Рішення

від 15.02.2007 по справі 20-9/004

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

20-9/004

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"15" лютого 2007 р. справа № 20-9/004

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельна фірма “Моліс”

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова компанія “Каскад”

про  стягнення  32962,25 грн.

Суддя С.А. Рибіна

представники сторін:  

позивача –Бобарикін І. В., довіреність б/н від 09.12.2006,

відповідача –не з'явився.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю “Торгівельна фірма “Моліс”  (далі –ТОВ “ТФ “Моліс”) звернулося з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова компанія “Каскад”  (далі –ТОВ “ТК “Каскад”) про стягнення 32962,25  грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідачем не виконані умови договору № МОС-109 в частині оплати отриманого товару. Суму боргу позивач просить стягнути із урахуванням пені, інфляційного відшкодування та 3% річних.

Відповідач   в судові засідання не з'являвся, про час та місце проведення судових засідань повідомлений належним чином, своєчасно (а.с. 25, 33), відзив на позов та витребувані судом документи не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вирішив можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Згідно  ст. ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні представнику позивача роз'яснені процесуальні права та обов'язки.

За клопотанням позивача, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 10 Закону України “Про судоустрій України”, пояснення та клопотання по справі надавалися ним російською мовою.

          Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши представлені докази, суд встановив:

25 лютого 2006 року між Товариством з обмеженою відповідальністю “Торгівельна марка “Моліс” (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Торгова компанія “Каскад” (Покупець) був укладений договір № МОС-109 (далі –Договір).

Згідно пунктів 1.1, 1.2  Договору постачальник зобов'язується систематично постачати і передавати у власність Покупцю певний товар, а Покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного Договору. Предметом поставки є товари під торгівельними марками “Моліс” та “Моліка”, загальний асортимент яких зазначений в прайс-листах Постачальника, а детальне найменування, кількість, ціна вказуються в накладних.

Право власності на товар, відповідно до п. 1.3 Договору, переходить до Покупця з моменту підписання уповноваженими представниками Сторін накладної, яка засвідчує момент передачі товару.

Пунктом  4.3 Договору передбачено, що покупець зобов'язаний проводити розрахунки з Постачальником за кожну отриману партію товару на протязі чотирнадцяті календарних днів з моменту поставки товару згідно з пунктом 2.1 Договору шляхом перерахування коштів на порочний рахунок Постачальника, або шляхом внесення коштів готівкою до каси Постачальника.

Відповідно до пункту 8.3 Договору у випадку несвоєчасної оплати за договором нараховується пеня в розмірі 0,3% від суми заборгованості за кожен день прострочки платежу, але у будь-якому випадку не більше подвійної облікової ставки НБУ.

На виконання умов договору позивачем поставлений відповідачу товар на суму 74726,58 грн., що підтверджується видатковими накладними (а.с. 12-14).

Відповідач обов'язки по сплаті товари виконав не в повному обсязі. в результаті чого у відповідача залишилась заборгованість за отриманий товар  в розмірі 29426,98 грн.

Сума заборгованості відповідачем в добровільному порядку не сплачена, у зв'язку з чим позивач був вимушений  звернутися до суду із заявою про стягнення боргу та нарахованих на нього санкцій.

Суд вважає вимоги позивача підлягаючими задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, прийнятого 16.01.03, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних правовідносин, що виникли після набрання Цивільним кодексом України чинності, тобто після 01.01.04.  

Правовідносини між сторонами виникли після 01.01.04, тому при розгляді спору суд керується  Цивільним кодексом України  в редакції 2003 року.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або зміна його умов не допускається,  якщо інше не встановлено договором чи законом.

Відповідач в добровільному порядку  суму заборгованості за договором не сплатив, у зв'язку з чим заборгованість за  отриманий товар в розмірі 29426,98 грн. підлягає стягненню з ТОВ “ТК “Каскад” на користь  ТОВ “ТФ “Моліс”.

Позивач просить стягнути з відповідача також суму інфляційного відшкодування, 3 % річних та пеню. Суд вважає вимоги позивача підлягаючими задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України  кожна сторона повинна прийняти всі міри, необхідні для належного виконання зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення  загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених  Господарським кодексом України, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України  боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити кредитору суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції  та  3 % річних  за весь час прострочки.

Згідно ст. 546,  ст. 549, п.3 ст.611  Цивільного кодексу України та пункту 8.3 Договору, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є  неустойка, що обчислюється  у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. ст. 3-4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Позивачем заявлена до стягнення сума інфляційного відшкодування в розмірі     1923,27 грн.,  3  % відсотки річних в розмірі  241,0 грн. та пені в розмірі 1371,0 грн.

         Перевіривши  розрахунок інфляційного відшкодування, 3 % річних та пені,  керуючись вищезазначеними нормами, суд встановив, що розрахунок зроблений з додержанням вимог діючого законодавства у зв'язку з чим суд визнає вимоги позивача щодо стягнення інфляційного відшкодування в розмірі 1923,27 грн.,  3  % відсотки річних в розмірі          241,0 грн. та пені в розмірі 1371,0 грн. такими, що підлягають задоволенню.  

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України,  суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

Згідно ст. 90 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, виявивши при вирішенні господарського спору порушення законності або недоліки в діяльності підприємства, установи, організації, виносить окрему ухвалу.

У відповідності до статті 90 Господарського процесуального кодексу України суд вирішив надіслати на адресу відповідача  окрему ухвалу   у зв'язку з невиконанням вимог суду та неявкою в судові засідання.

Керуючись статтями 49, 90, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгова компанія “Каскад”   (99029, місто Севастополь,  вул. Соловйова, буд. 6, код ЄДРПОУ 33365196, р/р 2600300015499 в СФ ВАТ “Укрексімбанк”, МФО 384986) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельна фірма “Моліс” (69001, м. Запоріжжя, вул. Шевченка, буд. 31, код ЄДРПОУ 32756062, р/р 2600201751383 у філії ВАТ “Укрексімбанк” м. Запоріжжя, МФО 313979) 33409,87 грн., з яких: сума основного боргу в розмірі 29426,98 грн., інфляційне відшкодування в розмірі 1923,27 грн.,  3  % відсотки річних в розмірі  241,0 грн., пеня  в розмірі 1371,0 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі  329,62 грн. і витрати на  інформаційно-технічне забезпечення  судового процесу в  розмірі 118,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                                                     С.А. Рибіна

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського                         

процесуального кодексу України і підписано 20.02.2007                                     

Розсилка:

ТОВ “ТФ “Моліс”: 69001, м. Запоріжжя, вул. Шевченко, буд. 31

ТОВ “ТФ “Каскад”: 99029, м. Севастополь, вул. Соловйова, буд. 6