Ухвала

від 18.01.2011 по справі 2-а-4717/10/0270

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2-а-4717/10/0270

Головуючий у 1-й інстанції: Свентух В.М.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" січня 2011 р. м. Вінниця

Колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Леванчука Андрія Олексійовича

суддів: Аліменка Володимира Олександровича, Курка Олега Петровича

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Вінниці на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 02.12.2010 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МС 39" до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання дій протиправними, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю В«МС 39В» звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Вінниці про визнання дій протиправними.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 02.12.2010 року позовні вимоги задоволено, а саме: визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Вінниці щодо невизнання як податкової звітності податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року товариства з обмеженою відповідальністю В«МС 39В» .

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Державна податкова інспекція у м. Вінниці подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне з'ясування судом всіх обставин, що мають значення для вирішення справи. Задовольняючи позовну вимогу суд виходив з того, що висновок відповідача стосовно незнаходження ТОВ В«МС 39В» за своєю юридичною адресою не відповідає дійсності, оскільки позивач отримував кореспонденцію, однак, не взято до уваги те, що письмовими повідомленнями адресованими платникам ПДВ -позивача у справі повідомлено про можливість доопрацювати нову податкову декларацію, оформлену належним чином.

В засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог частини 4 статті 196 КАС України.

Представник позивача проти доводів апеляційної скарги ДПІ у м. Вінниці заперечив з підстав, викладених письмово та доданих до матеріалів справи. Зазначив, що постанова суду першої інстанції від 02.12.2010р. є законною та обґрунтованою, у зв'язку з чим просить апеляційний суд залишити її без змін. Крім того, посилаючись на ст.ст 49, 51 КАС України представник позивача просить провести розгляд справи без його участі

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності -юридичної особи серії А00 № 144197, довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій № 2727 від 10.10.2005 року, Статуту ТОВ В«МС 39В» затвердженого Загальними Зборами учасників - 12 вересня 2005 року, зареєстрованого 21.09.2005 року за № 11741020000002155 - ТОВ "MC 39" Виконавчим комітетом Вінницької міської ради за адресою: м. Вінниця, вул. 600-річчя, 17, форма власності: приватна.

Позивач, як платник податків, зборів та обов'язкових платежів, перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Вінниці, що стверджується довідкою № 1126/2 від 12.10.2005 року.

20.07.2010 року товариством подано до ДПІ у м. Вінниці податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2010 року.

20.07.2010 року ДПІ у м. Вінниці позивачу направлено лист про невизнання поданої декларації з податку на додану вартість як податкової звітності. Дане рішення податковий орган мотивував тим, що позивач, подаючи податкову звітність, не знаходився за своєю юридичною адресою.

Не погоджуючись з висновками податкового органу, ТОВ В«МС 39В» звернулось з позовом до суду.

Вінницький окружний адміністративний суд в своєму рішенні дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог. Такий висновок суду першої інстанції ґрунтується на помилковості доводів відповідача стосовно того, що підставою для невизнання податкової звітності з податку на додану вартість було незнаходження товариства за своєю юридичною адресою.

Колегія суддів апеляційної інстанції повністю погоджується з такими доводами суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України В«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків.

В підпункті 4.1.2 пункту 4.1 статті 4 Закону України В«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» зазначено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом. Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом.

Податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.

Відповідно до пункту 4.8 Методичних рекомендацій щодо централізованого приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності платників податків в ОДПС України, затверджених наказом ДПА України № 827 від 31.12.2008 року (далі - Методичні рекомендації), за відсутності зауважень до оформлення податкової звітності вона реєструється і вважається прийнятою. Цей факт засвідчують відповідні відмітки: штамп, дата реєстрації документа та реєстраційний номер, що проставляються на полях, визначених затвердженими формами податкової звітності, як основного документа, так і додатка до нього.

Відповідно до пункту 4.3. Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України №166 від 30 травня 1997 року, податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому разі, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією (письмове звернення надсилається поштою з повідомленням про його вручення) надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право:

- надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу;

- оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Згідно пункту 4.5 Методичних рекомендацій, якщо надана органу ДПС платником податків податкова звітність заповнена ним з порушенням правил, зазначених у затвердженому порядку заповнення, то вона може бути не визнана таким органом ДПС як податкова декларація… У таких випадках працівники структурного підрозділу органу ДПС, до функцій якого належить приймання податкової звітності, в усній формі попереджають платника податків про виявлені недоліки і право невизнання органом ДПС такої податкової звітності відповідно до норм Закону України В«Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондамиВ» .

Структурним підрозділом органу ДПС, до функцій якого належить приймання податкової звітності у триденний термін від дня отримання звітності (але не пізніше наступного дня від граничного строку подання), надсилається платнику податків повідомлення про невизнання органом ДПС податкової звітності як податкової декларації із зазначенням підстав неприйняття та пропозицією надати нову податкову декларацію, оформлену належним чином.

Відповідно до пункту 4.5. Методичних рекомендацій, якщо надана органу ДПС платником податків податкова звітність заповнена ним з порушенням правил, зазначених у затвердженому порядку заповнення, то вона може бути не визнана таким органом ДПС як податкова декларація, а саме:

1) у ній не зазначено обов'язкових реквізитів або не проставлено прочерк у показниках, які не заповнюються;

2) її не підписано відповідними посадовими особами (факсиміле не дозволяється);

3) не скріплено печаткою платника податків;

4) відсутні обов'язкові додатки до податкової звітності, передбачені порядком заповнення відповідної звітності;

5) неможливо прочитати текст або цифри внаслідок пошкодження (наприклад, документи, залиті чорнилом або іншою рідиною, потерті);

6) наявні порвані аркуші, підчищення, помарки, виправлення, дописки і закреслювання;

7) подана ксерокопія звітних документів;

8) звітність з податку на додану вартість, подана неплатником ПДВ.

Тому відсутність підприємства за юридичною адресою не є підставою для невизнання податкової звітності. Водночас, відповідачем не наведено нормативно-правових обґрунтувань на підтвердження того, яким чином відсутність платника податків за юридичною адресою, у разі встановлення такого факту, може вплинути на обсяг прав такого платника в частині подання податкових декларацій. Крім того, відповідачем не надано жодних доказів, які б свідчили про відсутність позивача за адресою, зазначеною в його установчих документах.

Таким чином, не можна погодитися з висновками податкового органу про незнаходження підприємства -ТОВ В«МС 39В» за юридичною адресою, оскільки і у декларації з ПДВ за червень 2010 року, і у всіх установчих документах товариства зазначена адреса: вул. 600-річчя, буд. 17, м. Вінниця.

З огляду на вищевикладене, апеляційна інстанція вважає, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За таких підстав, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції -без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державна податкова інспекція у м. Вінниці - залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 02.12.2010 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 18.01.11.

Головуючий суддя Леванчук Андрій Олексійович

Судді Аліменко Володимир Олександрович

ОСОБА_2