Рішення

від 12.12.2006 по справі 13/108/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/108/06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "12" грудня 2006 р.                                                 Справа №  13/108/06

Господарський суд Миколаївської області,

головуючий суддя  Коваль Ю.М.,

при секретарі Карцеві М.С.,

з участю представників позивача Орінцевої Г.В. по дов. № 34/9039 від 14.09.2005 р., Клименка О.П. по  дов. № 34/9207 від 19.09.2006 р.,

відповідач, повідомлений належним чином про місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Державного підприємства “Науково-виробничий комплекс газотурбобудування “Зоря”-“Машпроект” (надалі –ДП НВКГ “Зоря”-“Машпроект”) , 54018, м. Миколаїв,   пр. Жовтневий, 42,                   

до товариства з обмеженою відповідальністю “Укрюжпром” (надалі –ТОВ “Укрюжпром”), 54031, м. Миколаїв, вул. Електронна, 81/8,

про стягнення заборгованості за  договором у сумі 1 143 278 грн. 29коп., -

В С Т АН О В И В:

ДП НВКГ “Зоря”-“Машпроект” пред'явлено позов до ТОВ “Укрюжпром” про стягнення з останнього заборгованості, що виникла у зв'язку з не поставкою відповідачем обладнання за договором поставки (контрактом) № 37 від 21.03.2005 р., котра складається з основного боргу з урахуванням індексу інфляції в сумі 1038053 грн. 17 коп., пені в сумі 81972 грн. 61 коп., 3 % річних в сумі 23252 грн. 51 коп., –усього: заборгованості в сумі 1 143 278 грн. 29 коп., та коштів на погашення судових витрат.

Позивачем надано розрахунок заборгованості, із якого вбачається, що сума основного боргу становить 999666 грн.

Дані позовні вимоги представник позивача в судовому засіданні підтримав повністю.

Відповідач не надав суду письмових пояснень, не виконав вимоги ухвали суду від 01.11.2006 р. щодо надання відзиву по суті позовних вимог та доказів на обґрунтування заперечень проти позову. Будучи повідомлений належним чином про місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, причини неявки представника відповідача суду не відомі.

За таких обставин спір розглядається за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.  

Заслухавши пояснення представників позивача, вивчивши матеріали справи та дослідивши наявні докази, господарський суд дійшов висновку про наступне.  

Між сторонами укладено договір (контракт) № 37 від 21.03.2005 р., згідно якого, додатків за № 1-4 до нього ТОВ “Укрюжпром” повинно було поставити на адресу позивача обладнання на суму 999 666 грн. (ас. 7-15).

Сторонами в договорі передбачено, що строк постачання обладнання 120 днів з дня перерахування першого платежу передплати (п. 4.1 договору), а договір діє до 31.12.2005 р. (п. 10.1 договору).

На виконання умов договору на підставі рахунка відповідача № 62 від 28.03.2005 р. ДП НВКГ “Зоря”-“Машпроект” здійснено першу передплату 25.05.2005 р. платіжним дорученням № 5289 у сумі 659 799 грн. 60 коп., другу –27.07.2005 р. платіжним дорученням № 833 у сумі 339 866 грн. 40 коп.

Отже, загальна сума передплат, здійснених ДП НВКГ “Зоря”-“Машпроект” на виконання умов договору, становить 999 666 грн., тобто позивачем сплачено повну вартість обладнання.

Зобов'язання за укладеним сторонами договором щодо поставки обладнання протягом 120 днів з дня першого платежу передоплати його вартості, тобто до 22.09.2005 р. (першу передплату коштів здійснено 25.05.2005 р.), ТОВ “Укрюжпром” не виконано. Вимоги позивача про здійснення поставки оплаченого обладнання або повернення сплаченої суми передоплати, викладені у листах № 69/293 від 20.10.2005 р., № 69/73 від 24.02.2006 р., № 69/128 від 5.04.2006 р., № 69/6517 від 11.07.2006 р., відповідач залишив без задоволення.

За своєю юридичною природою укладений сторонами договір є договором поставки, відносини за яким регулюються §1 глави 30 Господарського кодексу України (ГК України).

Так, п. 1. ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона –постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно п. 2 ст. 267 ГК України строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством.

Строк поставки обумовленого сторонами обладнання стік 22.09.2005 р., а строк дії договору - 31.12.2005 р.

У відповідності зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства.

Цивільним законодавством, зокрема, ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Згідно ч.1 ст. 216 ГК України, визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договорами.

Сторонами передбачено відповідальність постачальника за невиконання зобов'язань за укладеним ними договором.

Так, у пп. 7.1 зазначено, що у випадку невиконання чи неналежного виконання зобов'язань по даному контракту винна сторона відшкодовує потерпілій стороні понесені збитки, а у випадках, передбачених законодавством, і штрафні санкції. При порушенні постачальником своїх зобов'язань щодо поставки товару і виконанню пусконалагоджувальних робіт він сплачує покупцю пеню в розмірі 0,1% за кожен день затримки від вартості непоставленого товару, невиконання робіт у строк, а при простроченні понад 30 календарних днів постачальник додатково сплачує штраф у розмірі 7%  від тієї ж суми.

Враховуючи викладене, суд визнає обґрунтованим наведений у розрахунку до позовної заяви розмір пені за прострочення поставки товару в сумі 81972 грн. 61 коп. і визнає в цій частині позовні вимоги підлягаючими задоволенню. Суд при цьому виходить із того, що позивач з вимогами звернувся до суду 13.10.2006 р., тобто в межах строку позовної давності.

Щодо вимог про стягнення з ТОВ “Укрюжпром” грошових коштів з урахуванням індексу інфляції та 3 % річних, котрі позивач мотивує тим, що відповідачем не виконано грошового зобов'язання, а саме, що відповідач не повернув на вимоги ДП НВКГ “Зоря”-“Машпрект” грошові кошти, отримані за продукцію, поставку якої не здійснив, суд приходить до наступного.

Такі вимоги не ґрунтуються  на чинному законодавстві. За умовами укладеного сторонами договору відповідач поставляє продукцію за договором, а не зобов'язаний сплатити її вартість.

Притримання грошей за продукцію, яку не поставлено і строк поставки якої за договором стік, є безпідставним збереженням грошей відповідачем.

Статтею 1214 ЦК України визначено, що у разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними. Відповідно до ст. 536 зазначеного Кодексу розмір процентів встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Оскільки в чинному законодавстві відсутнє встановлення процентів за  безпідставне збереження грошей при здійсненні господарських операцій і в договорі розмір процентів у таких випадках сторони не передбачили, то в задоволенні позовних вимог у частині стягнення інфляційних збитків та 3 % річних належить відмовити.

За ст. 49 ГПК України судові витрати при частковому задоволені позову  покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

      Керуючись ст. ст. 44, 82-85 ГПК України, господарський суд, –

                                                             В И Р І Ш И В:

          Позов задовольнити частково.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрюжпром” (54031, м. Миколаїв, вул. Електронна, 81/8, ідентифікаційний код 32229019) на користь Державного підприємства “Науково-виробничий комплекс газотурбобудування “Зоря”-“Машпроект” (54018, м. Миколаїв, пр. Жовтневий, 42, ідентифікаційний код 31821381) основний борг у сумі 999666 (дев'ятсот дев'яносто дев'ять тисяч шістсот шістдесят шість) грн., пеню за прострочення виконання зобов'язання в сумі 81972 (вісімдесят одну тисячу дев'ятсот сімдесят дві) грн. 61 коп., усього коштів у сумі 1081638 (один мільйон вісімдесят одна тисяча шістсот тридцять вісім) грн. 61 коп., а також кошти на погашення витрат на оплату позовної заяви державним митом у сумі 10816 (десять тисяч вісімсот шістнадцять) грн. 39 коп. та 118 (сто вісімнадцять) грн. на погашення витрат з оплати інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

          У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.          

          Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного господарського суду через господарський суд Миколаївської області протягом десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

   Суддя                                                        Ю.М. Коваль