Постанова

від 21.08.2009 по справі 2а-12286/09/1270

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

                          ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем   України

21

серпня 2009 року

                                           справа

№ 2а-12286/09/1270

Луганський

окружний адміністративний суд у складі:

Судді:                                     Ковальової

Т.І.

при  секретарі:             Скрипкіної А.О.,

за

участю сторін:        

представник

позивача:                Балаба Т.М.    

представник

відповідача:           не з'явився,  

 розглянувши у відкритому судовому засіданні

адміністративний позов  Луганського

обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до державного

підприємства „Автоприцеп” про стягнення заборгованості зі сплати

адміністративно-господарських санкцій за невиконання 4% нормативу робочих місць

для працевлаштування інвалідів у 2007 році у розмірі 4911,39 грн., -  

В

С Т А Н О В И В:

    У грудні 2008 року до Луганського окружного

адміністративного суду надійшов адміністративний позов  Луганського обласного відділення Фонду соціального

захисту інвалідів до ДП „Автоприцеп” про стягнення заборгованості зі сплати

адміністративно-господарських санкцій за невиконання 4% нормативу робочих місць

для працевлаштування інвалідів у 2007 році у розмірі 4480 грн. та пеню за

порушення терміну сплати санкції у розмірі 431,39 грн. В обґрунтування своїх

позивних вимог зазначив, що у відповідності до ст.19 Закону України «Про основи

соціальної захищеності інвалідів в Україні» для підприємств, установ,

організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій

інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється

норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох

відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу

за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. В

порушення вимог ст.19 зазначеного ДП „Автоприцеп” не працевлаштувало необхідну

кількість інвалідів і в порушення вимог ст.20 вищевказаного Закону в 2007 році

не перерахувало 4480 грн. адміністративно-господарської санкції. Відповідно

до  ч.2 ст.20 Закону України «Про основи

соціальної захищеності інвалідів Україні» від 21.03.1991 р. №875-Х11 порушення

термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування

пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки  Національного банку України, що діяла на

момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Таким

чином, розмір нарахованої пені за порушення строків сплати адміністративно-господарської

санкції становить 431, 39 грн.    

           Представник позивача  підтримав позовні вимоги, надав пояснення

щодо суті спору, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

           Представник відповідача в судове засідання

не з'явився, причин неявки суду не повідомив, про дату, час та місце судового

розгляду справи повідомлявся.

           Вислухавши думку  представника позивача, вивчивши матеріали

справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних

підстав.

           Згідно ст. 19  Закону України «Про основи соціальної

захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 року (із змінами та

доповненнями) для всіх підприємств, установ і організацій, у тому числі

підприємств, громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які

використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для

працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від середньооблікової чисельності

штатних працівників облікового складу за рік.

           Якщо кількість працюючих інвалідів

на підприємствах, установах, у тому числі підприємствах, організаціях,

громадських організаціях інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману

працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж

установлено нормативом, передбаченим ст. 19 зазначеного Закону, вони щороку

сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів

адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі

середньої річної зарплатні на відповідному підприємстві, установі, організації.

            ДП „Автоприцеп” в порушення

зазначеного Закону не працевлаштувало необхідну кількість інвалідів, а саме: у

2007 році замість 1 інваліда, жодного інваліда не працювало, про що  звіт про зайнятість та працевлаштування

інвалідів за 2007 рік форми № 10-ПІ.

            В порушення вимог ст. 20

зазначеного Закону відповідачем не було перераховано 4911,39 грн.

адміністративно-господарських санкцій, що підтверджується звітністю зайнятість

та працевлаштування інвалідів за 2007 рік форми № 10-ПІ.

             Відповідачем у 2007 році атестація

робочих місць для працевлаштування інвалідів за участю працівників МСЕК

відповідно до Постанови КМУ № 314 від 03.05.1995 року не проводилась.

              Згідно листа Перевальського

районного центру зайнятості протягом 

2007 року ДП „Автоприцеп” інформацію про наявність вільних робочих місць

за формою 3-ПН не надавало.

              З огляду на вищевикладене, суд

вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.    

Питання

по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у

встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України

не передбачено їх стягнення у даних випадках.

          На підставі викладеного, керуючись

ст.ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства

України,   суд -

                    П О С Т А Н О В И В:

           Позов  Луганського обласного відділення Фонду

соціального захисту інвалідів задовольнити.

           Стягнути з  державного підприємства „Автоприцеп” на

користь Державного бюджету України несплачені адміністративно-господарських

санкції за невиконання 4% нормативу робочих місць для працевлаштування

інвалідів у 2007 році у розмірі 4911 грн. 39 коп.

           Постанова суду першої інстанції набирає

законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження,

встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву

не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але

апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова

суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.                                                                                         

           Постанова може бути оскаржена в

апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через

суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення

постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом

двадцяти днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції

або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства

України.

        Суддя                                        

Т.І.Ковальова