Рішення

від 30.06.2015 по справі 911/1820/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.2015 Справа №911/1820/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайм Папір»

до Публічного акціонерного товариства «Еліт Трейд»

про стягнення 142057 грн. 87 коп.

Суддя Демидов В.О.

За участю представників:

від позивача - Мамчур О.А. (довіреність від 11.05.2015)

від відповідача - не прибув

ВСТАНОВИВ:

05.05.2015 до господарського суду міста Києва надійшла позовна заява позовною заявою, в якій просив стягнути з Публічного акціонерного товариства «Еліт трейд» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайм папір» заборгованість за договором поставки №42 від 24.10.2012 у розмірі 115332 грн. 00 коп., 11533грн. 20 коп. неустойки у розмірі 10 %.

Позовні вимоги обґрунтовані фактом невиконання відповідачем договірних зобов'язань, що полягає у несплаті за поставлений товар відповідно до договору поставки №42 від 24.10.2012.

21.05.15 року від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог та зміну предмету позову, в якій позивач просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність «Еліт Трейд» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайм Папір» заборгованість за договором поставки №42 від 24.10.2012 у сумі 130332 грн., а також 8405 грн. 09 коп. пені та 3320 грн. 78 коп. 3 % річних.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, причини неявки суду не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином шляхом надсилання за належною юридичною адресою відповідача ухвали господарського суду. Відзив на позовну заяву відповідачем не наданий.

З урахуванням фактичних обставин справи суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами у даному судовому засіданні з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва встановив такі фактичні обставини справи.

24.10.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Прайм Папір» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Еліт Трейд» було укладено договір поставки №42 (далі за текстом - договір), згідно п.1.1 якого постачальник повинен передати покупцю товар у власність, а покупець повинен прийняти та оплатити його на умовах, обумовлених в діючому договорі.

Ціна, кількість, асортимент обумовлюються в видаткових накладних, які узгоджуються сторонами попередньо та являються невід'ємною частиною договору (п. 1.3 договору).

За умовами договору датою поставки товару вважається дата підписання накладної на отримання товару обома сторонами (п.3.2 договору).

Ціна постачальника за товар вказана у рахунку-фактурі, який є невід'ємною частиною даного договору (п. 4.1 договору).

Розрахунки за поставлений товар здійснюється у безготівковій формі. Покупець здійснює оплату за поставлений товар шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника протягом 14 календарних днів з дня отримання товару (п.5.1, п. 5.2 договору).

Сторони погодили, що договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31 грудня 2012 у випадку, якщо за 30 календарних днів до закінчення терміну дії договору жодна зі сторін письмово не заявить про його припинення, договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік.

Позивачем на виконання умов договору було здійснено поставку товару відповідачу, що підтверджується видатковими накладними №РН-0000135 від 18.06.2014 на суму 52200 грн., №РН-0000147 від 30.06.2014 на суму 37200 грн., №РН-0000148 від 01.07.2014 на суму 24300 грн., №РН-0000164 від 11.07.2014 на суму 38832 грн.

Дані видаткові накладні підписані уповноваженими представниками сторін.

У зв'язку із частковим виконанням відповідачем зобов'язань за вказаним договором по оплаті поставленого товару, позивачем заявлена до стягнення з відповідача заборгованість у розмірі 130332 грн.

Крім того, у зв'язку із виникненням вказаної заборгованості по оплаті товару за договором позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 8405 грн. 09 коп. пені та 3% річних у розмірі 3320 грн. 78 коп.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог з таких підстав.

У відповідності з приписами ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Спір між сторонами виник у зв'язку з простроченням виконання відповідачем зобов'язань щодо оплати товару, одержаного за договором поставки.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За правилами статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Частина 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначає перелік основних реквізитів первинних бухгалтерських документів, які є підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій. Такими реквізитами є: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Наявні в матеріалах справи видаткові накладні містять підписи уповноважених представників сторін.

Враховуючи викладене, видатковими накладними було зафіксовано факт здійснення господарської операції та факт встановлення договірних правовідносин, які є документальним підтвердженням передачі відповідачу товару та доказом права вимоги щодо оплати грошових коштів за поставку цього товару.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено, а відповідачем не спростовано факт поставки обумовленого договором товару за вказаними вище видатковими накладними, підписаними уповноваженими представниками сторін на суму 130332 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як встановлено ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 216, ч. 2 ст. 217 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до 2.5. Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України №14 від 17 грудня 2013 року «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», щодо пені за порушення грошових зобов'язань застосовується припис частини шостої статті 232 Господарського кодексу України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, строку, за який нараховуються штрафні санкції

Перевіривши розрахунки позивача, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог про стягнення з відповідача пені за період з 21.12.2014 по 05.02.2015 в сумі 1715 грн. 16 коп., за період з 06.02.2015 по 03.03.2015 в сумі 1372 грн.39 коп., за період з 14.03.2015 по 21.05.2015 в сумі 5317 грн.54 коп., загалом в сумі 8405 грн. 09 коп.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку, що вимоги в цій частині є обгрунтованими, у зв'язку із чим з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 3% річних у сумі 3320 грн. 78 коп.

Таким чином, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь відповідача заборгованість в сумі 130332 грн., 8405 грн. 09 коп. пені та 3% річних у сумі 3320 грн. 78 коп.

За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідача судових витрат у справі на підставі положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Еліт Трейд» (03191, м. Київ, вул. Лятошинського, 14, код 36686455) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прайм Папір» (67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Кропивницького, 31, код 37497223) заборгованість в сумі 130332 (сто тридцять тисяч триста тридцять дві) грн., 8405 (вісім тисяч чотириста п'ять) грн. 09 коп. пені, 3% річних у сумі 3320 (три тисячі триста двадцять) грн. 78 коп. та судовий збір у розмірі 2840 грн. 85 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 30.06.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складене та підписане 06.07.2015.

Суддя В.О. Демидов