Рішення

від 24.06.2015 по справі 633/180/15-ц

ПЕЧЕНІЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 633/180/15-ц

номер провадження 2/633/100/2015

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2015 року Печенізький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Тимченко А.М,

за участю секретаря - Меденець Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Печеніги, Харківської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємець ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про захист прав споживача та розірвання договору, -

ВСТАНОВИВ :

Позивачка звернулась до суду з зазначеною позовною заявою, в якій просила розірвати договір від 26 березня 2014 року, укладений між нею та Фізичною особою-підприємець ОСОБА_2 Стягнути солідарно з Фізичної особи-підприємець ОСОБА_2 та Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» на її користь 7 000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди. Застосувати наслідки недійсності Договору про надання споживчого кредиту, укладеного 26 березня 2014 року між нею, ОСОБА_1 та ПАТ «ОТП Банк», а саме стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ПАТ « ОТП Банк» кошти в розмірі 1419300 грн. та кошти на придбання послуг із страхування в сумі 3406,32 грн., разом 17 59932 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивачка зазначила, що 26.03.2014 року між нею та ФОП ОСОБА_2 було укладено договір підряду на виготовлення та встановлення ПВХ конструкції, відповідно до умов якого позивачка повинна була сплатити кошти в розмірі 14193,93 грн., а ФОП ОСОБА_2 після отримання зазначених коштів, зобов'язався виготовити виріб протягом 30 робочих днів з моменту укладення Договору.

З метою виконання умов зазначеного договору позивачка оформила кредит з ПАТ «ОТП Банк». Предметом оформлення цього кредиту було придбання послуг у ФОП ОСОБА_2 в сумі 14193 грн. та придбання послуг зі страхування в сумі 3406,32 грн. Термін дії кредиту спливає 26.03.2016 року.

Позивачка вказує, що вона належним чином виконала умови договору підряду, шляхом перерахування кредитодавцем на рахунок ФОП ОСОБА_2 коштів в розмірі 14193 грн. , проте останній у встановлені договором строки свої зобов'язання не виконав, ПВХ конструкцію не виготовив та не встановив, попередньо сплачені кошти за договором не повернув.

Крім того позивачка вважає, що споживчий кредит, укладений між нею та ПАТ «ОТП Банк» 26.03.2014 року здійснений з використанням нечесної підприємницької практики, зокрема такою, що відповідно до положень ст.19 Закону України «Про захист прав споживачів» вводить споживачів в оману, оскільки оцінити реальні ризики можливості такої ситуації вона не могла. Доступу до грошових коштів перерахованих безготівковим шляхом на рахунки ФОП ОСОБА_2 вона не мала, тому фактично була позбавлена можливості повернути отримані в кредит грошові кошти, що позбавило її можливості використати гарантоване ч.6 ст.11 ЗУ «Про захист прав споживачів» право на відкликання згоди на укладення договору про надання споживчого кредиту.

Представник позивача - ОСОБА_4 в судове засідання з'явилася, позовні вимоги позивачки підтримала в повному обсязі, посилаючись на підстави зазначені в ньому, прохала позов задовольнити.

Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про час та день розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не відомі, заперечень на позов не надали.

За таких підстав, відповідно до положень ст. 224 ЦПК України та за згодою представника позивача, суд вважає за можливе розглянути справу заочно на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

26.03.2014 року між ОСОБА_1 та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 був укладений договір підряду ( далі - Договір), відповідно до умов якого Виконавець зобов'язався виготовити та встановити Замовнику ПВХ конструкцію.

Відповідно до п.3.1 Договору Замовник зобов'язався оплатити вартість виробу в розмірі 14 193 грн. 93 коп.

Виконавець після виконання Замовником п. 3.1 Договору зобов'язується виготовити виріб протягом 30 робочих днів з моменту укладання Договору. У разі якщо виріб має нестандартну комплектацію термін передачі у власність Замовника виробу збільшується до 50 робочих днів ( п.3.2 Договору).

З метою виконання п. 3.1 Договору, 26.03.2014 року між позивачкою, ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством « ОТП Банк» був укладений договір споживчого кредиту № 2008502368. Відповідно до умов якого Банк надав Позичальнику грошові кошти в розмірі 17599, 32 грн. строком на 24 місяці, зі сплатою відсотків в розмірі 0,01 % річних. Цільове використання кредиту: придбання послуг у Продавця (ФОП ОСОБА_2 ) в сумі 14193,00 коп. та придбання послуг зі страхування в сумі 3406,32 грн.

З метою контролю за цільовим використанням Кредиту, Банк перераховує визначені умовами Договору суми кредиту на користь Продавців в рахунок оплати Товару/послуги та Послуг. Підписанням цього Договору Позичальник надає Банку доручення на перерахування визначених цим Договором сум на рахунок отримувачів (Продавців).

Підставою для перерахування Банком коштів Продавця є оригінал цього Договору. Банк Перераховує кошти Продавцю протягом 3 робочих днів з дати отримання Банком оригіналу свого примірника даного Договору (п.п. 1.2.2-1.3.1 Договору споживчого кредиту).

Відповідно до п.1.3.1 Договору споживчого кредиту датою укладання кредиту Позичальнику є 26.03.2014 рік.

Як було встановлено в судовому засіданні, позивачка взяті на себе зобов'язання за Договором виконала в повному обсязі, шляхом перерахування кредитодавцем ( ПАТ « ОТП Банк» ) на рахунок ФОП ОСОБА_2 коштів в розмірі 14193 грн.00 коп.

Відповідач - ФОП ОСОБА_2взяті на себе зобов'язання за Договором не виконав, у строк, передбачений Договором ПВХ конструкцію не виготовив та не встановив Замовнику.

Відповідно до ч.1 ст. 837 Цивільного кодексу України ( далі - ЦК України) за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони ( замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

За наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків ( ч.2 ст.852 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли в наслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладені договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим ( ч.3 ст. 651 ЦК України).

Згідно до ч.2 ст. 653 ЦК України в разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняється.

Враховуючи за зазначене, те що відповідач - ФОП ОСОБА_2 істотно порушив умови Договору, позбавив позивачку права на виріб -ПВХ конструкціюі зазначений факт не був спростований сторонами, суд вважає за необхідним розірвати договір від 26.03.2014 року, укладений між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2

Що стосується позовних вимог про застосування наслідків недійсності Договору про надання споживчого кредиту, укладеного 26.03.2014 року між ОСОБА_1 та ПАТ « ОТП Банк», а саме стягнення з ФОП ОСОБА_2 на користь ПАТ « ОТП Банк» коштів в розмірі 17 599 грн.00 коп., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних осіб чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язані повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі,- відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 « Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» передбачено, що вимога про застосування наслідків недійсності правочину може бути заявлена як одночасно з вимогою про визнання оспорю ванного правочину недійсним, та і у вигляді самостійної вимоги в разі нікчемності правочину та наявності рішення суду про визнання правочину недійсним. Наслідком визнання правочину (договору) недійсним не може бути його розірвання, оскільки це взаємовиключні вимоги.

Тобто, зазначенні положення містять умови застосування правових наслідків недійсності правочинів - визнання правочину не дійсним.

Враховуючи те, що позивачкою не було заявлено вимогу про визнання Договору про надання споживчого кредиту від 26.03.2014 року недійсним, а також не надано рішення суду яким визнано його недійсним, суд вважає за не обхідне відмовити останній в задоволені позовних вимог в частині застосування наслідків недійсності Договору про надання споживчого кредиту від 26.03.2014 року.

Згідно до вимог ст. 1167 ЦК України моральна шкода, заподіяна фізичній особі неправомірною дією відшкодовується особою, що її заподіяла, при наявності її вини.

Відповідно до роз'яснень, що містяться в п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України " Про судову практику по справах про відшкодування морального ( немайнового) шкоди" від 31.02.1995 р. № 4 під моральною шкодою треба розуміти втрати немайнового характеру в результаті моральних чи фізичних страждань чи інших негативних наслідків, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними чи діями бездіяльністю інших осіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди , якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення ( ч.3 ст.23 ЦК України).

Суд вважає суму моральної шкоди в розмірі 7000.00грн. завищеною. Разом з тим, враховуючи практику Європейського Суду, зокрема рішення від 28.05.1985 року Серія А &96 справа Abdulaziz,Cabales and Balkandali v. United Kingdom, де враховано, що деякі форми моральної шкоди, зокрема емоційні страждання, за своєю природою не завжди можуть бути доведені чимось конкретним - суд розцінює як суттєві моральні страждання - порушення звичного ритму життя позивача, витрачання ним час на судові засідання, нервовий стрес і вважає можливим і достатнім стягнути з відповідача - ФОП ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму моральної шкоди в розмірі 2000 гривень.

Позовні вимоги в частині стягнення з ПАТ « ОТП Банк» на користь позивачки моральної шкоди, суд вважає необґрунтованими, та такими що не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Позивачкою не було надано допустимих та належних доказів, які б підтверджували вчинення з боку ПАТ « ОТП Банк» неправомірних дій, в результаті яких була заподіяна останній моральна шкода.

На підставі ст.60 ЦПК України доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін виникає спір. Оскільки відповідачами заперечень на позовну заяву не надано, суд змушений розглядати справу на підставі наданих доказів і вважає, що є всі підстави для часткового задоволення позову.

Згідно до частини 3 статті 88 ЦПК України, суд стягує з відповідача - ФОП ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 243 гривні 60 копійок.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 10, 11,60, 209, 212, 214, 215 ЦПК, ст.ст. 23,216,651,653,837,852,1167 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Фізичної особи-підприємець ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» про захист прав споживача та розірвання договору - задовольнити частково.

Розірвати договір від 26 березня 214 року б\н, укладений між ОСОБА_1 та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ( КОД НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, моральну шкоду в розмірі 2 000 (дві тисячі) грн.00 коп.

В задоволені решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ( КОД НОМЕР_1) на користь держави судовий збір в розмірі 243 ( двісті сорок три ) грн., 60 коп., отримувач коштів Управління Державної казначейської служби України у Печенізькому районі Харківської області, код отримувача ( код за ЄДРПОУ) 37519896, банк отримувача ГУДКСУ у Харківській області, код банку отримувача ( МФО) 851011, рахунок отримувача 31215206700406, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу - Судовий збір Печенізький районний суд Харківської області, код ЄДРПОУ 23141720.

Заочне рішення може бути переглянуте судом що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Харківської області через Печенізький районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь в справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: