Постанова

від 12.02.2007 по справі 9/365-4979

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/365-4979

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2007 р.Справа № 9/365-4979

 15-00 год.

 м. Тернопіль

Господарський суд Тернопільської області

у складі                

при секретарі судового засідання  

Розглянув справу

за позовом  Прокурора Козівського району вул. Гвардійська, 2, смт.Козова, Тернопільська область,47600    в особі Козівської міжрайонної державної податкової інспекції вул. Грушевського, 48, смт.Козова, Тернопільська область,47600      

до  ДП "Козівського заготівельно-відгодівельного пункту "Підзамче" вул. Колійова, 61, смт.Козова, Тернопільська область,47600            

За участю представників від :

Позивача:  Катюк У.Т., доручення № 14/к-10 від 09.01.2007 р.

Відповідача: не з'явився  

Прокурора: Шимків А.Р., посвідчення  №  47.            

роз'яснивши учасникам судового процесу їх процесуальні права та обов'язки згідно ст..ст. 49, 51, 130 Кодексу адміністративного судочинства України,

встановив:

Прокурор  Козівського району Тернопільської області звернувся в інтересах держави в особі Козівської міжрайонної державної податкової інспекції, смт. Козова, Тернопільської області,  до господарського суду з позовом про звернення стягнення податкового боргу в сумі 307,00 грн. на активи  Дочірнього підприємства “Козівський заготівельно-відгодівельний пункт “Підзамче”, смт. Козова,  Тернопільської області (ідентифікаційний код 25344960), в рахунок погашення заборгованості перед бюджетом, яка складається з 307,00 грн. податкового боргу по податку  з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

В обґрунтування позовних вимог прокурор представив: розрахунок суми податкового боргу ДП “Козівський заготівельно-відгодівельний пункт “Підзамче”; розрахунок суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу від 21.09.2004 р. за № 5,  копії корінців першої податкової вимоги   № 1/103 від 19.07.2004 р. та другої податкової вимоги №  2/112 від 21.08.2004 р.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 02.12.2006 року позовну заяву залишено без руху, у зв'язку з тим, що спір, пов'язаний із стягненням заборгованості перед бюджетом податкового боргу, є публічно-правовим, де однією із сторін є суб'єкт, що здійснює владні управлінські повноваження, а Прокурор Козівського району звернувся з даним позовом без дотримання вимог, встановлених до форми та змісту позовної заяви, передбачених ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України.

Після усунення недоліків позовної заяви, ухвалою суду від 20.12.2006 року відкрито провадження у адміністративній справі та призначено її до розгляду в попередньому судовому засіданні на 18.01.2007 року.

У попереднє судове засідання 18.01.2007 р. прокурор та представник позивача не прибули, хоча були повідомлені  про час та місце розгляду справи належним чином, про що свідчить підпис представників на повідомленні про вручення судової повістки.

Відповідач проти позову не заперечив та  повідомив, що в зв'язку з визнанням банкрутом ВАТ "Тернопільський м'ясокомбінат", дочірнім підприємством якого був ДП "Козівський заготівельно-відгодівельний пункт "Підзамче", ліквідатор  товариства видав наказ № 3/04 від 27.04.2004 р. про ліквідацію ДП "Козівський заготівельно-відгодівельний пункт "Підзамче", однак підприємство з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України не виключено.

          Заслухавши доводи відповідача і приймаючи до уваги, що в ході попереднього судового засідання позивачем не подано відмови від адміністративного позову, відповідач проти позову не заперечив, у матеріалах справи достатньо доказів для вирішення спору, на підставі ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд  закінчив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду о 14:40 год. 12 лютого 2007 р.

          В судовому  засіданні  12.02.2007 р. прокурор та представник позивача підтримали адміністративний позов.

        Як вбачається з матеріалів справи, спірні правовідносини за своїм характером є адміністративно-правовими, а отже справа розглядається згідно положень Кодексу  адміністративного судочинства України, що набрав чинності з 01.09.2005 р., у відповідності до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень якого, до початку діяльності окружного адміністративного суду адміністративні справи підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішуються  відповідним господарським судом за правилами КАС України, виходячи з такого.

Пунктом четвертим частини першої статті 17 КАС України передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках,  встановлених законом.

Визначення суб'єкта владних повноважень дається в пункті сьомому ст. 3 КАС України, згідно з яким –це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

У відповідності до ст. 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 р., з подальшими змінами та доповненнями, Державна податкова служба України є органом державної виконавчої влади.

Згідно ст. 2 вказаного закону Державна податкова служба наділена державою владними повноваженнями щодо здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), виявленням і веденням обліку надходжень податків, інших платежів, тобто у сфері публічно-правових відносин.

З наведеного випливає, що Державна податкова інспекція, звертаючись до суду із позовом про стягнення податкового боргу, діє як орган державної влади при здійсненні ним владних управлінських функцій і, відповідно, як суб'єкт владних повноважень.

Отже, згідно пункту четвертого частини першої статті 17 КАС України спори за зверненням Державних податкових інспекцій про стягнення податкового боргу в рахунок погашення заборгованості перед бюджетом підвідомчі адміністративним судам.

Таким чином, господарський суд, розглядаючи адміністративну справу, подану особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність, діє на підставі ст. 4, 6, 7, 17, 18, 50, 104 та п.6 розділу УП Прикінцеві та перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України.

З матеріалів справи та пояснень прокурора і представника позивача випливає таке:

Дочірнє підприємство “Козівський заготівельно-відгодівельний пункт “Підзамче”,                 вул. Колійова, 61,  смт Козова, Тернопільської області, згідно Свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності –юридичної особи зареєстроване 26.01.1998 року Козівською райдержадміністрацією як юридична особа, за ідентифікаційним  кодом  №  25344960.

Станом на 01.12.2006 року (день звернення до суду з адміністративним позовом) за відповідачем рахується заборгованість по платежах до бюджету в сумі  307,00 грн., що становить 307,00 грн. податкового боргу по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, яка платником самостійно не погашається.

Згідно підпункту 2.1.4., 2.3.1. п. 2.1. ст. 2 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ (далі Закон 2181) контролюючим органом стосовно сплати податків є податкові органи, які уповноважені здійснювати заходи з погашення податкового боргу.

Як вбачається з представленого Розрахунку суми податку з власників транспортних засобів та інших самохідних механізмів, сума податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет  ДП  “Козівський заготівельно-відгодівельний пункт” ”Підзамче” за підсумками II - ІV кв. 2004 року, становить 307,00 грн.

На день розгляду справи в суді дана сума залишається несплаченою.

Визначене податковою інспекцією податкове зобов'язання згідно пп. 5.2.1, 5.2.3 п. 5.2. ст. 5 Закону 2181 вважається узгодженими у день отримання платником податків податкового повідомлення, а в разі апеляційного узгодження податкового зобов'язання в день закінчення процедури адміністративного оскарження.

Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку що позовні вимоги обґрунтовані та  належним чином доведені, а позов підлягає до задоволення, виходячи за такого:

Статтею 67 Конституції України кожну особу зобов'язано сплачувати податки  і  збори  в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” № 509-ХІІ  від 04.12.1990 р., із наступними змінами та доповненнями, передбачено, що органи державної податкової служби здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою  нарахування  та  сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).

Порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів) регулюється нормами спеціального закону з питань оподаткування, яким є Закон України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. №2181-ІІІ (далі - Закон №2181).

Згідно з п. 1.3 ст. 1 Закону № 2181 податковий борг (недоїмка) - це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України „Про систему оподаткування” платники  податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни. Обов'язок юридичної  особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"  (ч. 3 ст. 9 вищеназваного Закону).

Згідно з п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону № 2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у визначені законом строки визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п. 3.1.1 ст. 3.1 Закону України № 2181  активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Як вбачається із матеріалів справи та визнано відповідачем, узгоджені суми податкового зобов'язання платником податків  залишалися  не сплаченими, і станом на день розгляду справи в суді  сладають 307,00  грн.

У судовому засіданні 18.01.2007 р. відповідач проти позову не заперечив, на день вирішення спору не надав суду будь-яких доказів добровільної сплати суми податкового боргу

Представник позивача також повідомив, що в зв'язку з визнанням банкрутом ВАТ "Тернопільський м'ясокомбінат", дочірнім підприємством якого був ДП "Козівський заготівельно-відгодівельний пункт "Підзамче", ліквідатор  товариства видав наказ № 3/04 від 27.04.2004 р. про ліквідацію ДП "Козівський заготівельно-відгодівельний пункт "Підзамче", однак підприємство Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України не виключено.

За даних обставин, суд визнає правомірними, обґрунтованими та задовольняє вимоги прокурора щодо стягнення з Дочірнього підприємства “Козівський заготівельно-відгодівельний пункт “Підзамче”, смт. Козова,  Тернопільської області, ідентифікаційний код № 25344960,  307,00 грн. податкового боргу

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАСУ та зважаючи на  пільги, якими користується прокурор щодо сплати державного мита при поданні позову до суду,  судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.

За згодою представника позивача та прокурора і відповідно до ч.  4 ст. 167 КАС України у судовому засіданні  12.02.2007 р. оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови господарського суду України та повідомлено про виготовлення та оголошення повного тексту постанови  о 10-00 год. 16.02.2007 р.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 94, 158, 162, 163, 164, 167 , п. 6 розділу УП Прикінцеві та перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд Тернопільської області

П О С Т А Н О В И В:

1.  Адміністративний позов задовольнити.

2. Звернути стягнення податкового боргу в сумі 307,00 грн. на активи Дочірнього підприємства “Козівський заготівельно-відгодівельний пункт “Підзамче”, смт. Козова, Тернопільської області. ідентифікаційний код № 25344960, в рахунок погашення заборгованості перед бюджетом. Стягувану суму перерахувати:

- 307,00 грн. податкового боргу по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів на р/р 34126999500282 в УДК в Тернопільській області, МФО 838012, код 23588148;

На постанову  суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження  протягом десяти днів  з дня  складення   постанови в повному  обсязі  до  адміністративного суду апеляційної інстанції.

Суддя