Постанова

від 20.02.2007 по справі 5/723-а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/723-А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"20" лютого 2007 р.                                                                                 Справа №5/723-А

за позовом управління Пенсійного фонду України у Віньковецькому районі, смт. Віньківці   

до товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦ Агро-Прогрес", с. Слобідка-Охрімовецька Віньковецького району

про стягнення 1014,00 грн.

                                                                                                                        Суддя  Грамчук І.В.                  

Представники сторін:

від позивача - Полудняк А. Г. за довіреністю № 2390/07 від 07.11.2006 р.;        

від відповідача - не з'явився.     

Суть спору:

Позивач - управління ПФУ у Віньковецькому районі, смт. Віньківці, звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача - ТОВ "ТЦ Агро-Прогрес", с. Слобідка-Охрімовецька Віньковецького району, у відповідності до вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” 1014,00 грн. заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що утворилась станом на 19.01.2007 р.

Повноважний представник позивача у попередньому судовому засіданні позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні, обґрунтовуючи останні обставинами викладеними у позовній заяві та доданих до неї документах; останнім також заявлено клопотання про завершення підготовчого провадження по справі і перехід до її судового розгляду в засіданні 20.02.2006 р. з винесенням постанови по справі (клопотання вх. № 01-22/2140 від 20.02.2007 р.). Суд визнав за можливе задоволити заявлене клопотання.

Відповідач, незважаючи на належне повідомлення про дату, час та місце судового засідання, вимог ухвали суду про відкриття провадження в адміністративній справі від 06.02.2007 р. не виконав, письмового пояснення щодо позовних вимог не надав, повноважного представника для участі у засіданні суду не направив, причин неявки не повідомив. Копію ухвали, повістку та копію позовної заяви з додатками відповідачу направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення № 1461286, відмітка про отримання представником відповідача 10.02.2007 р.

Розглядом   наданих матеріалів  справи  встановлено :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЦ Агро-Прогрес", с. Слобідка-Охрімовецька Віньковецького району зареєстровано як суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа та у відповідності до ст. 1 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до розрахунку позивача (довідка-розрахунок № 297/07 від 31.01.2007 р.) станом на 19.01.2007 р. заборгованість ТОВ "ТЦ Агро-Прогрес" по сплаті страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування склала 1014,00 грн.

Вказана заборгованість підтверджується поданим відповідачем до управління ПФУ у Віньковецькому районі розрахунком суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за листопад місяць 2006 р. (вх. № 3078 20.12.2006 р.).

05.01.2007 р. управлінням ПФУ на адресу боржника направлено вимогу про сплату боргу № ЮУ-05 на загальну суму 2966,81 грн. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення за № 59476, дану вимогу представнику ТОВ "ТЦ Агро-Прогрес", вручено 20.01.2007 р. Протягом десяти днів з дня її отримання вимоги вимогу оскаржено не було, суму боргу не сплачено.

Зважаючи на те, що суму заборгованості у розмірі 1014,00 грн. відповідачем в добровільному порядку погашено не було, позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення останньої.

Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається  наступне.

Відповідно ст.1 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (надалі –Закону), страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують  страхові  внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; страхові внески  - кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне  пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування  відповідно  до цього Закону.

Згідно п. 1 ст. 14 Закону страхувальниками є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок,  політичних партій, які  мають  окремий  баланс і самостійно ведуть розрахунки  із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок,  придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

За п. 6 ст.17 вказаного Закону платник страхових внесків зобов'язаний нараховувати, обчислювати  і  сплачувати  в   установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Нормами ст. 106 зазначеного Закону передбачено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках,  передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і  стягуються.

Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

У разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією,  включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з  позовом  про стягнення недоїмки.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

На підтвердження позовних вимог позивачем надано необхідні докази про наявність заборгованості відповідача та вжиття заходів її стягнення з врахуванням вимог Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.  

Судом приймається до уваги те, що відповідачем у поданому до управління ПФУ розрахунку суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування самостійно визначено розмір внесків, направлена відповідачу вимога про сплату заборгованості в установленому законом порядку не оскаржувались та не скасована. Доказів про сплату заборгованості в сумі 1014,00 грн. суду не подано.

За таких обставин, позовні вимоги позивача обґрунтовані, підтвердженні матеріалами справи, відповідають чинному законодавству та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 94, 104, 158-163, 167, 254-259, п.п. 6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -  

ПОСТАНОВИВ:

Позов управління Пенсійного фонду України у Віньковецькому районі, смт. Віньківці до товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦ Агро-Прогрес", с. Слобідка-Охрімовецька Віньковецького району про стягнення  1014,00 грн. заборгованості задоволити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦ Агро-Прогрес", с. Слобідка-Охрімовецька Віньковецького району, вул. Комсомольська, 9, код ЄДРПОУ 32990264 на користь управління Пенсійного фонду України в Віньковецькому районі, смт Віньківці, вул. Л. Українки, 1а, код ЄДРПОУ 03378035 заборгованість в сумі 1014,00 грн. (одна тисяча чотирнадцять гривень 00 коп.).

Згідно частини 1 статті 185 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково.

У відповідності до статті 186 КАС України про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження І вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної Інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня ЇЇ проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею колії ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження,

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

У відповідності до статті 254 КАС України постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Суддя                                                                      І.В. Грамчук

Віддрук. 3 прим.:

1 –до справи,

2 –позивачу,

                3 –відповідачу.