Ухвала

від 07.07.2015 по справі 639/4989/15-к

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа №639/4989/15-к

Провадження №1-кс/639/705/15

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 липня 2015 року м. Харків

Слідчий суддя Жовтневого районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , директора ТОВ ВКФ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » - ОСОБА_4 , представника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові клопотання старшого слідчого СВ Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_6 про тимчасовий доступ до речей та документів по кримінальному провадженню, зареєстрованому в ЄРДР за №12015220500000380 від 19.02.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.192 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Старший слідчий СВ Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області старший лейтенант міліції ОСОБА_6 звернувся до Жовтневого районного суду м. Харкова із клопотанням, яке погоджене із прокурором Жовтневого району м. Харкова ОСОБА_7 , в якому просить надати право тимчасового доступу до речей і документів, що перебувають у володінні ТОВ ВКФ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (ЄДРПОУ НОМЕР_1 , розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ), з можливістю їх вилучення, а саме до: договору поставки товару №26/03 від 23.05.2012 року та додатків до нього; документів, підтверджуючих виготовлення продукції за замовленням ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 »; установчих документів на товариство; посадової інструкції директора; документів щодо права власності на приміщення, на базі яких провадиться господарська діяльність (витяги органу технічної інвентаризації, технічні паспорти, документи, що стали підставою для набуття права власності); документів, на підставі яких нерухомість використовується для мети діяльності товариства; табелів обліку робочого часу за період з січня 2013 року по березень 2015 року; продукції, виготовленої на підставі Договору поставки товару №26/03 від 23.05.2012 року для ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».

В обґрунтування клопотання слідчий вказує, що 23.05.2012 року між ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » було укладено договір поставки товару №26/03, за умовами якого покупець (ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») доручає, а продавець (ТОВ ВКФ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ») приймає на себе зобов`язання виготовити зі своїх матеріалів за кресленнями (ескізами) покупця поковки сателіт (В-10) ч.№12-87356 марка сталі ст. 40Х в кількості 1000 шт. і поковки сателіт (В-14) ч. №12-87346 марка сталі ст. 40Х в кількості 1000 шт. та здійснити їхню поставку покупцю. Покупець зобов`язується прийняти виготовлену продукцію та оплатити її на умовах, передбачених договором (п.1.1 Договору). Найменування продукції, її кількість, якість, вартість та строки виготовлення сторони відповідно до п.1.2 Договору узгодили у Специфікації №14 від 17.01.2013 року (далі Специфікація), яка є додатком до договору. Відповідно до Специфікації загальна вартість продукції складає 300 000 грн., з яких згідно з п.9 Специфікації 50% покупець повинен сплатити як передплату, а останню суму сплатити на момент відвантаження продукції.

Пунктом п.6 Специфікації передбачено, що виготовлена продукція зберігається на складі підприємства протягом 15 календарних днів, а після спливу зазначеного терміну вартість складських послуг складає 0,5% від вартості товару за кожний день.

Згідно з п.7.4 Договору, в разі нарахування оплати за зберігання відповідно до п.7.3 договору, відвантаження продукції здійснюється після сплати рахунку за зберігання. Строк виготовлення продукції продавцем - 60-90 робочих днів з моменту отримання передплати (п.8 Специфікації).

В ході досудового розслідування було встановлено, що за умовами договору передача готової продукції покупцю має бути здійснена на умовах « ІНФОРМАЦІЯ_4 » EXW в м.Дніпропетровськ. Відповідно до п.3.2 договору продавець зобов`язаний здійснити завантаження продукції на транспортний засіб покупця.

Виконуючи умови договору, ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » 28.01.2013 року перерахувало на рахунок ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » 150 000 грн., що відповідає 50% вартості продукції, крім того 11.09.2013 року було сплачено шляхом безготівкового перерахування коштів ще 50000 грн. Отримавши від ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » кошти в сумі 200000 грн. та відвантаживши підприємству продукцію лише на 151782 грн., ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », незважаючи на вимоги про відвантаження залишку товару, почало його утримувати у себе, відмовляючи у відвантаженні.

В обґрунтування клопотання зазначено, що за відсутності необхідності та наміру у ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » зберігати товар на складі у ТОВ ВКФ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », вказане підприємство фактично стало утримувати такий товар у себе, щоб нараховувати ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » плату за зберігання продукції в розмірі 0,5% від вартості товару за кожний день, та штучно збільшувати заборгованість ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » перед ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Рішенням господарського суду Харківської області від 19.05.2014 року по справі №922/987/14 було задоволено позовні вимоги ТОВ ВКФ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та стягнуто з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » 100 000 грн. основної заборгованості з оплати вартості товару за договором поставки №26/03 від 25.03.2012 року, пеню в сумі 7 105,48 грн., інфляційні витрати в сумі 256,01 грн., 3% річних в сумі 1853,42 грн., плату за зберігання готової продукції в сумі 174110,73 грн., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 5 666,52 грн.

Платіжними дорученнями №1505 та 1506 від 19.06.2014 року на рахунок ТОВ ВКФ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » було перераховано 100000,00 грн. основної заборгованості.

Згідно платіжних доручень ПАТ « ІНФОРМАЦІЯ_5 » від 29.09.2014 року №3122-3128, на рахунок ТОВ ВКФ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » згідно договору № 26/3 від 23.05.2012 року та рішення господарського суду Харківської області від 19.05.2014 р. по справі №922/987/14 було перераховано кошти: 7 105,48 грн. - пеня, 256,01 грн. - інфляційні витрати, 1853,42 грн. - 3% річних, 174110,73 грн. - плата за зберігання готової продукції, а також 5666,52 грн. - витрати по сплаті судового збору.

Станом на 30.09.2014 року ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за договором від 26.03.2012 року отримало від ТОВ ВКФ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » товар на суму 151 782 грн. В той же час, за цим договором на користь ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » вже сплачено: 300 000 грн. - вартості товару, в тому числі і того, який досі не відвантажений та утримується ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » на суму 148 218 грн., 174 110 грн. - плати за зберігання товару, у відвантаженні якого цим товариством відмовлено, 7 105,48 грн. пені, 256,01 грн. - інфляційних витрат, 1853,42 грн. - 3% річних, а також 5666,52 грн. - витрат по сплаті судового збору.

Також, ТОВ ВКФ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » повторно звернулось до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить стягнути з ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » 165263 грн. заборгованості за зберігання продукції за період з 12.03.2014 року по 20.10.2014 року за договором поставки №26/03 від 23.05.2012 року та Специфікації №14 від 17.01.2013 року, 17 454,01 грн. - пені, 37249,94 грн. - інфляційних витрат, 3690,11 грн. у якості 3% річних. Рішенням господарського суду Харківської області від 06.01.2015 року по справі №922/4699/14 цей позов задоволено.

Рішенням Харківського апеляційного господарського суду від 02.03.2015 року частково задоволено скаргу ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », рішення господарського суду Харківської області від 06.01.2015 року скасовано та прийнято нове, яким відмовлено у задоволенні первісного позову ТОВ ВКФ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » про стягнення заборгованості за зберігання продукції в сумі 165263,07 грн., 17454,00 грн. пені, інфляційні втрати в сумі 37249,94 грн., 3% річних в сумі 3690,11 гривень. Крім того, задоволено зустрічний позов ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 », а саме: визнано недійсним пункти 7.3, 7.4 договору №26/03 поставки товару від 23.05.2012 року та пункт 6 Специфікації №14 від 17.01.2013 року.

У поданому клопотанні слідчий зазначає, що з метою встановлення важливих та об`єктивних обставин по вказаному кримінальному правопорушенню, а також прийняття законного та остаточного рішення по кримінальному провадженні, у органу досудового розслідування виникла необхідність отримати тимчасовий доступ до речей і документів, що перебувають у володінні ТОВ ВКФ « ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

У судовому засіданні прокурор підтримала подане клопотання, просила внесене клопотання задовольнити.

Директор ТОВ ВКФ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ОСОБА_4 та представник - ОСОБА_5 , під час проведення судового засідання проти задоволення клопотання заперечували, посилаючись на ті обставини, що відносини, які склалися між ТОВ ВКФ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » та ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » на підставі договору №26/03 поставки товару від 23.05.2012 року, є виключно господарськими правовідносинами. При цьому, слідчим не враховано, що постановою Вищого господарського суду України від 16.06.2015 року підтверджено правомірність дій продавця ТОВ ВКФ « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у відмові здійснити відвантаження продукції на користь покупця ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » за наявності поточної заборгованості, що свідчить про відсутність ознак складу злочину, передбаченого ч.2 ст.192 КК України.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, вивчивши документи та надані до суду матеріали в їх сукупності, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

Згідно положень ч.3 ст.132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що, зокрема: 1) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; 2) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Для оцінки потреб досудового розслідування слідчий суддя або суд зобов`язаний врахувати можливість без застосованого заходу забезпечення кримінального провадження отримати речі і документи, які можуть бути використані під час судового розгляду для встановлення обставин у кримінальному провадженні (ч.4 ст.132 КПК України).

Відповідно до ч.5 ст.163 КПК України, слідчий суддя вправі постановити ухвалу про тимчасовий доступ до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження доведе наявність достатніх підстав вважати, що мають місце обставини, передбачені п.п.1, 2, 3 ч.5 ст.163 КПК України.

Під час судового розгляду встановлено, що слідчий в обґрунтування поданого клопотання посилається на рішення Харківського апеляційного господарського суду від 02.03.2015 року, однак на даний час зазначене рішення скасовано постановою Вищого господарського суду України від 16.06.2015 року.

Всупереч вимог ст.ст.160, 163 КПК України, слідчим не доведено, що вказані у клопотанні речі та документи мають суттєве значення для встановлення важливих обставин кримінального провадження.

Внесене слідчим клопотання не є належним чином обґрунтованим та вмотивованим в частині необхідності вилучення оригіналів документів та продукції, виготовленої на підставі договору поставки товару №26/03 від 23.05.2012 року. В клопотанні не зазначено жодних підстав, відповідно до яких, для досягнення цілей кримінального провадження, неможливо обмежитись вилученням належним чином засвідчених копій таких документів.

Таким чином, слідчим та прокурором не доведені підстави для надання права тимчасового до до речей і документів, що перебувають у володінні ТОВ ВКФ « ІНФОРМАЦІЯ_1 », тому клопотання слідчого задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного, керуючись вимогами ст.ст.132, 159, 163-166, 372 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області старшого лейтенанта міліції ОСОБА_6 про тимчасовий доступ до речей та документів по кримінальному провадженню, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12015220500000380 від 19.02.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.192 КК України - відмовити.

Повний текст ухвали складено та оголошено 07.07.2015 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1