Рішення

від 30.06.2015 по справі 906/660/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "30" червня 2015 р. Справа № 906/660/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Ляхевич А.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Чутенко І.В., довіреність №28 від 14.05.2015 р.,

від відповідача: не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства "Златобанк" (м.Київ)

до Виробничого підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Наса" (Житомирська обл., Володарсько-Волинський р-н, смт.Нова Борова)

про стягнення 16948065,42 грн.

Публічне акціонерне товариство "Златобанк" (м.Київ) звернулось до господарського суду Житомирської області з позовною заявою до Виробничого підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Наса" (Житомирська обл., Володарсько-Волинський р-н, смт. Нова Борова) про стягнення 16948065,42 грн., з яких: 16000000,00грн. заборгованості за кредитом, 883726,03 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 59339,39 грн. пені та 5000,00грн. штрафу за неналежне виконання зобов'язання.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 07.05.2015р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №906/660/15, розгляд справи призначено на 18.06.2015р. та зобов'язано сторони надати суду докази на підтвердження своїх вимог та заперечень.

В судове засідання 18.06.2015р. сторони повноважних представників не направили, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися судом своєчасно та належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення уповноваженим представникам сторін поштових відправлень - ухвали суду від 07.05.2015р. про порушення провадження у справі №906/660/15 та призначення справи до розгляду на 18.06.2015р.

16.06.2015р. на адресу суду надійшло клопотання Виробничого підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Наса" (вих.№16/6/15-2 від 16.06.2015р.) про відкладення розгляду справи у зв'язку із перебуванням 18.06.2015р. директора ВП ТОВ "Наса" у відрядженні в м.Київ. До клопотання додано: наказ №16/06 від 16.06.2015р. про відрядження та наказ №21/07 від 21.07.2010р. про призначення директора підприємства.

19.05.2015р. на адресу суду надійшло клопотання Публічного акціонерного товариства "Златобанк" (вх.№6435 від 19.05.2015р.) про долучення до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду документів, згідно наведеного переліку у клопотанні. Отримані документи судом долучено до матеріалів справи.

За таких обставин, зважаючи на неявку в судове засідання повноважних представників сторін, розглянувши клопотання відповідача, для надання сторонам можливості реалізувати принцип змагальності, забезпечення участі в судовому засіданні, з метою повного, всебічного, об'єктивного розгляду справи та необхідністю подання додаткових доказів, господарський суд визнав за необхідне та відклав розгляд справи на 30.06.2015 р.

В засіданні суд представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі. Представник подала до справи довідку (вх.№8717/15, а.с.83) про стан заборгованості ВП ТОВ "Наса" по КД №249/1/13/-КL від 19.09.2013р. станом на 25.06.2015р. Представник повідомила, що заявлена у позові сума заборгованості та нарахувань за договором не змінилась; погашення боргу відповідачем будь-яким чином не здійснювалось.

В засідання суду представник відповідача не прибув.

30.06.2015р. до суду факсом від Виробничного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю "Наса" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (вх.№8604, а.с.80), за яким відповідач просить відкласти розгляд справи на іншу дату. Відповідач вказує, що у зв'язку з визначенням умов мирової угоди між ПАТ "Златобанк" та ВП ТОВ "Наса" даний спір не може бути розглянуто у судовому засіданні, призначеному на 30.06.2015р., оскільки переговорний процес ще триває і проект мирової угоди не може бути надано до суду. Водночас, відповідач просить розгляд справи здійснювати за участі його представника та повідомляти ВП ТОВ "Наса" про дату, час та місце наступного судового засідання.

Судом розглянуто вказане клопотання та відхилено з огляду на наступне.

Метою судового представництва є необхідність забезпечення реалізації процесуальних прав осіб, які беруть участь у справі. Про призначення справи до розгляду відповідач був повідомлений завчасно, тобто, мав час та можливість і для вибору представника своїх інтересів під час розгляду справи, і для реалізації своїх прав як відповідача по справі, зокрема, для ознайомлення з матеріалами справи, подачі письмового відзиву на позов (ст.59 ГПК України) та письмових доказів (ст.33 ГПК України). Суд зауважує, що відповідач мав можливість здійснити повний та професійний судовий захист своїх інтересів не лише направивши представника товариства в засідання суду (з урахуванням положень ст.28 ГПК України) для надання усних пояснень, а й підготувавши письмові пояснення по суті господарського спору та надавши (за наявності) відповідні письмові докази у спростування позовних вимог Публічного акціонерного товариства "Златобанк" про стягнення 16948065,42 грн.

При цьому, розгляд справи вже відкладався господарським судом, зважаючи на нез'явлення в засідання суду представника відповідача та його клопотання про відкладення розгляду справи, а відсутність представника товариства відповідно до ст.77 ГПК України не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.

Стосовно доводів відповідача, наведених у клопотанні, про неможливість розгляду справи у зв'язку з необхідністю погодження умов мирової угоди між сторонами, суд приймає до уваги, що:

по-перше, незважаючи на те, що справа уже відкладалась судом, будь-яких доказів погашення боргу повністю чи частково чи врегулювання спору між сторонами іншим шляхом на день розгляду справи відповідач не подав, як і не подав до справи доказів наявності між сторонами переговорного процесу щодо укладення мирової угоди (письмові листи, звернення, пропозиції, адресовані позивачу та відповіді позивача, тощо). При цьому, повноважний представник позивача в засіданні суду категорично заперечив ведення між сторонами будь-яких переговорів та можливість укладення мирової угоди з відповідачем щодо спору у даній справі;

по-друге, добровільне погашення боргу відповідачем чи укладення між сторонами мирової угоди можливе на будь-якій стадії судового процесу. Тому, такі доводи відповідача не є підставою для відкладення розгляду справи.

Відповідно до абз.1 п.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Отже, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Слід також зазначити, що відповідач двічі при розгляді справи звертався до суду з письмовими клопотаннями про відкладення розгляду справи, проте, правом подати письмовий відзив на позов та/або пояснення і докази по суті спору, не скористався. Тому, за відсутності письмово викладеної правової позиції відповідача, суд приймає до уваги, що відповідно до ч.5 ст.22 ГПК України, відповідач має право визнати позов повністю або частково, водночас, за змістом ч.3 ст.43 ГПК України, визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідача було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, проте, своїм правом приймати участь в судовому засіданні останній не скористався; зважаючи також на те, що явка представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, при цьому, строк розгляду позовної заяви, встановлений ст.69 ГПК України, майже сплинув (позовна заява надійшла до суду 06.05.2015 р.), а згідно ст.77 ГПК України відкладення розгляду справи можливе в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, господарський суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за відсутності представника відповідача та за наявними матеріалами справи, відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки зібрані у справі документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка представника відповідача не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

19.09.2013р. між Публічним акціонерним товариством "Златобанк" (далі -кредитодавець, банк) та Виробничим підприємством товариством з обмеженою відповідальністю "Наса" (далі - позичальник, боржник) укладено кредитний договір №249/1/13-KL (а.с.8-18, додаток- а.с.19), згідно з п.1.1. якого, в порядку та на умовах, встановлених цим кредитним договором та чинним законодавством України, кредитодавець надає позичальнику кредит, а позичальник зобов'язується в повному обсязі повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші умови цього кредитного договору.

Відповідно до п.1.2. кредитного договору, кредитодавець надає позичальнику кредит у формі відкриття відкличної кредитної лінії, в межах максимального ліміту заборгованості, визначеного цим кредитним договором. Кредит може надаватися траншами. Позичальник має право в будь-який час без повідомлення банку здійснювати погашення поточної заборгованості по кредиту і за умови дотримання умов надання кредитних коштів, встановлених цим кредитним договором, може знову отримувати кредит в межах максимального ліміту за кредитною лінією.

Згідно з п.1.2.1 договору, кредит надається для поповнення обігових коштів.

У відповідності до п.1.3. договору, максимальний ліміт заборгованості за кредитною лінією становить 16000000,00 грн.

Кінцева дата повернення кредиту: не пізніше 18 вересня 2015 року включно (п.1.4. кредитного договору).

В пункті 1.5. кредитного договору погоджено, що за користування кредитом позичальником сплачуються проценти у вигляді фіксованої процентної ставки, розмір встановлюється у розмірі - 18% процентів річних.

Відповідно до п.3.4.2. договору, позичальник зобов'язаний сплачувати проценти/ комісію у розмірі та в порядку, передбаченому цим кредитним договором, згідно з умовами кредитного договору.

Згідно з п.3.4.3. кредитного договору, позичальник зобов'язаний повернути кредит в повному обсязі в порядку та в строки, передбачені цим кредитним договором, в тому числі достроково, у разі настання обставин, за яких банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, в тому числі у випадку настання несприятливих обставин/подій.

У відповідності до п.3.4.4. договору, позичальник зобов'язаний безумовно сплатити неустойку (штраф, пеню), інші штрафні санкції, відшкодувати заподіяні банку збитки, завдані невиконанням / неналежним виконанням умов кредитного договору.

Відповідно до п.2.2.1. кредитного договору, повернення кредитних коштів здійснюється на рахунок для оплати боргових зобов'язань та процентів.

За умовами пунктів 2.4, 2.5, 2.6., 2.6.1. кредитного договору, сплата процентів здійснюється за фактичний строк користування кредитом. При розрахунку процентів за користування кредитними коштами приймається рік і місяць рівні календарній кількості днів. День повернення кредиту до розрахунку не приймається. Позичальник самостійно сплачує (перераховує) проценти на рахунок для оплати боргових зобов'язань та процентів. Проценти сплачуються за період з першого по останній день календарного місяця щомісячно в останній робочий день цього місяця. Проценти за останній місяць користування кредитом сплачуються в кінцеву дату повернення кредиту. Якщо останній день повернення кредиту та/або сплати процентів припадає на вихідний, святковий день або інший неробочий день, то позичальник має право повернути кредит та/або сплатити проценти наступного робочого дня.

Згідно з пунктом 4.1. кредитного договору, за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та/або за несвоєчасну повну чи часткову сплату/несплату процентів, банк має право стягнути, а позичальник зобов'язаний сплатити неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення за кожен день прострочення та обчислюється з суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів. Сплата пені не звільняє позичальника від сплати кредиту та/або процентів до моменту фактичного погашення заборгованості.

У відповідності до п.4.3. кредитного договору, за кожен випадок невиконання/ неналежного виконання зобов'язань за цим кредитним договором, передбачених п.3.4. (зокрема, але не виключно, ненадання/несвоєчасне надання документів, передбачених цим кредитним договором (баланс, звіт про фінансові результати тощо), банк має право стягнути, а позичальник зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 5000,00 грн.

Відповідно до п.7.6. договору, кредитний договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, скріплення печатками і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

07.02.2014р. ПAT "Златобанк" та ВП TOB "Наса" підписали договір про внесення змін №1 до кредитного договору №249/1/13/-КL від 19.09.2013р., за яким сторони домовились щодо сплати процентів за користування кредитними коштами за період з 01.01.2014 р. по 31.01.2014 р. вкчлюно не пізніше 10.02.2014 р. включно; в решті умови кредитного договору залишились чинними без змін (а.с.20).

18.03.2014р. ПAT "Златобанк" та ВП TOB "Наса" уклали договір про внесення змін №2 до кредитного договору №249/1/13/-КL від 19.09.2013р. (а.с.21), за яким п.2.5. договору викладено в наступній редакції: "Позичальник самостійно сплачує (перераховує) проценти на рахунок для оплати боргових зобов'язань та процентів. Проценти сплачуються за період з першого по останній день календарного місяця щомісячно в останній робочий день (включно) цього місяця."; інші умови кредитного договору залишились чинними без змін.

Згідно з ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов'язання за кредитним договором №249/1/13/-КL від 19.09.2013р. виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти на умовах, визначених договором в межах максимального ліміту заборгованості за кредитною лінією 16000000,00 грн., згідно з заявкою б/н від 19.09.2013 р. (а.с.22) та виписками по особовим рахункам ВП ТОВ "Наса" за період з 19.09.2013 р. по 22.04.2015 р. (а.с.23-25,26).

Згідно ст.1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Нормами ч.ч.1-3 ст.1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Водночас, ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч.3 ст.1049 ЦК України).

У даному випадку, як встановлено судом з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання за кредитним договором №249/1/13/-КL від 19.09.2013р. перед ПАТ "Златобанк" у повному обсязі не виконав.

Як стверджує позивач, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за кредитним договором, несплатою процентів за користування кредитними коштами, банк звертався до відповідача з листом-попередженням про сплату процентів за фактичне користування кредитом і пені, та з листом-вимогою про сплату існуючої заборгованості за кредитним договором у повному обсязі (основної заборгованості, заборгованості по процентам і пені, однак, необхідні платежі відповідачем здійснені не були.

Згідно з п.3.1.4 кредитного договору кредитодавець має право відмовитися від подальшого кредитування позичальника за цим кредитним договором частково або в повному обсязі та/або вимагати повернення у повному обсязі наданих кредитних коштів (в тому числі дострокового повернення), сплати процентів за весь строк користування кредитними коштами та неустойки/штрафів уразі настання та/або існування хоча б однієї з визначених у даному пункті обставин, зокрема, у випадку одноразового порушення позичальником будь-якого з боргових зобовязань, в будь-якій частині, наявності/виникнення випадку невиконання умов.

За наведених обставин та на підставі вказаних умов договору, банк звернувся до суду з позовною вимогою про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором у повному обсязі, процентів за весь строк користування кредитними коштами та неустойки (пені, штрафу).

Розглядаючи вказані позовні вимоги господарський суд приймає до уваги вищевикладені встановлені обставини справи та умови кредитного договору, а також, наступне.

З наявних в матеріалах справи документів, зокрема, виписок по особовим рахункам відповідача за період з 19.09.2013 р. по 22.04.2015 р. (а.с.23-25, 26) та розрахунку заборгованості (а.с.27), вбачається, що в результаті невиконання відповідачем зобов'язань за укладеним між ним та ПАТ "Златобанк" кредитним договором у відповідача утворилась заборгованість за процентами у розмірі 883726,03грн. станом на 23.04.2015р. (відповідачем неодноразово порушувались строки сплати процентів; з лютого 2015 року будь-які платежі по сплаті процентів від відповідача не надходили). У зв'язку з чим, та відповідно до п.3.1.4. кредитного договору, за підтвердженого факту порушення позичальником своїх зобов'язань, в банку виникло право достроково вимагати повернення суми основної заборгованості за кредитним договором, а саме 16000000,00грн. та заборгованості за процентами в сумі 883726,03грн.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Нормою ст.525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

На час прийняття рішення, відповідач доказів повернення позивачу кредитних коштів в сумі 16000000,00 грн. відповідно до умов кредитного договору та погашення заборгованості за процентами в сумі 883726,03грн. (нарахованих станом на 23.04.2015р.) суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Златобанк" в частині стягнення з відповідача 16000000,00 грн. заборгованості за кредитом та 883726,03 грн. заборгованості за процентами є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню судом.

Крім вимог про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом та за процентами позивач заявив до стягнення з відповідача 59339,39 грн. пені та 5000,00грн. штрафу.

Розглядаючи питання про обґрунтованість вказаних вимог позивача про стягнення з відповідача пені і штрафу, господарський суд враховує наступне.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст.217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статі 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст.549 ЦК України).

Як уже зазначалось, пунктом 4.1. кредитного договору передбачено, що за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та/або за несвоєчасну повну чи часткову сплату/несплату процентів, банк має право стягнути, а позичальник зобов'язаний сплатити неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення за кожен день прострочення та обчислюється з суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів. Сплата пені не звільняє позичальника від сплати кредиту та/або процентів до моменту фактичного погашення заборгованості.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок (а.с.27) з урахуванням вищевикладених положень законодавства та встановлених судом обставин справи, господарський суд встановив правомірність здійснених позивачем нарахувань пені на прострочену забоборгованість за процентами та, відповідно, обґрунтованість позову в частині стягнення з відповідача 59339,39 грн. пені.

Окрім того, відповідно до п.4.3. кредитного договору, за кожен випадок невиконання/неналежного виконання зобов'язань за цим кредитним договором, передбачених п.3.4. (зокрема, але не виключно, ненадання/несвоєчасне надання документів, передбачених цим кредитним договором (баланс, звіт про фінансові результати тощо), банк має право стягнути, а позичальник зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 5000,00 грн.

Враховуючи підтверджений факт невиконання та неналежного виконання зобов'язань за кредитним договором та умови п.4.3. договору, вимоги щодо стягнення з відповідача 5000,00грн. є повністю обґрунтованими.

Відповідно до вимог ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу суду не надав.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Златобанк" обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи та мають бути задоволені у повному обсязі: стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 16000000,00 грн. заборгованості за кредитом, 883726,03 грн. заборгованості за процентами, 59339,39 грн. пені та 5000,00 грн. штрафу.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Виробничого підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Наса" (12114, Житомирська обл., Володарсько-Волинський р-н, смт.Нова Борова, х.Синій Камінь, ідентифікаційний код 32746709) на користь Публічного акціонерного товариства "Златобанк" (01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, буд.17/52, ідентифікаційний код 35894495):

- 16000000,00 грн. заборгованості за кредитом,

- 883726,03 грн. заборгованості за процентами,

- 59339,39 грн. пені,

- 5000,00 грн. штрафу.

3. Стягнути з Виробничого підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Наса" (12114, Житомирська обл., Володарсько-Волинський р-н, смт.Нова Борова, х.Синій Камінь, ідентифікаційний код 32746709) в доход Державного бюджету України:

- 73080,00 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 06.07.15

Суддя Ляхевич А.А.

віддрук.прим.:

1 - до справи

2,3 - сторонам (реком.)