Справа № 2-5885/11
(2/401/1538/12)
РІШЕННЯ
Іменем України
19.01.2012 року
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого -судді Спаї В.В.,
при секретареві - Коломієць Я.В.,
за участі позивача -ОСОБА_1,
за участі відповідача -ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулася до суду із даним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що з відповідачем у справі перебуває у шлюбі, та подружжя має дитину -ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, шлюбні відносини подружжя припинило у січні 2011 р. Як зазначається позивачем при зверненні до суду відповідач проживає окремо від дитини, участі у її вихованні не приймає, не піклується про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, не надає належної матеріальної допомоги на утримання дитини, та оскільки коштів, які заробляє позивач, недостатньо для належного виховання та утримання дитини, у позові й заявлено відповідну вимогу.
У судовому засіданні позивач підтримала вимоги позову повністю, надала пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просила суд повністю задовольнити поданий позов.
Відповідач позов визнав, утім, не погодився із поясненнями позивача щодо того, що остання випрашує у нього аліменти, та пояснив, що грошові кошти він відправляв, працює слюсарем у локомотивному депо, має кредитні договори та заборгованість у банках, при цьому, брав кредити аби утримувати родину, може платити мінімальну суму.
Заслухав пояснення сторін та дослідивши докази, суд дійшов до наступного висновку.
Згідно зі ст. 27 Конвенції про права дитини, прийнятої 44-ю сесією Генеральної Асамблеї ООН 20.11.1998 р. та набула чинності для України 27.09.1991 р., батько або (і) інші особи, що виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України та за ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Як було встановлено судом, 26.09.2006 р. у подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1 народилася дитина -ОСОБА_4, про що Амур-Нижньодніпровським Відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції було зроблено відповідний запис та видано свідоцтво; відповідно до цього свідоцтва сторони за цим позовом є батьками неповнолітнього, неповнолітній мешкає разом із матір'ю та перебуває на її утриманні. Як було встановлено судом, батько дитини не виконує обов'язку щодо участі у матеріальному забезпеченні дитини, тому, оскільки обов'язок по утриманню дитини є безумовним, виникає в результаті народження дитини з моменту її народження та покладається законом рівною мірою на обох батьків, не пов'язаний із матеріальним становищем особи, до якої заявлено матеріально-правову вимогу про стягнення аліментів, вбачаються усі підстави для присудження на користь позивача аліментів на утримання неповнолітньої дитини в заявленому у позові розмірі. Разом з тим, при вирішенні питання щодо присудження до сплати аліментів, про яке позивачем було заявлено відповідне прохання, суд враховує стан здоров'я та матеріальне становище дитини, яка є малолітньою, мешкає разом із матір'ю (позивачем), потребує опіки та утримання.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Щодо посилання відповідача на те, що він виконує обов'язок по утриманню дитини, має заборгованість за кредитними договорами, то для суду не вбачається підстав для визнання слушними даних доводів.
За ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Разом з тим, відповідно до ст. 10 ЦПК цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Утім, відповідач не виконав обов'язок доказування, не надав доказів, які би свідчили про виконання ним батьківського обов'язку, наявності заборгованості за кредитними договорами, кошти, отримані по яким, були витрачені ним на потреби родини, у зв'язку з чим суд мав змогу дійти до іншого висновку у справі.
Вирішуючи при ухваленні рішення питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд бере до уваги, що на виконання п. 5 ч. 1 ст. 4 Декрету КМУ «Про державне мито»позивача було звільнено від сплати судового збору та не підлягали оплаті при зверненні до суду витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи (п. 4 ч. 3 ст. 81 ЦПК України), утім, на виконання ч. 3 ст. 88 зазначеного кодексу, згідно зі змістом якої якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, з відповідача в дохід держави підлягає присудженню до сплати судовий збір, розмір якого визначений відповідно до Закону України «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 10, 11, 15, ч. 3 ст. 88, ст.ст. 212, 214-215, 218, 367 ЦПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ј частини заробітку (доходу) ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи проводити стягнення з 28.10.2011 р. та до досягнення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, повноліття.
Рішення суду у частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, в дохід держави судовий збір в розмірі 214 (двохсот чотирнадцяти) грн. 60 (шістдесяти) коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя
Суд | Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська |
Дата ухвалення рішення | 19.01.2012 |
Оприлюднено | 09.07.2015 |
Номер документу | 46144215 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Амур-Нижньодніпровський районний суд м.Дніпропетровська
Спаї В. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні