Ухвала

від 14.05.2015 по справі 872/11250/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

14 травня 2015 рокусправа № 804/4080/13-а Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Коршуна А.О.

суддів: Чередниченко В.Є. Панченко О.М.

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНПОСТАЧ» на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.06.2013р. у справі №804/4080/13-а за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНПОСТАЧ» до: про:Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,- ВСТАНОВИВ:

22.03.2013р. Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОНПОСТАЧ» (далі - ТОВ «ДОНПОСТАЧ») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Новомосковська ОДПІ) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень / а.с. 3-8 т. 1/.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.03.2013р. за вищезазначеним адміністративним позовом відкрито провадження в адміністративній справі №804/4080/13-а та справу призначено до судового розгляду /а.с. 1 т. 1/.

Позивач, посилаючись у позовній заяві на те, що в результаті проведеної відповідачем планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009р. по 30.09.2012р., податковим органом було зроблено висновок про порушення позивачем: - п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України, а саме - завищення валових витрат в загальній сумі 539175,00 грн.; - пп. 7.2.1, 7.2.3 п.у 7.2, пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового Кодексу України, а саме - завищення податкового кредиту на суму 394733,00 грн.; - п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» в частині не відображення в повному обсязі в податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб-підприємців, на підставі якого відповідачем 01.03.2013р. були прийняті податкові повідомлення-рішення: - №0000072220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 463960,00 грн., у тому числі: за основним платежем 394733,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 69227,00 грн.; - №0000082220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 574927,00грн., у тому числі: за основним платежем 539175,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 35752,00 грн., позивач вважає висновки податкового органу у акті перевірки та прийняті за результатами перевірки рішення безпідставними та необґрунтованими з огляду на те, що контрагенти позивача, які зазначені у акті перевірки, на момент укладення господарських договорів з позивачем та виконання сторонами за договорами своїх зобов'язань, були зареєстровані як юридичні особи та платники ПДВ, придбані позивачем у контрагентів товари (послуги) були використані ним у подальшому у власній господарській діяльності, вартість придбаного товару позивачем сплачена продавцю у повному обсязі, у позивача наявні усі первинні документи, які підтверджують факт виконання позивачем та його контрагентом своїх зобов'язань за договором, що свідчить про те, що ці угоди були укладені свідомо з метою настання певних наслідків, і саме на підставі цих належних первинних документів у відповідних звітних періодах позивачем формувалась податкова звітність та було визначено розмір валових витрат підприємства та сформовано податковий кредит, тому просив суд визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення №0000072220 від 01.03.2013р. та №0000082220 від 01.03.2013р..

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.06.2013р. у справі №804/4080/13-а відмовлено в задоволенні адміністративного позову ТОВ «ДОНПОСТАЧ» до Новомосковської ОДПІ про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень (суддя - І.О. Верба) /а.с. 41-45 т.2/.

Позивач, не погодившись з постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.06.2013р. у даній справі, подав апеляційну скаргу /а.с. 51-54 т. 2/, у якій посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з'ясовано усі обставини справи, які мають значення для її вирішення та зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, тому просив суд скасувати постанову суду першої інстанції від 13.06.2015р. та постановити у справі нове рішення, яким задовольнити заявлені позивачем у справі позовні вимоги.

Відповідач, у письмових запереченнях на апеляційну скаргу /а.с. 64-69 т. 2/, заперечував проти доводів апеляційної скарги позивача, та посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи було з'ясовано усі обставини справи, які мають значення для її вирішення, надано оцінку усім письмовим доказам, які були надані сторонами суду під час розгляду справи, та постановлено у справі рішення без порушень норм чинного законодавства, просив суд апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції від 13.06.2013р. у даній справі залишити без змін.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав доводи викладені у апеляційній скарзі та просив суд апеляційну скаргу задовольнити, постанову суду першої інстанції від 13.06.2013р. у даній справі скасувати та постановити у справі нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заявлених ним позовних вимог у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача, підтримав доводи викладені у письмових запереченнях на апеляційну скаргу та просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції у даній справі залишити без змін.

Заслухавши у судовому засіданні представників позивача та відповідача, перевіривши у судовому засіданні доводи апеляційної скарги, матеріали даної адміністративної справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ТОВ «ДОНПОСТАЧ», ідентифікаційний код 32228083, зареєстровано як юридичну особу 03.12.2002р. виконавчим комітетом Новомосковської міської ради, як платник податків, у тому числі ПДВ, підприємство перебуває на обліку у відповідача.

Під час розгляду даної адміністративної справи судом встановлено, що відповідачем у період з 10.12.2012р. по 15.01.2013р. було проведено планову виїзну перевірку ТОВ «ДОНПОСТАЧ» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009р. по 30.09.2012р., за результатами якої було складено акт №22/222/32228083 від 22.01.2013р. (далі - акт перевірки) /а.с. 80-130 т. 1/

Як вбачається з наданої суду ксерокопії вищезазначеного акту перевірки податковим органом за результатами перевірки було зроблено висновки про порушення позивачем: - п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового Кодексу України, а саме - завищення валових витрат в загальній сумі 539175,00 грн.; - пп. 7.2.1, 7.2.3 п.у 7.2, пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового Кодексу України, а саме - завищення податкового кредиту на суму 394733,00 грн.; - п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» в частині не відображення в повному обсязі в податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб-підприємців.

За результатами перевірки, на підставі акту №22/222/32228083 від 22.01.2013р., податковим органом 01.03.2013р. були прийняті податкові повідомлення-рішення: - №0000072220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 463960,00 грн., у тому числі: за основним платежем 394733,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 69227,00 грн.; - №0000082220, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 574927,00грн., у тому числі: за основним платежем 539175,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 35752,00 грн. /а.с. 11, 12/.

Як судом першої інстанції, так і апеляційним судом встановлено, що протягом перевіряємого періоду позивачем у справі було укладено договори з контрагентами - ПП «Петроліс», ТОВ ПКФ «Дельта», ТОВ «Док-Трейд», з ТОВ «Ціль-Інвест», ТОВ «Статус Софт Консалтінг», ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ», про закупівлю товарів (робіт, послуг).

При цьому необхідно зазначити, що позивачем у даній адміністративній справі не було надано у повному обсязі податковому органу під час проведення перевірки, та суду першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи, первинних документів щодо господарських операцій між позивачем та ПП «Петроліс», ТОВ ПКФ «Дельта», ТОВ «Док-Трейд», з ТОВ «Ціль-Інвест», ТОВ «Статус Софт Консалтінг», ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ», а надані позивачем первинні документи не підтверджують реальність господарських операцій між позивачем та ПП «Петроліс», ТОВ ПКФ «Дельта», ТОВ «Док-Трейд», з ТОВ «Ціль-Інвест», ТОВ «Статус Софт Консалтінг», ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ», а тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок про нереальність господарських операцій позивача з ПП «Петроліс», ТОВ ПКФ «Дельта», ТОВ «Док-Трейд», з ТОВ «Ціль-Інвест», ТОВ «Статус Софт Консалтінг», ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ» за наслідками яких сформовано валові витрати та спірний податковий кредит.

Отже приймаючи до уваги вищенаведені фактичні обставини справи, та приймаючи до уваги положення п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, з аналізу яких вбачається, що визначальним фактором для формування витрат та податкового кредиту платником податку є подальше використання таких товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку, і обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; спрямування її на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг, при цьому результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження, а правові наслідки в податковому обліку створюють лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (робіт/послуг), що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку, колегія суддів вважає, що факт реального здійснення позивачем господарських операцій з ПП «Петроліс», ТОВ ПКФ «Дельта», ТОВ «Док-Трейд», з ТОВ «Ціль-Інвест», ТОВ «Статус Софт Консалтінг», ТОВ «Перша технологічна компанія - СТГ», не знайшов свого підтвердження під час розгляду даної справи, через відсутність первинних документів, які підтверджують реальність господарських операцій.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи зробив правильний висновок щодо правомірності висновків податкового органу за результатами перевірки та про обґрунтованість прийнятих ним податкових повідомлень-рішень №0000072220 від 01.03.2013р. та №0000082220 від 01.03.2013р., які є предметом оскарження у даній справі, та необґрунтованість і безпідставність заявлених позивачем у справі позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об'єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, та постановив обґрунтоване рішення про відмову позивачу у задоволені заявлених ним позовних вимог, і оскільки під час апеляційного розгляду даної справи будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке б потягло за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, не було встановлено, постанову суду першої інстанції від 13.06.2013р. у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки ним доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а також помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм матеріального та процесуального права, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції у даній справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНПОСТАЧ» - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.06.2013р. у справі №804/4080/13-а - залишити без змін .

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст виготовлено - 06.07.2015р.

Головуючий: А.О. Коршун

Суддя: В.Є. Чередниченко

Суддя: О.М. Панченко