Постанова

від 01.07.2015 по справі 909/110/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2015 р. Справа № 909/110/15

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді Бойко С. М.

суддів Бонк Т. Б.

Якімець Г. Г.

при секретарі судового засідання- Кришталь М.

за участю представників:

від скаржника(позивача) - Калітинський В. М.,

від відповідача- не з'явився,

представники третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів- не з»явилися,

розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ІталінвестІФ"

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 14.04..2015 року,

в справі за №909/110/15 суддя Фрич М.М.

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ІталінвестІФ"

вул. Автоливмашівська, 7,с. Хриплин, м. Івано-Франківськ,

Івано-Франківська область,76018,

до відповідача-1 : приватного підприємства "Тростянці"

вул. Академіка Сахарова, 23, офіс 5, м. Івано-Франківськ, 76000

до відповідача-2 : відділу державної служби України з питань геодезії,

картографії та кадастру у м. Івано-Франківську

(Відділ Держземагенства у м. Івано-Франківську)

вул. Академіка Сахарова, 34, м. Івано-Франківськ, 76014

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2: Хриплинської сільської ради Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області вул. Берегова, 45, с. Хриплин, м. Івано-Франківськ, 76014

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2: Реєстраційної служби Івано-Франківського міського управління юстиції Івано-Франківської області вул. Василіянок, 6, м. Івано-Франківськ, 76000

про визнання недійсним акту на право власності на земельну ділянку та скасування державної реєстрації,

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 14.04.2015 року , в справі за №909/110/15, відмовлено в позові товариства з обмеженою відповідальністю "Італінвест" до приватного підприємства "Тростянці", до відділу державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в м. Івано-Франківську про визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №491935 від 10.12.2010 року площею 0,4730 га, кадастровий номер 2610197401:18:002:0053, за адресою: Івано-Франківська область, с. Хриплин, вул. Автоливмашівська, 7, виданого приватному підприємству "Тростянці" та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №021029400003.

Одночасно відмовлено в позовних вимогах про зобов'язання Управління Держземагентства у м. Івано-Франківську скасувати реєстрацію Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №491935 від 10.12.2010 року, площею 0,4730 га, кадастровий номер 2610197401:18:002:0053.

При винесені даного рішення суд першої інстанції вказав що в спірному випадку позивач придбав об'єкти нерухомості, які знаходились на спірній ділянці 18 квітня 2005р., про що свідчить договір купівлі-продажу. В той час ст.120 Земельного кодексу діяла в редакції від 25 жовтня 2001р., внаслідок чого покупець нерухомості, яким є позивач по справі, не набув автоматичного переходу права власності на земельну ділянку під придбаними об'єктами нерухомості. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що доводи позивача про те, що відповідач, продавши у 2005р. нежитлові приміщення, втратив право на якусь частину земельної ділянки, як це передбачено на даний час, є необґрунтованими.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції, та прийняти нове, яким позовні вимоги задоволити в повному обсязі.

При цьому апелянт вказав, що Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,4730 га серії ЯЛ № 491935 від 10 грудня 2010 року, який було видано ПП «Тростянці» зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 021029400003, не відповідає вимогам ч. 1 ст. 377 ЦК України та ст. 120 Земельного кодексу Україні, оскільки правочин (договір купівлі-продажу від 18.04.2005 року), що тягне перехід прав власності на нерухомий об'єкт, одночасно є підставою для переходу права власності і на землю.

Окрім того вказав, що у даному випадку, після укладення договору купівлі-продажу від 18.04.2005 року згідно положень ч. 1 ст. 377 ЦК України та ст. 120 ЗК України право власності на земельну ділянку, на якій розташований об'єкт нерухомого майна, перейшло до ТОВ «ІталінвестІ», а тому виданий ПП «Тростянці» державний акт на право власності на земельну ділянку не може посвідчувати права, якого не існує. Таким чином, на думку апелянта, видача ПП «Тростянці» Державного акту на право власності на земельну ділянку площею 0,4730 га серії ЯЛ № 491935 від 10 грудня 2010 року порушує права та законні інтереси позивача, як особи, що має право на оформлення у встановленому законодавством порядку права власності на земельну ділянку для обслуговування об'єкту нерухомості, який йому належить на праві власності.

Відзивів на дану апеляційну скаргу не надходило.

Представник апелянта(позивача) в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, пояснення дав аналогічні викладеними в апеляційній скарзі, додавши, що жодних документів щодо розподілу земельної ділянки відповідача-1 у них не має, оскільки останній до державного органу направив неправдиві відомості, за якими не повідомив відповідача-2, проте що власниками нерухомості на земельній ділянці є позивач.

Відповідач-1, відповідач-2 та треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2 повторно в судове засідання не з'явилися, не повідомили суд про причини неявки, хоча належним чином повідомлялися про час і місце слухання справи, а тому їх неявку суд розцінює як без поважних причин і вважає за можливе розглянути спір за наявних в справі доказів про права і обов'язки сторін.

Розглянувши наявні в справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційній скарзі, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних правових підстав.

Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу від 18.04.2005 року, укладеного між приватним підприємством "Тростянці" та товариством з обмеженою відповідальністю "ІталінвестІФ", позивач є власником нежитлових приміщень загальною площею 3 851, 1 кв. м., що розташовані за адресою: м. Івано-Франківськ, с. Хриплин, вул. Автоливмашівська, 7.

29.07.2005 року рішенням Хриплинської сільської ради товариству з обмеженою відповідальністю "ІталінвестІФ" як власнику нерухомого майна було надано дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки для обслуговування викуплених у ПП "Тростянці" нежитлових приміщень за рахунок земель наданих в оренду ПП "Тростянці". Проте, на час звернення спірна земельна ділянка вже перебувала у власності відповідача-1 на підставі цивільно-правової угоди.

Судом встановлено, що в 2010 році ПП "Тростянці" виготовило технічну документацію із землеустрою, на підставі якої було видано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 2,2240 га. Позивач стверджує, що в подальшому на замовлення ПП "Тростянці" виготовлено нову технічну документацію із землеустрою, згідно якої було проведено розподіл земельної ділянки площею 2, 2240 га на три земельні ділянки площею 0,4730 га, площею 0,2325 га та площею 1,5185 га. На вказані земельну ділянки, видано державні акти на право власності за ПП "Тростянці", в тому числі Державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,4730 га (серія ЯЛ №491935 від 10.12.2010 року), на якій розташована будівля, що належить на праві власності позивачу на підставі укладеного між сторонами договору купівлі-продажу від 18.04.2005 року нерухомого майна.

Предметом спору в даній справі є визнання недійсним Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №491935 від 10.12.2010 року площею 0,4730 га, кадастровий номер 2610197401:18:002:0053, за адресою: Івано-Франківська область, с. Хриплин, вул. Автоливмашівська, 7, виданий приватному підприємству "Тростянці" та зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №021029400003, а також про зобов'язання Управління Держземагентства у м.Івано-Франківську скасувати реєстрацію Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №491935 від 10.12.2010 року площею 0,4730 га, кадастровий номер 2610197401:18:002:0053.

Відповідно до пункту 2 роз'яснення Вищого господарського суду України від 26.01.2000 року № 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі.

В спірному випадку позивач придбав об'єкти нерухомості, які знаходились на спірній ділянці 18 квітня 2005р., про що свідчить договір купівлі-продажу. До моменту придбання нерухомості продавцеві- відповідачеві-1 належала на праві приватної власності земельна ділянки на частині якої і розміщувалася нерухомість, яку придбав позивач. Право власності у відповідача-1 виникло на підставі договору купівлі-продажу укладеного між Хриплинською сільською радою та ПП "Тростянці" від 31 грудня 2004р. та рішення Хриплинської сільської ради від 28 грудня 2004р. "Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення для обслуговування виробничих приміщень".

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України державний акт є документом, що посвідчує право власності на земельну ділянку.

Цією статтею також встановлена можливість посвідчення права власності на земельну ділянку іншими документами, а саме, на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується або цивільно-правовою угодою.

Апеляційним судом визнаються обґрунтованими доводи позивача про те, що з моменту продажі нерухомого майна у відповідача припинилось право на земельну ділянку, на якій це майна розташоване, а відтак видача Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №491935 від 10.12.2010 року є незаконною дією.

Отже, державний акт на право власності на земельну ділянку законодавчо прирівняний до інших титулів на право власності, тобто підстав виникнення цього права, а саме, до цивільно-правових угод та заповітів.

В спірному випадку державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 491935 від 10 грудня 2010р. на земельну ділянку площею 0,4730 га кадастровий номер 2610197401:18:002:0053 виданий на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку площею 2,2240 га, серія ЯИ № 777664 від 4.08.2010р. в порядку розподілу, на підставі договору купівлі-продажу між Хриплинською сільською радою та ПП "Тростянці" від 31 грудня 2004р. та рішення Хриплинської сільської ради від 28 грудня 2004р. "Про продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення для обслуговування виробничих приміщень", які вичерпали свою дію виконанням.

Відповідач-1, як власник земельної ділянки при оформленні державного акту не повідомив органи, що здійснюють оформлення державних актів на землю даних про відчудження частини нерухомого майна позивачу, яке розміщувалося на частині земельної ділянки і тому розподіл належної йому земельної ділянки відбулося на три окремих частини та видачі одного із державних актів, що є предметом спору.

Відповідно до частин першої, другої статті 78 ЗК України (2001 року) право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Поняття земельної ділянки як об'єкта права власності визначено у частині першій статті 79 ЗК України як частини земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Судом встановлено, що спірна земельна ділянка як об'єкт права власності визначена державним актом на право власності на землю, виданим відповідачу-1.

Частина перша статті 120 ЗК України(в редакції станом на придбання позивачем нерухомості - 18.04.2005 року) визначала, що при переході права власності на будівлю і споруду до набувача нерухомого майна право власності на земельну ділянку, на якій розташовані будівля або споруда, може переходити на підставі цивільно-правових угод між власниками земельної ділянки і набувачем будівель або споруд (договори купівлі-продажу, дарування, міни тощо).

За змістом ч.1, 2 ст.377 ЦК України(станом на час укладення договору купівлі-продажу нерухомості-18.04.2005 р), за якою до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором.

Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою, та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.

Разом з тим, при відсутності цивільно-правової угоди щодо земельної ділянки при переході права власності на об'єкт нерухомості, як і у справі, яка переглядається, слід враховувати наступне.

Аналіз змісту норм ч.1 статті 120 ЗК України та ст.377 ЦК України(станом на час укладення договору купівлі-продажу нерухомості-18.04.2005 р), у їх сукупності дає підстави для висновку про однакову спрямованість їх положень щодо переходу прав на земельну ділянку при виникненні права власності на будівлю і споруду, на якій вони розміщені.

Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об'єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю і споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку в разі набуття права власності на нерухомість.

Таким чином, за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 120 ЗК України(тоді чинній редакції), особа, яка набула права власності на будівлю і споруду стає власником відповідної частини земельної ділянки на тих самих умовах, на яких вона належала попередньому власнику, якщо інше не передбачено у договорі відчуження нерухомості.

При цьому при застосуванні положень частини другої статті 120 ЗК України у поєднанні з нормою статті 125 ЗК України слід виходити з того, що у випадку переходу права власності на об'єкт нерухомості у встановленому законом порядку, право власності на земельну ділянку у набувача нерухомості виникає одночасно із виникненням права власності на зведені на земельній ділянці об'єкти. Це правило стосується й випадків, коли право на земельну ділянку не було зареєстроване одночасно з правом на нерухомість, однак земельна ділянка раніше набула ознак об'єкта права власності.

Дійшовши у зв'язку із цим правильного висновку про те, що спірна земельна ділянка з моменту отримання і реєстрації державного акту є об'єктом права власності і предметом поділу, місцевий суд разом з тим, безпідставно не застосував до правовідносин сторін норму частини першої статті 120 ЗК України (в редакції станом на 18.04.2005 р.) та помилково в цій частині відмовив позивачу в задоволенні позовних вимог. А тому з вищенаведених підстав рішення суду першої інстанції підлягає в цій частині підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.

Щодо позовних вимог про скасування реєстрації Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 491935 від 10 грудня 2010 р. площею 0,4730га, виданий приватному підприємству "Тростянці" м. Івано-Франківськ.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду зазначає, що спір відносно скасування реєстрації Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 491935 від 10 грудня 2010 р. площею 0,4730га, виданий приватному підприємству "Тростянці" м. Івано-Франківськ, ще не виник та є передчасним.

У відповідності до ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав проводиться на підставі: договорів, укладених у порядку, встановленому законом; свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді, державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; рішень судів, що набрали законної сили, інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Отже, на підставі прийнятого рішення судом з даного спору, яким визнається недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №491935 від 10.12.2010 року, площею 0,4730 га, кадастровий номер 2610197401:18:002:0053 оформлений на відповідача-1, в компетентного органу виникне обов'язок провести скасування цього Державного акту. В разі відмови між сторонами в майбутньому може виникнути спір.

В цій частині рішення суду першої інстанції(її резолютивну частину про відмову в позові про зобов'язання Управління Держземагентства у м. Івано-Франківську скасувати реєстрацію Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ №491935 від 10.12.2010 року, площею 0,4730 га, кадастровий номер 2610197401:18:002:0053 слід залишити без змін, проте з інших вищезазначених правових підстав.

Відповідно до ст.ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд, вважає, що рішення місцевого суду прийняте з порушенням норм матеріального права: ч.1ст.120 ЗК України та ч.1.2 ст.377 ЦК України, в редакціях чинних на момент виникнення спірних правовідносин, а тому підлягає скасуванню. Згідно ст. 49 ГПК України проводиться новий розподіл судових витрат, які підлягають стягненню з відповідача-1, з вини якого виник спір.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1 . Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "ІталінвестІФ" - задоволити частково.

2 . Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 14.04.2015 року , в справі за №909/110/15 частково скасувати.

3 . Позов товариства з обмеженою відповідальністю "ІталінвестІФ" до приватного підприємства "Тростянці", відділу державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру в м. Івано-Франківську частково задоволити.

4 . Визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯЛ № 491935 від 10 грудня 2010р. площею 0,4730га, виданий приватному підприємству "Тростянці" м. Івано-Франківськ.

5 . В решті рішення господарського суду Івано-Франківської області від 14.04.2015 року , в справі за №909/110/15 залишити без змін.

6 . Стягнути з приватного підприємства "Тростянці" (вул. Академіка Сахарова, 23, офіс 5, м. Івано-Франківськ, 76000, код ЄДРПОУ 20531202,) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ІталінвестІФ" (вул. Автоливмашівська, 7,с. Хриплин, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область,76018) 609, грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

7 . Стягнути з приватного підприємства "Тростянці" (вул. Академіка Сахарова, 23, офіс 5, м. Івано-Франківськ, 76000, код ЄДРПОУ 20531202,) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ІталінвестІФ" (вул. Автоливмашівська, 7,с. Хриплин, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область,76018) 1218, 00 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

8. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

9. Матеріали справи направити на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 03.07.2015 року.

Головуючий-суддя Бойко С.М.

Суддя Бонк Т. Б.

Суддя Якімець Г.Г