Рішення

від 15.02.2007 по справі 3/283

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/283

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 лютого 2007 р.   Справа № 3/283   

За позовом    Товариства з обмеженою відповідальністю "УТН-Восток"  вул. Майська, 86А,                                            м.Донецьк, 83030 поштова адреса: м. Івано-Франківськ, вул. Павлика, 17А

До відповідача   Приватного підприємства "ШАХ"  76014, м.Івано-Франківськ, вул.                                                Левинського, 3А

Суддя: М.М. Фрич

                                                  При секретарі судового засідання: І.В. Толочко

ПРЕДСТАВНИКИ

Від позивача:  Милитчук І. М. - представник, (довіреність від  15.02.2006 року)

Від відповідача: представники не з'явились.

          Суть спору: позивачем подано позовну заяву про стягнення з відповідача 33116грн. 49коп. боргу за отримані нафтопродукти та 493грн. 76коп. пені.

           Заявою від 15.02.07 (Вх. № 1235) позивач в порядку ст. 22 ГПК України подав клопотання про збільшення розміру позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 33581грн. 61коп. боргу за отримані нафтопродукти з врахуванням індексу інфляції, 1512грн. 14коп. пені.

          Заявою від 15.02.07 позивач просить суд вийти за межі позовних вимог та стягнути з підприємства “АГНІ” 33581,61грн. боргу за отримані нафтопродукти з врахуванням індексу інфляції, 1512,14грн. пені.

Представник відповідача в судові засідання не з»явився, відзиву на позов не подав. Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд в спірному випадку вважає за правильне вказати на наступне:

          Щодо поданої позивачем заяви про збільшення розміру позовних вимог, то вона підлягає до задоволення з огляду на ст. 22 ГПК України, відповідно до якої позивач вправі до прийняття рішення збільшити розмір позовних вимог.

          Щодо поданої заяви про вихід за межі позовних вимог та стягнення з підприємства “АГНІ” заборгованості, суд відмовляє в її прийнятті, оскільки відповідно до ст. 83 ГПК України, - це право, а не обов”язок суду.

          По суті розгляду позовних вимог щодо стягнення з відповідача 33581грн. 61коп. боргу за отримані нафтопродукти з врахуванням індексу інфляції та 1512грн. 14коп. пені:

          Відповідно до п. 1.1 укладеного між сторонами Договору купівлі-продажу пального та його відпуску за електронною карткою від 09.06.06 № 56/06 (далі –Договір), Продавець (позивач) зобов”язався передати певну кількість пального у власність покупця, а Покупець (відповідач) взяв на себе зобов”язання прийняти пальне і сплатити його вартість на умовах Договору.

          Як вказав в судовому засіданні представник позивача, ним на виконання умов договору, у вересні-жовтні 2006 року, було поставлено відповідачу нафтопродуктів на загальну суму 41736,65коп., що підтверджується представленими в матеріали справи накладними.

          Відповідно до п. 7.1 сплата вартості пального за стандартною схемою здійснюється на умовах 100 % попередньої оплати на підставі наданого рахунку. Рахунок на оплату сплачується протягом 2-х банківських днів з моменту надання рахунку Покупцеві. Згідно п. 7.2 Договору, сплата вартості пального за лімітною схемою здійснюється на підставі наданих продавцем рахунків на оплату товару, протягом 2-х банківських днів з моменту надання рахунку Покупцеві. В разі якщо Покупцем обрана лімітна схема відпуску пального, остаточний розрахунок здійснюється протягом 2-х банківських днів місяця, що йде наступним за розрахунковим.

          Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  Цивільного Кодексу.

          Проте, як вказав позивач, відповідач в порушення умов договору, за отримане пальне розрахувався частково, внаслідок чого сума боргу становить 33116,49грн., що і є предметом позову.

          16.11.2006 року на адресу відповідача була направлена письмова претензія про оплату заборгованої суми, про що свідчить представлене в матеріали справи поштове повідомлення. У відповіді на претензію відповідач вказав, що зобов”язання за договором по оплаті за отриманий товар  будуть виконані до кінця листопада 2006 року, доказів чого не подано.

          Таким чином, враховуючи доводи позивача, неподання доказів, які б свідчили про оплату заборгованої згідно Договору суми, суд приходить про обгрунтованість позовної вимоги в частині стягнення 33116грн. 49коп. боргу за отримані нафтопродукти та наявність підстав для її задоволення.

Відповідно до ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Згідно поданого розрахунку, сума боргу з врахуванням індексу інфляції становить 33581,61грн.  

          Пунктом 10.1 Договору передбачено відповідальність Покупця (відповідача) в разі несвоєчасної сплати вартості пального у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період такої несвоєчасної сплати, за кожен день несплати.

          Згідно поданого розрахунку відповідачу нараховано 1512грн. 14коп. пені.

          Згідно із ст. 549 Цивільного кодексу України, пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання.

          Відповідно до ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань”, розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

          Зважаючи на те, що факт прострочки виконання грошового зобов”язання відповідачем не спростовано та доводиться матеріалами справи, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення пені та інфляіційних втрат.

          При цьому суд вказує, що відповідач в судові засідання не з”явився, хоча і був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, відзиву та будь-яких заперечень проти заявлених вимог не подав.

          Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача.

          Достягнути з позивача в доход державного бюджету 14,83грн. державного мита за подання заяви про збільшення розміру позовних вимог.

          На підставі наведеного та керуючись ст. 124 Конституції України,  ст.ст. 526, 549, 625  Цивільного кодексу  України, ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань” ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

 вирішив

          позов задоволити.

          Стягнути з приватного підприємства "ШАХ" 76014, м.Івано-Франківськ, вул. Левинського, 3А (р/р 26009559251001 в ІФФ «ПриватБанк»м. Івано-Франківська, МФО 336677, код ЄДРПОУ 30017385) на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю "УТН-Восток"  вул. Майська, 86А, м.Донецьк, 83030 (м. Донецьк, вул. Травнева, 86А, р/р 2600801545509 в ФВАТ “Державному експортно-імпортному банку України”, м. Івано-Франківськ, МФО 336688, код ЄДРПОУ 32183378) –33581грн. 61коп. боргу за отримані нафтопродукти з врахуванням індексу інфляції, 1512грн. 14коп. пені, 350грн. 93коп. витрат по сплаті державного мита та 118грн. 00коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Достягнути з позивача –Товариства з обмеженою відповідальністю "УТН-Восток"  вул. Майська, 86А, м.Донецьк, 83030 (м. Донецьк, вул. Травнева, 86А, р/р 2600801545509 в ФВАТ “Державному експортно-імпортному банку України”, м. Івано-Франківськ, МФО 336688, код ЄДРПОУ 32183378) в доход державного бюджету (одержувач: ВДК в м. Івано-Франківськ; банк одержувача: УДК в Івано-Франківській області, код платежу 22090200, 095; код ЄДРПОУ 20568100, МФО 836014, р/р 31116095600002) –14грн. 83коп. державного мита за подання заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Накази суду видати після набрання рішенням законної сили.

          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

СУДДЯ                                                                                               М.М.Фрич

                                                                                          20.02.07

Виготовлено в Діловодстві

Кучер Н.М.