Постанова

від 26.02.2009 по справі 2-а-11087/08/1570

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ПОСТАНОВА

                                       ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

                                                                                                      Справа № 2-а-11087/08/1570

«26» лютого 2009 року

09год.30хв.

Зала судових засідань №13

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого   -      судді Аракелян М.М.

При секретарі  -      Павелко Д.Ю.

Розглянувши в

порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до

Управління праці та соціального захисту населення Малиновської районної

адміністрації Одеської міської ради про визнання неправомірними дій та

стягнення щорічної разової грошової допомоги, -

ВСТАНОВИВ:

До

суду надійшла адміністративна позовна заява ОСОБА_1, в якій позивач просить суд

визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення

Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради щодо недоплати

щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2008р. та стягнути з

відповідача суму недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як

учаснику війни за 2008р. у розмірі 2095грн.

В обґрунтування

позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем ч.5 ст.12 Закону

України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” від

22.10.1993 р. № 3551-ХП (зі змінами та доповненнями), відповідно до положень

якої учасникам  бойових дій щорічно до 5

травня повинна виплачуватися разова грошова допомога у розмірі п'яти

мінімальних пенсій за віком.

Ухвалою

Одеського окружного адміністративного суду від 30.10.2008р. було відкрито

провадження у справі та запропоновано відповідачу у строк до 18.11.2008р.

подати до суду письмові заперечення на позов та докази, які спростовують

заявлені позовні вимоги.

Ухвалою

суду від 18.11.2008р. закінчено підготовче провадження та призначено справу до

судового розгляду в засіданні суду на 11.12.2008р., з наступним перенесенням на

24.02.2009р.

Відповідач - Управління праці та соціального захисту населення

Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради з

адміністративним позовом не погоджується та вважає його таким, що не підлягає

задоволенню з підстав, викладених у письмових запереченнях на позовну заяву

(вхід.№22614 від 14.11.2008р.), посилаючись, зокрема, на правомірність своїх

дій у зв'язку з тим, що виплати до Дня Перемоги здійснювалися ним відповідно до

приписів Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про

внесення змін до деяких законодавчих актів України» та Постанови Кабінету

Міністрів України від 12 березня 2008р. №183 „Про розміри разової грошової

допомоги, що виплачується в 2008 році відповідно до Законів України "Про

статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про

жертви нацистських переслідувань”. Крім того, відповідач зазначає, що виплата

одноразової щорічної разової грошової допомоги виходячи

з розміру мінімальної пенсії за віком призведе до виникнення загрози

невиконання поточних зобов'язань управління та утворення заборгованості перед

громадянами, які не зверталися до суду.

Приймаючи

до уваги те, що позивачем у позовній заяві, а відповідачем у письмових

запереченнях на адміністративний позов викладено прохання щодо розгляду справи

за їх відсутності, судовий розгляд справи здійснено в порядку письмового

провадження відповідно до приписів ч.3 ст.122 КАС України на підставі винесеної

судом ухвали про призначення справи до судового розгляду в порядку письмового

провадження від 24.02.2009р.

Дослідивши

матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх

сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов

висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі виходячи з наступного.

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, є учасником бойових дій, що

підтверджується наявною у справі копією посвідчення Серії НОМЕР_1 від

21.08.1997р., в якому зазначено, що пред'явник цього посвідчення має право на

пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових

дій.

Відповідно

до ч.5 ст.12 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх

соціального захисту” від 22.10.93 р. № 3551-ХП в редакції

Закону України №367-XIV від 25.12.1998р.)

щорічно  до  5 

травня  учасникам  бойових дій виплачується  разова 

грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій  за віком..

Згідно зі ст.17-1 зазначеного Закону щорічну виплату разової грошової допомоги до 5

травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, здійснюють органи

праці та соціального захисту населення через відділення зв'язку або через

установи банків.     Особи, які не

отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають  право 

звернутися  за  нею  та  отримати 

її  до 30 вересня відповідного

року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Пунктом 20

розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про

внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107-VI від 28.12.2007р.

ч.5 ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального

захисту» від 22 жовтня 1993 року №3551-XII викладено в такій редакції: „Щорічно

до  5 

травня  учасникам  бойових 

дій  виплачується разова  грошова 

допомога  у розмірі,  який визначається Кабінетом Міністрів  України 

в  межах  бюджетних 

призначень,  встановлених законом

про Державний бюджет України".

Відповідно

до  п.1 Постанови Кабінету Міністрів

України від 12 березня 2008р. №183 „Про розміри разової грошової допомоги, що

виплачується в 2008 році відповідно до Законів України "Про статус

ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви

нацистських переслідувань" встановлено, 

що  у  2008 

році  виплата  разової 

грошової допомоги, 

передбаченої  Законами  України 

"Про  статус ветеранів війни,

гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських

переслідувань" , здійснюється у таких розмірах: інвалідам війни  та 

колишнім  малолітнім  (яким 

на   момент ув'язнення   не  виповнилося  14 

років)  в'язням  концентраційних таборів,  гетто та 

інших  місць  примусового 

тримання,  визнаним інвалідами  від 

загального захворювання, 

трудового каліцтва та з інших причин: інвалідам війни I групи - 500

гривень; інвалідам війни II групи - 400 гривень; інвалідам війни III групи -

350 гривень; учасникам бойових  дій  та 

колишнім  неповнолітнім в'язням

концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також

дітям,  які народилися  у 

зазначених  місцях  примусового тримання їх батьків, - 310

гривень; особам, які  мають  особливі 

заслуги  перед Батьківщиною,  - 500 гривень;      членам сімей  загиблих 

та  дружинам   (чоловікам)  

померлих інвалідів  війни,  дружинам (чоловікам) померлих учасників

бойових дій,  учасників війни і жертв

нацистських переслідувань,  визнаних за

життя інвалідами, які не одружилися вдруге, - 170 гривень; учасникам війни  та колишнім в'язням концентраційних таборів,

гетто, інших місць примусового тримання, особам, які були насильно

вивезені  на  примусові 

роботи,  дітям партизанів,  підпільників, інших учасників боротьби з

націонал-соціалістським режимом у  тилу

ворога - 65 гривень.

Як вбачається

з пояснень позивача, Управлінням праці та соціального захисту

населення Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради ОСОБА_1 як

учаснику бойових дій до

Дня Перемоги було виплачено разову грошову допомогу у 2008р.  у сумі 310 грн., що визнається також

відповідачем.

Проте, виходячи

з вимог ч.5 ст.12 Закону  України

"Про  статус  ветеранів 

війни,  гарантії  їх соціального захисту" та ч.1 ст.28

Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та

обґрунтованого розрахунку належної до виплати суми разової грошової допомоги,

що міститься в позовній заяві, щорічна разова грошова допомога до 5 травня як

учаснику бойових дій мала бути визначена в наступному розмірі: за 2008 р. - 2405грн.

Отже розмір невиплаченої відповідачем та 

недоотриманої ОСОБА_1 суми грошової допомоги за 2008 р. складає 2095грн.( 2405грн.-310грн.).

Згідно зі ст.8

Конституції України вона має найвищу юридичну силу. Закони та інші

нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні

відповідати їй.

Відповідно до

ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування,

їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у

спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.1

ст.92 Конституції України виключно законами України визначаються  права і свободи людини і громадянина,

гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина.

Статтею 22

Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи гарантуються

і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до

чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і

свобод.

Відповідно до

ст.46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є

основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від

прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Також, Рішенням

Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 у справі

№1-28/2008 за конституційними поданнями Верховного Суду України               щодо відповідності Конституції

України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу I, пунктів 61,

62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України "Про Державний

бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів

України" і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції

України          (конституційності)

положень статті 67 розділу I,  пунктів

1-4, 6-22, 24-100 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України

на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"

(справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України)

визнано  такими,  що 

не  відповідають Конституції

України (є  неконституційними),   положення  

статті   67 розділу I, пунктів

2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22,  24-34, 

підпунктів 1-6,  8-12 пункту  35, 

пунктів  36-100 розділу II

"Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3

розділу III "Прикінцеві положення" 

Закону  України  "Про Державний  бюджет 

України  на  2008 

рік  та про внесення змін до

деяких законодавчих актів України".

Згідно з ч.2

ст.154 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення,

що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним

Судом України рішення про їх неконституційність.

Відповідно до

ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №

1058-ІV від 09.07.2003р. (зі змінами та доповненнями) мінімальний розмір пенсії

за  віком 

за  наявності  у чоловіків 25, а у жінок - 20 років

страхового стажу встановлюється у  

розмірі   прожиткового   мінімуму  

для   осіб,  які 

втратили працездатність, визначеного законом. При цьому ч.3 ст. 28 цього Закону передбачено, що мінімальний розмір

пенсії за віком, встановлений абзацом 1 частини 1 цієї статті, застосовується

виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.

Враховуючи викладене, в контексті положень Закону  України "Про  статус 

ветеранів  війни, гарантії їх

соціального захисту" та ч.1 ст.28 Закону України "Про

загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд вважає за можливе

застосувати для визначення розміру щорічної разової грошової допомоги

до 5 травня розмір прожиткового мінімуму,

оскільки в даному випадку мінімальний розмір пенсії за віком використовується

лише як коефіцієнт для визначення розміру щорічної разової грошової

допомоги, що на думку суду, не суперечить

вимогам частини 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове

державне пенсійне страхування" та вказані положення не можуть бути

підставою для відмови в реалізації права позивача на отримання щорічної

разової грошової допомоги до 5 травня.

Відповідно до

ст. 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення

змін до деяких законодавчих актів України» прожитковий мінімум осіб, які

втратили працездатність: з 1 січня - 470 гривень, з 1 квітня  - 

481  гривня,  з  1  липня - 482 гривні,  з 1 жовтня - 498 гривень. Розміри

державних  соціальних  гарантій 

на  2008   рік,  

що визначаються  залежно  від 

прожиткового мінімуму, 

встановлюються відповідними законами, 

цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

Таким чином,

згідно з вимогами ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне

пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003р. (зі змінами та доповненнями),

ст.58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення

змін до деяких законодавчих актів України» розмір мінімальної пенсії за віком

для визначення розміру щорічної разової грошової  допомоги до 5 травня за 2008р. з 1 квітня

становить - 481грн., у зв'язку з чим сума п'яти мінімальних пенсій за віком

загалом складає 2405грн.

Відтак, сума недоплаченої позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2008р.

загалом складає 2095грн.( 2405грн.-310грн.) і підлягає виплаті Управлінням праці і

соціального захисту населення Малиновської районної адміністрації Одеської

міської ради за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_1

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства

України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності

суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті

(вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені

Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою

це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що

мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо

(неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед

законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з

дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для

прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це

рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до

ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна

довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2

ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в

адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності

суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого

рішення, дії чи бездіяльності покладаються на відповідача, якщо він заперечує

проти адміністративного позову.

Згідно з ч.1

ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в

адміністративному судочинстві  є  будь-які фактичні дані,  на підставі 

яких  суд  встановлює 

наявність  або відсутність

обставин,  що обґрунтовують вимоги і

заперечення осіб, які беруть участь у справі, 

та інші обставини,  що мають

значення для правильного вирішення справи. 

Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та

їхніх  представників, показань свідків,

письмових  і речових  доказів, 

висновків експертів. Належними  є

докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Однак,

відповідач, заперечуючи проти позову, не довів суду правомірність та

ґрунтовність виплати позивачу не у повному обсязі

щорічної разової грошової допомоги до Дня перемоги у 2008р., а також не

доведена ним правомірність відмови у проведенні перерахунку спірної виплати у

належному розмірі за зверненням ОСОБА_1, оформленої листом начальника

Управління праці та соціального захисту населення Малиновської районної

адміністрації Одеської міської ради №138/1 від 10.10.2008р.

Позивач просить суд стягнути

з відповідача суму недоплаченої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня як

учаснику війни, тоді як з матеріалів справи та зі змісту позову вбачається,

що він є учасником бойових дій, з урахуванням чого суд не звертає увагу на

вказану неточність допущену позивачем у позовній заяві.

За таких

обставин, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про

зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Малиновської

районної адміністрації Одеської міської ради перерахувати ОСОБА_1 як учаснику

бойових дій суму недоплаченої разової грошової допомоги до Дня Перемоги за

2008р. у розмірі 2095грн. та визнання дій Управління праці та соціального

захисту населення Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради

неправомірними підлягають задоволенню в

повному обсязі.

Відповідно до

ч.2 ст.162 КАС України, суд може прийняти іншу ніж зазначена у п.п.1-8 ч.2 цієї

статті постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів

людини і громадянина, інших  суб'єктів у

сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних

повноважень, виходячи з чого резолютивна частина постанови має бути викладена в

редакції, що гарантує виконання судової постанови та отримання позивачем суми

невиплаченої разової грошової допомоги до 05 травня 2008р.

Відповідно до

ч.2 ст.22 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального

захисту” від 22.10.1993 р. № 3551-ХП та ч.2 ст.87 КАС України позивач

звільнений від сплати судового збору при поданні позову, пов'язаного з

соціальним захистом його як особи, щодо якої встановлені пільги як для ветерану

війни-учасника бойових дій, тому заява позивача про звільнення судом від сплати

судових витрат не потребує вирішення шляхом винесення судом ухвали про

звільнення від сплати судового збору в порядку ч.1 ст.88 КАС України.

Керуючись ст.ст.

ч.3 ст.122, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту

населення Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради про

визнання неправомірними дій та стягнення щорічної разової грошової допомоги

задовольнити.

 2.

Визнати неправомірними дії Управління праці та

соціального захисту населення Малиновської районної адміністрації Одеської

міської ради щодо недоплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за

2008р.

3. Зобов'язати Управління

праці та соціального захисту населення Малиновської районної адміністрації

Одеської міської ради (м.Одеси, вул.Космонавтів, 27/1, Код ЄДРПОУ 26343275) здійснити перерахунок та забезпечити проведення

виплати за рахунок Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) суми недоплаченої

щорічної разової грошової допомоги як

учаснику бойових дій за 2008р. виходячи з

розміру п'яти мінімальних пенсій за віком, визначеної відповідно до ст.28

Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

Виконавчий

лист видати після набрання постановою законної сили у разі надходження заяви

особи, на користь якої ухвалено судове рішення.   

Постанова може бути оскаржена шляхом подання заяви про апеляційне оскарження

постанови суду першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у

повному обсязі відповідно до статті

160  КАС України  - з дня складення в повному обсязі.

Апеляційна скарга на постанову суду

першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без  попереднього подання заяви про апеляційне

оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання

заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає

законної сили після закінчення строку подання заяви про

апеляційне

оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про

апеляційне

оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом

адміністративного судочинства України,

постанова  суду набирає законної сили

після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове

рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили

після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                                         Аракелян М.М.