Постанова

від 15.02.2007 по справі 1-27/198-06-6437

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

1-27/198-06-6437

 ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В АІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"15" лютого 2007 р. Справа № 1-27/198-06-6437

 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Савицького Я.Ф.,

суддів  Гладишевої Т.Я., Лавренюк О.Т.

при секретарі судового засідання Іоффе С.Б.

за участю представників сторін в судовому засіданні від 08.02.2007р.

від позивача: Нефьодова О.С., довіреність527 від 02.02.2007р.;

від відповідачів: Фанін О.В., довіреність від 19.10.2006р. №8/27-01/9856, Одеська митниця;

                       Кривогуз С.Ю., доручення від 10.01.2007р. № 15-04-12/51 Головне управління Державного казначейства України в Одеській області;

від прокуратури: Лянна О.А., посвідчення №87

за участю представників сторін в судовому засіданні від 15.02.2007р.

від позивача: Нефьодова О.С., довіреність527 від 02.02.2007р.;

від відповідачів: Фанін О.В., довіреність від 19.10.2006р. №8/27-01/9856, Одеська митниця;

                       Кривогуз С.Ю., доручення від 10.01.2007р. № 15-04-12/51 Головне управління Державного казначейства України в Одеській області;

від прокуратури: Лянна О.А., посвідчення №87

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Південної митниці та апеляційне подання заступника Прокурора Одеської області

на рішення господарського суду Одеської області

від 08 грудня 2006р.

у справі №1-27/198-06-6437

за позовом „Форматрон Індустрі Холдінг АГ” в особі Представництва „Форматрон Індустрі Холдінг АГ”

до 1) Південної митниці;

    2) Головного управління державного казначейства України в Одеській області

за участю Прокуратури Одеської області

про стягнення 650768,00 грн.

Сторони належним чином повідомлені про час і місце засідання суду.

Повна фіксація судового процесу здійснювалась згідно ст. 129 Конституції України та ст. 4-4 Господарського процесуального Кодексу.

Розпорядженням голови Одеського апеляційного господарського суду №15 від 27.01.2007р. у складі суддів здійснено заміну суддів Тофана В.М. та Журавльова на суддів Лавренюк О.Т. та Лашина В.В..

Розпорядженням голови Одеського апеляційного господарського суду №20 від 07.02.2007р. у складі суддів здійснено заміну судді Лашина В.В. на суддю Журавльова О.О..

Розпорядженням голови Одеського апеляційного господарського суду №24 від 14.02.2007р. у складі суддів здійснено заміну судді Журавльова О.О. на суддю Гладишеву Т.Я..

Відповідно до ст. 77 ГПК України в судовому засіданні оголошено перерву до 15.02.2007р..

                                                            В С Т А Н О В И В :

30.06.2006р. до господарського суду Одеської області від „Форматрон Індустрі Холдінг АГ” в особі представництва „Форматрон Індустрі Холдінг АГ” надійшла позовна заява до Одеської митниці про стягнення 650768,00 грн.

02.11.2006р. позивач уточнив заявлені позовні вимоги, в яких просив стягнути з Державного бюджету України через Управління державного казначейства у Одеській області на користь „Форматрон Індустрі Холдінг АГ” в особі представництва „Форматрон Індустрі Холдінг АГ” безпідставно (помилково) отриману суму гарантії –грошової застави, яка була сплачена позивачем на ім'я Одеської митниці за ВМД від 25.05.2006р. №500040000/6/016415, а саме: державне мито –255242,07 грн., акцизний збір –116776,65 грн. та ПДВ –278597,40 грн., разом –650616,12 грн.; зобов'язати Одеську митницю надати Управлінню державного казначейства у Одеській області подання про суму безпідставно (помилково) отриманої суми гарантії –грошової застави, яка була сплачена позивачем на ім'я Одеської митниці за ВМД від 25.05.2006р. №500040000/6/016415, а саме: державне мито –255242,07 грн., акцизний збір –116776,65 грн. та ПДВ –278597,40 грн., разом –650616,12 грн.

Ухвалою заступника голови господарського суду Одеської області від 16.08.2006р. справа №1-27/198-06-6437 призначена до колегіального розгляду у складі суддів: головуючий суддя Гарник Л.Л., судді Семенюк Г.В. та Юдова В.З..

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.09.2006р. до участі у справі залучено Управління державного казначейства у Одеській області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.10.2006р. Управління державного казначейства у Одеській області залучено до участі у справі в якості другого відповідача, ухвалою господарського суду Одеської області від 06.12.2006р. відбулася заміна другого відповідача у справі –Управління державного казначейства в Одеській області його правонаступником - Головним управлінням державного казначейства України в Одеській області.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.12.2006р. до участі у справі залучений Одеський обласний прокурор.

Рішенням господарського суду Одеської області від 08.12.2006р. по справі №1-27/198-06-6437 (колегія суддів : головуючий суддя –Гарник Л.Л., судді Юдова В.З. та Семенюк Г.В.) задоволено позовні вимоги Форматрон Індустрі Холдінг АГ в особі Представництва „Форматрон Індустрі Холдінг АГ” до Одеської митниці та Головного управління державного казначейства України в Одеській області про стягнення 650768,00грн.: зобов'язано Одеську митницю надати Головному управлінню державного казначейства України в Одеській області подання про перерахування сум надмірно стягнутих з „Форматрон Індустрі Холдінг АГ” в особі Представництва „Форматрон Індустрі Холдінг АГ” державного мита в розмірі 255242,07 грн., акцизного збору в розмірі 116776,65 грн. та податку на додану вартість в розмірі 278597,40 грн.; стягнуто з державного бюджету України через Управління державного казначейства у Одеській області з розрахункового рахунку № 31211248605002 на користь „Форматрон Індустрі Холдінг АГ” в особі Представництва „Форматрон Індустрі Холдінг АГ” отримані без достатньої правової підстави: акцизний збір у розмірі 116776,65 грн., державне мито у розмірі 255242,07 грн.; податок на додану вартість у розмірі 278597,40 грн.; судові витрати 6592,68грн. –оплата державного мита; 118,00 грн. витрат з оплати послуг з ІТЗ судового процесу; з посиланням на те, що: 1) рішення про допущення товарів до переміщення через митний кордон України в режимі тимчасового ввезення приймалось Одеською митницею на підставі названої заяви, господарський суд вважає правильною позицію позивача, за переконанням якого подана ним до Одеської митниці заява про надання дозволу на переміщення через митний кордон України в митному режимі тимчасового ввезення здійснювати зворотне вивезення товару або заявити про зміну митного режиму, має розглядатися в якості гарантії представництва „Форматрон Індустрі Холдінг АГ”  здійснення зворотного вивезення; 2) посилаючись на ст. 23 Закону України „Про єдиний митний тариф” від 05.02.1992р. за №2097-ХІІ, за якою товари та інші предмети, що тимчасово ввозяться на митну територію України і призначені до зворотного вивезення за її межі у встановлені строки у незмінному стані або відремонтованому вигляді, а також товари та інші предмети, що тимчасово вивозяться за межі митної території України та призначені до зворотного ввезення на цю територію у встановлені строки у незмінному стані, пропускаються через митний кордон України без сплати мита; на те, що позивач не є: 1) платником акцизного збору в розумінні ст. 2 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992р. №18-92 „Про акцизний збір”, 2) платником податку на додану вартість відповідно до ст. 2 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР, господарський суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що відсутні правові підстави для здійснення позивачем відповідних платежів у вигляді грошової застави-гарантії під час митного оформлення транспортного засобу з метою його переміщення через митний кордон України в режимі тимчасового ввезення та подальшого некомерційного використання, а відтак сплачені позивачем кошти в сумі 650768 грн. підлягають поверненню на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України; 3)господарський суд вважає необґрунтованою позицію прокурора, який вважає даний спір адміністративним, оскільки дана справа в силу ст. 12 Господарського процесуального кодексу України повинна розглядатися в порядку господарського судочинства, так як даний спір не належить до кола питань, які вирішуються в порядку адміністративного судочинства згідно ст. ст. 17, 18 Кодексу адміністративного судочинства України.

Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням місцевого господарського суду до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою №8/27-01/12286 від 19.12.2006р. звернулася Одеська митниця, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 08.12.2006р. і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, мотивуючи це тим, що : 1) як свідчать матеріали справи, доказів, які б підтверджували факт відмови митниці в митному оформлені автомобіля позивачем не надані, що повністю спростовує посилання позивача на той факт, що представництво було змушено підкоритися незаконним вимогам відповідача та подати нову декларацію; 2) суд помилково прийняв до уваги твердження позивача, що правові норми, викладені в ст. 298 Митного кодексу України , є складовим елементом інституту митних пільг, та відображають позицію законодавця щодо пільгового статусу представництв іноземних фірм в тому числі в частині звільнення від оподаткування, оскільки зазначеною статтею Митного кодексу України встановлене лише декларування товарів представництв іноземних фірм в Україні та строків їх вивезення, та не розглядається питання щодо надання митних пільг відносно таких товарів; 3)господарським судом не враховано, що перелік товарів, щодо яких може надаватися дозвіл на тимчасове ввезення з умовним повним звільненням від оподаткування визначено ст. 206 Митного кодексу України, тимчасове ввезення автомобіля не підпадає під визначення додатків до Конвенції та жодного з пунктів вищевказаної статті,  Механізм застосування гарантій щодо додержання режиму тимчасового ввезення на сьогоднішній день не визначений, крім того судом проігноровано положення п. 5.17 ст. 5 Закону України „Про податок на додану вартість” та ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України „Про акцизний збір”; 4)досліджуючи чинне законодавство тимчасове ввезення товарів, не зазначених у ст. 206 Митного кодексу України, здійснюється із сплатою мита, ПДВ та акцизного збору на загальних підставах.

Також не погоджуючись з оскаржуваним рішенням місцевого господарського суду до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційним поданням №05/1-7995-06в від 25.12.2006р. звернувся заступник прокурора Одеської області, в якій просить скасувати рішення господарського суду Одеської області від 08.12.2006р. і прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, мотивуючи це тим, що : 1)господарський суд неправильно застосував положення ст. 298 Митного кодексу України, які не мають відношення до предмету спору, оскільки зазначеною статтею встановлено лише декларування товарів представництв іноземних фірм в Україні та строки їх ввезення, та не розглядається питання щодо надання митних пільг щодо таких товарів; 2) не обґрунтованим висновок суду про те, що до даних правовідносин застосовуються положення ст. 5 Закону України „Про податок на додану вартість”, звільняються від оподаткування операції з тимчасового вивезення з митної території України товари за переліком, визначеним ст. 206 Митного кодексу України, оскільки позивач таких пільг не має; 3) судом не враховано те, що позивачем не надано доказів, які б підтверджували факт відмови митниці у прийнятті вантажної митної декларації, отже це спростовує посилання позивача про те, що представництво змусили подати нову декларацію.

08.02.2007р. до Одеського апеляційного господарського суду від Форматрон Індустрі Холдінг АГ в особі Представництва Форматрон Індустрі Холдінг АГ надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить рішення господарського суду залишати без змін, оскільки воно відповідає нормам чинного законодавства та обставинам справи, а апеляційну скаргу без задоволення.

В судовому засіданні 15.02.2007р. до Одеського апеляційного господарського суду від відповідача –Одеської митниці надійшло клопотання про заміну Одеської митниці на її правонаступника –Південну митницю, вказане клопотання судовою колегією суду апеляційної інстанції задоволено: проведену заміну Одеської митниці на її правонаступника –Південну митницю.

Розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги Південної (Одеської) митниці та апеляційного подання прокуратури Одеської області, заслухавши представників сторін та прокуратури, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційні скарга та подання задоволенню не підлягають, а рішення господарського суду слід залишити без змін, з огляду на таке.

11.05.2006р. представництво Фірми „Форматрон Індустрі Холдінг АГ” (зареєстроване відповідно до виданого Міністерством економіки України свідоцтва від 25.05.2006р. за № ПІ-3635) звернулося до Одеської митниці із заявою про надання дозволу на переміщення через митний кордон України в митному режимі тимчасового ввезення легкового транспортного засобу марки BENTLEY CONTINENTAL FLYING SPUR, № шасі SCB BE5 3W4 6803 3152, об'єм двигуна 5 998 куб. см, швейцарський номерний знак: ZN 643397, з метою некомерційного використання та для інших некомерційних потреб представництва в Україні.

Отримавши дозвіл на тимчасове ввезення автотранспортного засобу представництво „Форматрон Індустрі Холдінг АГ” 25.05.2006р. через митного брокера – ПП „ОРІТ”, здійснило митне оформлення шляхом складання та подання вантажної митної декларації, оплативши при цьому згідно квитанції № 60 від 25.05.2006р. 650768,00 грн. як грошову заставу-гарантію за митне оформлення автотранспортного засобу у режимі тимчасового ввезення.

Відповідно до ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Порядок переміщення товарів (у тому числі транспортними засобами) в режимі тимчасового ввезення регламентує Конвенція про тимчасове ввезення від 26.06.1990р., яка набула чинності для України 22.09.2004р. на підставі Закону України від 24.03.2004р. № 1661-ІV.

Під терміном „транспортні засоби” в вищевказаній Конвенції розуміється будь-яке судно (у тому числі ліхтери, баржі та шаланди, навіть якщо вони перевозяться на борту судна, і судна на підводних крилах), апарати на повітряній подушці, літальні апарати, наземні транспортні засоби (у тому числі велосипеди з двигунами, причепи, напівпричепи і поєднання транспортних засобів), і рухомий склад залізничного транспорту; а також їхні звичайні запасні частини, додаткові пристосування та обладнання, які перевозяться на борту транспортних засобів (включаючи спеціальне обладнання, що використовується для завантаження, розвантаження, обробки та захисту вантажів);

Стаття 2 Конвенції визначає, що кожна із Договірних Сторін (Україна на теперішній час є такою стороною) зобов'язується надавати згоду на тимчасове ввезення товарів (у тому числі транспортних засобів). Режим тимчасового ввезення надається з загальним умовним звільненням від ввізного мита і податків та без застосування ввізних обмежень чи заборон економічного характеру.  

Відповідно до ст. 6 вказаної Конвенції згода на тимчасове ввезення транспортних засобів надається без вимагання митного документа або гарантії.

За ст. 207 Митного кодексу України рішення про допущення товарів до переміщення через митний кордон України в режимі тимчасового ввезення приймається митним органом у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України. Митні органи не допускають товари до переміщення в режимі тимчасового ввезення, якщо немає можливості встановити надійність їх ідентифікації, а також у разі відсутності гарантій їх повернення.

У разі тимчасового ввезення окремих видів товарів, які визначаються Кабінетом Міністрів України, митне оформлення товарів у режимі тимчасового ввезення здійснюється митними органами за умови гарантування відповідно до закону додержання режиму тимчасового ввезення (стаття 211 Митного кодексу України).

Статтями 209 та 298 Митного кодексу України передбачено, що звільнення від сплати податків під час переміщення товарів у режимі тимчасового ввезення (вивезення) регулюється виключно податковими законами України, товари, що не підлягають відчуженню на території України та призначені для службового користування представництв іноземних фірм, декларуються митним органам на строк до трьох років з моменту акредитації цих представництв під зобов'язання про зворотне вивезення.

Згідно з затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 12.12.2002р. №1855 Порядку прийняття рішення про допущення товарів до переміщення через митний кордон України в режимі тимчасового ввезення (вивезення) рішення про допущення товарів до переміщення через митний кордон України в режимі тимчасового ввезення (вивезення) приймається керівником митного органу або уповноваженою ним посадовою особою на підставі заяви заінтересованої особи (пункт 1).

Відповідно до затверджених наказом Державної митної служби України від 09.08.2005р. №735 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 серпня 2005 р. за №934/11214) Правил заповнення заяви підприємства, подання якої митному органу передує митному оформленню товарів і транспортних засобів, при переміщенні товарів у митному режимі тимчасового ввезення, у розділі 3 заяви наводиться відповідне зобов'язання, а саме, про здійснення зворотного вивезення транспортного засобу до закінчення строку тимчасового ввезення і надання митному органу передбачених законодавством України документів й відомостей, потрібних для проведення митного контролю й митного оформлення транспортного засобу.

Пункт 3 поданої представництвом Фірми „Форматрон Індустрі Холдінг АГ” до Одеської митниці згадуваної заяви про надання дозволу на переміщення через митний кордон України в митному режимі тимчасового ввезення легкового транспортного засобу містить зобов'язання до закінчення строку тимчасового ввезення здійснити зворотне вивезення товарів або заявити про зміну митного режиму, що допускається щодо цих товарів законодавством України, і надати митному органу передбачені законодавством України документи й відомості, потрібні для проведення митного контролю й митного оформлення товарів.

Рішення про допущення товарів до переміщення через митний кордон України в режимі тимчасового ввезення приймалось Одеською митницею на підставі названої заяви, отже є вірною позиція позивача, за переконанням якого подана ним до Одеської митниці заява про надання дозволу на переміщення через митний кордон України в митному режимі тимчасового ввезення легкового транспортного засобу, яка містить зобов'язання заявника до закінчення строку тимчасового ввезення здійснити зворотне вивезення товару або заявити про зміну митного режиму, має розглядатися в якості гарантії представництва „Форматрон Індустрі Холдінг АГ” здійснення зворотного вивезення, оскільки Конвенцією про тимчасове ввезення, до якої приєдналася України, не передбачено будь-яких інших документів, ніж заява на тимчасове ввезення, так як згода на тимчасове ввезення транспортних засобів надається без вимагання митного документа або гарантії.

Проте, матеріали справи свідчать, що позивачем у вигляді гарантії здійснення зворотного вивезення автотранспортного засобу перераховано на депозитний рахунок Одеської митниці 650768,00 грн., а Одеська митниця згідно платіжних доручень від 29.05.2006р. № 2573, № 2567, № 2570, № 2572 перерахувала вказані кошти через Управління державного казначейства у Одеській області до державного бюджету України у вигляді акцизного збору –116776,65 грн. на розрахунковий рахунок №31211248605002, у вигляді державного мита - 255242,07 грн. на розрахунковий рахунок №31218252605002, у вигляді податку на додану вартість - 278597,40 грн. на розрахунковий рахунок №31116031605002.

Дослідивши чинне законодавство, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду приходить до висновку про те, що господарським судом правильно зроблено висновок про відсутність правових підстав для здійснення представництвом „Форматрон Індустрі Холдінг АГ” відповідних платежів у вигляді грошової застави-гарантії під час митного оформлення транспортного засобу марки BENTLEY CONTINENTAL FLYING SPUR, № шасі SCB BE5 3W4 6803 3152, об'єм двигуна 5 998 куб. см, швейцарський номерний знак: ZN 643397 з метою його переміщення через митний кордон України в режимі тимчасового ввезення та подальшого некомерційного використання, так як згідно ст. 23 Закону України „Про єдиний митний тариф” від 05.02.1992р. № 2097-ХІІ товари та інші предмети, що тимчасово ввозяться на митну територію України і призначені до зворотного вивезення за її межі у встановлені строки у незмінному стані або відремонтованому вигляді, а також товари та інші предмети, що тимчасово вивозяться за межі митної території України та призначені до зворотного ввезення на цю територію у встановлені строки у незмінному стані, пропускаються через митний кордон України без сплати мита; в розумінні ст. 2 Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992р. № 18-92 „Про акцизний збір”;- позивач не є платником акцизного збору, також відповідно до ст. 2 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. № 168/97-ВР позивач не є платником податку на додану вартість.

Отже, сплачені позивачем кошти в сумі 650768,00 грн. підлягають поверненню на підставі ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України, що встановлює обов'язок особи, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, повернути це майно.

На підставі ч. 2 ст. 50 Бюджетного кодексу України Державне казначейство України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду прийняте у відповідності з чинним законодавством та обставинами справи, а отже, рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу та апеляційне подання без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101-103, 105 ГПК України, Одеський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Рішення господарського суду Одеської області від 08.12.2006р. по справі №1-27/198-06-6437 залишити без змін, апеляційну скаргу Південної митниці та апеляційне подання заступника Прокурора Одеської області без задоволення.

Головуючий суддя:                                                                              Я.Ф. Савицький     

Суддя:                                                                                   Т.Я. Гладишева

          Суддя:                                                                                                  О. Т. Лавренюк