cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 810/6775/14 Головуючий у 1-й інстанції: Лапій С.М. Суддя-доповідач: Собків Я.М.
У Х В А Л А
Іменем України
02 червня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді: Собківа Я.М.,
суддів: Ключковича В.Ю., Борисюк Л.П.,
при секретарі: Присяжній Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агродар - 2012" до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач в особі Товариства з обмеженою відповідальністю "Агродар - 2012" звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 22.08.14 № 0006092206.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 15 січня 2015 року адміністративний позов задоволено.
Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ "Агродар-2012" зареєстроване як юридична особа 20.02.2012, код ЄДРПОУ 38097295, як платник податків перебуває на обліку у Васильківській ОДПІ ГУ Міндоходів у Київській області.
Васильківською ОДПІ отримано повідомлення ПАТ "Банк "Київська Русь" від 08.05.2014 №БТ 92/18-23624 та від 04.06.2014 №БТ 122/18-23673 про порушення ТОВ "Агродар-2012" термінів розрахунків по зовнішньоекономічному контракту від 20.12.2013 №Р-2014-1.
З метою перевірки обставин, викладених у повідомленнях, у період з 23.07.2014 по 05.08.2014 Васильківською ОДПІ було проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Агродар-2012" з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 24.01.2014 по 05.06.2014 при здійсненні імпортних операцій по контракту №Р-2014-1 від 20.12.2013 з компанією SUPERUS CORPORATION LIMITED (Гонконг, Китай).
За наслідками перевірки складено Акт від 12.08.2014 № 2765/10-07-22-02/38097295 (далі - Акт перевірки), згідно висновків якого встановлено порушення позивачем вимог статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме - компанією SUPERUS CORPORATION LIMITED (Гонконг, Китай) валютні кошти в загальній сумі 200 000,00 дол. США повернено з порушенням законодавчо встановленого терміну, у т.ч. 30.05.2014 у сумі 99 700,00 дол. США, 05.06.2014 у сумі 100 300,00 дол. США.
На підставі висновків Акту перевірки Васильківською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.08.2014 №0006092206, яким позивачу визначено суму грошових зобов'язань за платежем «Пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства» у сумі 900 658,59 грн.
Позивач заперечує правомірність податкового повідомлення-рішення відповідача від 22.08.14 № 0006092206, у зв'язку з чим просить визнати протиправним та скасувати з підстав невідповідності нормам чинного законодавства.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР, імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.
Статтею 4 Закону №185/94-ВР передбачено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
Відповідно до абзацу чотирнадцятого до статті 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» № 959-ХІІ від 16 квітня 1991 року імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в не грошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами. За абзацом тридцять восьмим статті 1 Закону № 959 момент здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.
Інструкцією «Про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями», затвердженою постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 р. № 136 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 28 травня 1999 року за № 338/3631), в редакції яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин (від 27.12.2008 року), визначено порядок здійснення уповноваженими банками контролю за дотриманням резидентами, встановлених законодавством строків розрахунків за експортними, імпортними операціями і отримання резидентами індивідуальних ліцензій Національного банку України на перевищення цих строків.
Тобто, банки зобов'язані контролювати дотримання резидентами строків розрахунків в іноземній валюті по зовнішньоекономічним угодам.
За пунктом 3.3 розділу 3 Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року № 136, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28 травня 1999 року за № 338/3631, банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту товару з увезенням його на територію України після: отримання інформації про цю операцію в реєстрі МД (типу ІМ-40 "Імпорт", ІМ-41 "Реімпорт", ІМ-72 "Магазин безмитної торгівлі", ІМ-75 "Відмова на користь держави", 1М-76 "Знищення або руйнування") - якщо для митного оформлення продукції використовується МД; пред'явлення резидентом документа (крім МД), який використовується для митного оформлення продукції, - якщо для митного оформлення продукції не використовується МД; пред'явлення резидентом документа, який згідно з умовами договору засвідчує виконання нерезидентом робіт, надання послуг, передавання прав інтелектуальної власності та інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі), - в інших випадках.
Як вбачається з матеріалів справи, 20.12.2013 між ТОВ "Агродар-2012" (Покупець) та компанією SUPERUS CORPORATION LIMITED (Гонконг, Китай) (Продавець) було укладено Контракт купівлі-продажу №Р-2014-1, за умовами якого Продавець продав, а Покупець купив агрохімікати у кількості та на умовах, викладених в цьому контракті.
Компанією SUPERUS CORPORATION LIMITED (Гонконг, Китай) 22.01.2014 виставлено Рахунок Проформу на суму 200 000,00 дол. США.
На виконання умов Контракту №Р-2014-1 позивачем було замовлено уповноваженому ПАТ "Банк "Київська Русь" здійснення купівлі валюти відповідно до заявок від 24.01.2014 №1 та від 27.01.2014 №2.
Позивачем 24.01.2014 та 30.01.2014 здійснено попередню оплату на рахунок компанії SUPERUS CORPORATION LIMITED (Гонконг, Китай) за товар згідно платіжних доручень від 24.01.2014 №1 на суму 100 000,00 дол. США та від 27.01.2014 №2 на суму 100 000,00 дол. США відповідно.
Шляхом обміну листами між ТОВ "Агродар-2012" та компанією SUPERUS CORPORATION LIMITED (Гонконг, Китай) 18.04.2014 було здійснено розірвання Контракту від 20.12.2013 №Р-2014-1, обов'язковою умовою якого було повернення здійсненої передоплати.
З матеріалів справи вбачається, що компанією SUPERUS CORPORATION LIMITED (Гонконг, Китай) були повернуті позивачу валютні кошти в сумі 200 000,00 дол. США 30.05.2014 в сумі 99 700,00 дол. США та 05.06.2014 в сумі 100 300,00 дол. США.
Оскільки з моменту припинення правовідносин (розірвання контракту № Р-2014-1) до повного повернення передоплати за товар минуло в цілому 48 календарних днів (43 календарних дні з моменту повернення суми у розмірі 200 000,00 дол. США та 48 календарних днів з моменту повернення суми у розмірі 100 300,00 дол. США), колегія суддів не знаходить правових підстав для висновку щодо порушення позивачем вимог статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23 вересня 1994 року185/94-ВР.
Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що постановлене у справі рішення суду першої інстанції ґрунтується на вірно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, правильно застосовані норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, та не допущено порушень матеріального і процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Васильківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області - залишити без задоволення.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 січня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя суддя суддя Я.М. Собків В.Ю. Ключкович Л.П. Борисюк
Повний текст ухвали виготовлено - 08.06.15 р.
.
Головуючий суддя Собків Я.М.
Судді: Ключкович В.Ю.
Борисюк Л.П.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 02.06.2015 |
Оприлюднено | 09.07.2015 |
Номер документу | 46189868 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Собків Я.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні