Постанова

від 16.06.2006 по справі 3/218/06-ап

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

Запорізької

області

ПОСТАНОВА

Іменем

України

              16.06.06                                                                            

№   3/218/06-АП

суддя     Соловйов 

В.М.

За позовом:

Державної податкової інспекції у Заводському районі міста Запоріжжя,                м. Запоріжжя

до відповідача:

Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя

про

припинення підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця   

                 Суддя Соловйов

В.М.

Секретар судового засідання Іотова Н.П.

Представники:

від позивача: Крошка

В.В., старший державний податковий інспектор юридичного відділу, довіреність №

16909/10-121 від 02.12.05р.

від відповідача: не з'явився

Розглядається позовна заява ДПІ у

Заводському районі м. Запоріжжя про припинення підприємницької діяльності

фізичної особи -підприємця ОСОБА_1

Справа розглядається за правилами

Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) відповідно до

ст.2, 17, п. 6, 7, 13 розділу VІІ “Прикінцеві та перехідні положення” КАС

України.

Ухвалою від 25.05.2006р. відкрито

провадження в адміністративній справі №3/218/06-АП, розгляд якої призначено на

16.06.2006р.

Повне фіксування

судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не

здійснювалося, оскільки такої вимоги від представника позивача не надійшло.

В судовому засіданні

16.06.2006р. проголошено тільки вступну та резолютивну частини постанови.

Свої вимоги позивач

обґрунтовує п.2 ч.1 ст.9 Закону України “Про систему оподаткування”ст.46 Закону

України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців”,

ст.59, 128 Господарського кодексу України і посилається на те, що відповідач не

подає органам державної податкової служби податкових декларацій та документів

фінансової звітності відповідно до закону.

В судовому засіданні

представник позивача просить задовольнити позов з викладених в ньому підстав і

пояснив, що ПП ОСОБА_1 більше року, а саме з 07.10.2003 року не подавав органам

державної податкової служби податкової звітності, чим порушує вимоги п.2 ч.1

ст. 9 Закону України від 25.06.1991р. “Про систему оподаткування”, ст.4 Закону

України від 21.12.200р. “Про порядок погашення платників податків перед

бюджетами та державними цільовими фондами”, а також позивач пояснив, що у

відповідача відсутній борг перед бюджетом.

Відповідач заперечення

проти адміністративного позову і витребувані судом документи не надав, в судове

засідання представник відповідача не з'явився.

Відповідно до частини 1

статті 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є

житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому

(гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична

особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Частиною 6 цієї статті

передбачено, що фізична особа може мати кілька місць проживання.

Водночас громадянин

визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької

діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу

юридичної особи відповідно до статті 59 Господарського кодексу України.

Таким чином

місцезнаходження (місце проживання) відповідача визначається за даними його

державної реєстрації як суб'єкта господарювання.

Згідно до п.3.6

роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 18.09.97р.       №02-5/289  “Про деякі питання практики застосування

Господарського процесуального кодексу України” (в редакції Роз'яснення Вищого

господарського суду України від 31.05.2002р. №04-5/609) особи, які беруть

участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом,

якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою,

зазначеною у позовній заяві.

Приймаючи рішення за

відсутності відповідача господарський суд бере до уваги те, що ПП ОСОБА_1 не

надав суду відомостей про зміну даних його державної реєстрації, в тому числі і

місця знаходження. Копія ухвали про відкриття провадження в адміністративній

справі від 25.05.2006р., надіслана за поштовою адресою зазначеною в позовній

заяві, до канцелярії господарського суду не поверталась.

Господарський суд також

враховує, що відповідач не повідомив суд про зміну місця проживання (перебування,

знаходження) та про неможливість прибуття до суду.

Крім того, суд приймає

до уваги, що саме ухилення відповідача від подачі в органи ДПІ передбачених

діючим законодавством документів податкової звітності є предметом дослідження і

оцінки судом у даній справі.

В зв'язку з тим, що

неявка відповідача не перешкоджає вирішенню спору, справу вирішено на підставі

наявних у ній доказів.

Розглянувши матеріали

справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ

:

ОСОБА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1)

як суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа зареєстрована відділом

реєстрації та єдиного реєстру як суб'єкт підприємницької діяльності

ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно акту ДПІ у Заводському

районі м. Запоріжжя від 29.03.2006р. № НОМЕР_2 ПП ОСОБА_1 з 07.10.2003р. не

надає до органу податкової служби обов'язкову податкову звітність.

Відповідно довідки ДПІ у

Заводському районі м. Запоріжжя заборгованість перед бюджетом відсутня.

Пунктом 1 статті 59 Господарського

кодексу України встановлено, що 

припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його

реорганізації (злиття,   приєднання,

поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи

уповноважених  ним органів, за рішенням

інших осіб - засновників суб'єкта 

господарювання  чи їх

правонаступників,  а  у  випадках,

передбачених цим Кодексом, - за рішенням суду.

Відповідно до п.2 ст.46 Закону

України від 15.05.2003 року №755-IV “Про державну реєстрацію юридичних осіб та

фізичних осіб -підприємців” підставами для постановлення судового рішення про

припинення підприємницької діяльності фізичної особи -підприємця, зокрема є:

...неподання протягом року органам

державної податкової служби податкових декларацій, документів фінансової

звітності відповідно до закону.

Подання податкової декларації за

період, що дорівнює календарному місяцю, календарному кварталу і календарному

року передбачено ст.4 Закону України від 21.12.2000р. “Про порядок погашення

зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими

фондами”.

Відповідно до абзацу 6 п.6 ст.128

ГК України громадянин-підприємець зобов'язаний своєчасно надавати податковим

органам декларації про доходи, інші необхідні відомості  для нарахування податків та інших

обов'язкових платежів; сплачувати податки та інші  обов'язкові платежі в порядку і в розмірах,

встановлених законом.

Згідно п.2 ч.1 ст.9 Закону України

від 25.06.1991р. “Про систему оподаткування” платники податків і зборів

зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів

відповідно законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і

відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових

платежів).

Відповідач

не надав господарському суду доказів подання протягом року відповідної

звітності.

Право звернення голови державної

податкової інспекції до суду з позовною заявою про скасування (припинення)

державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності передбачено п.17 ч.1,

ч.2 ст.11 Закону України від 04.12.1990р. “Про державну податкову службу в

Україні”.

Позовну заяву про припинення

державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 підписав

начальник ДПІ у Заводському районі м. Запоріжжя Щелупа А.О.

За таких обставин позовні вимоги є

обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 87-98, 158-163,

167 КАС України, суд           

ПОСТАНОВИВ:

1.          Адміністративний позов задовольнити

повністю.

 2. Припинити підприємницьку діяльність

фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1).

             3.  У день набрання постановою законної сили

направити її копію державному реєстратору за місцем реєстрації фізичної особи

-підприємця ОСОБА_1 для внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове

рішення.

Постанова  набирає законної сили

після  закінчення строку подання заяви

про апеляційне оскарження,  встановленого

цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано  заяву 

про  апеляційне  оскарження, 

але апеляційна  скарга  не 

була  подана  у 

строк,  встановлений  цим Кодексом, 

постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

У 

разі  подання  апеляційної скарги судове рішення,  якщо його 

не  скасовано,  набирає 

законної  сили   після  

закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо  строк 

апеляційного  оскарження  буде поновлено,  то вважається, що постанова чи ухвала суду не

набрала законної сили.

Сторони та інші особи, які беруть

участь у справі, а також особи,  які не

брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права,  свободи, інтереси чи обов'язки, мають право

оскаржити в  апеляційному  порядку 

постанови суду першої інстанції повністю або частково.

Про апеляційне оскарження

рішення  суду  першої 

інстанції спочатку  подається  заява. 

Обґрунтування  мотивів  оскарження 

і вимоги до суду апеляційної інстанції 

викладаються  в  апеляційній скарзі.

Заява  про 

апеляційне  оскарження  та 

апеляційна  скарга подаються до

адміністративного суду  апеляційної  інстанції 

через суд  першої  інстанції, 

який  ухвалив оскаржуване судове

рішення.

Копія апеляційної скарги

одночасно  надсилається  особою, 

яка  її подає, до суду апеляційної

інстанції.

Заява  про 

апеляційне  оскарження  постанови 

суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її

проголошення  а в разі   складення  

постанови  у  повному 

обсязі  відповідно  до статті 160 цього Кодексу -  з  дня  складення 

в  повному  обсязі.

Апеляційна  скарга 

на  постанову  суду першої інстанції подається протягом  двадцяти 

днів  після  подання 

заяви   про   апеляційне оскарження.

Апеляційна   скарга 

може  бути  подана 

без  попереднього подання заяви

про апеляційне оскарження,  якщо скарга

подається  у строк, встановлений для

подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява  про 

апеляційне  оскарження  чи 

апеляційна скарга, подані 

після  закінчення  строків, 

встановлених  цією   статтею, залишаються без розгляду, якщо суд

апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для

поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя:                                                                

В.М. Соловйов

Згідно з оригіналом:

Секретар судового засідання:                                        Н.П.Іотова

Постанову виготовлено в повному обсязі 19.06.2006р.