Рішення

від 08.06.2015 по справі 910/6402/15-г

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2015Справа №910/6402/15-г

За позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «торговельна фірма «Веста»

Про стягнення 27 296 331,81 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача Дяченко Є.Г., довіреність № 25/12 від 25.02.2015

від відповідача Сірик В.В., довіреність № б/н від 20.04.2015

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний банк «Київ» (далі - прокуратура та позивач) подала на розгляд господарського суду міста Києва позов до Товариства з обмеженою відповідальністю «торговельна фірма «Веста» (далі - відповідач) про стягнення 27 296 331,81 грн.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що відповідачем не виконуються умови договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 002/11-ВКЛ від 04.02.2001р.

Ухвалою суду від 20.03.2015р. порушено провадження у справі № 910/6402/15-г та призначено розгляд на 24.04.2015 р.

20.04.2015р. представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Суд відклав розгляд справи на 22.05.2015р., у зв'язку з відсутністю представника відповідача.

22.05.2015р. представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

Представник відповідача проти позову заперечив у повному обсязі, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав.

Суд відклав розгляд справи на 08.06.2015р.

08.06.2015р. відповідач подав через канцелярію суду відзив на позов.

08.06.2015р. представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив.

Суд вирішив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством "Акціонерний комерційний банк "КИЇВ" (далі - Кредитор, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговельна фірма "Веста" (далі - Позичальник, відповідач) 04.02.2011 укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 002/11-ВКЛ (далі - Кредитний договір), за умовами якого Позичальнику наданий кредит у розмірі 14 000 000,00 грн., зі сплатою 18 % річних та на строк користування до 03.08.2012.

Додатковою угодою № 1 від 23.11.2011 до кредитного договору, сторони домовились встановити плату за користування кредитом в розмірі 19 % річних.

Виходячи з п. 3.3.6. Кредитного договору, відповідач зобов'язався сплачувати позивачу проценти та комісії в розмірах, встановлених в п. 1.1.3, 1.1.4., 2.14., 2.16., 2.17. та в порядку, визначеному п. 1.1.З., 1.1.4., 2.6., 2.7., 2.8., 2.14., 2.16., 2.17., 3.3.6., 3.3.8. цього договору та Тарифами.

Проте, як зазначає позивач у позовній заяві, всупереч наведеним положенням законодавства та умов кредитного договору, та станом на 03.03.2015 прострочена заборгованість Позичальника за кредитом становить 14 000 000,00 грн., а прострочена заборгованість по процентах за кредитом становить 8 146 944,48 грн.

Згідно пункту 4.2. кредитного договору, у разі прострочення відповідачем строків сплати процентів, комісій та/або строків повернення кредиту, відповідач має сплатити позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період невиконання зобов'язань за договором, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення.

Зокрема, за період з 02.03.2014 по 02.03.2015 нарахована пеня в сумі 1 660 815,79 грн. (за несвоєчасну сплату процентів за кредитом), а також нарахована пеня в сумі 3 371 277,78 грн. (за несвоєчасну сплату заборгованості по кредиту).

Згідно позовної заяви, позивач зазначає, що загальна заборгованість відповідача за кредитним договором № 002/11-ВКЛ від 04.02.2011р. становить 27 296 331, 81грн., з яких:

- 14 000 000, 00- прострочена заборгованість за кредитом;

- 29 555, 56 грн. - поточна заборгованість по процентах за кредитом;

- 8 146 944, 48 грн. - прострочена заборгованість по процентах за кредитом;

- 75 000, 00 грн. - прострочена заборгованість за комісією;

- 1 660 815, 79 грн. - пеня за несвоєчасну сплату процентів за кредитом;

- 3 371 277, 78 грн. - пеня за несвоєчасне повернення кредиту;

- 12 738, 20 грн. - пеня за несвоєчасну сплату комісії.

Вказані суми, позивач просив стягнути з відповідача у судовому порядку.

Суд дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з такого.

04.02.2011р. між позивачем та відповідачем укладено договір про надання невідновлювальної кредитної лінії №002/11-ВКЛ (далі-кредитний договір) за умовами якого відповідачу наданий кредит в сумі 14 000 000, 00 грн. зі сплатою процентів терміном до 03.08.2012 р.

Відповідно до п.1.3. Кредитного договору в якості забезпечення виконання своїх зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпеченою заставою вимоги, відповідачем укладено договір іпотеки від 04.02.2011р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І. О., зареєстрований в реєстрі за № 534, у відповідності до умов якого іпотекодавець передав позивачу в іпотеку нерухоме майно за адресою: Житомирська область, м. Житомир, вул. Домбровського, З, а саме виробничі будівлі, які складаються з:

- будівлі трансформаторної підстанції, загальною площею 152,3 кв.м.;

- будівлі центрального розподільчого пункту, загальною площею 291,60 кв.м.;

- будівлі газорозподільного пункту, загальною площею 30,50 кв.м.;

- приміщення механоскладального цеху, загальною площею 7612,4 кв.м.;

- будівля дільниці дизельно-паливної апаратури, загальною площею 126,3 кв.м.

Договір наступної іпотеки (далі Договір Іпотеки), посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць І.О., зареєстрований в реєстрі за № 526, у відповідності до умов якого іпотекодавець передав позивачу в іпотеку нерухоме майно за адресою: Житомирська область, м. Житомир, вул. Домбровського, З, а саме:

- приміщення механоскладального цеху, загальною площею 4782,80 кв.м.;

- будівля ливарного цеху, загальною площею 1881,20 кв.м.;

- будівля дільниці термогальваничного цеху з адмінкорпусом, загальною площею 8072,90 кв.м.;

- будівля ремонтно-механічного цеху, загальною площею 2542,20 кв.м.;

- приміщення дільниці консервації гільзи (складу готової продукції - приміщення за№№ 1-6, 1-7, 1-8, 1-9), загальною площею 449,30 кв.м.;

- приміщення складу готової продукції за №№ 1-1, 1-2, 1-3, 1-4, 1-5, 2-1, загальною площею 458,30 кв.м.;

- будівля заводоуправління з прохідною № 1, загальною площею 297,80 кв.м.

Загальна вартість предмету іпотеки згідно вищевказаних Договорів іпотеки становить 73 579 119, 00 грн., вартість вказаних предметів іпотеки визначалась експертами позивача.

Окрім того, 16.08.2011 р. між позичем та відповідачем додатково укладено договір застави цінних паперів №002/11=ЗЦП-1, яким забезпечуються зобов'язання відповідача за Кредитним договором.

Відповідно до п. 4.1. договорів іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання позичальником зобов'язань за кредитними договорами, іпотекодержатель має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги шляхом звернення стягнення па предмет іпотеки.

20.03.2014р. господарським судом Житомирської області задоволено позов Заступника прокурора Житомирської області в інтересах Держави в особі ПАТ "АКБ "КИЇВ" та Міністерства фінансів України до ПАТ "Завад нестандартного устаткування" та ТОВ "Торговельна фірма "Веста" про звернення стягнення на предмет іпотеки на загальну суму 37 065 911, 20 грн. Загальна сума позову складалась з двох кредитних договорів №002/11- BKJI від 04.02.2011 р. на суму 14 000 000, 00 грн. та Кредитного договору 002/11-HKJI від 04.02.2011 р. на суму 14 000 000, 00 грн. заборгованості по процентам, пені, заборгованості по сплаті комісії за ведення справи.

Постановами Рівненського апеляційного господарського суду від 20.03.14 р. та Вищого господарського суду України від 13.08.2014р. у справі № 906/971/13 рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Відповідно до п.3.3.3. Кредитного договору, відповідач зобов'язаний забезпечити укладання з кредитором договорів, визначених п.1.3.1., 1.3.2., цього договору, на узгоджених з Позивачем умовах.

Відповідно до п.2.4. договорів іпотеки, якщо сума, одержана від реалізації предмета іпотеки перевищує розмір забезпечених іпотекою вимог Іпотекодержателя, позивач зобов'язаний повернути різницю відповідачу .

Відповідно до п. 2.4.6 договорів іпотеки, за рахунок коштів, отриманих від реалізації предмета іпотеки, відповідно до законодавства України, позивач має право задовольнити свої забезпечені іпотекою вимоги.

Згідно п.2.4.11. договорів іпотеки, у разі визнання судом примусової реалізації предмета іпотеки такою що не відбулась, позивач має право придбати предмет іпотеки за ціною, яка повністю задовольняє його вимоги, забезпечені іпотекою шляхом їх заліку.

У відповідності до п.2.4.10. договорів іпотеки, у разі якщо сума, одержана від реалізації предмета іпотеки, не покриває всіх вимог позивача, забезпечених іпотекою, він має право отримати решту суми з іншого майна відповідача у порядку, встановленому законом.

Таким чином, позивачем та відповідачем згідно вказаних договорів, чітко визначено порядок задоволення вимог позивача та досягнуто згоди про заміну основного зобов'язання забезпечувальним.

Таким чином, враховуючи те, що позивач отримав задоволення своїх вимог, шляхом звернення стягнення на майно відповідача за договорами іпотеки згідно рішення господарського суду житомирської області від 20.03.2014р. за порушенням умов договору, стягнення грошових коштів з відповідача у даному позовному провадженні призведе до подвійного стягнення.

Відповідно до листа Верхового суду України від 01.02.2015р. про «Аналіз судової практики застосування судами законодавства, яке регулює іпотеку як заставу нерухомого майна» визначено, що одночасне стягнення суми боргу з боржника та звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить майновому поручителю, у рахунок погашення зазначеного боргу призводить до стягнення на користь кредитора однієї й тієї самої суми заборгованості одночасно як з боржника, так і з майнового поручителя за рахунок належного йому майна. За такої ситуації відбувається фактичне подвоєння суми заборгованості, яка належить до виплати кредиторові.

Положення ч. 1 ст. 11 Закону № 898-IV, яким установлена відповідальність майнового поручителя перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов'язання виключно в межах вартості предмета іпотеки, передбачає право кредитора стягнути непокриту предметом іпотеки суму боргу з боржника у разі, якщо вартість іпотечного майна є меншою від заборгованості за основним зобов 'язанням.

Зважаючи на той факт, що чинне законодавство (cm. 39 Закону № 898-IV) та відповідні роз'яснення (п. 42 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України № 5) передбачають зазначення в рішенні суду початкової ціни предмета іпотеки, беручи до уваги, що фактична ціна продажу цього майна в процесі його реалізації може змінюватися, вимога про стягнення суми боргу непокритого іпотечним майном повинна заявлятися лише після фактичного звернення стягнення на предмет іпотеки, причому як у випадку, коли мало місце звернення стягнення на предмет іпотеки, який належить майновому поручителю, так і тоді, коли іпотечне майно належить боржнику за основним зобов 'язанням.

Відповідно до ч. 1 статті 7 Закону України "Про іпотеку", за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України визначено, що сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Ст.36 ГПК України зазначає, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 27 296 331,81 грн., є такими, що не підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, згідно ст.49 ГПК України, при відмові в задоволенні позовних вимог покладаються на позивача.

Інформаційним листом ВГСУ № 01-061175/2011 від 25.08.2011 розяснено, що відповідно до ст.. 49 ГПК України стороні, на користь якої відбулось рішення, господарський суд відшкодовує судовий збір за рахунок другої сторони, навіть у тому випадку, уоли друга сторона звільнена від його сплати.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ» в дохід Державного бюджету України 73 080 (сімдесят три тисячі вісімдесяти) грн. - судового збору, за розгляд позовної заяви по справі № 910/6402/15-г.

3. Видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

(Повний текст рішення складено: 03.07.2015р.)

Суддя Мельник В.І.