Рішення

від 17.06.2015 по справі 761/9146/15-ц

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/9146/15-ц

Провадження №2/761/4630/2015

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

17 червня 2015 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді: Осаулова А.А.

при секретарі: Вольда М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Путівочка» про визнання договору недійсним, відшкодування збитків та моральної шкоди, -

в с т а н о в и в :

В березні 2015 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду м.Києва із позовом до ПП «Путівочка», у якому просить суд визнати недійсним договір №17.07/14 на туристичне обслуговування від 17.07.2014 року, укладений мід ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та ПП «Путівочка» в особі директора ОСОБА_4; стягнути збитки у подвійному розмірі - 32 400 грн. та моральну шкоду в розмірі - 6000 грн.

Свої позовні вимоги позивач ОСОБА_1 (надалі по тексту - Позивач) обґрунтовує тим, що 17.07.2014 року між нею, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з одного боку та ПП «Путівочка» (надалі по тексту - Відповідач) в особі директора ОСОБА_4, який діяв на підставі генеральної довіреності від 24.05.2014 року, ліцензії Державної служби туризму і курортів Міністерства культури і туризму України, серії AB № 566500 від 25 лютого 2011 року та на підставі агентського договору № 610 від 01.04.2012 року від імені і за дорученням TOB «ТЕЗ ТУР» був укладений договір № 17.07/14 на туристичне обслуговування. За умовами вказаного Договором ПП «Путівочка» зобов'язалося надати позивачу, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 туристичні послуги, пов'язані з поїздкою до Єгипту, яка мала відбутися 13.09.2014 року. На виконання вказаного договору позивачем були сплачені кошти в розмірі 100 відсотків вартості цієї поїздки, що дорівнює 20 200,00 грн., але поїздка не відбулась з вини відповідача, оскільки останній перерахував гроші на ТОВ «Ільтур», а із відповіді ТОВ «Тез тур» з»ясувалось, що відповідач не мав права взагалі укладати договір у зв»язку з закінченням дії агентського договору №610 від 01.04.2012 року і ніякої заявки на бронювання туру вказане підприємство не отримувало. Вказані дії відповідача позивач розцінює як введення її в оману, тому на підставі ст.216 ЦК України просить визнати укладений між сторонами договір недійсним та стягнути заподіяні збитки у подвійному розмірі згідно ст.230 ЦК України в розмірі - 32400 грн. та моральну шкоду в сумі - 6000 грн.

Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день,час та місце розгляду справи повідомлений завчасно в установленому законом порядку.

Між тим, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутність відповідачі за наявними у справі доказами, ухваливши по справі за згодою представника позивача, відповідно до ст.ст. 224-226 ЦПК України, заочне рішення.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з огляду на наступне.

За правилами ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що 17.07.2014 року між позивачем, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з одного боку та ПП «Путівочка» в особі директора ОСОБА_4, який діяв на підставі генеральної довіреності від 24.05.2014 року, ліцензії Державної служби туризму і курортів Міністерства культури і туризму України, серії AB № 566500 від 25 лютого 2011 року та на підставі агентського договору № 610 від 01.04.2012 року від імені і за дорученням TOB «ТЕЗ ТУР» був укладений договір № 17.07/14 на туристичне обслуговування (а.с.5-10).

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами п.п.4.1, 4.2 вказаного Договору та додатку-замовлення №1 до нього, ПП «Путівочка» зобов'язалося надати позивачу, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 туристичні послуги, пов'язані з поїздкою до Єгипту, яка мала відбутися з 13.09.2014 року по 22.09.2014 року, загальною вартістю туру в сумі - 20 200,00 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 20 Закону України «Про туризм» за договором на туристичне обслуговування одна сторона (туроператор, турагент) за встановлену договором плату зобов'язується забезпечити надання за замовленням іншої сторони (туриста) комплексу туристичних послуг (туристичний продукт). До договору на туристичне обслуговування застосовуються загальні положення договору про надання послуг, якщо інше не передбачено законом та не суперечить суті зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Зобов'язання з оплати туристичних послуг позивачем були виконані, згідно з завіреної представником відповідача квитанції на виконання зазначеного договору кошти в сумі - 20 200 грн. перераховані на поточний рахунок відповідача (а.с. 11-12).

Між тим, відповідач свої зобов»язання по наданню туристичних послуг не виконав та погодився на повернення сплачених позивачем грошових коштів в розмірі - 20200 грн., про що свідчить гарантійний лист від 19.09.2014 року (а.с.12).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Договором визначено, що тур агент - ПП «Путівочка», який діє відповідно до агентської угоди №610 від 01.04.2012, від імені, за рахунок та за дорученням туроператора - ТОВ «ТЕЗ ТУР», за встановлену договором плату, за дорученням та замовленням туриста зобов'язується надати посередницькі послуги з реалізації туристу туристичного продукту, посередньо сформованого туроператором.

Відповідно до ч. 13 ст. 20 Закону України «Про туризм» права й обов'язки, відповідальність сторін та інші умови договору між туроператором і турагентом визначаються відповідно до загальних положень про агентський договір, якщо інше не передбачено договором між ними, а також цим Законом.

Агентські відносини регулюються главою 31 Господарського кодексу України, відповідно до частин першої, другої статті 297 якого за агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов'язується надати послуги другій стороні (суб'єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб'єкта і за його рахунок. Агентський договір повинен визначати сферу, характер і порядок виконання комерційним агентом посередницьких послуг, права та обов'язки сторін, умови і розмір винагороди комерційному агентові, строк дії договору, санкції у разі порушення сторонами умов договору, інші необхідні умови, визначені сторонами.

Як встановлено судом, відповідач ПП «Путівочка» не мала права укладати із позивачем договір на туристичне обслуговування від 17.07.2014 року від імені ТОВ «ТЕЗ ТУР» у зв»язку з закінченням дії агентського договору на реалізацію туристичних послуг №610 від 01.04.2012 року, що був укладений між ТОВ «ТЕЗ ТУР» та ПП «Путівочка» (лист ТОВ «ТЕЗ ТУР» на адресу позивача від 25.11.2014 року) (а.с.13).

Згідно ч.ч. 1, 3, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За умовами ч.1 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1, 3, 5 ст.203 цього Кодексу.

При цьому, за умовами ст.227 ЦК України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним. Якщо юридична особа ввела другу сторону в оману щодо свого права на вчинення такого правочину, вона зобов'язана відшкодувати їй моральну шкоду, завдану таким правочином.

Згідно ч.1 ст.230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Відповідно до вимог ст.236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Враховуючи те, що відповідач, не маючи прав на укладення від імені ТОВ «ТЕЗ ТУР», свідомо ввів в оману позивача щодо дійсності своїх намірів на надання послуг з туристичного обслуговування при укладенні договору від 17.07.2014 року від імені ТОВ «ТЕЗ ТУР», знаючи, що дія агентського договору на реалізацію туристичних послуг №610 від 01.04.2012 року станом на час укладення договору із позивачем закінчилась, тому суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги в частині визнання недійсним з моменту укладення договір на туристичне обслуговування від 17.07.2014 року.

За умовами п.3.1 укладеного між сторонами договору передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання умов даного договору сторони несуть відповідальність згідно чинного законодавства України та умов цього Договору.

Відповідно до ч. 10 ст. 20 Закону України «Про туризм» якість туристичних послуг повинна відповідати умовам договору, порядок і способи захисту порушених прав туристів визначаються законодавством про захист прав споживачів.

Так, частиною четвертою статті 10 Закону України «Про захист прав споживачів» передбачено, що за наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про туризм» суб'єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, що завдало шкоду, зобов'язаний відшкодувати туристу збитки у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Отже, майнову відповідальність несе суб'єкт туристичної діяльності, який порушив законодавство в галузі туристичної діяльності при наданні туристичної послуги, тобто порушив умови договору між туристом і суб'єктом туристичної діяльності з надання туристичних послуг, та за вини якого замовнику завдано збитків.

Згідно ч.2 ст.230 ЦК України сторона, яка застосувала обман, зобов'язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв'язку з вчиненням цього правочину.

За таких обставин, суд з урахуванням вимог ч.1,2 ст.11 ЦПК України вважає за можливе задовольнити вимоги позивача в частині стягнення на його користь з відповідача збитків у подвійному розмірі - в сумі - 32 400 грн., які обраховані позивачем як (16 200 грн. х 2), оскільки частина суми в розмірі - 4 000 грн. від загальної суми в - 20 200 грн. була добровільно повернута позивачу до подачі позову.

За умовами ст.611 ЦК України у разі порушення зобов»язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:.. відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ст. 25 Закону України «Про туризм», позивачі мають право на відшкодування моральної шкоди.

Моральні страждання завдані позивачу полягають в моральних та психічних стражданнях через неможливість проведення запланованого відпочинку.

При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди суд виходить з вимог ст. 23 ЦК України, з врахуванням засад справедливості, добросовісності та розумності, беручи до уваги те, що саме позитивне вирішення спору є елементом моральної компенсації позивачу, способом сатисфакції, суд вважає, що на користь позивача підлягає стягненню моральна шкода у розмірі 2 000 грн.

Тому, суд, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позовні вимоги, заявлені позивачем, знайшли своє часткове підтвердження у судовому засіданні, а відтак підлягають частковому задоволенню.

Згідно ст. 88 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача сплачені останнім кошти судового збору за вимоги майнового характеру в сумі - 324 грн. та за двома вимогами немайнового характеру в розмірі - 487,20 грн.

Враховуючи викладені обставини по справі, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, керуючись ст.ст. 1, 5, 20, 25, 30, 32, 33 Закону України «Про туризм», ст.ст. 23, 610, 611, 902 ЦК України, ст.ст. 60, 88, 209, 212-215, 226 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним договір №17.07/14 на туристичне обслуговування від 17.07.2014 року, укладений між ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та ПП «Путівочка» в особі директора ОСОБА_4, з моменту укладення.

Стягнути з Приватного підприємства «Путівочка», (м. Київ, вул..Ярославів Вал, 36/38, код ЄДРПОУ 33835092) на користь ОСОБА_1 збитки у подвійному розмірі в сумі - 32 400 гривень та кошти моральної шкоди в сумі - 2000,00 грн., а всього підлягає стягненню - 36 400,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Приватного підприємства «Путівочка», (м. Київ, вул..Ярославів Вал, 36/38, код ЄДРПОУ 33835092) на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі - 811,20 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: