Постанова

від 30.06.2015 по справі 821/1355/15-а

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2015 р.м. ХерсонСправа № 821/1355/15-а 11 год. 44 хв.

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Перебийніс Н.Ю., за участю представника позивача Головченко Р.В.,

представника відповідача Незгоди Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Котломонтажналадка - Інвест"

до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Приватне підприємство «Котломонтажналадка-Інвест» (позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Державної фіскальної служби в Херсонській області (відповідач) про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Херсоні :

-від 24 грудня 2014 року № 0004092200, яким збільшена сума грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 10841 грн. 83 коп. та застосування штрафних санкцій в сумі 2710 грн. 46 коп. ,

- від 13 березня 2015 року № 0007622006 про застосування штрафних санкцій по податку на додану вартість в сумі 2710 грн.,

-від 20.01.15 № 0000222200 , яким збільшена сума грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 17436 грн. 17 коп. та застосовані штрафні санкції в сумі 4359 грн. 04 коп. ,

-від 18 березня 2015 року № 0000852200 про застосування штрафних санкцій по податку на додану вартість в сумі 4359 грн. 04 коп.

Позовні вимоги мотивовані протиправністю висновків ДПІ у м. Херсоні щодо безтоварності господарських операцій з приватним підприємством «Євроальянсбуд» на поставку робіт, оскільки реальність здійснення господарських операцій із цим контрагентом підтверджено первинними бухгалтерськими документами. ТОВ "Євроальянсбуд" були виписані податкові накладні, на підставі яких і формувався податковий кредит. Тобто, підприємством повністю виконано вимоги Податкового кодексу України щодо формування податкового кредиту, при перевірці податковій інспекції надані всі документи, які підтверджували вчинені операції придбання робіт. В ЄДР немає запису про відсутність контрагента ПП «Євроальянсбуд» за місцем державної реєстрації. Вказує на те, що юридична відповідальність має індивідуальний характер, а тому позивач не може нести відповідальність за порушення, допущені його контрагентом.

Представник позивача прибув в судове засідання, просить задовольнити позов.

Представник відповідача прибув в судове засідання, заперечує проти позову, посилається на те, що спірні податкові повідомлення-рішення є законними та прийнятими відповідно до діючого податкового законодавства України. В письмових запереченнях зазначає про те, що господарські операції позивача з ПП «Євроальянсбуд» не підтверджені належними первинними документами, даного постачальника неможливо перевірити внаслідок відсутності за юридичною адресою.

Розглянувши подані документи і матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд встановив:

Приватне підприємство «Котломонтажналадка-Інвест» є платником податків, в тому числі податку на додану вартість. 03 грудня 2014 року Державною податковою інспекцією у м. Херсоні Головного управління Міністерства доходів у Херсонській області було складено акт № 422/21-03-22-06/2275812 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Котломонтажналадка-Інвест» з питання дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти декларування податку на додану вартість по взаємовідносинам з постачальником ПП «Євроальянсбуд» за липень 2014 року. Перевіркою було встановлено порушення позивачем п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 186.1, 186.2 ст. 186, п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.5, 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено податковий кредит за липень 2014 року на суму 10841 грн. 83 коп., що призвело до заниження суми податку на додану вартість у липні 2014 року на дану суму.

Фіскальною службою було встановлено, що позивач декларував в липні 2014 року придбання у ПП «Євроальянс» ремонтних, налагоджувальних робіт на загальну суму 65051 грн. ( в т.ч. ПДВ 10841 грн. 83 коп.) за договором № 55/07/1 від 29.07.14, розрахунки між підприємствами здійснені в безготівковій формі, підрядником видані податкові накладні, на підставі яких суми ПДВ включені до податкового кредиту декларації липня 2014 року позивача.

ДПІ в акті перевірки посилається на отриманий від ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві акт від 05.09.14 № 2065/26-59-22-08/38781754 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Євроальянсбуд» за період травень-липень 2014 року, відомості якого свідчать про відсутність даного платника за своєю юридичною адресою, що унеможливлює перевірку реальності вчинення господарських операцій.

Крім того, відповідачем встановлено, що договір № 55/07/1 від 29.07.14 не містить даних про вартість послуг, акти про приймання виконаних робіт не відповідають вимогам, які встановлені для первинних бухгалтерських документів, в графі «найменування» зазначено перелік загальними фразами, не вказано на якому об'єкті виконували дані послуги.

За розглядом висновків перевірки ДПІ у м. Херсоні було прийнято податкове повідомлення-рішення від 24 грудня 2014 року № 0004092200, яким збільшена сума грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 10841 грн. 83 коп. та застосовані штрафні санкції в сумі 2710 грн. 46 коп. (25%).

Дане податкове повідомлення-рішення було оскаржено в адміністративному порядку, за наслідками розгляду скарги рішенням Головного управління ДФС у Херсонській області від 26.02.15 № 174/10/21/22-10-04-06 залишено податкове повідомлення-рішення від 24 грудня 2014 року № 0004092200 без змін та був збільшений розмір штрафу до 50 % від суми збільшеного грошового зобов'язання. ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС України у Херсонській області прийнято та надіслано позивачу повідомлення-рішення від 13 березня 2015 року № 0007622006 про застосування штрафних санкцій по податку на додану вартість в сумі 2710 грн.

29.12.2014 Державною податковою інспекцією у м. Херсоні Головного управління Міністерства доходів у Херсонській області було складено акт № 493/21-03-22-06/2275812 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Котломонтажналадка-Інвест» з питання дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти декларування податку на додану вартість по взаємовідносинам з постачальником ПП «Євроальянсбуд» за серпень 2014 року. Перевіркою було встановлено порушення позивачем п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 186.1, 186.2 ст. 186, п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.5, 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено податковий кредит за серпень 2014 року на суму 17436 грн. 17 коп., що призвело до заниження суми податку на додану вартість у серпні 2014 року на дану суму. Позивач придбав у ПП «Євроальянс» в липні 2014 року ремонтні, налагоджувальні роботи на загальну суму 104617 грн. ( в т.ч. ПДВ 17436 грн. 17 коп.) за договором № 55/07/1 від 29.07.13, розрахунки між підприємствами здійснені в безготівковій формі, підрядником видані податкові накладні, на підставі яких суми ПДВ включені до податкового кредиту декларації серпня 2014 року позивача.

ДПІ в акті перевірки від 29.12.14 посилається на отриманий від ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві акт від 05.09.14 № 2065/26-59-22-08/38781754 про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Євроальянсбуд» за період травень-липень 2014 року, відомості якого свідчать про відсутність даного платника за своєю юридичною адресою, що унеможливлює перевірку реальності вчинення господарських операцій. Крім того, відповідачем зазначається в акті перевірки про те, що не надано копії ліцензій, згідно якої ПП ««Котломонтажналадка-Інвест» та ПП «Євроальянсбуд» мали право виконувати будівельно-монтажні роботи та монтаж інженерних мереж . Договір № 55/07/1 від 29.07.14, укладений між сторонами, не містить даних про конкретні об'єкти, на яких виконувались роботи, склад та обсяг робіт, не визначено вартість робіт. Терміни виконання та інші обов'язкові умови для договорів в капітальному будівництві, відсутня кошторисна документація до договору. Не надано податковій інспекції доказів передачі замовником матеріалів підряднику, як це передбачено п. 3.2 договору. Також податкова інспекція виявила невідповідність актів про приймання виконаних робіт вимогам, які встановлені для первинних бухгалтерських документів, не вказано на якому об'єкті виконували дані роботи, їх адреси, до актів не додано ресурсних відомостей, які підтверджують використання матеріалів, залучення працівників та механізмів, в графі «найменування» зазначено перелік робіт загальними фразами. Крім того, згідно документації ПП «Євроальянсбуд» виступає субпідрядником, якого залучив позивач для подальшого продажу субпідрядних робіт , але доказів погодження субпідрядних робіт із замовником також немає. З урахуванням цих обставин, податкова інспекція дійшла до висновку про те, що позивач декларував відносини з даним постачальником з метою штучного формування витрат та податкового кредиту, без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались вищевказаними правочинами.

За розглядом висновків перевірки ДПІ у м. Херсоні було прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.01.15 № 0000222200, яким збільшена сума грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 17436 грн. 17 коп. та застосування штрафних санкцій в сумі 4359 грн. 04 коп. Внаслідок оскарження платником податків даного податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку, податкове повідомлення-рішення було залишено без змін, а штрафні санкції збільшені до 50 %, ДПІ у м. Херсоні сформувала та надіслала позивачу податкове повідомлення-рішення від 18 березня 2015 року № 0000852200 про застосування штрафних санкцій по податку на додану вартість в сумі 4359 грн. 04 коп.

Не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з позовами про їх оскарження, які були судом об'єднані в одне провадження.

Об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу. Пунктом 198.1 статті 198 ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Згідно п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Згідно п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Приписами п.201.10 ст.201 ПК України визначено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Водночас ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996-XIV визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Згідно ч.2 ст.3 вищевказаного Закону, на даних бухгалтерського обліку базується фінансова, податкова, статистична та інша звітність. Таким чином первинні документи по відображенню господарських операцій є основою для податкового обліку.

Відповідно до п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

За змістом наведених норм право платника податків на включення сум ПДВ до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання цим платником податків товарів (послуг) або основних фондів, призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям його господарської діяльності; підтвердження обліковими, розрахунковими документами, зокрема податковою накладною, виписаною постачальником - платником ПДВ, митною декларацією (іншими подібними документами, згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) суми витрат на придбання товару (послуг) та ПДВ, нарахованого (сплаченого) податку в ціні придбання товару (послуг). Ці обставини відповідно до ч.1 ст.138 КАС України входять до предмета доказування при розгляді судом адміністративного позову стосовно правомірності рішення контролюючого органу про донарахування сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість.

Недоведеність наявності цих чинників, з якими наведені вище норми законодавства пов'язують можливість формування платником податків податкового кредиту, зокрема, недоведеність факту придбання товарів (робіт, послуг) (нездійснення операцій), позбавляє первинні документи та податкові накладні юридичної значимості (сили) для цілей формування податкового кредиту, а покупця - права на формування цих податкових вигод, навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних первинних документів (у т.ч. податкових накладних) та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцеві вартості товару (послуг) з ПДВ, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю позивача.

Ознаками господарської діяльності у розумінні приписів ст.3 ГК України є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; вона спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження. Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому така ознака результатів господарської діяльності, як цінова визначеність, наявна в абсолютній більшості випадків.

Таким чином, про відсутність реального характеру господарських операцій в залежності від їх предметності можуть свідчити доводи контролюючого органу, зокрема, про наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності; відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів; облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій; здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Обов'язкове встановлення факту надання послуг як підстави для включення сум ПДВ, вказаних в податкових деклараціях, до податкового кредиту, відповідає правовій позиції Верховного Суду України по такій категорії спорів, висловленій, зокрема, в постанові від 22.10.2010 р. у справі за позовом Приватного підприємства "Балтімор" до ДПІ у Кіровоградській області, Головного управління Державного казначейства України у Кіровоградській області про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

З метою дослідження реальності вчинення господарських операцій між позивачем та ПП «Євроальянсбуд» судом встановлено наступне. Упродовж липня, серпня 2014 року позивач декларував отримання від ПП "Євроальянсбуд» ремонтних та налагоджувальних робіт. На підтвердження своїх доводів щодо реальності господарських операцій позивачем надано копія договору № 55/07/1 від 29.07.13 з ПП «Єврояльянсуд» з додатковою угодою від 08.01.14, платіжні документи про оплату робіт, акти про приймання виконаних робіт, податкові накладні, картку рахунку 631, довідку про те, куди були використані роботи, придбані у ПП «Євроальянсбуд», копії ліцензій ПП «Котломонтажналадка-інвест» та ПП «Євроальянсбуд» на вчинення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, копію декларації ПП «Євроальянсбуд» по ПДВ за липень 2014 року, копії власних декларацій по податку на додану вартість за липень, серпень 2014 року з додатками. Також позивачем надано довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат та акти прийомки виконаних робіт, в яких підрядником та субпідрядником виступає позивач, а замовниками інші суб'єкти господарювання. Так, Антонівський яслі-сад № 26 придбав робіт за вересень 2014 року на суму 77996 грн. ( в т.ч. ПДВ 12999 грн.) та на суму 101339 грн. (в т.ч. ПДВ 16890 грн.) , для УКС Херсонської міської ради позивач виконав робіт на суму 17047 грн. (в т.ч. ПДВ 2841 грн.) за лютий 2014 року, за жовтень 2014 року на суму 98390 (ПДВ 16398 грн.), для ТОВ «НПП «Херсонський машинобудівний завод» виконано робіт за вересень 2014 року на суму 15401 грн. ( ПДВ 2567 грн.), для Бериславського педагогічного коледжу за серпень 2014 року - на суму 28314 грн. (в т.ч. ПДВ 4719 грн. ) та листопад 2014 на 12368 грн. (ПДВ 2061 грн. ), для Цюрупинського дитячого будинку-інтернату за березень 2014 року виконано робіт на суму 23461 грн. ( ПДВ 3910 грн.).

Дослідивши зазначені документи, суд вважає, що вони не спростовують доводи відповідача про безтоварність господарських операцій позивача з ПП «Євроальянбуд». Зі змісту договору № 55/07/1 від 29.07.13, укладеного між сторонами, не вбачається на яких об'єктах ПП «Євроальянсбуд» зобов'язався виконувати будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи, не конкретизований предмет договору, вартість, склад та обсяг робіт, та інші обов'язкові умови для такого виду договорів, відсутня кошторисна документація до договору. Не надано податковій інспекції доказів передачі замовником матеріалів підряднику, як це перебачено п. 3.2 договору. Крім того, згідно документації ПП «Євроальянсбуд» виступає субпідрядником, якого залучив позивач для подальшого продажу субпідрядних робіт замовнику. Але доказів погодження субпідрядних робіт із замовником також немає.

З наданих позивачем актів приймання виконаних робіт, оформлених ПП «Євроальянсбуд» та ПП «Котломонтажналадка-Інвест» , вбачається, що даний контрагент надав позивачу такі роботи, як "капітальний ремонт системи опалення, ремонт котла, сезонні ревізійні роботи в котельній, режимоналагоджувальні та екологотеплотехнічні випробування, наладка котлів ремонт систем опалення тощо". Суд погоджується з доводами позивача, що акт виконаних робіт може складатись у довільній формі. Однак такий акт в обов'язковому порядку повинен містити необхідні реквізити, передбачені Законом про бухгалтерський облік. Складені позивачем акти приймання виконаних робіт не містять чіткого переліку виконаних робіт, не зазначено на якому об'єкті виконували дані роботи, їх адреси, об'єм виконаних робіт, одиницю виміру господарської операції, до актів не додано ресурсних відомостей, як підтверджують використання матеріалів, залучення працівників та механізмів, в графі «найменування» зазначено тільки найменування робіт загальними фразами, що не дозволяє встановити їх зв'язок з отриманими доходами та задекларованими податковими зобов'язаннями позивача. Позивачем не надано суду будь-яких інших документів для визначення ступеня завершеності робіт згідно з контрактом за методом вимірювання та оцінки виконаної роботи, з яких можливо було б встановити конкретний обсяг робіт, які виконувались ПП «Євроальянсбуд», наприклад журнали обліку підрядних робіт форми № КБ-6 , форми № КБ-2в (акт приймання виконаних підрядних робіт) і № КБ-3 (довідка про вартість виконаних підрядних робіт), тощо.

Надані позивачем документи про продаж даних робіт в подальшому іншим контрагентам, суд вважає неналежними доказами, оскільки ні зі змісту цих договорів, ні з актів виконаних робіт, неможливо встановити такий зв'язок.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції: посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відповідно до п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704, первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразу), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Також, залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо. Тобто, факт надання робіт повинен бути оформлений первинними бухгалтерськими документами та для набуття статусу первинних документів містити всі необхідні реквізити, передбачені ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Крім того, порядок ведення податкового обліку вимагає встановлення зв'язку проведених операцій з господарською діяльністю підприємства. Відсутність необхідних даних в актах виконаних робіт не дає можливості зробити висновок щодо фактичного отримання позивачем робіт від ПП «Євроальянсбуд» та подальшого його використання в господарській діяльності.

На підставі викладеного, суд погоджується з доводами відповідача про те, що акти виконаних робіт, складені між позивачем та ПП "Євроальянсбуд", не містять вичерпної інформації щодо таких робіт та стосовно факту виконання робіт, що б свідчило про зв'язок таких робіт з веденням господарської діяльності позивача.

Відповідно до п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Суд приходить до висновку, що надані позивачем документи підтверджують лише документування операцій з придбання у ПП "Євроальянсбуд» робіт, а сам по собі факт оформлення документів не є безумовним свідченням того, що поставки робіт мали місце, тому наявні у позивача первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, зокрема, податкові накладні, акти виконаних робіт не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Суд критично відноситься до доводів відповідача щодо відсутності ПП «Євроальянсбуд» за юридичною адресою на момент здійснення зустрічної звірки ДПІ у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (акт від 05.09.14 № 2065/26-59-22-08/38781754), оскільки належних доказів суду не надано. Згідно витягу з ЄДР станом на 16.06.15 дане підприємство існує, хоч змінилась його назва, адреса, склад засновників та керівник. Акт про неможливість проведення зустрічної звірки ПП «Євроальянсбуд» за період травень-липень 2014 року, не є доказом відсутності даного платника за місцезнаходженням, оскільки він складався без участі ПП «Євроальянсбуд», в подальшому його висновки були оскаржені приватним підприємством «Євроальянсбуд» до суду. Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 07 листопада 2014 року по справі № 821/4087/14 (як була залишена в силі Одеським апеляційним адміністративним судом ухвалою від 04.03.15) було відмовлено в задоволенні позову в частині визнання протиправними дій з проведення зустрічної звірки платника податків та зі складення акта про неможливість проведення зустрічної звірки з посиланням на те, що ці вимоги не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов'язків.

Частиною 1 статті 69 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд зазначає, що наслідки порушення податкового законодавства повинні застосовуватися незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Оцінюючи подані сторонами докази суд приходить до висновку, що відповідачем доведено правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, у зв'язку з чим позовні вимоги ПП «Котломонтажналадка-Інвест» є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.2 ст.87 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати. Оскільки позивач просив скасувати податкові повідомлення-рішення на загальну суму 42416,54 грн., то судовий збір за адміністративний позов майнового характеру складає 1827 грн. (мінімальний розмір судового збору). Згідно із ч.3 ст.4 Закону України "Про судовий збір" під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги. Судом за результатами розгляду справи відмовлено у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, у зв'язку з чим з позивача підлягає стягненню решти судового збору в сумі 1461 грн. 60 коп. (1827 грн. - 182,70 грн. - 182 грн. 70 коп.).

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив :

Відмовити приватному підприємству «Котломонтажналадка-Інвест» в задоволенні позову про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Херсоні Державної фіскальної служби в Херсонській області:

- від 24 грудня 2014 року № 0004092200 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 10841 грн. 83 коп. та застосування штрафних санкцій в сумі 2710 грн. 46 коп.,

-від 13 березня 2015 року № 000762200 про застосування штрафних санкцій в сумі 2710 грн.,

- від 20 січня 15 № 0000222200 про збільшення суми грошового зобов'язання по податку на додану вартість на 17436 грн. 17 коп. та застосування штрафних санкцій в сумі 4359 грн. 04 коп.,

-від 18 березня 2015 року № 0000852200 про застосування штрафних санкцій в сумі 4359 грн. 04 коп.

Стягнути з приватного підприємства «Котломонтажналадка-Інвест» (код ЄДРПО 22758128) до Державного бюджету судовий збір в сумі 1461 (одна тисяча чотириста шістдесят одна гривня) 60 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 06 липня 2015 р.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8.3.3