Рішення
від 01.07.2015 по справі 922/2979/15
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41


РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2015 р.Справа № 922/2979/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Гонтару А.Д.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (м. Дніпропетровськ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ворлд Стрім" (м. Харків) про стягнення 58 608,40 грн. за участю представників сторін:

позивача - Бочаров Д.М. (довіреність №8416-К від 04.11.2014 р.);

відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ворлд Стрім" на свою користь заборгованість, яка виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором банківського обслуговування №б/н, укладеним між сторонами 04.09.2013 року. Відповідно вимог позовної заяви, заявлена до стягнення сума заборгованості становить 58 608,40 грн., з яких 29493,97 грн. - заборгованість за кредитом; 21079,29 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 8035,14 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором. Судові витрати просить суд покласти на відповідача.

01.07.2015 до канцелярії суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів документів згідно додатку.

Суд, дослідивши клопотання представника позивача про долучення до матеріалів документів згідно додатку, вирішив за можливе задовольнити його.

Представник позивача в судовому засіданні 01.07.2015 підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач у призначене судове засідання 01.07.2015 не з'явився, витребуваних судом документів не надав, про причину неявки суд не повідомив. Ухвала про порушення провадження у справі від 15.05.2015, що була направлена відповідачеві рекомендованим листом за його поштовою адресою, вказаною в позовній заяві, яка також співпадає з адресою в наданої позивачем роздруківки з інтернет ресурсу Міністерства Юстиції України про пошук відомостей в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно відповідача, повернулась до господарського суду з довідкою Укрпошти про закінчення терміну зберігання.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Згідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України N 01-8/1228, 02.06.2006 року "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи й відсутність представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково наданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

04.09.2013 р. ТОВ "Ворлд Стрім" (далі - відповідач) було підписано заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг (далі - заява).

Згідно Заяви відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (надалі - Умови), Тарифів Банку, що розмішені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування № б/н від 04.09.2013 р. (далі - договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору.

Відповідно до договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок №26004050258210 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

Розділом 3.1.1, 3.2.2 умов регламентований порядок кредитною послугою "Гарантований платіж".

Послугу "Гарантований платіж" позивач надає для використання грошових зобов'язань за господарськими договорами, що укладаються між клієнтом та контрагентами, а також між клієнтом і ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК'' (далі по тексту - послуга). Послуга надається у вигляді виконання ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" заявок на договірне списання коштів (далі - "гарантований платіж" або "заявка"), згідно якої клієнт-платник доручає ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" зарахувати кошти на рахунок отримувача, в сумі і в дату, зазначені при створенні заявки. Послуга надається ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК", як за рахунок власних коштів платника, так і за рахунок кредитних коштів. Споживачами цієї послуги є платник та одержувач платежів за господарськими договорами (п. 3.1.1.73 Умов).

Відповідно до п.3.2.2.1. умов - кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплати процентів і винагороди.

Обов'язковими реквізитами заявки на договірне списання коштів є номер і дата заявки (присвоюються автоматично), рахунок платника, рахунок одержувача, сума платежу, призначення платежу (із зазначенням відомостей про господарський договір, на виконання оплати по якому подається заявка), дата зарахування коштів одержувачу (дата виконання заявки), вказівки за рахунок яких коштів (власних коштів клієнта/кредитних/змішано) необхідно зарезервувати гроші для виконання гарантованого платежу (п. 3.1.1.74 Умов) зазначені реквізити вказані в виписках по рахунках.

Після отримання ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" за допомогою системи дистанційного обслуговування заявки (система Internet Bankinkang Приват-24 офіційний канал зв'язку між Банком та клієнтом відповідно до п. 1.1.1.91, Умов), ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" розглядає ії на предмет надання або відмови у наданні послуги, у разі відсутності у платника коштів та/або некредитоспроможності платника (п. 3.1.1.75. Умов).

Відповідно до п. 3.2.2.2. умов клієнт погашає заборгованість по кредиту в розмірі зазначеному в заявці клієнта, в строк до 30 днів з дати виконання заявки. За користування кредитом у період з дати ініціювання клієнтом заявки до дати виконання заявки сплачує винагороду за надання фінансового інструменту в розмірі 4% річних (але не менш 5 гривень) від розміру кредиту, зазначеного у черговій заявці клієнта. Винагорода надання фінансового інструментую сплачується Клієнтом в дату надання в Банк чергової заявки. У період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів до 30.06.2014 р. Клієнт за користування кредитом сплачує ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" відсотки в розмірі 28% річних, а починаючи з 01.07.2014 року клієнт за користування кредитом сплачує ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" відсотки в розмірі 36% річних від суми заборгованості. У погашення заборгованості клієнтом за кредитом у строк до 30 днів, включно, на 31-й день заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користування кредитом платить відсотки в розмірі 56% річних від суми заборгованості.

Прострочена заборгованість на рахунку відповідача з'явилася 19.12.2013 р. і мала була бути погашена в момент, коли відповідач не здійснив внесення чергового платежу на рахунок погашення заборгованості, тобто відповідач порушив у мови договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання за договором виконав та надав відповідачу грошові кошти, що підтверджується випискою по рахунку відповідача відкритого у позивача. Відповідач користувався грошовими коштами з 09.09.2013 р., проте прострочив виконання своїх грошових зобов'язань, у зв'язку із чим виникла заборгованість.

Відповідно до п. 3.2.2.2. умов у разі непогашення заборгованості клієнтом за кредитом у строк до 30 днів, включно, на 31-й день - заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користування кредитом клієнт платить відсотки в розмірі 56% річних від суми заборгованості.

Після укладання договору відповідач активно почав користуватись "Гарантований платіж", який надавався ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" для виконання грошових зобов'язань за господарськими договорами, укладеними з контрагентами і підтверджується, виписками по рахунках відповідача.

Згідно п.3.2.2.2.7.5 умов, банк має право при порушенні клієнтом будь-якого зобов'язань, передбаченого "Умовами", змінити умови кредитування - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

За розрахунком позивача загальна заборгованість відповідача перед позивачем за договором укладеному між позивачем та відповідачем на поточному рахунку станом на 11.03.2015 р. складає 58 608,40 грн., у тому числі:

- 29493,97 грн. заборгованість за кредитом;

- 21079,29 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 8035,14 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

У відповідності до ст. 4-3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності через неможливість виконання ним грошевого зобов'язання, та повинен у встановлений термін та на вимогу кредитора сплатити суму боргу.

Згідно до ч. 2 ст. 1050 та ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишалася, та сплати процентів.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Правові наслідки порушення зобов'язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 цієї статті передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином, не допускаються.

25.02.2015 року на адресу відповідача направлене відповідна претензія про наявність заборгованості № 30904DDVKS00G від 29.01.2015 року з вимогою про усунення допущеного порушення зобов'язання, але відповідач не відреагував та суму боргу перед позивачем не оплатив.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості або обґрунтованих заперечень проти позову, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню в частині стягнення 29493,97 грн. заборгованості за кредитом та 21079,29 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом.

Крім того позивач просить стягнути з відповідача: пеню у розмірі 8035,14 грн.

Ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно 3.2.2.10.4. Умов, нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених п.п.3.2.2.10.1-3.2.2.10.3 цього договору, здійснюється протягом 5 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане клієнтом.

Строки позовної давності за вимогами про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за цим договором встановлюється сторонами тривалістю 15 років (п.3.2.10.7 умов).

Згідно ч.1 та ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст.3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши нарахування пені суд приходить до висновку, що дане нарахування не суперечить вимогам чинного законодавства, інтересам сторін та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 1827,00 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530, 611, 625, 629, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 4, 12, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ворлд Стрім" (61166, Харківська обл., м. Харків, пр-т Леніна, буд. 40; код ЄДРПОУ 37103132) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50; код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитом у сумі 29493,97 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом у сумі 21079,29 грн., пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором в сумі 8035,14 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 1827,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.07.2015 р.

Суддя Г.І. Сальнікова

СудГосподарський суд Харківської області
Дата ухвалення рішення01.07.2015
Оприлюднено09.07.2015
Номер документу46184315
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —922/2979/15

Рішення від 01.07.2015

Господарське

Господарський суд Харківської області

Сальнікова Г.І.

Ухвала від 15.05.2015

Господарське

Господарський суд Харківської області

Сальнікова Г.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні