Рішення

від 07.02.2007 по справі 5/8-07-145

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/8-07-145

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" лютого 2007 р.Справа  № 5/8-07-145

Позивач: Дочірня компанія «Укртрансгаз»в особі Одеського управління магістральних газопроводів філії Управління магістральних газопроводів “Прикарпаттрансгаз”, м. Одеса.

Відповідач: Закрите акціонерне товариство „Лан”, Одеська область, с. Миколаївка.

Про стягнення 10 734, 83 грн.

                                                                                                               Суддя   Могил С. К.

Представники:

Від позивача:  Корх Л. І., на підставі довіреності.

Від відповідача: не з'явився.

Суть спору: Дочірня компанія «Укртрансгаз»в особі Одеського управління магістральних газопроводів філії Управління магістральних газопроводів “Прикарпаттрансгаз” звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Закритого акціонерного товариства „Лан” заборгованості за надані послуги по транспортуванню природного газу у розмірі 9 546, 76 грн. та 1 188, 07 грн. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за договором.

Відповідач, належним чином повідомлений про місце, дату та час судового розгляду справи у судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав та не довів до суду зворотне заявленим позовним вимогам.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача, за наявними в ній матеріалами, в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив :

             Між ДК „Укртрансгаз” в особі Одеського управління магістральних газопроводів філії Управління магістральних газопроводів “Прикарпаттрансгаз” та Закритим акціонерним товариством „Лан” було укладено договір про надання послуг по транспортуванню природного газу № 349-Т від 01.01.2005 року, згідно з яким позивач взяв на себе зобов'язання надавати послуги по транспортуванню газу, а відповідач здійснювати оплату наданих послуг.

Відповідно до умов договору позивачем у лютому, березні, квітні та травні 2006 року були надані послуги по транспортуванню природного газу на суму 9 549, 76 грн. Вказані обставини підтверджуються актами про кількість транспортованого та поставленого газу, та відповідними рахунками позивача.

В порушення п. 6.1, 6.2 укладеного між сторонами по справі договору відповідач не виконав свої зобов`язання по своєчасній оплаті отриманих послуг, в наслідок чого за означений вище період у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 9 546, 76 грн.

Згідно п. 5.1 вищезгаданого договору позивачем було зроблено розрахунок боргу відповідача. Пунктом 5.2 договору передбачено, що тариф на транспортування газу може змінюватись відповідними відомствами України та приймається сторонами до виконання. Відповідно до Наказу Мінекономіки від 15.12.1998 року № 161 передбачено тариф по транспортуванню природного газу для всіх категорій споживачів України з 01.01.1999 року в розмірі 31,20 грн. за 1000 м./куб. Вказаний тариф діяв з січня 1999 року до грудня 2000 року. З грудня 2000 року по січень 2001 року діяв тариф 26,28 грн. З січня 2001 року діяв тариф 34,26 грн. за Наказом НКРЕ № 73 від 29.01.2001 року. З травня 2004 року діє тариф 36,96 грн. за Наказом НКРЕ № 437 від 30.04.2004 року. З червня 2006 року діє тариф 57, 24 грн. за Наказом НКРЕ України від 23.05.2006 року №589.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню борг за отримані послуги з транспортування природного газу у розмірі 9 546, 76 грн.

У відповідності з ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а ст. 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, позивач у своєї позовній заяві просить суд стягнути з відповідача на його користь пеню за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у розмірі 1 188, 07 грн.   

За договором відповідача зобов'язано своєчасно проводити оплату за надані послуги. Проте п. 7.1 договору встановлено, що за несвоєчасну оплату послуг, наданих позивачем, споживач зобов`язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ з суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Підстави для виникнення права на неустойку встановлені ст. 550 Цивільного кодексу України. Натомість, згідно ст. 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” із змінами, внесеними згідно із Законом N 2921-III  від 10.01.2002 року платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Але, згідно ст. 3 названого Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня".

У відповідності з пунктами 1, 2 ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним. З укладеного договору між сторонами по справі видно, що між сторонами узгоджено питання щодо стягнення пені у разі несвоєчасного виконання грошових зобов'язань за договором та встановлено розмір пені що нараховується, в зв'язку з чим, суд вважає позовні вимоги позивача в цій частині також обґрунтованими, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 1 188, 07 грн.

За таких обставин, приймаючи до уваги вищевикладене, оцінюючи надані документальні докази суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню з віднесенням судових витрат на рахунок відповідача, у відповідності з ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82 –85  Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Лан”, 67000, Одеська область, с. Миколаївка, вул. Центральна, 5, р/р 260037028 в ООФ АППБ „Аваль”, МФО 328351, код 23989628 на користь Дочірньої компанії «Укртрансгаз»в особі Одеського управління магістральних газопроводів філії УМГ “Прикарпаттрансгаз”, р/р 26004000004980 в філії ОРУ банку „Фінанси та кредит” ТОВ м. Одеси, МФО 328823, код 20961472, м. Одеса, Тираспольське шосе, 1,

-          9 546 (дев'ять тисяч п'ятсот сорок шість) грн. 76 коп. основного боргу за отримані послуги по транспортуванню природного газу у лютому, березні, квітні та травні 2006 року;

-          1 188 (одна тисяча сто вісімдесят вісім) грн. 07 коп. пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за договором;

-          107 (сто сім) грн. 35 коп. державного мита;

-          118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на ІТЗ судового процесу.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Рішення підписано 13.02.2007 року.

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення десятиденного строку з дня його підписання

Суддя                                                                                       Могил С.К.