cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м.Харків, пр.Леніна, 5
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
02.07.2015 Справа № 905/99/15
Господарський суд Донецької області у складі судді Сич Ю.В.
при секретарі судового засідання Новіковій В.Р.
розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича комерційна фірма "Донбас-Термо" м. Київ (ідентифікаційний код 31445803)
до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес-цивільпроект" м. Краматорськ (ідентифікаційний код 35538367)
про стягнення заборгованості в сумі 2000,00 грн., пені в розмірі 198,34 грн., інфляції в сумі 1324,20 грн., 3% річних у розмірі 68,71 грн.
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича комерційна фірма "Донбас-Термо" м. Київ до товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес-цивільпроект" м. Краматорськ про стягнення заборгованості в сумі 2000,00 грн., пені в розмірі 198,34 грн., інфляції в сумі 1324,20 грн., 3% річних у розмірі 68,71 грн.
Ухвалою суду від 21.05.2015 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 905/99/15.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №12/14 на розробку робочого проекту від 06.02.2014р. в частині оплати виконаних робіт, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 2000,00грн. та підстави для нарахування 3% річних у розмірі 68,71грн., інфляційних втрат в сумі 1324,20грн., пені у розмірі 198,34грн.
На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії договору №12/14 на розробку робочого проекту, акту №12/14 від 07.03.2014р. виконаних робіт за договором, претензії про перерахування заборгованості у сумі 2000,00грн.
Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 1, 2, 61, роздіом 8 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 15, 16, 525, 526, 530, 610, 611, 612, 617, 624 , 625, 629, 854, 886 Цивільного кодексу України.
Ухвалою суд відкладав розгляд справи, але відповідач до суду не з`явився, заперечення на позовну заяву не надав.
У постанові пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26 грудня 2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду. ( Абзац третій підпункту 3.9.1 підпункту 3.9 пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою Вищого господарського суду № 3 від 16.01.2013 ).
Судом вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судового засідання, що підтверджується завіреними списками згрупованих рекомендованих з повідомленням поштових відправлень від 22.05.2015р., від 15.06.2015р. та фіскальними чеками Харківської дирекції УДППЗ "Укрпошта" відділення поштового зв`язку №22 від 23.05.2015р. та від 16.06.2015р.
Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Під час судового розгляду справи представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням та заслухавши представників сторін, суд встановив:
06.02.2014р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Прогрес-цивільпроект» (Замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробнича комерційна фірма "Донбас-Термо" (Виконавець) укладено договір №12/14, за умовами якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується власними силами та/або силами залучених осіб (субпідрядників) виконати розробку проекту «Дахова котельня стадії «П»» на об'єкті : «Реконструкція будівлі стаціонару з прибудовою корпусу Міської дитячої клінічної лікарні №1 по пр.. Київському,61 у Київському районі м.Донецька (п.п. 1.1. Договору).
Згідно п. 7.1. Зазначений Договір набуває чинності з моменту підписання та скріплення печатками сторін і діє до виконання зобов'язань Сторін по договору і діє до 31.12.2014 року.
Відповідно до п.2.1. Договору загальна вартість робіт складає 2000,00грн., в тому числі НДС 20%-333,33грн..
Так, сторонами 07.03.2014р. підписано акт виконаних робіт за договором №12/14 від 06.02.2014р., за яким загальна вартість робіт складає 2000,00грн., в тому числі НДС 20%-333,33грн..
Із акту виконаних робіт вбачається, що виконавцем надано послугу на загальну суму 2000,00грн.
Згідно п. 2.2. Договору оплата проектних робот здійснюється після підписання акту виконаних робіт протягом 5 робочих днів.
Даний акт підписано 07.03.2014р. та скріплено відбитками печаток підприємств.
Отже, суд робить висновок, що виконані роботи прийняті замовником без заперечень.
Відтак, кінцевий термін оплати виконаних робіт на суму 2000,00грн. становить 14.03.2014р., а заборгованість по оплаті робіт у відповідача виникла з 15.03.2014р.
У зв'язку із невиконанням умов договору позивачем на адресу відповідача було надіслано претензію №3 від 02.03.2015р., в якій просить перерахувати суму основної заборгованості протягом семиденного строку. Зазначена претензія направлена на адресу відповідача 03.03.2015р.
У відповідності з ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Проте, у встановлені терміни замовник не здійснив розрахунків з виконавцем, у зв'язку із чим виникла заборгованість у розмірі 2000,00грн.
Проаналізувавши вищезазначений договір, судом встановлено, що останній за своєю правовою природою є договором підряду та підпадає під регулювання статей 837-864 Цивільного кодексу України.
За статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.
Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Доказів погашення заборгованості у розмірі 2000,00 грн. відповідачем суду не представлено.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
За таких обставин, суд вважає доведеним борг відповідача перед позивачем у сумі 2000,00грн., а позовні вимоги в цій частині є такими, що підлягають задоволенню.
Також відповідно до позовної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 68,71грн., нараховані за період з 15.03.2014р. по 07 травня 2015р. , інфляційні втрати у розмірі 1324,20грн., нараховані за період з квітня 2014р. по квітень 2015р., пеню у розмірі 198,34грн., нараховану за період з 15.03.2014р. по 14.04.2014р. (31 день) у сумі 22,08грн., з 15.04.2014р. по 16.07.2014р. (93 дня) у сумі 96,81грн., з 17.07.2014р. по 13.09.2014р. (58 днів) у сумі 79,45грн.
У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок 3% річних за визначені позивачем періоди, які не суперечать приписам чинного законодавства, господарський суд дійшов висновку, що визначена позивачем сума нарахування є вірною.
Суд дійшов висновку, що позовні вимоги щодо стягнення 3% річних у розмірі 68,71 грн. підлягають задоволенню.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат з урахуванням вимог листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», суд дійшов висновку, що обрахована позивачем сума є невірною.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат за період з квітня 2014р. по квітень 2015р. судом встановлено, що сума 1324,20 є невірною. Позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат підлягають задоволенню частково у розмірі 1324,00грн.
Щодо стягнення пені у розмірі 198,34грн., господарський суд зазначає наступне.
Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.
Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.
Відповідно до п.5.9. Договору за порушення строків оплати заначених у пунктах 3.4 Договору, замовник виплачує виконавцеві неустойку в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, встановленої Нацбанком України на дату нарахування санкцій, від суми прострочення платежу, за кожний день невиконання зобов'язань.
За приписами ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
За приписами ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Перевіривши розрахунок пені, судом встановлено, що позивачем невірно визначено кінцеву дату нарахування. Здійснивши самостійно розрахунок пені, нарахованої за період з 15.03.2014р. (дата, з якої виникла заборгованість) по 12.09.2014р. (кінцева дата, з урахуванням обмежень, встановлених ст..232 ГПК України) на суму 2000,00грн., судом встановлено, що сума пені становить 198,35грн.
Враховуючи те, що відповідно до ст. 83 господарського процесуального кодексу господарський суд не може виходити за межі позовних вимог, позовні вимоги щодо стягнення пені підлягають задоволенню у повному обсязі у сумі 198,34грн.
Судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, ч.1 ст. 530, ст.ст. 610, 612, 625, 837 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
ВИРІШИВ:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича комерційна фірма "Донбас-Термо" до товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес-цивільпроект" про стягнення заборгованості в сумі 2000,00 грн., пені в розмірі 198,34 грн., інфляції в сумі 1324,20 грн., 3% річних у розмірі 68,71 грн. задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес-цивільпроект" (ідентифікаційний код 35538367, 84313, Донецька область, м.Краматорськ, бул.Машинобудівників, буд.37, кв.322) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича комерційна фірма "Донбас-Термо" (ідентифікаційний код 31445803, 04050, м.Київ, вул.Меьникова, буд.12) суму основної заборгованості у розмірі 2000,00 грн., пеню у розмірі 198,34 грн., інфляційні втрати у розмірі 1324,00грн., 3% річних у розмірі 68,71 грн., судовий збір у розмірі 1826,90 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
У судовому засіданні 02.07.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повний текст рішення складено та підписано 07.07.2015р.
Суддя Ю.В. Сич
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 02.07.2015 |
Оприлюднено | 10.07.2015 |
Номер документу | 46274254 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
Ю.В. Сич
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні