Україна
Донецький окружний адміністративний суд
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 липня 2015 р. Справа № 805/2631/15-а
приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Голубової Л.Б.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду адміністративну справу
за поданням Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції
Головного управління Міндоходів у Донецькій області
до приватного підприємства з правом найму робітничої сили фірма «Еталон»
про стягнення грошових коштів з розрахункових рахунків, що належать платнику податків на суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 5860,00 гривень
Артемівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області звернулася до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до приватного підприємства з правом найму робітничої сили фірма «Еталон» про стягнення грошових коштів з розрахункових рахунків, що належать платнику податків на суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 5860,00 гривень.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відповідач - приватне підприємство з правом найму робітничої сили фірма «Еталон» перебуває на податковому обліку в Артемівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області. Будучи платником податку на додану вартість відповідач на 30 червня 2015 року має податковий борг в розмірі 5860,00 гривень, який виник у результаті несплати узгоджених сум податкових зобов'язань самостійно задекларованих платником відповідно до податкової декларації.
З метою погашення податкового боргу Артемівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Донецькій області винесла податкову вимогу форми «Ю» від 04 липня 2014 року № 787-25. Вимога була надіслана відповідачу засобами поштового зв'язку, рекомендованим листом з повідомленням, яка була отримана уповноваженою особою відповідача 12 липня 2014 року. Відповідачем порушено ст. 67 Конституції України та ст. 16 Податкового кодексу України. Проте, вжиті заходи не привели до погашення податкового боргу. Посилаючись на вимоги п. 95.3 статті 95 Податкового кодексу України позивач просив суд стягнути з відповідача кошти з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, за податковим боргом з податку на додану вартість.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належними чином, причин неявки суду не повідомив.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином, причин неявки суду не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надав.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про можливість розгляду справи в письмовому провадженні у відповідності до приписів ч. 6 ст. 128 КАС України.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд,-
ВСТАНОВИВ:
Відповідач - приватне підприємство з правом найму робітничої сили фірма «Еталон», є юридичною особою та зареєстрований у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за кодом 22027979, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 6-8), перебуває на обліку в Артемівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області як платник податків з 28 серпня 1993 року за № 76 М4П, що підтверджується довідкою форми № 4-ОПП від 03 лютого 2004 року № 43/10/19-114-33 (а.с. 10).
Відповідачем подано до податкової інспекції декларацію з податку на додану вартість за травень 2015 року, в якій відповідач у рядку 25 декларації визначив до сплати суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість в розмірі 5860,00 гривень (а.с. 11-12).
Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно з пунктом 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Станом на 30 червня 2015 року за відповідачем обліковується недоїмка з податку на додану вартість у розмірі 5860,00 гривень, що підтверджується наданим позивачем зворотнім боком облікової картки платника з податку на додану вартість (а.с. 16, 22).
Станом на день судового розгляду відповідачем податкові зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 5860,00 гривень не сплачені.
Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначення позивачем податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 5860,00 гривень.
Згідно підпункту 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п. п. 14.1.175. п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковим боргом є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно з пунктом 95.1. статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до пункту 95.2. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
04 липня 2014 року податковою інспекцією сформовано податкову вимогу форми «Ю» № 787-25 - надіслана рекомендованим листом с повідомленням на адресу відповідача, яка була отримана уповноваженою особою позивача 12 липня 2014 року, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 13).
Перелік підстав, наявність яких надає можливість визначати податкові вимоги відкликаними, визначений ст. 60 Податкового кодексу України.
При цьому, зазначеною статтею Кодексу визначено, що якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їх адміністративного оскарження, раніше надіслане (вручене) податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається (не вручається).
Як вбачається із матеріалів справи - зворотнього боку облікової картки відповідача ( а.с. 16, 22), податковий борг приватного підприємства з правом найму робітничої сили фірма «Еталон» не переривався, у зв'язку з чим податкова вимога є діючою, відкликанню не підлягала.
Наявними в матеріалах справи документами підтверджено безперервне існування податкового боргу відповідача за період від дня отримання податкової вимоги до моменту виникнення податкового боргу, заявленого позивачем до стягнення.
Відповідачем зазначене не спростовано, документальних обґрунтувань в підтвердження того, що наведена податкова вимога вважається відкликаною не надано.
Отже, наявними в матеріалах справи документами підтверджено правомірність визначення позивачем суми податкового боргу відповідача з податку на додану вартість та наявність підстав для стягнення зазначеної суми боргу в судовому порядку.
Відповідно до ст. 67 Конституції України та ст. 16 Податкового кодексу України, підприємство зобов'язано своєчасно та у повному обсязі сплачувати до бюджетів належні суми податків та зборів (обов'язкових платежів), однак вказані зобов'язання відповідач не виконав.
Пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Пунктом 95.3 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Частиною 3 статті 183-3 КАС України встановлено, що подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом, у письмовій формі.
За приписами частини 8 вищевказаної статті КАС України у разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає у триденний строк, але не пізніше ніж протягом 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду, постанову по суті заявлених вимог, яка підлягає негайному виконанню.
Розгляд подання відбувається за участю органу доходів і зборів, що його вніс, та платника податків, стосовно якого його внесено.
Неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду подання.
З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем вимог у повному обсязі.
Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Враховуючи наведене та керуючись положеннями Податкового кодексу України та статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Подання Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області до приватного підприємства з правом найму робітничої сили фірма «Еталон» про стягнення грошових коштів з розрахункових рахунків, що належать платнику податків на суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 5860,00 гривень - задовольнити повністю.
Стягнути з рахунків приватного підприємства з правом найму робітничої сили фірма «Еталон» (84500, АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ 22027979) у банківських установах кошти в рахунок погашення податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 5860 (п'ять тисяч вісімсот шістдесят) гривень 00 копійок.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Постанова прийнята в нарадчій кімнаті 03 липня 2015 року.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Голубова Л.Б.
Суд | Донецький окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 03.07.2015 |
Оприлюднено | 10.07.2015 |
Номер документу | 46185625 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Донецький окружний адміністративний суд
Голубова Л.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні