Ухвала

від 29.11.2011 по справі 7/66-б

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"29" листопада 2011 р. Справа № №7/66-Б

за заявою приватного виробничо-комерційного підприємства "Нукріт"

про банкрутство

Суддя Шум М.С.

Представники сторін:

ліквідатор: н/з

кредитори: ПАТ «Український Інноваційний Банк»- Бірюк І.В.; ПАТ «Креді Агріколь Банк»-Пилипчук І.Ю.

В судовому засіданні 01.11.2011р. оголошено перерву до 29.11.2011р. для подання сторонами додаткових пояснень, розрахунків та доказів.

Встановив: приватне виробничо-комерційне підприємство "Нукріт" звернулось до господарського суду із заявою про банкрутство у порядку, встановленому ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою від 25.06.2010 р. порушено провадження у справі про банкрутство приватного виробничо-комерційного підприємства "Нукріт".

15.07.2010р. визнано банкрутом приватне виробничо-комерційне підприємство "Нукріт" та відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором приватного виробничо-комерційного підприємства "Нукріт" призначено голову ліквідаційної комісії Казибрід Т.М.

Оголошення про визнання банкрутом приватного виробничо-комерційного підприємства "Нукріт" опубліковано в газеті "Голос України", N 166 від 08.09.2010р.

До господарського суду в місячний строк з дня опублікування оголошення про визнання банкрутом приватного виробничо-комерційного підприємства "Нукріт" надійшли вимоги:

1. ПАТ "Кредитпромбанк" в розмірі 108176,77 грн.;

2. ТОВ "Волинська фабрика гофротари" в розмірі 2165857,66 грн.;

3. ПАТ "Індустріально-експортний банк" (правонаступник якого ПАТ "Креді Агріколь Банк") в розмірі 323680,41 грн.;

4. АТ "Український інноваційний банк" (на даний час ПАТ "Український інноваційний банк") в розмірі 1403596,57 грн.;

5. УПФ України в Луцькому районі в розмірі 46,36 грн.

Вимоги кредиторів розглянуто ліквідатором та включено до переліку вимог кредиторів в порядку черговості.

Ліквідатором повністю визнано вимоги кредиторів ПАТ "Кредитпромбанк" в розмірі 108176,77 грн. з черговість задоволення четверта черга та ТОВ "Волинська фабрика гофротари" в розмірі 2 165 857,66 грн. з черговість задоволення четверта черга.

Вимоги ПАТ "Український інноваційний банк" визнаються ліквідатором частково, оскільки ліквідатор вважає, що кредитором частково пропущено строк позовної давності щодо нарахування пені, а також невірно визначено період її нарахування.

Вимоги ПАТ "Креді Агріколь Банк" ліквідатором не визнаються, оскільки вимоги банку ґрунтуються на укладених між банком (ПАТ "Індустріально-експортний банк", правонаступником якого є ПАТ "Креді Агріколь Банк") та банкрутом (ПВКФ "Нукріт") договорах лізингу на підставі яки передано банкруту обладнання, яке не є його власністю, а тому вимога про повернення вартості обладнання та інших платежів ліквідатор вважає безпідставною, оскільки майно, що передане у лізингу не може бути включено у ліквідаційну масу та продане для погашення вимог кредиторів.

Розглянувши вимоги ПАТ "Кредитпромбанк", суд встановив, що вимоги кредитора подані в строки, встановлені ч.3 ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", обґрунтовані зобов'язаннями, що виникли на підставі кредитного договору № 09/012/05-А від 26.10.2005р. укладеного між ВАТ "Кредитпромбанк" (на даний час ПАТ "Кредитпромбанк") та гр. Казибрід Тетяною Михайлівною, поручителем якої виступив боржник -ПВКФ "Нукріт" згідно договору поруки № 09/012 - П02/05-А від 26.10.2005р. (Т-ІІ, а.с.116-135). Заборгованість в розмірі 108176,77 грн. не заперечується ліквідатором та включена до четвертої черги.

Вимоги ПАТ "Кредитпромбанк" визнаються судом в заявленому розмірі - 108176,77 грн. проте суд не погоджується з черговістю задоволення вимоги кредитора, яка зазначена ліквідатором. Як вбачається з розрахунку кредитора заборгованості включає 70511,37 грн. -сума строкового зобов'язання по кредиту, 21882,89 грн. -сума простроченої заборгованості за кредитом, 11606,46 грн. - сума простроченої заборгованості за відсотками, 2666,43 грн. пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 1509,62 грн. -пеня за несвоєчасне повернення відсотків.

В даному випадку суд вважає, що суму вимоги в розмірі 104000,72 грн. (70511,37 грн. -сума строкового зобов'язання по кредиту, 21882,89 грн. -сума простроченої заборгованості за кредитом, 11606,46 грн. - сума простроченої заборгованості за відсотками) слід включити до четвертої черги відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Вимога в розмірі 4176,05 грн. (2666,43 грн. пеня за несвоєчасне повернення кредиту, 1509,62 грн. - пеня за несвоєчасне повернення відсотків) підлягає включенню до шостої черги, відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Правова позиція щодо включення штрафу та пені до шостої черги також викладено у абз. 3,4 п. 4.3 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 р. N 04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»».

Судом розглянуто вимоги ТОВ "Волинська фабрика гофротари" (Т-ІІ, а.с. 74-107) та встановлено, що вимога кредитора подано в межах строку визначеного ч.3 ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Вимога ґрунтується на умовах договору поставки №32-09 від 08.10.2009р. згідно якого ПВКФ "Нукріт" (за договором постачальник) зобов'язувався поставити та передати у власність кредитора ТОВ "Волинська фабрика гофротари" (за договором покупець) паперово-картонну продукцію (товар), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар (п. 1.1. договору). Поставка товару здійснюється за умови 100% передоплати товару (п. 4.2 договору).

Факт 100% передоплати товару ТОВ "Волинська фабрика гофротари" на суму 1382472 грн. стверджується платіжними дорученнями за 28,29 жовтня 2009р. (Т-ІІ, а.с. 82-102).

Як встановлено судом та не спростовано ліквідатором банкрута, ПВКФ "Нукріт" зобов'язання за договором не виконав, визначений умовами договору товар не поставив, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість в розмірі 1382472 грн., яка також узгоджена згідно акту звірки взаємних розрахунків станом на 01.10.2010р. (Т-ІІ, а.с. 103).

Враховуючи викладене, суд вважає обґрунтованою вимогу ТОВ "Волинська фабрика гофротари" на суму 1382472 грн., яка підлягає включити до четвертої черги відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Суд погоджується щодо підставності вимог ТОВ "Волинська фабрика гофротари", які визначені заявником як штрафні санкції на суму 276494,40 грн. та 125 369,38 грн. на підставі ст. 536 ЦК України, нарахування яких передбачено пунктами 5.4, 5.5. договору поставки. Вимога ТОВ "Волинська фабрика гофротари" на суму 125 369,38 грн. підлягає задоволенню в порядку четвертої черги.

Разом з тим суд не погоджується з висновком ліквідатора щодо включення вимоги на суму 276494,40 грн. (штраф за не поставку товару) до четвертої черги. Дана вимога підлягає включенню до шостої черги, відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та абз. 3, 4 п. 4.3 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 р. N 04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»».

Суд не погоджується з позицією ліквідатора щодо включення вимог ТОВ "Волинська фабрика гофротари" на суму 381 521,88 грн., що включає 37 610,81 грн. 3% річних за не виконання грошового зобов'язання згідно ст. 625 ЦК України та 240 133,50 грн. пені за невиконання грошового зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.

Як випливає зі змісту ст. 625 ЦК України, вона передбачає відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Порушене ПВКФ "Нукріт" зобов'язання не є грошовим, оскільки згідно договору поставки, ПВКФ "Нукріт" зобов'язувався поставити товар, а не сплатити кошти.

Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін , розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Пунктом 5.2 договору поставки передбачено нарахування пені в розмірі подвійної ставки НБУ за невиконання грошового зобов'язання, а не за не поставку товару. За таких обставин, суд проаналізувавши положення чинного законодавства України та умови договору вважає, що нарахування ТОВ "Волинська фабрика гофротари" пені в розмірі 240133,50 грн. є безпідставним.

Отже, ТОВ "Волинська фабрика гофротари" підставно заявлені вимоги на суму 1 784 335,78 грн. з яких 1 507 841,38 грн. вимоги четвертої черги та 276494,40 грн. вимоги шостої черги.

Судом розглянуто вимоги ПАТ "Креді Агріколь Банк" (Т-ІІ, а.с. 30-73) та встановлено, що вимога кредитора подано в межах строку визначеного ч.3 ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Вимога ґрунтується на умовах договорів про фінансовий лізинг №04/07-л від 06.02.2007р. та №06/07-л від 03.03.2007р. укладених між АТ «Індустріально-Експортний Банк»- лізінгодавець (на даний час ПАТ "Креді Агріколь Банк") та ПВКФ "Нукріт" -лізингоодержувач. Розмір вимоги за двома договорами складає 323680,41 грн., що включає заборгованість по компенсації вартості предмета лізингу, простроченої заборгованості по компенсації вартості предмета лізингу, простроченої заборгованості по лізингових відсотках та простроченої заборгованості за комісією.

Суд не погоджується з доводами ліквідатора щодо безпідставності заявлених вимог. Позиція суду ґрунтується на тому, що боржник - ПВКФ "Нукріт" систематично не виконував зобов'язання за договорами фінансового лізингу та фактично відмовився від повернення предмету лізингу за договорами. Зазначені обставини також підтвердженні ліквідатором.

Згідно умов договорів про фінансовий лізинг, предмет лізингу передається ПВКФ "Нукріт" на строк до 60 місяців з обов'язковою оплатою щомісячних платежів.

У відповідності із ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи те, що ПВКФ "Нукріт" не виконує вимоги щодо оплати лізингових платежів, а також відмовляється повернути майно, суд дійшов висновку про підставність заявлених вимог ПАТ "Креді Агріколь Банк" в розмірі 323680,41 грн., що включає заборгованість по компенсації вартості предмета лізингу, простроченої заборгованості по компенсації вартості предмета лізингу, простроченої заборгованості по лізингових відсотках та простроченої заборгованості за комісією, які підлягаю задоволенню в порядку четвертої черги.

Судом розглянуто вимоги ПАТ "Український інноваційний банк" (Т-ІІ, а.с. 1-34) та встановлено, що вимога кредитора подано в межах строку визначеного ч.3 ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Вимоги ПАТ "Український інноваційний банк" обґрунтовані зобов'язаннями, що виникли на підставі кредитних договорів №108 від 11.06.2008р. (за даним договором ПВКФ "Нукріт" виступає поручителем за зобов'язаннями СгПП Злата) і № 109 від 17.06.2008р. та додатковою угодою до нього. Грошові зобов'язання кредитора за кредитною угодою № 109 від 17.06.2008р. забезпечено майном боржника згідно договору застави від 31.07.2008р. Також рішенням суду від 20.07.2009р. у справі №02/98-50 підтверджується безспірність вимоги банку за кредитною угодою № 109 від 17.06.2008р. в розмірі 531709,93 грн. з них 500 000грн. заборгованості по кредиту, 30603, 78 грн. простроченої заборгованості по відсотка, 1106,15грн. пені, а також 5317,10грн. витрат на оплату держмита та 312,50грн. витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу за кредитним договором № 109 від 17.06.2008р.

Суд не погоджується з доводами ліквідатора щодо пропуску строку позовної давності ПАТ "Український інноваційний банк" для нарахування пені, а також невірного визначення період її нарахування. При цьому слід зазначити, що ліквідатором за кредитною угодою № 109 від 17.06.2008р. не враховано періоди за які стягнуто пеню за рішенням суду у справі від 20.07.2009р. №02/98-50.

Також слід зазначити, що відповідно до п. 7.4. розділу. 7 кредитних угод № 108, 109 чітко визначено період за який банк нараховує пеню, а саме у разі порушення строків сплати процентів за кредитом, позичальник сплачує банку пеню, пеня нараховується на суму несплачених (несвоєчасно сплачених) процентів, із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Тобто, з викладених умов договору вбачається, що пеня нараховується з моменту неналежного виконання кредитних зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитними коштами і до моменту приведення своїх зобов'язань по кредитних угодах у відповідність.

Крім того, судом встановлено, що пеня по відсотках нарахована саме за рік до порушення провадження по справі про банкрутство ПВКП «Нукріт». Саме з даного моменту припинилось нарахування пені банком у відповідності до положень ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»і тому відповідно до цієї дати (25.06.2010р.) потрібно визначати річний строк протягом якого нараховується пеня.

Враховуючи викладене, вимоги ПАТ "Український інноваційний банк" підлягають включенню у заявленому розмірі: 1 403 471, 57 грн. з яких 703 769,71 грн. - вимоги першої черги, як такі, що забезпечені заставою; 637 319, 86 грн. (заборгованість за кредитною угодою №108 від 11.06.2008р.) - вимоги четвертої черги та 62 382 грн. (пеня за кредитною угодою №108 від 11.06.2008р.), вимоги шостої черги. Включення пені до шостої черги здійснено відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та абз. 3,4 п. 4.3 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 04.06.2004 р. N 04-5/1193 «Про деякі питання практики застосування Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»».

Крім того на адресу суду надійшла вимога УПФ України в Луцькому районі на суму 46,36 грн., яка не відображена ліквідатором при розгляді вимог кредиторів (Т-ІІ, а.с.110-115). Вимога кредитора подано в межах строку визначеного ч.3 ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Згідно фіскального чеку Волинської дирекції -поштамту від 07.10.2011р. вимога направлена на адресу банкрута. Розмір вимоги підтверджується розрахунком сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за серпень 2010р., який складений ПВКФ "Нукріт" (Т-ІІ, а.с. 113).

Враховуючи викладене, вимоги УПФ України в Луцькому районі підлягають включенню у заявленому розмірі: 46,36 грн., як вимоги другої черги.

Таким чином, господарським судом визнаються заявлені вимоги кредиторів, а саме:

1. ПАТ "Кредитпромбанк" в розмірі 108176,77 грн.;

2. ТОВ "Волинська фабрика гофротари" в розмірі 1 784 335,78 грн. грн.;

3. ПАТ "Креді Агріколь Банк" в розмірі 323680,41 грн.;

4. ПАТ "Український інноваційний банк" в розмірі 1 403 471,57 грн.;

5. УПФ України в Луцькому районі в розмірі 46,36 грн.

Крім того підлягають відшкодуванню в порядку першої черги, витрати пов'язані з поданням кредиторами вимог до суду.

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що провадження у справі про банкрутство ПВКП "Нукріт" порушено на підставі ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а тому розгляд вимог кредиторів проведено судом з врахуванням особливостей даної статті, а не з врахуванням ст. 14 даного Закону.

Враховуючи наведене, з метою реалізації майна банкрута та погашення кредиторських вимог, керуючись ст. 51 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»ст. 86 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1 . Затвердити перелік вимог кредиторів приватного виробничо-комерційного підприємства "Нукріт" в порядку черговості:

ПАТ "Кредитпромбанк" в розмірі 108 301,77 грн. з яких: 125 грн. - перша черга; 104000,72 грн. -четверта черга; 4176,05 грн. -шоста черга, а всього;

ТОВ "Волинська фабрика гофротари" в розмірі 1 784 460,78 грн. з яких: 125 грн. - перша черга; 1 507 841,38 грн. - четверта черга; 276494,40 грн. - шоста черга;

ПАТ "Креді Агріколь Банк" в розмірі 323 805,41 грн. з яких: 125 грн. - перша черга; 323680,41 грн. -четверта черга;

ПАТ "Український інноваційний банк" в розмірі 1403596,57 грн. з яких: 703 894,71 грн. - перша черга; 637 319, 86 грн. четверта черга; 62 382 грн. шоста черга;

УПФ України в Луцькому районі в розмірі 46,36 грн., друга черга.

2 . В задоволенні вимог ТОВ "Волинська фабрика гофротари" в розмірі 343 911,07 грн. відмовити.

3 . Ліквідатору приватного виробничо-комерційного підприємства "Нукріт" у строки визначені законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»надати суду за результатами роботи, звіт про свою діяльність та ліквідаційний баланс.

Суддя М. С. Шум