Рішення

від 16.06.2015 по справі 911/1353/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" червня 2015 р. Справа № 911/1353/15

Господарський суд Київської області у складі судді Черногуза А.Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕС СХІДНА-1" про звернення стягнення на предмет застави,

за участю представників:

позивача: Кур'ята В.В. (дов. №19-11/157 від 24.11.2014), Самсонович О.А. (дов. №19/3-02/62 від 28.04.2015;

відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СЕС СХІДНА-1" про звернення стягнення на предмет застави.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором кредитної лінії № 17 від 17.09.2013 та договором застави майнових прав № 12 від 17.09.2013.

Ухвалою від 03.04.2015 порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 14.04.2015.

Ухвалою від 14.04.2015 розгляд справи відкладено на 21.04.2015.

21.04.2015 через канцелярію господарського суду Київської області надійшло клопотання позивача про продовження строку вирішення спору на 15 днів.

Ухвалою від 21.04.2014 вказане клопотання було задоволено, строк продовжено строк вирішення спору у даній справі на 15 днів в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 02.06.2015.

Ухвалою від 02.06.2015 розгляд справи відкладено на 16.06.2015.

16.06.2015 через канцелярію господарського суду Київської області надійшло клопотання від позивача про виправлення описки в прохальній частині позовної заяви. вказане клопотання судом прийнято, а позовні вимоги розглядаються у редакції, що викладені в останньому.

В судовому засіданні 16.06.2015 суд заслухав пояснення представників позивача, вони підтримали позовні вимоги. Відповідач в судове засідання не з'явився.

Суд зазначає, що в ухвалах суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи у зв'язку з надходженням до господарського суду Київської області (вх. № 134/14 від 08.04.2014) повідомлення Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» про тимчасове призупинення приймання до пересилання поштових відправлень адресованих одержувачам населених пунктів Автономної Республіки Крим, з метою забезпечення процесуальних прав відповідача та відсутністю визначених законом можливостей у господарського суду, позивачу було запропоновано направити копію ухвал на адресу відповідача кур'єрською службою доставки та надати суду докази відправки зазначеної ухвали. Так, позивачем було направлено копії ухвал на адресу відповідача та надано суду накладні (містяться в матеріалах справи), що підтверджують факт направлення ухвал на юридичну адресу відповідача.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. (Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Враховуючи, що сторони були належним чином повідомлені про судове засідання та те, що реалізація норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України щодо витребування господарським судом у сторін документів і матеріалів, необхідних для вирішення спору, безпосередньо залежить від суб'єктивної реалізації сторонами їх диспозитивного права подавати та витребовувати через суд докази, а також враховуючи положення п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, який визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, господарський суд вважає, що судом в межах наданих повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

В судовому засіданні 16.06.2015 суд, після виходу з нарадчої кімнати в порядку ст. 82-1 Господарського процесуального кодексу України, проголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

УСТАНОВИВ:

17.09.2013 між Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МАРС СОЛАР» (позичальник) було укладено договір кредитної лінії № 17. Також, сторонами було укладено низку додаткових договорів до останнього, якими сторони частково змінювали його умови, тож положення останнього цитуються судом у їх кінцевій редакції. Крім того, додатковим договором № 3 від 27.12.2013 сторони змінили найменування позичальника на Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕС СХІДНА-1».

Так, відповідно до п. 2.1. кредитного договору банк зобов'язується надати на умовах цього договору, а позичальник зобов'язується отримати та належним чином використовувати та повернути в передбачені договором строки кредит та сплатити проценти та інші платежі за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором.

Згідно п.п. 2.2., 2.3. кредитного договору кредит надається у вигляді невідновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з остаточним терміном погашення не пізніше 11.09.2020. Сторони погодили суму максимального ліміту кредитування і визначили його в розмірі 28207257,32 доларів США для купівлі 20872619,00 євро.

Відповідно до п. 2.8.1. кредитного договору проценти за користування кредитом розраховуються банком на основі процентної ставки в розмірі 11,00 процентів річних в доларах США, яка може бути встановлена в іншому розмірі в порядку, визначеному цим договором.

Відповідно до п. 2.8.2. кредитного договору проценти нараховуються методом факт/факт на фактичну суму заборгованості позичальника за кредитом та за термін фактичного користування ним, починаючи з першого дня видачі кредиту включно, та до повного погашення заборгованості за цим договором.

За обслуговування кредиту позичальник сплачує комісійну винагороду в розмірі 1000,00 грн щомісячно в строк до 15 числа місяця, наступного за звітним місяцем (п. 2.11.2. договору).

Згідно п. 2.3.5 кредитного договору сторони погодили графік погашення кредиту в наступні строки, а саме: щомісячно кожного 20 числа починаючи з вересня 2014 року (72 місяці) по 386400,79 доларів США, не пізніше 11 вересня 2020 року (73-й місяць) 386400,44 доларів США.

Згідно п. 3.3.1 кредитного договору банк має право у випадку, якщо будуть мати місце будь-які або всі можливі випадки невиконання позичальником та/або майновим поручителем/поручителем взятих на себе обов'язків та недотримання умов, передбачених цим договором та/або документами забезпечення та/або іншими договорами, укладеними позичальником з банком, вимагати негайного повернення суми кредиту та всієї суми нарахованих процентів за користування кредитом (разом з будь-якими іншими нарахованими сумами або сумами, що підлягають сплаті за цим договором), у тому числі, але не виключно, якщо: позичальник вчасно не сплатив суму кредиту, її частину або проценти за користування кредитом або будь-які інші суми, які підлягають сплаті за цим договором.

Пунктом 3.4.1 кредитного договору визначено, що підставою для визначення суми і підстав повернення кредиту або будь-якої неповерненої позичальником банку частини кредиту (включаючи суми нарахованих процентів та інших платежів) є виписки з рахунків, відкритих у банку для обліку заборгованості позичальника за цим договором по кредиту, нарахованих процентах та інших платежах.

Згідно п.п. 5.3.1, 5.3.2 договору позичальник зобов'язаний належним чином виконувати всі умови вказаного договору та взяті на себе цим договором зобов'язання; точно в строки, обумовлені вказаним договором, погашати кредит та сплачувати плату (проценти) за користування кредитом, а у випадку неналежного виконання взятих на себе зобов'язань за договором, на першу вимогу банку сплатити штрафні санкції, як це передбачено у договорі, а також у повному обсязі всі інші платежі та відшкодувати завдані збитки.

Як встановлено судом, надання кредитних коштів за договором підтверджується виписками з рахунку (копії містяться в матеріалах справи). Тож, судом встановлено, що позивач належним чином виконав свої договірні зобов'язання.

Приписами статей 175, 173 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статей 1054, 1049, 1048, 1050, 627 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондується з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.

Оскільки відповідачем допущено порушення зобов'язання в частині повернення кредитних коштів у встановлені строки, не сплачувались у передбаченому розмірі проценти за користування кредитом у встановлений договором строк, позивачем вручено відповідачу вимогу №55/2-06/85 від 02.12.2014 про дострокове повернення кредиту (міститься в матеріалах справи), що підтверджується підписом та печаткою відповідача на останній. Вказана вимога залишена відповідачем без задоволення.

Так, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань, у нього утворилась заборгованітсь перед позивачем у сумі 28207257,32 доларів США заборгованості за кредитом, 3340821,18 доларів США заборгованості по процентам, 12000,00 грн заборгованості за комісійною винагородою, що підтверджується банківськими виписками, що містяться в матеріалах справи, а також не спростовується відповідачем.

Крім того, позивач зазначає, що в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору в частині повернення кредитних коштів, сплати процентів та комісії, ним було нараховано відповідачу 2250419,33 доларів США пені за несвоєчасне погашення кредиту; 183249,26 доларів США 3% річних за непогашення кредиту; 341076,57 доларів США пені за несвоєчасну сплату процентів; 50402,62 доларів США 3% річних за не несвоєчасну сплату процентів; 1109,92 грн пені за несвоєчасну сплату комісійної винагороди; 166,27 грн 3% річних за несвоєчасну сплату комісійної винагороди; 1807,35 грн втрат від інфляції у зв'язку з несвоєчасною сплатою комісійної винагороди.

Приписами ст. 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 7.2.1 кредитного договору, за порушення договірних зобов'язань позичальник сплачує на користь банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період, за який сплачується пеня від суми платежу за кожний день прострочення.

Перевіривши розрахунок пені, 3% річних та втрат від інфляції, наданий позивачем, суд встановив, що він є арифметично вірним, а відтак, суд дійшов висновку, що розмір пені за несвоєчасне погашення кредиту у сумі 225041,33 доларів США; 3% річних за непогашення кредиту у сумі 183249,26 доларів США; пені за несвоєчасну сплату процентів у сумі 341076,57 доларів США; 3% річних за не несвоєчасну сплату процентів у сумі 50 402,62 доларів США; пені за несвоєчасну сплату комісійної винагороди у сумі 1109,92 грн; 3% річних за несвоєчасну сплату комісійної винагороди у сумі 166,27 грн; втрат від інфляції у зв'язку з несвоєчасною сплатою комісійної винагороди у сумі 1807,35 грн є обґрунтованим.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на викладене, оскільки відповідач доказів сплати боргу не надав, судом встановлено факт наявності у відповідача заборгованості за договором кредитної лінії № 17 від 17.09.2013 у сумі 34373226,28 доларів США та 15083,54 грн, з яких 28207257,32 доларів США заборгованості за кредитом, 3340821,18 доларів США заборгованості за процентами, 2250419,33 доларів США заборгованості пені за несвоєчасне повернення кредиту, 183249,26 доларів США 3% річних за непогашення кредиту, 341076,27 доларів США пені за несвоєчасну сплату процентів, 50402,62 доларів США 3% річних за несвоєчасну сплату процентів, 12000,00 грн заборгованості за комісійною винагородою, 1109,92 грн пені за несвоєчасну сплату комісійної винагороди, 166,27 грн 3% річних за несвоєчасну сплату комісійної винагороди та 1807,35 грн втрат від інфляції у зв'язку з несвоєчасною сплатою комісійної винагороди.

Як вбачається з матеріалів справи, в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (заставодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МАРС СОЛАР» (заставодавець) було укладено договір застави майнових прав № 12 від 17.09.2013, згідно умов якого останнім забезпечується виконання зобов'язань з повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, сплати комісійної винагороди, сплати штрафних санкцій та інших платежів, що підлягають сплаті згідно кредитного договору.

Предметом застави є належне заставодавцю на підставі контрактів право вимагати від боржника поставки майна в складі, обсягах та в строки, передбачені умовами контрактів, укладених між заставодавцем та боржником, а також майно або відповідна його частина, одержане заставодавцем у власність від боржника в результаті виконання останнім (боржником) своїх зобов'язань на користь заставодавця за контрактами.

В подальшому, сторонами було укладено низку додаткових договорів до останнього, якими сторони частково змінювали його умови, тож положення останнього цитуються судом у їх кінцевій редакції. Крім того, додатковим договором № 2 від 27.12.2013 сторони змінили найменування заставодавця на Товариство з обмеженою відповідальністю «СЕС СХІДНА-1».

Так, відповідно до п. 1.1. договору застави заставодавець з метою забезпечення належного виконання зобов'язання, що випливає з кредитного договору, передає в заставу, а заставодержатель приймає в заставу на умовах, визначених у цьому договорі, предмет застави, а саме: майнові права - право вимоги заставодавця до боржника поставити на користь заставодавця майно в складі, обсязі та в строки, передбачені контрактами. Відповідно до умов цього договору право застави розповсюджується як на право вимоги за контрактами, що належить заставодавцю в момент укладення цього договору, так і право вимоги за контрактами, що виникає у заставодавця в майбутньому.

Згідно п 1.3 договору застави за взаємною згодою сторін предмет застави оцінюється в 29758445,17 євро, що в еквіваленті за офіційним курсом НБУ на дату укладення договору складає 317708600,24 гривень. Договірна вартість предмета застави, що визначена сторонами в гривневому еквіваленті, автоматично змінюється у разі зміни офіційного курсу гривні по відношенню до євро, встановленого НБУ на кожне число місяця без необхідності внесення змін до цього пункту договору.

Зі змісту договору застави, вбачається, що контрактами за договором застави майнових прав є контракти на постачання (передачу у власність) обладнання № 20-01C MARS SOLAR CAB від 02.09.2013, № 20-01I MARS SOLAR INV від 02.09.2013, № 20-01K MARS SOLAR MOD від 02.09.2013, №20-01M MARS SOLAR MS від 02.09.2013, з урахуванням всіх додаткових угод, укладених між заставодавцем (покупець) та боржником (постачальник), згідно з якими боржник повинен поставити заставодавцю товар, опис якого наведено в додатку до договору застави майнових прав (майно). В термін «Контракти» включаються окрім зазначених контрактів, всі зміни, додатки та доповнення до них, як такі що є чинними на дату набрання чинності цього договору, так і ті, що будуть укладені після укладення цього договору.

Боржником (постачальником) за контрактами на момент укладення договору застави майнових прав було АСТ Актив Солар Трейдінг ЛТД, Арх. Макариоу ІІІ, 155, Протеас Хаус, 5-й поверх Р.С. 3026, Лімассол, Кіпр.

В пунктах 11.6 контрактів зазначено, що постачальник погоджується з тим, що покупець має право на власний розсуд і без згоди постачальника передати в заставу і/або відступити АТ «Ощадбанк» все або частину своїх майнових прав, по цим Контрактам, також розкривати АТ «Ощадбанк» інформацію по Контрактам і інформацію, пов'язану з їх виконанням. При цьому постачальник підтверджує свій намір виконувати свої зобов'язання по цим контрактам у випадку отримання письмового повідомлення від АТ «Ощадбанк» про звернення стягнення на майнові права по контрактам.

24.10.2013 між АСТ Актив Солар Трейдінг ЛТД (цедент), Грінтек Енержи Трейдінг Лімітед (цесіонарій) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МАРС СОЛАР» (сторона, що надає згоду), найменування якого в подальшому змінено на Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕС СХІДНА-1», було укладено договір уступки прав вимоги та переведення боргових зобов'язань за договорами поставки.

Відповідно до умов договору уступки цедент уступив цесіонарію всі належні йому права вимоги та зобов'язання за договорами поставки № 20-01C MARS SOLAR CAB від 02.09.2013, № 20-01I MARS SOLAR INV від 02.09.2013, № 20-01K MARS SOLAR MOD від 02.09.2013, №20-01M MARS SOLAR MS від 02.09.2013, при цьому сторона, що погоджується, підтвердила свою проінформованість та повністю погодилась з уступкою прав вимоги та зобов'язань за договорами поставки від цедента цесіонарію.

В п. 7 преамбули договору уступки цесіонарій підтвердив свої зобов'язання в частині поставки товару стороні, що надає згоду, на умовах, вказаних у договорах поставки, з урахуванням того, що сторона, яка надає згоду, компенсувала цеденту суму, вказану у п. 5 цього договору уступки.

Згідно п. 3 договору уступки на час укладання договору уступки цесіонарію відомо про наявність обтяження АТ «Ощадбанк» майнових прав сторони, що погоджується, за відступленими договорами поставки.

Таким чином, на підставі укладеного між АСТ Актив Солар Трейдінг ЛТД (цедент), Грінтек Енержи Трейдінг Лімітед (цесіонарій) та Товариством з обмеженою відповідальністю «МАРС СОЛАР» (сторона, що надає згоду), найменування якого в подальшому змінено на Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕС СХІДНА-1», договору від 24.10.2013 уступки прав вимоги та переведення боргових зобов'язань за договорами поставки до Грінтек Енержи Трейдінг Лімітед перейшли всі права та обов'язки АСТ Актив Солар Трейдінг ЛТД за контрактами № 20-01C MARS SOLAR CAB від 02.09.2013, № 20-01I MARS SOLAR INV від 02.09.2013, № 20-01K MARS SOLAR MOD від 02.09.2013, №20-01M MARS SOLAR MS від 02.09.2013, в тому числі обов'язок поставити передбачене контрактами обладнання на користь АТ «Ощадбанк» у випадку отримання відповідного письмового повідомлення про звернення стягнення на майнові права по контрактам, що передбачено п. 11.6 контрактів.

При цьому, Грінтек Енержи Трейдінг Лімітед на момент укладення договору від 24.10.2013 уступки прав вимоги та переведення боргових зобов'язань за договорами поставки було відомо про наявність обтяження на користь АТ «Ощадбанк» майнових прав Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕС СХІДНА-1» за відступленими договорами поставки.

24.01.2014 між Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та Товариством з обмеженою відповідальністю «СЕС СХІДНА-1» було підписано додатковий договір № 3 до договору застави майнових прав № 12 від 17.09.2013, яким внесено зміни до договору застави майнових в частині заміни боржника за контрактами на постачання (передачу у власність) обладнання № 20-01C MARS SOLAR CAB від 02.09.2013, № 20-01I MARS SOLAR INV від 02.09.2013, № 20-01K MARS SOLAR MOD від 02.09.2013, №20-01M MARS SOLAR MS від 02.09.2013 з АСТ Актив Солар Трейдінг ЛТД на Грінтек Енержи Трейдінг Лімітед.

Пунктом 3.2. договору застави передбачено, що у випадку, якщо при настанні строку виконання зобов'язання, воно (зобов'язання) або будь-яка його частина не будуть виконані, а також в інших випадках, передбачених цим договором та/або законодавством, заставодержатель реалізує своє право застави шляхом звернення стягнення на предмет застави в порядку, визначеному цим договором та законодавством. У випадку часткового виконання зобов'язання застава, встановлена цим договором, зберігається у первісному обсязі.

Відповідно до пункту 6.1 договору застави, заставодержатель набуває право звернути стягнення та реалізувати предмет застави у випадках, передбачених умовами цього договору та законодавством, в тому числі якщо у момент настання строку виконання зобов'язання воно не буде виконано, зокрема: при повному або частковому неповерненні суми кредиту та\або при несплаті або частковій несплаті в строк суми процентів за користуванням кредитом та\або при несплаті або частковій несплаті в строк сум комісій та\або штрафних санкцій, передбачених кредитним договором.

Також заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави незалежно від настання строку виконання зобов'язання у випадках, визначених цим договором та законодавством, зокрема в разі, якщо будь-яка з запевнень та гарантій, наданих заставодавцем у відповідності з цим договором, виявиться (стане) недійсною та\або інша особа набула права стягнення на предмет застави, та в інших випадках, передбачених законодавством.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законодавством, або в позасудовому порядку згідно законодавства та цього договору.

Підпунктом 6.3.1. пункту 6.3. договору застави встановлено, що згідно ч. 1 ст. 212 Цивільного кодексу України та домовленості сторін, якої досягнуто при укладанні цього договору, заставодавець вважається таким, що відступив, а заставодержатель - таким, що прийняв майнові права - право вимоги отримання (поставки) майна та набуття його у власність згідно умов контрактів, укладених між заставодавцем та боржником.

Відповідно до підпункту 6.3.1. пункту 6.3. цього договору заставодержатель набуває право вимагати від боржника поставки майна за контрактами, укладеними між заставодавцем та боржником, у сумі невиконаного зобов'язання за кредитним договором. Сторони погоджуються, що укладення (підписання) додаткових документів для підтвердження факту звернення стягнення на предмет застави та для його реалізації, крім цього договору, не потрібно (пп. 6.3.2. п. 6.3. договору застави).

У зв'язку із порушенням відповідачем своїх грошових зобов'язань за кредитним договором, позивач звернувся до суду з даним позовом про звернення стягнення на предмет застави за договором застави майнових прав №12 від 17.09.2013, а саме на належне відповідачу на підставі контрактів №20-01C MARS SOLAR CAB від 02.09.2013, № 20-01I MARS SOLAR INV від 02.09.2013, №20-01K MARS SOLAR MOD від 02.09.2013, №20-01M MARS SOLAR MS від 02.09.2013 право вимоги до Грінтек Енержи Трейдінг Лімітед поставити майно в складі, обсягах та в строки, передбачені умовами контрактів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 572 Цивільного кодексу України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення (ч. 1 ст. 576 Цивільного кодексу України).

Статтею 589 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 590 Цивільного кодексу України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Аналогічні визначення надані і в ст. 1 Закону України «Про заставу». Так, відповідно до ст. 1 Закону України «Про заставу», визначено, що застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Згідно статті 4 Закону України «Про заставу» предметом застави можуть бути майно та майнові права.

Відповідно до статті 49 Закону України «Про заставу» заставодавець може укласти договір застави як належних йому на момент укладення договору прав вимоги по зобов'язаннях, в яких він є кредитором, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому. У договорі застави прав повинна бути вказана особа, яка є боржником по відношенню до заставодавця. Заставодавець зобов'язаний повідомити свого боржника про здійснену заставу прав.

У силу ст. 20 Закону України «Про заставу», заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором. Якщо предмет одного договору застави складають дві або більше речей (два чи більше прав), стягнення може бути звернено на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (на будь-яке з прав) за вибором заставодержателя.

Статтею 23 Закону України «Про заставу» визначено, що при заставі майнових прав реалізація предмета застави провадиться шляхом уступки заставодавцем заставодержателю вимоги, що випливає із заставленого права. Заставодержатель набуває право вимагати в судовому порядку переводу на нього заставленого права в момент виникнення права звернення стягнення на предмет застави.

Згідно ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження може здійснюватися в т. ч. на підставі рішення суду. Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

На виконання вимог зазначеної статті, позивачем зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомості про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження за договором застави. Вказана обставина підтверджується витягами з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, копії яких наявні в матеріалах справи.

Що стосується чинності заставленого права станом на момент прийняття рішення у даній справи, то судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 12 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.93 № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» валютні операції за участю резидентів і нерезидентів підлягають валютному контролю. Органи, що здійснюють валютний контроль, мають право вимагати і одержувати від резидентів і нерезидентів повну інформацію про здійснення ними валютних операцій, стан банківських рахунків в іноземній валюті у межах повноважень, визначених статтею 13 цього Декрету, а також про майно, що підлягає декларуванню згідно з пунктом 1 статті 9 цього Декрету.

Пунктом 2 статті 13 Декрету встановлено, що уповноважені банки, фінансові установи та національний оператор поштового зв'язку, які отримали від Національного банку України генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, здійснюють контроль за валютними операціями, що проводяться резидентами і нерезидентами через ці установи.

Враховуючи те, що розрахунки з постачальником за контрактами № 20-01C MARS SOLAR CAB від 02.09.2013, № 20-01I MARS SOLAR INV від 02.09.2013, № 20-01K MARS SOLAR MOD від 02.09.2013, № 20-01M MARS SOLAR MS від 02.09.2013 проводились відповідачем через АТ «Ощадбанк» за рахунок наданих кредитних коштів, АТ «Ощадбанк» є уповноваженим банком, що здійснює функції агента валютного контролю за імпортними операціями резидента Товариства з обмеженою відповідальністю «CЕС СХІДНА-1» за вищезазначеними контрактами.

Порядок здійснення уповноваженими банками контролю за дотриманням резидентами встановлених законодавством України строків розрахунків за експортними, імпортними операціями визначено Інструкцією про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженою постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 р. № 136.

Так, відповідно до п. 1.3 Інструкції, якщо договір передбачає поставку товару, здійснення платежу в кілька етапів, то банк здійснює контроль за строками розрахунків за експортними операціями окремо за кожним фактом здійснення поставки товару, а за імпортними операціями - окремо за кожним фактом здійснення платежу.

Відповідно до п. 3.1 Інструкції імпортні операції резидентів (крім інвесторів (представництв іноземних інвесторів на території України) за угодами про розподіл продукції, контроль за своєчасністю розрахунків яких не здійснюється), які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу, виставлення векселя на користь постачальника товару, що імпортується, або при застосуванні розрахунків у формі документарного акредитива з моменту здійснення банком платежу на користь нерезидента, потребують одержання висновку.

Згідно п. 3.2. Інструкції відлік законодавчо встановленого строку розрахунків банк починає з наступного календарного дня після дня здійснення операцій, вказаних у п. 3.1 цієї Інструкції.

Згідно з п. 3.3. Інструкції банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту товару з увезенням його на територію України після:

отримання інформації про цю операцію в реєстрі МД (типу IM-40 «Імпорт», IM-41 «Реімпорт», IM-72 «Магазин безмитної торгівлі», IM-75 «Відмова на користь держави», IM-76 «Знищення або руйнування») - якщо для митного оформлення продукції використовується МД;

пред'явлення резидентом документа (крім МД), який використовується для митного оформлення продукції, - якщо для митного оформлення продукції не використовується МД;

пред'явлення резидентом документа, який згідно з умовами договору засвідчує виконання нерезидентом робіт, надання послуг, передавання прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), - в інших випадках.

Додатковою підставою для зняття операції з контролю, крім реєстру МД, може бути:

письмове повідомлення іншого банку, якому митний орган надіслав інформацію про цю операцію резидента, про отримання такого реєстру, засвідчене підписом відповідальної особи і відбитком печатки банку (у повідомленні зазначаються номер і дата реєстру, уся наявна в реєстрі інформація про операцію резидента, а також вартість продукції в тій частині, у якій відомості передаються іншому банку). Зазначене повідомлення надається на письмовий запит такого резидента або банку (з письмового дозволу резидента) лише банку, який зазначений у запиті резидента або якому резидент дозволив цей запит;

письмове повідомлення митного органу, засвідчене підписом його керівника (заступника керівника), а також засвідчена в установленому законодавством України порядку копія МД, що отримані на письмовий запит резидента (для операцій, контроль за якими здійснюється згідно з пунктом 3.7 цього розділу).

Відповідно до п. 1.1 Інструкції:

МД - митна декларація, оформлена на паперовому носії або як електронний документ у встановленому законодавством України порядку.

Здійснення поставки - оформлення МД (у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або виконання нерезидентом усіх зобов'язань щодо поставки, покладених на нього за договором (в інших випадках).

Реєстр МД - електронний реєстр увізних або вивізних митних декларацій, на підставі яких продукція, що експортується (імпортується), переміщується через митний кордон України. Реєстр МД, що подається Державною митною службою України до Національного банку України, надсилається банку Національним банком України.

Враховуючи те, що строки, як вбачається з висновків Міністерства, якими було продовжено строк поставки товару за контрактами були продовжені до 01.08.2014, та з матеріалів справи вбачається, що зобов'язання з поставки товару Грінтек Енержи Трейдінг Лімітед не виконувалось, про що, зокрема, свідчить довідка Публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" № 55/2-02/803/1 від 15.06.2015 як уповноваженого банку, підписана заступником Голови правління останнього, суд дійшов висновку про чинність права вимоги, що є предметом за договору застави.

Крім того, суд зазначає, що Грінтек Енержи Трейдінг Лімітед було належним чином повідомлене про розгляд вказаної справи в суді, про що свідчать наявні в матеріалах справи накладні про направлення останньому перекладених на англійську мову та завірених нотаріально копій ухвал суду, відтак права вказаного товариства не порушено та воно не було позбавлене можливості надати свої пояснення по суті спору.

Отже, з огляду на вищевикладене, враховуючи те, що судом встановлено факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем, враховуючи положення договору застави та встановлений судом факт чинності заставленого права вимоги, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими, документально підтвердженими, відповідачем не спростованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відтак, сторони звертаючись до суду повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд. Суд вирішує спір на підставі поданих та витребуваних в порядку ст. 38 Господарського процесуального кодексу України сторонами доказів.

Витрати по сплаті судового збору в порядку ст.ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. В рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕС СХІДНА-1» (код ЄДРПОУ 37773810) перед Публічним акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» (код ЄДРПОУ 00032129) за Договором кредитної лінії № 17 від 17.09.2013, яка станом на 17.03.2015 становить 34373226,28 дол. США, з яких: прострочена заборгованість за кредитом - 28207257,32 дол. США; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 3340821,18 дол. США; пеня за несвоєчасне погашення кредиту - 2250419,33 дол. США; 3% річних за непогашення кредиту - 183249,26 дол. США; пеня за несвоєчасну сплату процентів - 341076,57 дол. США; 3% річних за несвоєчасну сплату процентів - 50402,62 дол. США, та 15083,54 грн, з яких: прострочена заборгованість за комісійною винагородою - 12000,00грн; пеня за несвоєчасну сплату комісійної винагороди - 1109,92 грн; 3% річних за несвоєчасну сплату комісійної винагороди - 166,27 грн; втрати Банку від інфляції за несвоєчасну сплату комісійної винагороди - 1807,35 грн., звернути стягнення на предмет застави за Договором застави майнових прав № 12 від 17.09.2013, що був укладений між АТ «Ощадбанк» та ТОВ «СЕС СХІДНА-1», а саме: належне ТОВ «СЕС СХІДНА-1» на підставі Контрактів: № 20-01C MARS SOLAR CAB від 02.09.2013, № 20-01I MARS SOLAR INV від 02.09.2013, № 20-01K MARS SOLAR MOD від 02.09.2013, № 20-01M MARS SOLAR MS від 02.09.2013, право вимоги до Грінтек Енержи Трейдінг Лімітед поставити майно в складі, обсягах та в строки, передбачені умовами Контрактів.

3. Перевести на публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» (код ЄДРПОУ 00032129) право вимоги ТОВ «СЕС СХІДНА-1» (код ЄДРПОУ 37773810) до Грінтек Енержи Трейдінг Лімітед (Greentech Energy Trading Limited) (Юніт 1202, 12/Ф., Рутонії Хаус, 11 Даддел, Централ, Гонконг (Unit 1202, 12/F., Ruttonjee House, 11 Duddell Street, Central, Hong Kong, China, Registration number 1938532) поставити майно згідно з Контрактами на постачання (передачу у власність) обладнання, укладеними ТОВ «СЕС СХІДНА-1» з Грінтек Енержи Трейдінг Лімітед, а саме: № 20-01C MARS SOLAR CAB від 02.09.2013, № 20-01I MARS SOLAR INV від 02.09.2013, № 20-01K MARS SOLAR MOD від 02.09.2013, № 20-01M MARS SOLAR MS від 02.09.2013.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СЕС СХІДНА-1» (код ЄДРПОУ 37773810) на користь публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (код ЄДРПОУ 00032129) 73 080,00 грн судового збору.

5. Видати наказ.

Повний текст рішення складено 26.06.2015

Суддя А.Ф. Черногуз