боргу.

Згідно ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Пунктом 5.5 Договору передбачено, що у випадку затримки оплати Замовник виплачує Перевізнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожну добу затримки оплати.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Відповідно до п.4.1 Договору розрахунки за цим Договором здійснюються у безготівковій формі у національній валюті України шляхом переведення коштів з розрахункового рахунку Замовника на розрахунковий рахунок Перевізника протягом 5 банківських днів після отримання рахунка-фактури Перевізника, товарно-транспортної накладної (CMR) з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу, акту виконаних робіт та податкової накладної якщо в «Замовленнях на перевезення» не вказані інші умови оплати за кожне окреме перевезення.

Оскільки документи на оплату наданих послуг по перевезенню були отримані відповідачем 02.10.2012р., то початком прострочення відповідачем оплати послуг по перевезенню є 10.10.2012р., а не 07.10.2012р. як зазначає позивач.

З огляду на викладене, з відповідача за прострочення платежу за період з 10.10.2012р. по 17.01.2013р. слід стягнути 286,89грн. пені та 57,53грн. 3% річних. Нарахування позивачем пені та річних з 07.10.2012р. є безпідставними.

З огляду на викладене, оцінивши подані сторонами докази, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 7000грн. боргу, 286,89грн. пені та 57,53грн. 3% річних.

Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 193, 230, 231, 316 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 599, 625, 909, 929, 931 Цивільного кодексу України, ст.ст. 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньекоресурс» (43016, м.Луцьк вул.Гордіюк, 43/1400, код ЄДРПОУ 375724103180) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хризоліт" (33018, м.Рівне, вул.Курчатова, 28, код ЄДРПОУ 23301902) 7 344грн. 42коп. (з них: 7000грн. боргу, 286, 89грн. пені та 57,53грн. 3% річних), а також 1 432грн. 54коп . витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Повний текст рішення складено

08.04.13

Суддя О. Г. Сур'як