Постанова

від 19.02.2007 по справі 9/662/06

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

9/662/06

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"19" лютого 2007 р. Справа № 9/662/06

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Тофана В.М.,

суддів: Журавльова О.О., Михайлова М.В.

при секретарі судового засідання Друзенко К.В.

за участю представників сторін:

Від позивача: Яковішин Я.М., по дов.

Від відповідача: Тамбовцев Ю.В., по дов.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу  Госпрозрахункової будівельної дільниці дочірнього підприємства  відкритого акціонерного підприємства будівельно-монтажного управління –22 „Миколаївводбуд”

на рішення господарського суду Миколаївської області від 16.11.2006 року

по справі № 9/662/06

за позовом Заявника апеляційної скарги

до Комунального підприємства „Експлуатаційне лінійне управління автодоріг”, м. Миколаїв

про стягнення 1 162,92 грн.

В судовому засіданні оголошувалась перерва до 19.02.2007 р.

ВСТАНОВИВ:

Госпрозрахункова будівельна дільниця дочірнього підприємства  відкритого акціонерного підприємства будівельно-монтажного управління –22 „Миколаївводбуд” (далі –Позивач) звернулась у місцевий господарський суд з позовом до Комунального підприємства (КП) "Експлуатаційне лінійне управління автодоріг" ( далі –Відповідач) про стягнення з останнього 1 162 грн. 92 коп., у тому числі заборгованості 982,80 грн. за виконані роботи по ремонту автодоріг у серпні 2003р. згідно укладеному договору від 30.05.2003 р. і акту виконаних робіт від 08.09.2003р. та 180,12 грн. пені за прострочку платежу, обґрунтовуючи позов несплатою відповідачем виконаних робіт, що є порушенням умов договору.

У відзиві на позов відповідач визнав його частково в сумі 243,26 грн., посилаючись на поставку позивачу 490 літрів дизельного пального по накладним №8 від 30.05.2003р. та №38 від 30.07.2003р. на загальну суму 739,54 грн., які позивачем не сплачено.

Рішенням місцевого господарського суду від 16 листопада 2006р. позов задоволено частково, в сумі 243,26 грн., тобто в сумі, яку визнав відповідач у відзиві на позов, а також стягнуто з цієї суми 16,98 грн. пені і судові витрати в сумі 29,05грн.

В решті позову відмовлено.

Суд обґрунтував своє рішення статтями 598 і 601 Цивільного кодексу України, які передбачають припинення зобов'язання між сторонами (позивачем і відповідачем) зарахуванням зустрічних вимог, погодившись з відзивом відповідача на позов.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить зазначене рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким позов про стягнення заборгованості в сумі 982,80 грн. і перераховану  пеню в сумі 68,86 грн. за прострочку платежу задовольнити, посилаючись на те, що по накладним №8 від 30.05.2003р. і №38 від 30.07.2003р., на які посилався відповідач у відзиві на позов, він не отримував дизельне пальне, а отримувала інша юридична особа –ВАТ "Миколаївводбуд".

Відповідач не скористався своїм правом надання відзиву на апеляційну скаргу позивача, а представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції повідомив, що стягнута судом сума 243,26 грн. боргу, 16,98 грн. пені, 2,60 держмита і 26,45 грн. витрат на ІТЗ судового процесу перерахована позивачу згідно виданого наказу на виконання рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, проаналізувавши юридичну оцінку судом першої інстанції фактичних обставин справи і застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції приходить до висновку про часткове  задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Між сторонами 30.05.2003р. укладено субпідрядний контракт на виконання робіт по капітальному ремонту автодоріг у м. Миколаєві, згідно якому Позивач є Підрядником (виконавцем робіт), а відповідач –Замовником цих робіт.

Факт виконання позивачем робіт по контракту згідно пункту 15.1 на суму 928,80 грн. підтверджується актом приймання виконаних робіт №КБ-2в і довідкою про вартість виконаних робіт  по формі №КБ-3, складеними і підписаними сторонами 08.09.2003р., скріпленими печатками останніх.

Пунктом 5.4 цього контракту передбачено, що оплата виконаних робіт проводиться не пізніше 20-го числа наступного місяця після підписання вищевказаних форм актів і довідок.

Відповідач не оплатив позивачу  вказану суму виконаних робіт.

На підставі пункту 17.6 договору позивач нарахував відповідачу пеню за прострочку платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за прострочку платежу в сумі 180,12 грн. за період з жовтня 2005р. по жовтень 2006р. з урахуванням строку позовної давності згідно статті 258 ЦК України.

Приймаючи оскаржене рішення, суд взяв до уваги накладні №8 від 30.05.2003р. і №38 від 30.07.2003р., які, на думку відповідача, свідчать про поставку останнім позивачу дизельного пального на загальну суму 739,54 грн., з чим погодився суд першої інстанції.

Але з таким висновком суду першої інстанції погодитись не можна.

У відзиві на позов відповідач надав суду першої інстанції незавірені із неповним текстом довіреності №558818 від 18.07.2003р. з накладною №38 від 30.07.2003р. і довіреність №236409 від 15.05.2003р. з накладною №8 від 30.05.2003р., по яким по твердженням відповідача позивач отримав дизельне паливо в кількості 490 л на загальну суму 739,54 грн., яку суд першої інстанції зарахував як зустрічну однорідну вимогу відповідно до ст. 601 ЦК України. На вимогу суду апеляційної інстанції відповідач надав оригінали і завірені копії цих довіреностей і накладних.

Із довіреності №558818 від 18.07.2003р. і накладної №38 від 30.07.2003р. вбачається, що по ним дизельне паливо в кількості 290 л. на загальну суму 449,62 грн. ( з ПДВ) отримано ВАТ "БМУ-22" (код 0103502), а не позивачем (ГПБД ДП БМУ-22 "Миколаївводбуд", код 23400653), який є дочірнім підприємством ВАТ "БМУ-22" і самостійною юридичною особою.

Тому в цій частині суми позову є безпідставним посилання відповідача на одержання позивачем на цю суму (449,62 грн.) дизельного палива від відповідача, яка судом необґрунтовано зарахована як зустрічна однорідна вимога згідно ст. 601 ЦК України і відмовлено у її стягненні на користь позивача.

Що стосується довіреності №236409 від 15.05.2003р. і накладної №8 від 30.05.2003р., то із них вбачається, що дійсно дизельне паливо в кількості 200 л. на загальну суму 289,92 грн. (з ПДВ) отримано позивачем від відповідача.

Однак, зарахування судом суми 289,92 грн. як однорідної вимоги відповідача до позивача на підставі ст. 601 ЦК України є помилковим, оскільки у відзиві на позов відповідач доказів, що він звертався з заявою до позивача про зарахування зустрічних вимог суду не надав і, крім того, така заява відсутня у відзиві на позов, а вказівка в ньому відповідачем, що сума вартості дизельного палива не була врахована позивачем при розрахунку заборгованості за виконані роботи, не є такою заявою.

Також суд першої інстанції, застосовуючи статтю 601 ЦК України про припинення зобов'язань зарахуванням зустрічних вимог не врахував вимоги статті 602, згідно п.4 ч.1 якої не допускається зарахування зустрічних вимог у разі спливу позовної давності, на чому наполягає позивач в апеляційній скарзі і доповненні до неї, оскільки не міг цього зробити в судовому засіданні суду першої інстанції, так як його представників (директора і представника по довіреності), як він пояснює, не викликали в судове засідання, яке відбулося 16.11.2006р., хоча вони в суді були присутні.

Ці пояснення позивача підтверджуються протоколом судового засідання від 16.11.2006р., із якого вбачається час початку судового засідання –13 год.  30 хв. і його закінчення –14 год. (обідня перерва), хоча згідно ухвали суду від 19.10.2006р. про прийняття позовної заяви до розгляду справа була призначена до розгляду на 16.11.2006р. о 12 год. 40 хв.

Не звернув увагу суд першої інстанції при розгляді справи уваги і погоджуючись з доводами відповідача у відзиві на позов на те, що до цього відзиву відповідач в обґрунтування надав тільки частину тексту як довіреностей, так і накладних, які не завірені належним чином, і із яких неможливо було зробити висновок про поставку відповідачем саме позивачу дизельного палива по вказаним довіреностям і накладним в кількості 490 л. на загальну суму 739,54 грн.

З цих підстав суд повинен був відкласти розгляд справи, витребувати оригінали і завірені копії довіреностей з накладними і дати їм належну правову оцінку.

В частині  вартості дизельного пального, поставленого відповідачем позивачу по довіреності №236409 від 15.05.2003р. по накладній №8 від 30.05.2003р. в кількості 200 л. на загальну суму 289,92 грн. відповідач пропустив трирічний строк позовної давності на момент пред'явлення позову 17.10.2006р. до суду про стягнення з відповідача заборгованості за виконані підрядні роботи.

Згідно зі статтею 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною, є підставою для відмови у позові. Таке клопотання позивачем заявлено, про що зазначено вище.

Отже, суд першої інстанції, не давши належної оцінки наданим документам відповідача, помилково застосував статтю 601 ЦК України без врахування вимог статті 602 цього Кодексу щодо недопустимості зарахування зустрічних вимог у разі спливу позовної давності у відношенні суми 289,92 грн. вартості поставленого відповідачем дизельного палива по довіреності №236409 від 15.05.2003р. по накладній №8 від 30.05.2003р.

В апеляційній скарзі позивач здійснив перерахунок пені за прострочку оплати виконаних відповідачу робіт з урахуванням вимог п.6 ст. 232 господарського кодексу України і просить стягнути з відповідача, крім суми заборгованості 982,80 грн., пеню в сумі 68,86 грн.  З урахуванням стягнутої судом суми боргу 243,26 грн. пені і судових витрат з відповідача підлягає стягненню 739,54 грн. боргу, 51,88 грн. пені за прострочку платежу і відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати.

При таких обставинах оскаржене рішення суду підлягає зміні.

Враховуючи викладене  і керуючись  ст. ст. 99, 101, 103-105  Господарського процесуального кодексу України,

апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Госпрозрахункової будівельної дільниці дочірнього підприємства  відкритого акціонерного підприємства будівельно-монтажного управління –22 „Миколаївводбуд” на рішення господарського суду Миколаївської області від 16.11.2006р. по справі № 9/662/06 задовольнити.

Зазначене рішення суду змінити.

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства „Експлуатаційне лінійне управління автодоріг” (м. Миколаїв, вул. Гречишнікова, 54, р/р 260015720 в МОД АППБ „Аваль”, МФО 326182, код ЄДРПОУ 03349499) на користь Госпрозрахункової будівельної дільниці дочірнього підприємства відкритого акціонерного підприємства будівельно-монтажного управління –22 „Миколаївводбуд” (м. Миколаїв, вул. Нагірна, 73, р/р26004301183 в Ленінському відділенні ощадбанку №8351, МФО 386069, код ЄДРПОУ 23400653) –739 /сімсот тридцять дев'ять/грн. 54 коп. боргу, 51 /п'ятдесят одну/  грн. 88 коп. пені, 99 /дев'яносто дев'ять/ грн. держмита та 91 /дев'яносто одну/ грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати господарському суду Миколаївської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя:                                                            В.М. Тофан

Судді:                                                                               О.О.Журавльов                                                                                                                                  

                                                                                          М.В. Михайлов