Рішення

від 30.06.2015 по справі 911/1660/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ - 32, вул. С. Петлюри 16тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"30" червня 2015 р. Справа № 911/1660/15

за позовом Бориспільського районного споживчого товариства , м. Бориспіль,

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс ДВ» , м. Бориспіль,

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій

Суддя О.В. Конюх

представники сторін:

від позивача: Шурлякова С.Й. , уповноважена, довіреність від 18.05.2015р. №3/157;

від відповідача: не з'явився;

СУТЬ СПОРУ :

позивач - Бориспільське районне споживче товариство, м. Бориспіль, звернулось до господарського суду Київської області з позовом від 14.04.2015р. №3/124 до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс ДВ», м. Бориспіль, в якому просить суд стягнути з відповідача 5 676,09 грн. заборгованості, з яких: 4500,00 грн. основної заборгованості за договором оренди від 09.10.2014р., 402,16 грн. пені, 23,67 грн. 3% річних та 750,26 грн. інфляційних втрат, а також покласти на відповідача судовий збір.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач не сплатив позивачу орендну плату за Договором оренди від 09.10.2014р., в результаті чого за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 4 500,00 грн. Позивач також твердить, що за прострочення відповідачем грошових зобов'язань з відповідача належить до стягнення передбачена договором оренди від 09.10.2014р. пеня в сумі 402,16 грн., а також згідно ст. 625 ЦК України 3% річних та інфляційні втрати.

Ухвалою господарського суду Київської області від 17.04.2015р. позовну заяву Бориспільського районного споживчого товариства прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №911/1660/15 та призначено справу до розгляду в засіданні суду на 18.05.2015р.

18.05.2015р. від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість за період з 05.02.2015р. по 18.05.2015р. в сумі 8 920,99 грн., в тому числі: 6 000,00 грн. основний борг, пеня в сумі 891,28 грн., три проценти річних в сумі 49,32 грн., інфляційні втрати в сумі 1 980,39 грн.

У зв'язку з перебуванням на лікарняному судді Скутельника П.Ф., в чиєму провадженні знаходиться дана справа, розпорядженням керівника апарату господарського суду Київської області від 10.06.2015р. №142-АР справа передана на повторний автоматизований розподіл. За результатами повторного автоматизованого розподілу для розгляду даної справи було визначено суддю Конюх О.В., відповідно ухвалою суду від 11.06.2015р. справу №911/1660/15 прийнято до провадження судді Конюх О.В. та розгляд справи в засіданні господарського суду призначено на 30.06.2015р.

30.06.2015р. позивачем подано до господарського суду витребуваний докладний обґрунтований розрахунок позовних вимог із супровідним листом.

Розглянувши подану позивачем заяву про збільшення розміру позовних вимог, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Виходячи із змісту поданої заяви Бориспільського районного споживчого товариства про збільшення розміру позовних вимог, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, суд встановив, що позивач не змінює предмету або підстав позову, а лише збільшує суму позову. Заява про збільшення розміру позовних вимог належним чином направлена відповідачу, про що свідчить додані до заяви оригінали опису вкладення у цінний лист від 18.05.2015р. №0830007906253 та фіскального чеку УДППЗ «Укрпошта» від 18.05.2015р. №2322, відповідно суд в порядку ст. 22 ГПК України приймає зазначену заяву до розгляду.

Справа розглядатиметься в редакції позовних вимог відповідно до вищевказаної заяви Бориспільського районного споживчого товариства про стягнення з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс ДВ» заборгованості в сумі 8 920,99 грн., в тому числі: 6 000,00 грн. основний борг по орендній платі, пеня в сумі 891,28 грн., три проценти річних в сумі 49,32 грн., інфляційні втрати в сумі 1 980,39 грн.

В судове засідання 30.06.2015р. з'явився повноважний представник позивача. Відповідач в судове засідання 30.06.2015р. свого представника не направив, витребувані ухвалами господарського суду документи та докази суду не представив, відзив на позов не подав, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до роз'яснень та рекомендацій Вищого господарського суду України, викладені в підпункті 3.9.1 постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи у разі виконання судом вимог частини першої ст. 64, ст. 87 ГПК України.

Суд, у відповідності до вимог ст. 64 ГПК України, направляв відповідачу на належну адресу, вказану у позовній заяві, яка відповідає даним Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, копії ухвал господарського суду, зокрема ухвали суду від 11.06.2015р., рекомендованим листом з повідомленням. За таких обставин відповідач був належним чином повідомлений судом про дату, час та місце проведення судового засідання.

Відповідно до підпункту 3.9.2 вказаної Постанови, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до права суду, передбаченого ст. 75 ГПК України, справа розглянута за наявними матеріалами.

Розглянувши позов Бориспільського районного споживчого товариства, м. Бориспіль (далі по тексту - Бориспільське РайСТ), до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс ДВ», м. Бориспіль (далі по тексту - ТОВ «Альянс ДВ»), вислухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до частини 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів.

Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів (стаття 179 ГК України) й сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (стаття 627 ЦК України).

Підставою виникнення взаємних прав та обов'язків сторін у справі є укладений 09.10.2014р. між Бориспільським РайСТ (орендодавець) та ТОВ «Альянс ДВ» (орендар) Договір оренди (далі - Договір), згідно якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування (оренду) приміщення магазину №15 загальною площею 71 кв.м., розташоване за адресою: Київська обл., Бориспільський район, с. Жовтневе, вул. Центральна, 25, та обладнання (майно), згідно копії поверхового плану (який є невід'ємним додатком до Договору). Відповідно до умов Договору:

- майно передається в оренду для здійснення орендарем роздрібної торгівлі (пункт 1.4 Договору);

- передача майна в оренду здійснюється згідно з актом прийому-передачі, двостороннє підписання якого засвідчує фактичну передачу майна в оренду (пункт 2.2 Договору);

- підписаний акт приймання-передачі є невід'ємною частиною цього Договору. З дня підписання акту прийому-передачі майна розпочинається нарахування і сплата орендної плати згідно цього Договору (пункт 2.3 Договору);

- орендна плата за місяць оренди становить 1 500,00 грн. (без ПДВ), перераховується на розрахунковий рахунок орендодавця щомісяця до 5 числа поточного місяця. (пункт 3.1 Договору);

- даний Договір укладений на строк з 09.10.2014р. по 09.10.2015р. і набирає чинності з моменту підписання цього Договору (пункт 6.1. Договору).

Відносини сторін за правовою природою є договором найму. Відповідно до частини 1 ст. 759, частини 1 ст. 761, частини 1 ст. 762 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Право передання майна у найм має власник речі, або особа, якій належать майнові права. За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно до ст. 761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Як вбачається з доданої до матеріалів справи копії Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 22.06.2013р. № 5270730, позивач є власником переданого в оренду магазину №15 за адресою: Київська обл., Бориспільський район, с. Жовтневе, вул. Центральна, 25.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно до ст. 765 ЦК України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.

У відповідності до умов Договору позивач передав, а відповідач прийняв у користування приміщення магазину №15 з добудованою котельнею, площею 71 кв.м., розміщене за адресою: Бориспільський район, с. Жовтневе, вул. Центральна, 25, що підтверджується підписаним обома сторонами та засвідченим печатками обох сторін актом прийняття-передачі майна в оренду від 13.10.2014р. (копію акту залучено до матеріалів справи).

Суд зазначає, що пунктом 2.7. Договору сторони погодили, що майно, що орендується, вважається фактично повернутим орендодавцю з моменту підписання акту прийому-передачі майна з оренди, в якому зазначається стан майна на момент повернення.

Матеріали справи не містять ані належним чином оформленого акту прийому-передачі майна з оренди, ані інших належних та допустимих доказів припинення дії Договору.

Згідно до ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором найму.

Підпунктом 3.1.2. Договору встановлено, що орендна плата перераховується на розрахунковий рахунок орендодавця щомісяця до 5 (п'ятого) числа поточного місяця.

Позивач твердить, що в порушення умов Договору відповідач свої грошові зобов'язання належним чином та в повному обсязі не виконав та орендну плату за період лютий-травень 2015р. в сумі 6 000,00 грн. на розрахунковий рахунок позивача не перерахував.

З метою досудового врегулювання спору, позивач звертався до відповідача з письмовою претензією від 11.03.2015р. №3/66 про сплату заборгованості, в якій просив провести розрахунки по орендній платі, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Бориспільського РайСТ (оригінали претензії та фіскального чеку УДППЗ «Укрпошта» від 12.03.2015р. №3958 залучені до матеріалів справи).

Доказів того, що відповідач задовольнив вимоги позивача та сплатив заборгованість по орендній платі або надав обґрунтовану відповідь на зазначену претензію, матеріали справи не містять.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з частиною 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Ухвалами господарського суду від 17.04.2015р., від 19.05.2015р. та від 11.06.2015р. суд зобов'язував відповідача подати документи, що підтверджують сплату відповідачем коштів за Договором, а також пропонував подати відзив на позов з документальним та правовим обґрунтуванням заперечень. Відповідач відзив на позов не подав, доказів належного виконання своїх зобов'язань перед позивачем за Договором суду не представив та доводів позивача не спростував.

Таким чином, судом встановлено факт порушення відповідачем - ТОВ «Альянс ДВ» своїх договірних зобов'язань перед Бориспільським РайСТ щодо оплати орендної плати за період лютий - травень 2015р., відповідно вимога позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 6 000,00 грн. є обґрунтованою, матеріалами справи підтверджується та підлягає задоволенню в заявленій сумі.

У зв'язку із наявністю вказаної простроченої заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню, передбачену пунктом 5.6. Договору, розраховану з 05.02.2015р. по 15.05.2015р., що в сумі складає 891,28 грн.

Відповідно до частини 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Пунктом 5.6. Договору сторони передбачили, що в разі несвоєчасного розрахунку згідно з підпунктом 3.1.2. та пункту 3.2. цього Договору орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі 1% від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до частини 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій - неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступені його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно частини 2 статті 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Преамбула Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» визначає, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності. Дія цього Закону не поширюється на порядок нарахування та сплати пені, штрафних та фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків, податкового кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством України, а також на відносини, що стосуються відповідальності суб'єктів переказу грошей через платіжні системи.

Таким чином договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовано Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», який є спеціальним з питань регулювання відносин щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, і має пріоритетне застосування щодо зазначених правовідносин сторін у справі.

В зазначеному законі прямо вказано про те, що розмір пені не може перевищувати подвійну облікову ставку НБУ, а відповідно до абзацу другого частини 3 ст. 6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це.

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України. Таку ж позицію підтримує і Верховний суд України (постанова ВСУ від 24.10.2011р. у справі № 25/187)

Господарський суд зазначає, що при розрахунку пені позивачем вірно застосовано не договірну ставку пені 1%, а подвійну облікову ставку НБУ, яка діяла в період прострочення.

Крім того, у зв'язку із простроченням відповідачем свого грошового зобов'язання за Договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних за період з 05.02.2015р. по 15.05.2015р. в сумі 49,32 грн. та інфляційні втрати в сумі 1 980,39 грн.

Відповідно до положень частини 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та трьох процентів річних не є штрафними санкціями, а є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (виплати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. Зазначену правову позицію також підтримує і Верховний Суд України (постанова від 23.01.2012р. у справі №37/64).

Отже, враховуючи:

- наявність у відповідача простроченого боргового зобов'язання перед позивачем;

- строк та порядок оплати вартості наданих послуг (оренда нерухомого майна), встановлені Договором;

- відповідальність за порушення грошового зобов'язання, визначені пунктом 3.4. Договору та статтями 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань";

- спосіб захисту майнового права, передбачений статтею 625 ЦК України;

- встановлені постановами правління Національного банку України "Про регулювання грошово-кредитного ринку" розміри облікових ставок НБУ, та виходячи з наступного розрахунку:

підставанараховано , грн.строк оплати основний борг , грн.кількість днів простроченняпеня, грн. 3% річних, грн.інфляційні втрати, грн. оренда майна за лютий 2015р. 1 500,00 05.02.2015р. 1 500,00 06.02 - 05.03.2015 46,60 3,45 79,50 оренда майна за березень 2015р. 1 500,00 05.03.2015р. 3 000,00 06.03 - 05.04.2015 152,88 7,64 324,00 оренда майна за квітень 2015р. 1 500,00 05.04.2015р. 4 500,00 06.04 - 05.05.2015 221,92 11,10 630,00 оренда майна за травень 2015р. 1 500,00 05.05.2015р. 6 000,00 06.05 - 15.05.2015 98,63 4,93 0 всього 6 000,00 520,03 27,12 1 033,50

суд встановив, що за заявлений позивачем період з відповідача належить до стягнення на користь позивача пеня в сумі 520,03грн., три проценти річних в сумі 27,12 грн. та інфляційні втрати в сумі 1 033,50грн.

Позивачем заявлено до стягнення пеня в сумі 484,03 грн. Суд, приймаючи рішення, не може виходити за межі позовних вимог, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 484,03 грн. підлягає задоволенню повністю в заявленій сумі.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши наявні у справі докази, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунок позивача, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню частково.

Суд приймає рішення про стягнення з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс ДВ» на користь позивача - Бориспільського районного споживчого товариства 7 544,65 грн. заборгованості, з яких: 6 000,00 грн. основного боргу за договором оренди від 09.10.2014р., пеня в сумі 484,03 грн., 3% річних в сумі 27,12 грн. та інфляційні втрати в сумі 1 033,50 грн.

Оскільки спір виник в результаті неправомірних дій відповідача, який прострочив грошове зобов'язання, що призвело до необхідності позивачу звертатися за судовим захистом, суд, у відповідності до частини другої статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору в мінімальному передбаченому законом розмірі покладає на відповідача в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 2, 12, 22, 32-34, 49, 69, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Бориспільського районного споживчого товариства до товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс ДВ» задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Альянс ДВ» (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Шевченка, буд. 92, код ЄДРПОУ 39415184)

на користь Бориспільського районного споживчого товариства (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський шлях, буд. 83, код ЄДРПОУ 30497604)

6 000,00 грн. (шість тисяч гривень нуль копійок) заборгованості ,

484,03 грн. (чотириста вісімдесят чотири гривні три копійки) пені,

27,12 грн. (двадцять сім гривень дванадцять копійок) 3% річних,

1 033,50 грн. (одну тисячу тридцять три гривні п'ятдесят копійок) інфляційних втрат,

1827,00 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень нуль копійок) судового збору .

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині вимог відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Повний текст рішення підписано 06.07.2015р.

Суддя О.В. Конюх