Рішення

від 23.06.2015 по справі 910/11712/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2015Справа №910/11712/15

За позовом Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фантастік Інтернейшнл"

про стягнення 60 164,16 грн.

Суддя: Домнічева І.О.

Представники:

від позивача Кучкова Ю.В.- за дов.

від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фантастік Інтернейшнл" про стягнення 60 164,16 грн.

Ухвалою від 07.05.2015 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 09.06.2015 р.

09.06.2015 р. від позивача через відділ діловодства суду надійшли документи на виконання ухвали суду.

Ухвалою від 09.06.15р. розгляд справи відкладено на 23.06.15р.

Представник відповідача в судове засідання 23.06.15 р. не з'явився, про причини неявки не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Жодних заяв, клопотань через відділ діловодства суду від відповідача не надходило.

Враховуючи наявність у матеріалах справи доказів належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до вимог ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", п. 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 № 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році", п. 3.6. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

В судовому засіданні 23.06.15 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між Публічним акціонерним товариством "Київенерго" (надалі - позивач, енергопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фантастік Інтернейшнл» (надалі - відповідач, абонент) був укладений договір на постачання електричної енергії № 32142 від 29.11.2011 р.

Умови зазначеного Договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 ГК України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до п. 1. Договору, Позивач продає Відповідачу електричну енергію, а останній зобов'язується оплачувати використану енергію своєчасно та в повному обсязі.

Згідно до п. 2 Додатку 2 «Порядок розрахунків» до Договору Відповідач здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії заявленого на розрахунковий період за формою попередньої оплати.

Пунктом 2.2 Додатку 2 до Договору зобов'язує Відповідача здійснити остаточний розрахунок, зокрема, за спожиту активну/реактивну електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії на підставі виставлених Позивачем рахунків протягом 5 операційних днів з дня їх отримання.

Відповідно п. 4.3. Додатку 2, обсяги електричної енергії, що підлягають сплаті Відповідачем за звітний розрахунковий період та підтверджуються Актом про використану електричну енергію, який Відповідач надає Позивачу протягом доби після закінчення розрахункового періоду.

П.4.2 Додатку 2 до Договору встановлено, що у разі неможливості отримання Позивачем даних про спожиту електричну енергію в зазначений термін "розрахунок визначення обсягу електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється за середньодобовим обсягом споживання у попередньому розрахунковому але не більше одного місяця. Після чого розрахунок обсягу споживання електричної енергії здійснюється Постачальником за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання.

З матеріалів справи вбачається, що Позивачем були належним чином виконані зобов'язання за Договором, тоді як Відповідач свої зобов'язання щодо оплати за спожиту теплову енергію не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість за період з 01.01.14р. по 01.07.14р., яка становить 39 061,52 грн. з них,- 37 890,48 грн. заборгованості за спожиту активну електричну енергію та 1 171,04 грн. - заборгованості а спожиту реактивну електричну енергію, що підтверджується актом про фіксацію показів приладів обліку за січень 2014 року, рахунки та рахунками - розшифровками за спірний період/ акти приймання-передачі товарної продукції за спірний період, а також довідкою про надходження коштів в погашення боргу за спожиту електричну енергію.

Згідно пп. 4.2.2. Договору, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, визначених. Згідно із вимогами розділу 5 цього Договору, Відповідач сплачує Позивачу вартість різниці фактично спожитої та договірної величину розмірі, визначеному чинним законодавством.

Згідно ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», споживач у разі споживання електричної енергії понад встановлену договірну величину за розрахунковий період сплачує енергопостачальній організації двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величинами електричної енергії.

П. 6 Додатку 2 до Договору вказує, що у разі споживання електричної енергії у розрахунковому періоді понад договірну величину актом, що фіксує зазначене перевищення, сторони вважають Додаток «Звіт про використану електроенергію» за відповідний розрахунковий період, погоджений обома сторонами. Постачальник надає Споживачу рахунок на оплату двократної вартості перевищення відповідачу щодо допущеного перевищення. Рахунок має бути оплачений протягом 5 операційних днів з моменту тримання.

У січні 2014 року зафіксовано перевищення договірних величин споживання електроенергії на 16"1 кВ г. двократна вартість яких становить 2 070,17 грн. (з ПДВ).

Лист Державної податкової адміністрації України (далі - ДПА) від 18.05.2009 р. № 10917 16-1517 «Про особливості окремих норм Закону України «Про податок на додану вартість» вказує на те, що ст. 26 Закону України від 16.10.97 p. N 575/97-ВР "Про електроенергетику" (з урахуванням змін і доповнень) встановлено, що споживачі (крім неселення) у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують електропостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини. Кошти, які отримує електропостачальна організація як плату за перевищення договірної величини споживання електричної енергії за розрахунковий період, включаються до бази оподаткування ПДВ за ставкою у розмірі 20 %.

Оскільки двократна вартість різниці фактично спожитої електроенергії і її договірної величини фактично являє собою підвищену плату за використану з порушенням режимів споживання електроенергію, така оплата є додатковою компенсацією вартості товарів і підлягає оподаткуванню у загальновстановленому порядку.

Отже, за січень 2014 Відповідачу нараховано за перевищення договірних величин споживання 2 070,17 грн., які наразі залишаються несплаченими.

Вищенаведене свідчить про порушення Відповідачем цивільного законодавства України та законодавства про енергетику.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім того, згідно з частиною 1 статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно п. 4.2.1. Договору передбачено: у випадку знесення платежів з порушенням термінів, Відповідач сплачує Позивачу пеню у розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше розміру штрафних санкцій, згідно Господарського кодексу України.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Відповідно до статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунку, наданого позивачем та не спростованого у встановленому порядку відповідачем, останній за порушення встановленого договором строку оплати переданого товару має сплатити 741,63 грн. 3 % річних, 5 388,35 грн. пені, 12 902,49 грн. інфляційних.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги є обґрунтованими, підтвердженими наявними в матеріалах справи доказами та не спростованими належним чином відповідачем, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 4 3 , 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фантастік Інтернейшнл» (м. Київ, вул. Лабораторна, 26 А, кв. 3; ідентифікаційний код 37717646) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (м. Київ, площа Івана Франка, 5; ідентифікаційний код 00131305) 37 890 (тридцять сім тисяч вісімсот дев'яносто) грн. 48 коп. заборгованості за активну електроенергію, 1 171 (одну тисячу сто сімдесят одну) грн. 04 коп. основний борг за спожиту реактивну електричну енергію, 2 070 (дві тисячі сімдесят) грн. 17 коп. основний борг за двократну вартість різниці між фактично спожитою та договірною величинами електороенергії, 12 902 (дванадцять тисяч дев'ятсот дві) грн. 49 коп. інфляційних, 741 (сімсот сорок одну) грн. 63 коп. 3% річних, 5 388 (п'ять тисяч триста вісімдесят вісім) грн. 35 коп. пені, а також 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.06.14 р.

Суддя І.О.Домнічева