Рішення

від 01.07.2015 по справі 911/2246/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"01" липня 2015 р. Справа № 911/2246/15

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Новий друк", м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Компаньон груп", Київська обл., Сквирський р-н, с. Безпечна

про стягнення 38859,25 грн

Суддя Третьякова О.О.

Представники сторін:

Позивача - Заїка А.О., довіреність №2 від 01.10.2014;

Відповідача - не з'явився.

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області з позовною заявою звернулось товариство з обмеженою відповідальністю "Новий друк" (далі - Позивач) до товариства з обмеженою відповідальністю "Компаньон груп" (далі - Відповідач) про стягнення 38859,25 грн, з яких 19354,00 грн основного боргу, 3733,08 грн пені, 370,34 грн 5% річних, 15401,83 грн інфляційних втрат.

Позивач в обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на порушення Відповідачем строків оплати робіт за Договором підряду на виготовлення друкованої продукції №07 від 04.01.2013 (далі - Договір).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.05.2015 порушено провадження у справі №911/2246/15 та призначено її до розгляду на 16.06.2015 о 10:20 год.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 16.06.2015 розгляд справи у зв'язку з неявкою Відповідача відкладено на 01.07.2015.

Відповідач у судові засідання жодного разу не з'явився, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не подав, про причини неявки суд не повідомив.

Ухвали Господарського суду Київської області від 29.05.2015 та 01.07.2015 направлялись Відповідачу з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення на адресу (09025, Київська обл., Сквирський р-н, с. Безпечна, вул. Ордаша, буд. 19), зазначену Позивачем у позові, яка відповідає адресі, зазначеній в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, про що свідчить здійснений судом витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 15.06.2015 за №20720054, однак вказані ухвали повернуті у зв'язку з тим, що Відповідач за зазначеною адресою не проживає.

Як зазначається у п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи у разі виконання судом вимог ч.1 ст.ст. 64, 87 Господарського процесуального кодексу України. За змістом зазначеної ст.64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи обмежений ст.69 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду справи, а також те, що Відповідач належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду, явка Відповідача обов'язковою не визнавалась і його відсутність не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, а матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті, відповідно до права суду, наданого йому ст.75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Керуючись ст.85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 01.07.2015 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника Позивача, суд

встановив:

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Новий друк" (далі - Позивач, Замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Компаньон груп" (далі - Відповідач, Виконавець) укладено Договір підряду на виготовлення друкованої продукції №07 від 04.01.2013 (далі - Договір).

Згідно з п.п.1.1. Договору Замовник (Відповідач) доручає, а Виконавець (Позивач) зобов'язується виготовити друковану продукцію (далі - Продукція) у відповідності з її описом і на умовах, які викладаються в додаткових угодах до цього договору, що є невід'ємними додатками, та передати її Замовнику у власність.

Відповідно до п.2.1., 2.5. Договору вартість та ціна Продукції викладається додаткових угодах до даного Договору. Ціни на продукцію можуть пропорційно змінюватися в зв'язку із зміною цін і тарифів на матеріальні ресурси, а також у випадках, передбачених чинним законодавством. Про зміну цін Виконавець зобов'язується повідомити Замовника не пізніше, ніж за 20 календарних днів до застосування нових цін. За умови відсутності додаткових угод, невід'ємною частиною договору є рахунки-фактури та накладні.

Як вбачається з п.3.1. Договору умови платежів і порядок взаєморозрахунків визначаються додатковими угодами рахунками-фактурами. Якщо інше не передбачено додатковими угодами, Замовник зобов'язується до моменту отримання Продукції оплатити її на умовах 100% передплати. В разі не оплати Замовником отриманої Продукції на зазначених в даному пункті Договору умовах (якщо інше не зазначено в додатковій угоді) Замовник вважається таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання з дня отримання Продукції.

Пунктами 3.3., 3.5. Договору передбачено, що за згодою сторін Виконавцем можуть додатково виписуватися рахунки на оплату з посиланням на цей Договір та відповідну додаткову угоду. Несплата рахунків у вказані в них строки свідчить про односторонню відмову виконання взятих на себе обов'язків по даному Договору.

Як встановлено судом та підтверджується видатковою накладною №РН000000248 від 02.02.2015, Позивачем виготовлено та поставлено Відповідачу друковану продукцію, що прийнята представником Відповідача за довіреністю на отримання цінностей №5 від 02.02.2015, копія якої міститься в матеріалах справи. Для оплати зазначеної продукції Позивачем виставлено Відповідачу рахунок-фактуру №15-0261 від 02.02.2015 на загальну суму 35354,00 грн.

Також Позивачем на адресу Відповідача направлялась вимога №036 від 05.03.2015 про сплату заборгованості в розмірі 35354,00 грн, яка отримана останнім 10.03.2015, що підтверджується доданою до матеріалів справи копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0209005406486.

Однак, як вбачається з банківської довідки №12200/7677/1-416 від 26.06.2015 про рух коштів по рахунку Позивача, відкритого в публічному акціонерному товаристві "КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК" та меморіальних ордерів №6713 від 13.03.2015 та №6771 від 19.03.2015, доданих до матеріалів справи, Відповідач в порушення своїх договірних зобов'язань оплату продукції за спірним Договором здійснив частково в загальній сумі 16000,00 грн, у зв'язку з чим Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення 19354,00 грн основної заборгованості.

Згідно зі ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язаннями є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від виконання певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами для виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи, що факт поставки продукції та заборгованості за вказаною видатковою накладною Відповідачем не заперечено та належним чином не спростовано, оскільки відзиву на позовну заяву та будь-яких доказів, що спростовують наведені у позові обставини, зокрема, первинних документів в підтвердження часткового або повного погашення заборгованості, останнім не подано, суд дійшов висновку, що Відповідач повну оплату поставленої продукції не здійснив, станом на день подачі позову основна заборгованість складала заявлений розмір і під час розгляду спору не погашена, а тому вимога Позивача про стягнення з Відповідача 19354,00 грн основного боргу підлягає задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем своїх грошових зобов'язань за Договором Позивач заявляє до стягнення з Відповідача 3733,08 грн пені, 370,34 грн 5% річних, 15401,83 грн інфляційних втрат.

Пеню, 5% річних та інфляційні втрати нараховано Позивачем за загальний період прострочки з 02.02.2015 по 12.03.2015 на суму заборгованості 35354,00 грн, з 13.03.2015 по 19.03.2015 на суму заборгованості 29354,00 грн, з 19.03.2015 по 13.05.2015 на суму заборгованості 19354,00 грн, з урахуванням часткових проплат Відповідача.

Судом встановлено, що Позивачем невірно визначено період нарахування пені, 5% річних та інфляційних втрат на суму простроченого платежу 29354,00 грн з 13.03.2015 по 19 . 03.2015, оскільки 19.03.2015 Відповідачем здійснено часткову проплату в розмірі 10000,00 грн згідно з меморіальним ордером №6771, а отже нарахування пені, 5% річних та інфляційних втрат на вказану прострочену суму повинно здійснюватись з 13.03.2015 по 18 . 03.2015.

Отже, Позивачем не враховано, що день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені (п.1.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань»).

Як зазначено в ст.610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст.612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою.

Згідно з ч.ч.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом ч.1 ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

В ч.2 ст.217 Господарського кодексу України зазначається, що у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ст.230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства, як це передбачено ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як вбачається з п.7.3. Договору за порушення термінів сплати вартості Замовник, крім сплати суми боргу з урахуванням індексу інфляції, сплачує Виконавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ та 5% річних від вартості не оплаченої Продукцї за кожен день прострочки.

Частиною 6 ст.232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи умови Договору, періоди та суми прострочки оплати за продукцію, отриману Відповідачем по спірній видатковій накладній №РН000000248 від 02.02.2015, часткові проплати Відповідача, заявлений Позивачем період нарахування пені, вимоги ч.6 ст.232 ГК України щодо обмеженого строку нарахування штрафних санкцій, суд здійснив власний розрахунок, що наведений нижче:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 35354.0 02.02.2015 - 05.02.2015 4 14.0000 % 0.077 %* 108.48 35354.0 06.02.2015 - 03.03.2015 26 19.5000 % 0.107 %* 982.16 35354.0 04.03.2015 - 12.03.2015 9 30.0000 % 0.164 %* 523.05 29354.0 13.03.2015 - 18.03.2015 6 30.0000 % 0.164 %* 289.52 19354.0 19.03.2015 - 13.05.2015 56 30.0000 % 0.164 %* 1781.63 Оскільки, вірна сума пені, за розрахунком суду, складає 3684,84 грн, вимога Позивача про стягнення з Відповідача 3733,08 грн пені підлягає частковому задоволенню в сумі 3684,84 грн.

Враховуючи умови Договору, періоди та суми прострочки оплати за продукцію, отриману Відповідачем по спірній видатковій накладній №РН000000248 від 02.02.2015, часткові проплати Відповідача, заявлений Позивачем період нарахування 5% річних, а також передбачений п.7.3. Договору розмір відсотків річних, суд здійснив власний розрахунок, що наведений нижче:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 35354.0 02.02.2015 - 12.03.2015 39 5 % 188.88 29354.0 13.03.2015 - 18.03.2015 6 5 % 24.13 19354.0 19.03.2015 - 13.05.2015 56 5 % 148.47 Оскільки, вірна сума 5% річних, за розрахунком суду, складає 361,48 грн, вимога Позивача про стягнення з Відповідача 370,34 грн 5% річних підлягає частковому задоволенню в сумі 361,48 грн.

Враховуючи умови Договору, періоди та суми прострочки оплати за продукцію, отриману Відповідачем по спірній видатковій накладній №РН000000248 від 02.02.2015, часткові проплати Відповідача, заявлений Позивачем період нарахування інфляційних втрат, суд здійснив власний розрахунок, що наведений нижче:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період№Інфляційне збільшення суми боргуІСума боргу з врахуванням індексу інфляціїі 02.02.2015 - 12.03.2015 35354.0 1.053 1873.76 37227.76 13.03.2015 - 18.03.2015 29354.0 1.108 3170.23 32524.23 19.03.2015 - 13.05.2015 19354.0 1.140 2709.56 22063.56 Оскільки, вірна сума інфляційних втрат, за розрахунком суду, складає 7753,55 грн, вимога Позивача про стягнення з Відповідача 15401,83 грн інфляційних втрат, підлягає частковому задоволенню в сумі 7753,55 грн.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Втім, Відповідачем відзиву на позовну заяву та будь-яких доказів, що спростовують наведені у позові обставини, зокрема, первинних документів в підтвердження часткового або повного погашення заборгованості, суду не подано.

За таких обставин, суд вважає, що вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 19354,00 грн основного боргу, 3684,84 грн пені, 361,48 грн 5% річних та 7753,55 грн інфляційних втрат є правомірними, обґрунтованими, документально підтвердженими, Відповідачем не запереченими і належним чином не спростованими, а отже, такими, що підлягають задоволенню. В інших вимогах позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.49 ГПК України відшкодування понесених Позивачем витрат по сплаті судового збору покладається судом на Відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 2, 4 3 , 33, 34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Компаньон груп" (09025, Київська обл., Сквирський р-н, с. Безпечна, вул. Ордаша, буд. 19, код 23708247) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Новий друк" (02094, м. Київ, Деснянський р-н, вул. Магнітогорська, буд. 1, код 22891092) 19354,00 грн (дев'ятнадцять тисяч триста п'ятдесят чотири гривні) основного боргу, 3684,84 грн (три тисячі шістсот вісімдесят чотири гривні вісімдесят чотири копійки) пені, 361,48 грн (триста шістдесят одну гривню сорок вісім копійок) 5% річних, 7753,55 грн (сім тисяч сімсот п'ятдесят три гривні п'ятдесят п'ять копійок) інфляційних втрат та 1464,76 грн (одну тисячу чотириста шістдесят чотири гривні сімдесят шість копійок) витрат по сплаті судового збору.

3. В інших вимогах у позові відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено "06" липня 2015 року

Суддя О.О. Третьякова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.