Рішення

від 22.06.2015 по справі 522/2500/15-ц

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

П. 2/522/4533/15

справа № 522/2500/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2015 року

Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Домусчі Л.В.,

при секретарі Герасименко Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок,

ВСТАНОВИВ:

Позивач 09.02.2015 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та, уточнивши позовні вимоги письмовою заявою від 16.06.2015 року, просив стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду, заподіяну самовільним використанням земельної ділянки, у сумі 193, 97 (сто дев'яносто три гривні 97 копійок) та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ним були отримані державні акти на право власності на земельні ділянки за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Сухий Лиман, вул.. Чорноморців, 6 (серії ЯЖ № 316770 від 22.09.2008 року на земельну ділянку площею 0, 150 га; серії ЯЖ № 316771 від 22.09.2008 року на земельну ділянку площею 0,036 та серії ЯК № 418188 на земельну ділянку площею 0, 2400 га). Відповідачкою, ОСОБА_2, - на підставі рішення Х сесії ХХІV скликання Сухолиманської сільської ради від 23.12.2003 № 287, був отриманий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ОД № 092936 від 26.04.2004 площею 0.150 га для ведення особистого селянського господарства та на підставі рішення Х сесії ХХІV скликання Сухолиманської сільської ради від 23.12.2003 № 288, був отриманий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ОД № 092935 від 26.04.2004 площею 0.250 га для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель. Огорожа між його земельними ділянками та земельною ділянкою ОСОБА_2 площею 0, 250 га на 02.09.2008 рік існувала та відповідала правовстановлюючим документам. Однак, ОСОБА_2 на початку грудня 2010 року знищіла ці межові знаки та самовільно почала встановлювати огорожу, якої ще не було, на території власності позивача на 0.59 - 1.62 метрів від суміжної межи, по земельній ділянці отриманій їм 19 липня 2010 року (термін реєстрації). У зв'язку з чим, ОСОБА_1 звернувся з відповідним позовом до Овідіопольського районного суду Одеської області.

Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 24.09.2014 року позов задоволено частково, а саме: витребувано з незаконного володіння та користування відповідачки ОСОБА_2 26 (двадцять шість) кв.м. земельної ділянки, що належить позивачу ОСОБА_1 на підставі державного акту ЯЖ № 316770 (кадастровий номер земельної ділянки 5123784200:02:002:0013); 7 (сем) кв.м. земельної ділянки, що належить позивачу ОСОБА_1 на підставі державного акту ЯЖ № 316771 (кадастровий номер земельної ділянки 5123784200:02:002:0014); 63 (шістдесят три) кв.м. земельної ділянки, що належить позивачу ОСОБА_1 на підставі державного акту ЯК № 418188 (кадастровий номер земельної ділянки 5123784200:02:002:0353); зобов'язано ОСОБА_2 демонтувати огорожу, встановлену відповідачкою ОСОБА_2 між земельними ділянками, що належать позивачу ОСОБА_1 на підставі вищевказаних державних актів, та земельними ділянками, що належать відповідачці ОСОБА_2 на підставі вищевказаних державних актів; зобов'язано відновити становище, яке існувало до порушення суміжної розмежувальної границі відповідно до правовстановлюючих документів, шляхом зміщення суміжної розмежувальної границі між земельними ділянками що належать позивачу ОСОБА_1 на підставі державних актів та земельними ділянками, що належать відповідачці ОСОБА_2 на підставі державних актів, у бік земельних ділянок відповідачки ОСОБА_3 згідно висновків судової земельно-технічної експертизи № 1322 від 28.02.14 виконаних Одеським науково - дослідним інститутом судових експертиз, відповідно до опису: в поворотної крапці під умовним № 1 на 0,13 метрів; в поворотної крапці під умовним № 2 на 0,95 метрів; в поворотної крапці під умовним № 3 на 0,71 метрів; в поворотної крапці під умовним № 4 на 0,59 метрів; в поворотної крапці під умовним № 5 на 0,67 метрів; в поворотної крапці під умовним № 6 на 0,71 метрів; в поворотної крапці під умовним № 7 на 1,62 метрів; в поворотної крапці під умовним № 8 на 0,85 метрів; стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суми судових витрат по справі: суму судового збору у розмірі - 524,30 грн. та вартість проведення судової земельно - технічної експертизи у сумі - 2003,80 грн., а разом - 2528,10 грн. У задоволенні позову в частині зобов'язання відповідачки не чинити перешкод позивачу у встановленні огорожі по суміжної розмежувальної границі між 3-ма земельними ділянками, що належать позивачу та 2-ма земельними ділянками, що належать відповідачці, відмовлено.Рішення суду про відновлення становища, яке існувало до порушення суміжної розмежувальної границі відповідно до правовстановлюючих документів, виконано у травні 2015 року.

У зв'язку з самовільним зайняттям відповідачем земельної ділянки, порушенням меж суміжних земельних ділянок, позивач протягом тривалого часу був позбавлений можливості володіти та користуватись належною йому земельною ділянкою, унаслідок чого вважає, що йому завдані збитки у розмірі 193, 97 грн. Оскільки відповідач добровільно відмовляється відшкодувати завданні збитки, ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом своїх прав.

У судовому засіданні 22.06.2015 року позивач з'явився, уточнені позовні вимоги підтримав та просив задовольнити у повному обсязі.

Відповідач та представник відповідача - ОСОБА_4 у судове засідання з'явились, надали письмові заперечення, відповідно до яких проти заявлених позовних вимог заперечували, просили відмовити. Вважають, що розрахунок розміру шкоди здійснений позивачем з порушенням вимог чинного законодавства, вимоги позивача є необґрунтованими.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, додані до неї документи, суд приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 24 вересня 2014 року по справі №2-2109/11 , вбачається, що позивачем ОСОБА_1 у встановленому законом порядку, були отримані державні акти на право власності на земельні ділянки за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Сухий Лиман, вул. Чорноморців, 6: серії ЯЖ № 316770 від 22.09.2008 на земельну ділянку площею 0,150 га; серії ЯЖ № 316771 від 22.09.2008 на земельну ділянку площею 0,036 га; а також на підставі рішення Сухолиманської сільради Овідіопольського району Одеської області від 11.12.2009р. № 309 позивачем був отриманий державний акт на право власності серії ЯК №4 18188 від 12.04.2010 року на земельну ділянку площею 0, 2400 га. за вищевказаною адресою. Вказані державні акти були зареєстровані у відділі Держкомзему у Овідіопольському районі Одеської області, були складені відповідні акти прийомки - здачі виносу в натурі меж ділянок.

Також суд встановив, що ОСОБА_2, - на підставі рішення Х сесії ХХІV скликання Сухолиманської сільської ради від 23.12.2003 № 287, був отриманий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ОД № 092936 від 26.04.2004 площею 0.150 га та на підставі рішення Х сесії ХХІV скликання Сухолиманської сільської ради від 23.12.2003 № 288, був отриманий державний акт на право власності на земельну ділянку серії ОД № 092935 від 26.04.2004 площею 0.250 га.

Під час розгляду Овідіопольським районним судом м. Одеси цивільної справи №2-2109/11 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у володінні, користуванні земельними ділянками та зобов'язання вчинити певні дії було проведено судову земельно-технічну експертизу, висновком № 1322 від 28.02.2014 року якої встановлено, що земельні ділянки, які знаходяться у власності позивача ОСОБА_1 в частині розмірів та конфігурації зовнішніх меж не відповідають правовстановлюючим документам, а саме: земельна ділянка, яка знаходиться у власності ОСОБА_1 на підставі державного акту серії ЯЖ № 316770 з цільовим призначенням «для будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель і споруд (присадибна ділянка)» характеризується недоїмкою 26 кв. м земельної ділянки, що знаходиться у користуванні ОСОБА_2, земельна ділянка, яка знаходиться у власності ОСОБА_1 на підставі державного акту серії ЯЖ № 316771 з цільовим призначенням «для особистого сільського господарства» характеризується недоїмкою 7 кв.м земельної ділянки, що знаходиться у користуванні ОСОБА_2, земельна ділянка, яка знаходиться у власності ОСОБА_1 на підставі державного акту серії ЯЖ № 418188 з цільовим призначенням «для особистого сільського господарства» характеризується недоїмкою 63 кв.м земельної ділянки, що знаходиться у користуванні ОСОБА_2 Сумарна недоїмка, яка утворилася в результаті невідповідності розмежувальної межі з ділянкою ОСОБА_2 склала - 96 кв.м.

Овідіопольський районний суд Одеської області у рішенні від 24.09.2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 03.12.2014 року, дійшов висновку, що унаслідок грубого порушення відповідачем меж її суміжних земельних ділянок з ділянками позивача загальними розмірами 96 кв. м, які належать позивачу, останній був позбавлений можливості володіти та користуватися у зв'язку з захопленням їх відповідачкою.

Відповідно до положень статей 55, 124 Конституції України та статті 3 ЦПК кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини.

За відсутності хоча ю одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Важливим елементом доказування наявності шкоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, -наслідком такої протиправної поведінки.

У відповідності до п. 7 постанови пленуму ВСУ № 7 від 16.04.2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється згідно з частиною третьою статті 152 ЗК шляхом: відшкодування заподіяних збитків; застосування інших, передбачених законом,

способів захисту (стаття 16 ЦК).

Власники землі та землекористувачі мають право на захист своїх прав шляхом стягнення збитків з особи, яка вчинила неправомірні дії щодо відповідних земельних ділянок, у випадках, встановлених главою 24 ЗК України, та за процедурою, передбаченою Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.93 № 284.

У відповідності до ч.2 п. 12 вищевказаної постанови, у випадках самовільного зайняття земельних ділянок, псування, забруднення земель чи вчинення інших порушень земельного законодавства шкода відшкодовується відповідно до статей 211, 212 ЗК, статей 22, 623, 1166, 1172, 1192 ЦК особами, що її заподіяли.

Статтею 156 ЗК передбачено підстави відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, у відповідності до ст.. 211 ЗК та ст.. 56 Закону України «Про охорону земель» громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства, зокрема, за самовільне зайняття земельних ділянок. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Така шкода підлягає відшкодуванню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 156, 157 Земельного кодексу України власникам землі відшкодовуються збитки, заподіяні внаслідок неодержання доходів за час тимчасового невикористання земельної ділянки, заподіяні особами, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Пунктом 16 постанови передбачено, що, вирішуючи спори про відшкодування власникам землі й землекористувачам шкоди, заподіяної самовільним зайняттям або забрудненням земельних ділянок та іншими порушеннями земельного законодавства, суди мають виходити з того, що відповідно до статті 156 ЗК статті 1166 ЦК така шкода відшкодовується у повному обсязі.

Розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, визначається згідно з Методикою визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України №963 від 25.07.2007р.

На адвокатський запит від 21.05.2015 року Сухолиманська сільська рада листом № 155 від 22.05.2015 року повідомила, що чисельність населення Сухолиманської сільської ради на момент надання відповіді складала: зареєстрованих - 1273 осіб; загальна кількість проживаючих - 2030 осіб.

У відповідності до витягу з офіційного веб-сайту Міністерства аграрної політики та продовольства України встановлено, що станом на 1 січня 2015 року нормативну грошову оцінку земель за 2014 рік необхідно здійснювати на коефіцієнт індексації, що дорівнює 1,249. Коефіцієнт розраховано виходячи з індексу споживчих цін за 2014 рік - 124, 9%.

Згідно, наданого позивачем розрахунку розмір шкоди, згідно пункту 4 вказаної Методики складає 148,51 грн. (сто сорок вісім гривень 51 копійка), а саме :

а). для всіх категорій земель (крім земель житлової та громадської забудови ) за такою формулою :

Шс = Пс х Нп х Кф х Кі (1)

Шс - розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки

Пс - площа самовільно зайнятої земельної ділянки, гектарів

Нп - 728 гривень с гектара (визначений у додатку 1, з урахуванням переліків, наведених у додатку 2)

Кф - 1 (визначений у додатку 4)

Кі - (визначені Державним агентством земельних ресурсів України):

2008 рік - 1.152

2009 рік - 1.059

2010 рік - 1.0

2011 рік - 1.0

2012 рік - 1.0

2013 рік - 1.0

2014 рік - 1.249

Пс - 0.0007 га (земельна ділянка площею 0.036 га)

Шс 2009 = 0.0007 х 728 х 1 х 1.152 = 0.59 грн.

Шс 2010 = 0.0007 х 728 х 1 х 1.059 = 0.54 грн.

Шс 2011 = 0.0007 х 728 х 1 х 1.0 = 0.51 грн.

Шс 2012 = 0.0007 х 728 х 1 х 1.0 = 0.51 грн.

Шс 2013 = 0.0007 х 728 х 1 х 1.0 = 0.51 грн.

Шс 2014 = 0.0007 х 728 х 1 х 1.0 = 0.51 грн.

Шс 2015 = 0.0007 х 728 х 1 х 1.249 = 0.64 грн. : 12 (місяців) х 4 (місяці) = 0,21 грн.

Шс 2009 - 2015 = 0.59 + 0.54 + 0.51 + 0.51 + 0.51 + 0.51 + 0.21 = 3.38 (грн.)

Пс - 0.0063 га (земельна ділянка площею 0.2400 га)

Шс 2011 = 0.0063 х 728 х 1 х 1.0 = 4.59 грн.

Шс 2012 = 0.0063 х 728 х 1 х 1.0 = 4.59 грн.

Шс 2013 = 0.0063 х 728 х 1 х 1.0 = 4.59 грн.

Шс 2014 = 0.0063 х 728 х 1 х 1.0 = 4.59 грн.

Шс 2015 = 0.0063 х 728 х 1 х 1.249 = 5.73 грн. : 12 (місяців) х 4 (місяці) = 1,91 грн.

Шс 2011 - 2015 = 4.59 + 4.59 + 4.59 + 4.59 + 1.91 = 20.27 (грн.)

б). для земель житлової забудови за такою формулою :

Шс = Пс х (Нпз х Кн х Кк) х Кф х Кі (2)

де Шс, Пс, Кф і Кі - мають таке саме значення, як у формулі 1

Нпз - 7 247 гривень с гектара (визначений у додатку 5, з урахуванням довідки Сухолиманської сільської ради)

Кн - 1 (визначений у додатку 6)

Кк - 1 (визначений у додатку 7)

Пс - 0.0026 га (земельна ділянка площею 0.150 га)

Шс 2009 = 0.0026 х 7247 х 1 х 1 х 1 х 1.152 = 21.71 грн.

Шс 2010 = 0.0026 х 7247 х 1 х 1 х 1 х 1.059 = 19.95 грн.

Шс 2011 = 0.0026 х 7247 х 1 х 1 х 1 х 1.0 = 18.84 грн.

Шс 2012 = 0.0026 х 7247 х 1 х 1 х 1 х 1.0 = 18.84 грн.

Шс 2013 = 0.0026 х 7247 х 1 х 1 х 1 х 1.0 = 18.84 грн.

Шс 2014 = 0.0026 х 7247 х 1 х 1 х 1 х 1.0 = 18.84 грн.

Шс 2015 = 0.0026 х 7247 х 1 х 1 х 1 х 1.249 = 23.53 : 12 (місяців) х 4 (місяці) = 7,84 грн.

Шс 2009 - 2015 = 21.71 + 19.95 + 18.84 + 18.84 + 18.84 + 18.84 + 7.84 = 124.86 (грн.)

Шс загальна = 3.38 + 20.27 + 124.86 = 148.51 (грн.)

Щорічно з 2009 року позивачем сплачувався земельний податок, відповідно до діючого законодавства та площі земельних ділянок, з урахуванням і земельної ділянки, яка знаходилась з кінця 2008 року по травень 2015 року у незаконному володінні ОСОБА_2

Так, у 2009 та 2010 роках податок та внески сплачувались за земельні ділянки площею 1500 кв.м і 360 кв.м (всього 1860 кв.м), з яких 26 кв.м і 7 кв.м відповідно (всього 33 кв.м), знаходилась у незаконному володінні ОСОБА_2:

2009 рік: 71,98 грн. (земельний податок) + 5,00 грн. (внески до сільради) = 76,98 грн.

2010 рік: 243,41 грн. (земельний податок) + 5,00 грн. (внески до сільради) + 5,00 грн. (комісія банку) = 253,41 грн.

76,98 грн. + 253,41 грн. = 330,39 грн. : 1860 кв.м х 33 кв.м = 5,86 грн.

З 2011 року податок та внески сплачувались за земельні ділянки площею 1500 кв.м, 360 кв.м і 2400 кв.м (всього 4 260 кв.м), з яких 26 кв.м, 7 кв.м і 63 кв.м відповідно (всього 96 кв.м), знаходилась у незаконному володінні ОСОБА_2

2011 рік: 344,05 грн. (земельний податок) + 10,0 грн. (внески до сільради) + 6,88 грн. (комісія банку) = 360,93 грн.

2012 рік: 207,73 грн. (земельний податок) + 10,0 грн. (внески до сільради) + 5,00 грн. (комісія банку) = 222,73 грн.

2013 рік: 343,56 грн. (земельний податок) + 10,0 грн. (внески до сільради) + 6,87 грн. (комісія банку) = 360,43 грн.

2014 рік: 344,05 грн. (земельний податок) + 10,0 грн. (внески до сільради) + 10,0 грн. (комісія банку) = 364,05 грн.

2015 рік: 429,24 грн. (земельний податок) + 10,0 грн. (внески до сільради) + 10,0 грн. (комісія банку) = 449,24 грн.

360,93 грн. + 222,73 грн. + 360,43 грн. + 364,05 грн. + 449,24 грн. = 1 757,38 грн. : 4260 кв.м х 96 кв.м = 39,60 грн.

Загальна сума відшкодування матеріальної шкоди становить: 5,86 грн. + 39,60 грн. = 45,46 грн.

Копії квитанцій про сплату земельного податку, внесків до сільради та комісії банку наявні у матеріалах справи (а.с. 54-61).

Таким чином загальний розмір відшкодування матеріальної шкоди складає 148,51 грн. + 45,46 грн. = 193,97 грн. (сто дев'яносто три гривні 97 копійок).

У відповідності до ст.. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ч. 3 ст. 61 ЦПК України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Виходячи з принципу процесуального рівноправ'я сторін та враховуючи обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості

доказів (статті 58, 59 ЦПК) в порядку, передбаченому статтями 185, 187, 189 ЦПК.

З огляду на викладене, враховуючи, що факт самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки встановлено у відповідності до вимог законодавства, суд приходить до висновку, що внаслідок самовільного зайняття відповідачем земельної ділянки, належної позивачу, ОСОБА_1 були завданні збитки, які підлягають відшкодуванню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Після всебічного, повного дослідження й оцінки наявних матеріалів та обставин справи суд дійшов висновку щодо необхідності задоволення позовних вимог, вважає їх обґрунтованими і доведеними позивачем та такими, що знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.

Керуючись ст.ст.. 10, 11, 15, 60, 61, 88, 209, 212- 215, 218 ЦПК України, Цивільно-процесуального кодексу України, ст.ст. 16, 22, 1166 ЦК України, ст.ст. 156, 211 Земельного кодексу України, Методики визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 р. № 963, суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 193 (сто дев'яносто три) грн.. 97 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 243 (двісті чотирнадцять гривень 60 коп.) грн.. 60 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення, в порядку ст.294 ЦПК України.

Суддя: Домусчі Л.В.

22.06.2015