Рішення

від 30.06.2015 по справі 906/631/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "30" червня 2015 р. Справа № 906/631/15

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Терлецької-Байдюк Н.Я.

за участю представників сторін:

від позивача: Моргунова А.В. - довіреність б/н від 12.05.2015;

від відповідача: не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетта" (м. Київ)

до Приватної фірми "Ана-Трейд" (м. Житомир)

про стягнення 15735,97 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 15735,97грн., з яких: 9789,06грн. - основний борг, 273,64грн. - 3%річних, 1083,99грн. - пеня, 3120,92грн. - інфляційні, 1468,36грн. - штраф. Витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Подав заяву про збільшення розміру позовних вимог від 30.06.2015, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 9879,06грн. - основного боргу, 273,64грн. - 3% річних, 1083,99грн. - пеня, 3120,00грн. - інфляційні, 1468,36грн. - штраф. Також просить стягнути з відповідача 1827,00грн. судового збору.

Згідно з ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Подана позивачем заява про збільшення розміру позовних вимог від 30.06.2015 приймається судом, оскільки в даному випадку, як вбачається із матеріалів справи та характеру відносин, які склались між сторонами, дії позивача стосовно збільшення позовних вимог не суперечать чинному законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Відповідач не скористався своїм правом на участь в судовому засіданні, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно і належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 22.03.2015 (а.с.46).

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист своїх прав та інтересів.

Беручи до уваги те, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами згідно із ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Позовні вимоги мотивовано тим, що 30.01.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бетта" (постачальник/позивач) та Приватним підприємством "Ана-Трейд" (дистриб'ютор/відповідач) укладено дистриб'юторський договір №617 (а.с.14-18), за умовами якого постачальник зобов'язується продати, поставити та передати у власність дистриб'ютору товар, а дистриб'ютор зобов'язується прийняти та оплатити постачальнику вартість товару (п.1.1 договору).

Відповідно до п.2.1 договору постачальник поставляє товари на умовах DDP у відповідності з правилами "ІНКОТЕРМС", до відповідного місця доставки дистриб'ютора, яке вказане у замовлені, у відповідній кількості і належній якості, а також у відповідності до усіх інших вимог згідно з замовленням. При протиріччі умов даного договору положенням правил "Інкотермс 2000", умови цього Договору мають переважне значення .

Замовлення на поставку товарів можуть надаватись постачальнику у письмовій формі по факсу, електронній пошті, по телефону або у інший спосіб, прийнятний для дистриб'ютора за 5 (п'ять) робочих днів до поставки, за формою, яка наведена у додатку-1 до цього договору.

Відповідно до п.3.7 договору дистриб'ютор зобов'язаний оплатити вартість кожної партії одержаного товару упродовж 45 календарних днів з моменту отримання партії товару. Оплата здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника (в розмірах та у порядку, дозволеному чинним законодавством України). Днем оплати товару вважається день надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 22626,95грн., що підтверджується видатковими накладними №Р-00001331 від 26.02.2014 та №Р-00000367 від 12.02.2014, долученими до матеріалів справи (а.с.25, 57).

Проте, відповідач взяті на себе зобов'язання по оплаті товару згідно дистриб'юторського договору №617 від 30.01.2014 виконав частково, в результаті чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 9879,06грн.

05.02.2015 позивач направив на адресу відповідача претензію з вимогою оплатити поставлений товар (а.с.27), яка залишилась без відповіді та задоволення.

Не проведення відповідачем розрахунків за поставлений товар стало приводом для звернення позивача за захистом порушеного права до суду.

Оцінюючи подані докази, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, з врахуванням приписів чинного законодавства, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб'єктами господарювання товарів не господарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Аналогічні положення містяться і у статті 712 Цивільного кодексу України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги те, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем у розмірі 9879,06грн. належним чином доведений та документально підтверджений, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення з Приватної фірми "Ана -Трейд" боргу є обґрунтованими.

Крім основного боргу, позивач просить суд стягнути з відповідача 273,64грн. - 3% річних, 3120,92грн. - інфляційних, 1083,99грн. - пені та 1468,36грн. штрафу.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно п.3 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч.1 ст.549 ЦК України).

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч.2 ст.549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст.549 ЦК України).

Наведені норми свідчать, що за порушення грошового зобов'язання боржник на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити неустойку (штраф, пеню).

Пунктом 11.2 договору визначено, що за порушення строків перерахування коштів за отриману партію товару (або строків повернення Товару, у випадках передбачених Договором) дистриб'ютор сплачує постачальникові штрафні санкції у вигляді штрафу у наступних розмірах:

- у випадку порушення строків оплати поставленого товару, дистриб'ютор зобов'язаний сплатити на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невчасно здійсненого платежу, за кожний день зволікання.

- у випадку порушення дистриб'ютором строків оплати поставленого товару більше ніж на 7 календарних днів, борг дистриб'ютора в розмірі неоплаченої суми накладної, додатково збільшується на суму штрафу у розмірі 15% від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення виконання зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок пені, інфляційних та річних (а.с.10-13), суд вважає його обґрунтованим, оскільки пеня, штраф, інфляційні та 3% річних нараховані відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства України.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).

Враховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного сторонами договору та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.33,34,43,44,49,75,82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватної фірми "Ана-Трейд" (10031, м. Житомир, вул. Гранітна, буд.10, код ЄДРПОУ 20429573)

- на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бетта" (01014, м. Київ, вул. Струтинського,буд.6, код ЄДРПОУ 31405839) - 15825,97грн., з яких: 9879,06грн. - основний борг, 273,64грн. - 3% річних, 1083,99грн. - пеня, 3120,92грн. - інфляційні, 1468,36грн. - штраф, а також 1827,00грн. сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 06 липня 2015 року.

Суддя Терлецька-Байдюк Н.Я.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу (за заявою)

3 - відповідачу (рек. з повід.)