Рішення

від 30.06.2015 по справі 906/675/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "30" червня 2015 р. Справа № 906/675/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Ляхевич А.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Гарбар М.В., довіреність №1171-О від 07.04.2014 р.,

від відповідача: не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (м.Дніпропетровськ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Трейдер 777" (Житомирська обл., м.Олевськ)

про стягнення 15671,84 грн.

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (м.Дніпропетровськ) звернулось до господарського суду Житомирської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Трейдер 777" (Житомирська обл., м.Олевськ) про стягнення 15671,84 грн., з яких: 10000,00 грн. заборгованості за кредитом, 4005,56 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 1666,28 грн. пені.

Ухвалою господарського суду Житомирської області від 08.05.2015р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №906/675/15, розгляд справи призначено на 18.06.2015р. та зобов'язано сторони надати суду докази на підтвердження своїх вимог та заперечень.

Позивач повноважного представника в судове засідання не направив, вимоги ували від 08.05.2015р. не виконав, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом своєчасно та належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення уповноваженому представнику позивача 14.05.2015р. поштового відправлення - ухвали суду від 08.05.2015р. про порушення провадження у справі 906/675/15 та призначення справи до розгляду на 18.06.2015р.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, вимоги ухвали від 08.05.2015р. не виконав, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

21.05.2015р. на адресу суду повернулася неврученою ухвала господарського суду Житомирської області від 08.05.2015р. по справі № 906/675/15, яка направлялася на адресу відповідача (11002, Житомирська обл., м.Олевськ, вул.Чапаєва,116), з відміткою поштового відділення щодо причин повернення: "за закінченням терміну зберігання".

Зважаючи на неявку в судове засідання повноважних представників сторін, для надання сторонам можливості реалізувати принцип змагальності, забезпечення участі в судовому засіданні, з метою повного, всебічного, об'єктивного розгляду справи та необхідністю подання додаткових доказів, господарський суд ухвалою від 18.06.2015р. відклав розгляд справи на 30.06.2015р.

В засіданні суду представник позивача позов підтримав та просить заявлені вимоги задовольнити повністю. Представник подав до справи довідку банку від 26.06.2015р. (вх.№8720/15, а.с.65) про те, що погашення заборгованості відповідачем станом на 26.06.2015р. не відбувалось.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр-Трейдер 777", яке є відповідачем по справі, в судове засідання свого представника не направило, жодних доказів по справі, клопотань чи пояснень з приводу неявки в суд від відповідача не надійшло.

Зі Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за електронним запитом суду (а.с.62), вбачається, що місцезнаходженням юридичної особи відповідача ТОВ "Укр-Трейдер 777" є: 11002, Житомирська обл., Олевський р-н, м.Олевськ, вул.Чапаєва, буд.116, тобто, адреса, за якою судом і надсилалась відповідачу кореспонденція, пов'язана із розглядом даної справи (ухвали суду).

Про надіслання відповідачу за вказаною адресою ухвали суду про призначення розгляду справи на 30.06.2015р. свідчить реєстр Ф103 на відправку рекомендованої кореспонденції Господарського суду Житомирської області за 22.06.2015р. (а.с.63).

Відповідно до вимог ч.1 ст.17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України.

Згідно з ч.2 ст.17 вказаного Закону в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, у тому числі місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до ч.1 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Як зазначено у пункті 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. Там же зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

З урахуванням викладеного, господарський суд вважає, що відповідача було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи, проте, своїм правом приймати участь в судовому засіданні ТОВ "Укр-Трейдер 777" не скористалось.

Відповідно до абз.1 п.3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на викладене та враховуючи, що явка представників сторін в судове засідання не визнавалася обов'язковою, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 30.06.2015р. без участі представника відповідача, за наявними матеріалами справи відповідно до ст.75 ГПК України, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Заслухавши пояснення присутнього представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

16.07.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Укр-Трейдер 777" приєдналось до "Умов та правил надання банківських послуг", (надалі -Умови), Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua., шляхом підписання заяви про відкриття рахунку та заяви про приєднання до умов і правил надання банківських послуг (а.с.31), які разом складають Договір банківського обслуговування №б/н від 16.07.2013р. (далі - договір) та взяло на себе зобов'язання виконувати умови договору.

Вказаний договір є по суті, договором приєднання в розумінні ст.634 Цивільного кодексу України. Відповідно до вказаної норми, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У відповідності до ч.2 ст.639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ст.3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" - електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму.

Згідно з ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Частиною 2 зазначеної статті передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до умов договору, 16.07.2013р. відповідачу було відкрито в ПАТ КБ "Приватбанк" поточний рахунок №26005055910331.

Розділом 3.1.1., 3.2.2. зазначених Умов регламентований порядок надання кредиту за послугою "Гарантований платіж".

Послугу "Гарантований платіж" ПАТ КБ "Приватбанк" надає для виконання грошових зобов'язань за господарськими договорами, що укладаються між клієнтом та його контрагентами, а також між клієнтом і ПАТ КБ "Приватбанк" (далі - послуга). Послуга надається у вигляді виконання ПАТ КБ "Приватбанк" заявок на договірне списання коштів (далі - "гарантований платіж" або "заявка"), згідно якої клієнт-платник доручає ПАТ КБ "Приватбанк" зарахувати кошти на рахунок отримувача, в сумі і в дату, зазначені при створенні заявки. Послуга надається ПАТ КБ "Приватбанк" як за рахунок власних коштів платника, так і за рахунок кредитних коштів. Споживачами цієї послуги є платник і одержувач платежів за господарськими договорами (відповідно до п.3.1.1.73 Умов).

Відповідно до п.3.2.2.1. Умов, кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплати процентів і винагороди.

Обов'язковими реквізитами заявки на договірне списання коштів є: номер і дата заявки (присвоюються автоматично), рахунок платника, рахунок одержувача, сума платежу, призначення платежу (із зазначенням відомостей про господарський договір, на виконання оплати по якому подається заявка), дата зарахування коштів одержувачу (дата виконання заявки), вказівки за рахунок яких коштів (власних коштів клієнта / кредитних / змішано) необхідно зарезервувати гроші для виконання гарантованого платежу (п.3.1.1.74 Умов). Всі зазначені реквізити вказані в виписках по рахунках.

Після отримання ПАТ КБ "Приватбанк" за допомогою системи дистанційного обслуговування Заявки (система Internet Banking Приват-24 - офіційний канал зв'язку між банком та клієнтом відповідно до п. 1.1.1.91. Умов), ПАТ КБ "Приватбанк" розглядає її на предмет надання або відмови у наданні послуги, у разі відсутності у платника власних коштів та/або некредитоспроможності платника (п. 3.1.1.75. Умов).

Відповідно до п.3.2.2.2. Умов, клієнт погашає заборгованість по кредиту в розмірі, зазначеному в заявці клієнта, в строк до 30 днів з дати виконання заявки. За користування кредитом у період з дати ініціювання клієнтом заявки до дати виконання заявки клієнт сплачує винагороду за надання фінансового інструменту в розмірі 4% річних (але не менш ніж 5 гривень) від розміру кредиту, зазначеного у черговій заявці клієнта. Винагорода за надання фінансового інструменту сплачується клієнтом в дату надання в банк чергової заявки. У період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів до 30.06.2014р. клієнт за користування кредитом сплачує ПАТ КБ "Приватбанк" відсотки в розмірі 28% річних, а починаючи з 01.07.2014р. клієнт за користування кредитом сплачує ПАТ КБ "Приватбанк" відсотки в розмірі 36% річних від суми заборгованості. У разі не погашення заборгованості клієнтом за кредитом у строк до 30 днів, включно, на 31-й день - заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користування кредитом клієнт платить відсотки в розмірі 56% річних від суми заборгованості.

Згідно ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення про позику, якщо інше не встановлено параграфом про кредит і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частинами 1 та 2 статті 1056-1 Цивільного кодексу України передбачено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Водночас, ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України встановлено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч.3 ст.1049 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, заявок на гарантований платіж (а.с.41-42), підтверджень банку про виконання гарантованих платежів (а.с.43-44), банківських виписок по рахунках та меморіальних ордерів (а.с.46-49, 66-75) та розрахунку заборгованості (а.с.45), відповідач після укладення договору користувався послугою ПАТ КБ "Приватбанк" "Гарантований платіж" на умовах укладеного між сторонами договору.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, здійснивши своєчасно проведення гарантованих платежів за заявками відповідача.

Водночас, відповідачем допущено порушення умов укладеного між сторонами договору, оскільки відповідач не здійснив чергового платежу на рахунок погашення заборгованості, з 05.06.2014р. у відповідача виникло прострочення заборгованості за договором.

Відповідно до п.3.2.2.2 Умов, у разі непогашення заборгованості клієнтом за кредитом у строк до 30 днів, включно, на 31-й день - заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користування кредитом клієнт платить відсотки в розмірі 56% річних від суми заборгованості.

У відповідності до п.3.2.2.7.5. Умов, банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

Враховуючи підтверджений матеріалами справи факт порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань перед позивачем, відповідно до вказаних вище умов договору, укладеного сторонами, у позивача виникло право вимагати від відповідача дострокового повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та виконання інших зобов'язань за договором.

Згідно з позовною заявою, загальна заборгованість відповідача перед ПАТ КБ "Приватбанк" за послугою "Гарантований платіж" (сума заборгованості за виконаними платежами) станом на 02.02.2015р. склала 15671,84грн. і включає в себе: 10000,00 грн. заборгованості за кредитом, 4005,56 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом та 1666,28 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

21.01.2015р. позивачем на адресу відповідача було направлено претензію від 15.01.2015р. за вих.№31108ZRМWS0DD про усунення порушення та погашення заборгованості за договором від 16.07.2013р. (а.с.51-53). Проте, вказану вимогу відповідачем було залишено без відповіді та задоволення.

Таким чином, на час звернення позивача з позовом до суду, у відповідача існувала непогашена заборгованість перед позивачем за кредитом в сумі 10000,00грн. та заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 4005,56 грн.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Нормою ст.525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

На час прийняття рішення, відповідач доказів погашення перед позивачем заборгованості за кредитом в сумі 10000,00 грн. та заборгованості по процентам за користування кредитом в сумі 4005,56 грн. суду не надав.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" в частині стягнення з відповідача 10000,00 грн. заборгованості за кредитом та 4005,56 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню судом.

Крім вимог про стягнення з відповідача заборгованості по кредиту та заборгованості по сплаті процентів, позивач просить стягнути з відповідача 1666,28 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, розрахунок якої наведено у доданому до позовної заяви розрахунку заборгованості за договором (а.с.45).

Розглядаючи питання про обґрунтованість вимоги позивача про стягнення з відповідача пені, господарський суд враховує наступне.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст.217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статі 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

Відповідно до п.3.2.2.10.1. Умов, при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п.3.2.2.6.2, 3.2.2.9.1.- 3.2.2.9.3. даного договору, строків повернення кредиту, передбачених п.3.2.2.2., 3.2.2.6.3., 3.2.2.6.16., 3.2.2.7.2. даного договору, винагороди, передбаченої п.п.3.2.2.6.5., 3.2.2.9.4 - 3.2.2.9.6. даного договору, клієнт сплачує банку з кожен випадок порушення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А у випадку реалізації банком права, передбаченого п.3.2.2.2. даного договору, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, вказаному в заявці, від суми заборгованості за кожний день прострочки. Сплата пені здійснюється в гривні.

У відповідності до п.3.2.2.10.4. Умов, нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, передбачених п.п.3.2.2.10.1 - 3.2.2.10.3 даного договору, здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.

Відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок з урахуванням вищевикладених положень законодавства та встановлених судом обставин справи, господарський суд встановив правомірність здійснених позивачем нарахувань та, відповідно, обґрунтованість позову в частині стягнення з відповідача 1666,28 грн. пені.

Відповідно до вимог ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу суду не надав.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи та мають бути задоволені у повному обсязі: стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 10000,00 грн. заборгованості за кредитом, 4005,56 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом та 1666,28 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укр-Трейдер 777" (11002, Житомирська обл., Олевський р-н, м.Олевськ, вул.Чапаєва, буд.116, ідентифікаційний код 38562303) на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, буд.50, ідентифікаційний код 14360570):

- 10000,00 грн. заборгованості за кредитом,

- 4005,56 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом,

- 1666,28 грн. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором,

- 1827,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 06.07.15

Суддя Ляхевич А.А.

віддрук.прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (наручно)

3 - відповідачу (реком.)