Рішення

від 01.07.2015 по справі 908/3273/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 7/47/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2015 Справа № 908/3273/15

За позовом: Приватного акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут по промисловому та санітарному очищенню газів", м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕМЗ - ІНЖИНІРІНГ", м.Запоріжжя

Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет

Представники:

- від позивача: Онішкевич Г.М., довіреність № 01/312 від 31.03.2015р.;

- від відповідача: Саєнтока О.Ю., довіреність № 81 від 14.04.2015р.

Заявлено позов Приватного науково - дослідного інституту по промисловому та санітарному очищенню газів" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕМЗ - ІНЖИНІРІНГ" про стягнення 45 522 грн. 10 коп. яка складається з 25 220 грн. 00 коп. основного боргу, 756 грн. 60 коп. 3% штрафу, 19 545 грн. 50 коп. пені.

Ухвалою суду від 20.05.2015р. позовну заяву прийнято до розгляду, присвоєно провадженню № 7/47/15, судове засідання призначено на 17.06.2015р. Судове засіданні відкладалось до 01.07.2015р.

Ухвала суду була направлена в установленому законом порядку на адреси, зазначені позивачем у позовній заяві.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК (1798-12 ).

Відповідно до п. п. 3.9.2, 3.9.3 Постанови Пленуму ВГС України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК) (1798-12), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 4-5 ГПК України, невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим кодексом та іншими законами України.

В розпочате 17.06.2015р. судове засідання, сторони чи їх представники не з'явились, про поважність причин неявки суд належним чином не повідомили. Сторони не виконали належним чином вимоги суду викладені в ухвалі від 20.05.2015р.

До суду 17.06.2015р. об 11 год. 30 хв. (після судового засідання) електронною адресою від позивача надійшла заява в якій позивач просить суд, відкласти розгляд справи у зв'язку з тим, що направлений позивачем на адресу відповідача цінний лист із позовною заявою та доданими до неї документами був повернутий на адресу позивача.

Заява подана згідно зі ст. 22 ГПК України, судом прийнята до розгляду.

В продовженому 01.07.2015р. судовому засіданні, представник відповідач надав суду відзив на позовну заяву в якому відповідач частково визнав позов та надав контррозрахунок суми пені в розмірі 2 818 грн. 41 коп. зроблений з урахуванням ст. 3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» та ч. 6. ст. 232 ГП України (відзив долучений до матеріалів справи).

Представник позивача погодився з контррозрахунком відповідача щодо розміру стягнення пені з відповідача в розмірі 2 818 грн. 41 коп.

Судовий процес вівся без застосування технічних засобів фіксації судового процесу за клопотанням представників сторін.

Розгляд справи закінчено 01.07.2015р . оголошенням рішення суду в повному об'ємі в присутності представників сторін.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до положень статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Згідно статті 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 20 ГК України встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються в тому числі шляхом присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

28 березня 2014р. між Приватним акціонерним товариством "Український науково-дослідний інститут по промисловому та санітарному очищенню газів" (надалі - позивач; виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДЕМЗ - ІНЖИНІРІНГ"(надалі - відповідач; замовник) був укладений договір № Н-5 про проведення татіровки газоходів і гарантійних випробувань електрофільтрів та димососів блоку № 5 Бурштинської ТЕС (надалі - договір).

Відповідно до ст. 626, 629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з п. 1.1 договору, замовник доручає, а виконавець бере на себе виконаня роботи: «Проведення татіровки газоходів і гарантійних випробувань електрофільтрів та димососів блоку № 5 Бурштинської ТЕС» згідно Технічного завдання (додаток № 1 до договору).

Згідно з п. 2.2.1. договору, позивач зобов'язується належним чином виконати роботу, зазначену в розділі 1, і передати замовнику у термін, обумовлений в цьому договорі.

Згідно з п. 2.1.4 договору, відповідач зобов'язався оплатити виконану роботу у розмірі та на умовах передбачених вищевказаним договором. Так, в п. 4.1 договору сторони погодили вартість робіт:

- без ПДВ -58 016 грн. 67 коп.;

- крім того ПДВ - 11 603 грн. 33 коп.;

- усього з ПДВ - 69 620 грн. 00 коп.;

Пунктом 4.2. договору, визначено порядок оплати:

Аванс у розмірі:

- без ПДВ - 37 000 грн. 00 коп. ;

- крім того ПДВ - 7 400 грн. 00 коп. ;

- всього з ПДВ - 44 400 грн. 00 коп.

(оплата здійснюється протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання договору)

- остаточний розрахунок у розмірі:

- без ПДВ - 21 016 грн. 67 коп. ;

- крім того ПДВ 4 203 грн. 33 коп.;

- усього з ПДВ 25 220 грн. 00 коп.

(оплата здійснюється протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт)

Об'єм послуг, передбачений за договором на позивача виконано у повному обсязі. Відповідний акт здачі-приймання робіт № 154 від 11 серпня 2014р. підписано обома сторонами (копію акту долучено до матеріалів справи).

Відповідач належним чином за виконану роботу не розрахувався в установленому договором порядку і строк.

Відповідач, жодних дій направлених на виконання своїх зобов'язань закріплених в договорі не здійснив, внаслідок чого у відповідача перед позивачем, на момент розгляду спору по суті, утворилася заборгованість в розмірі 25 220 грн. 40 коп.

17.10.2014р. позивачем на адреси відповідача направлялися претензії з вимогою про погашення заборгованості вих. №01/1109, які було отримано 20 та 22 жовтня 2014р., про що свідчать відмітки на рекомендованих повідомленнях про вручення поштового відправлення (копії яких долучено до матеріалів справи).

Зазначену претензію відповідачем залишено без відповіді та без задоволення, що стало підставою для звернення позивача з позовом до суду.

Факт направлення позивачем на адресу відповідача претензії вих. №01/1109 від 17.10.2014р. підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень (повідомлення долучено до матеріалів справи).

Позивач просить суд стягнути з відповідача 25 220 грн. 00 коп. боргу. (сума заборгованості підтверджується актом здачі-приймання робіт № 154 від 11 серпня 2014р. підписаний обома сторонами)

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України (надалі - ГКУ), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання, відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння заміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, сума основного боргу відповідача перед позивачем, на момент розгляду спору, по суті складає 25 220 грн. 00 коп., пред'явлена до стягнення обґрунтовано, визнана відповідачем та підлягає задоволенню.

Позивачем на підставі п. 7.4 договору, пред'явлена до стягнення сума пені в розмірі 19 454 грн. 50 коп. та штрафу в розмірі 756 грн. 60 коп.

Враховуючи контррозрахунок наданий представником відповідача в судовому засіданні, суд встановив, що : 11 серпня 2014р. сторонами був підписаний акт прийому - передачі виконаних робіт на суму 25 220 грн. 00 коп. Відповідно до приписів п. 4.2 договору, оплата здійснюється протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання сторонами відповідного акту. Отже строк оплати по вказаному акту наступив 18.08.2014р.

- в період з 18.08.2014р. по 12.11.2014р. діяла облікова ставка НБУ - 12,5% - прострочення оплати вартості робіт становить - 87 днів.

Пеня за вказаний період становить: 12,5 % х 2 / 365 х 25 220 грн. 00коп х 87 к. дн. = 1 502 грн. 83 коп.

- в період з 13.11.2014р. по 19.01.2014р. діяла облікова ставка НБУ - 14,00 % - прострочення оплати вартості робіт становить - 68 днів.

Пеня за вказаний період становить: 14,00 % х 2 / 365 х 25 220 грн. 00 коп. х 68 к. дн. =

1 315 грн. 58 коп.

Таким чином, стягненню підлягає пеня на загальну суму 2 818 грн. 41 коп. В решті заявленої до стягнення пені слід відмовити, як такій, що суперечить ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Вимоги позивача щодо стягнення штрафу в розмірі 756 грн. 60 коп., представник відповідача визнає.

Керуючись частиною 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦКУ).

Згідно із ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, одним з правових наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки (штрафу, пені).

Штраф в розмірі 756 грн. 60 коп. пред'явлений до стягнення обґрунтовано, визнаний відповідачем та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконання, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, позов Приватного акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут по промисловому та санітарному очищенню газів" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕМЗ - ІНЖИНІРІНГ" слід задовольнити частково.

Згідно ст. 49 ГПК України, судовий збір, слід покласти на відповідача, так як спір з його вини доведено до судового розгляду.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 611, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 230, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 3, 22, 28, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85, 87 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства "Український науково-дослідний інститут по промисловому та санітарному очищенню газів" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕМЗ - ІНЖИНІРІНГ" задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЕМЗ-ІНЖИНІРІНГ", 69120, м. Запоріжжя, вул. Вороніна, 29, (р/р 26006419875 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805, ЄДРПОУ 33377987, ІПН 333779808278) на користь ПрАТ «УкрНДІОГаз», 01014, м. Київ, вул. Звіринецька, 63 (р/р 26009470442500 у АТ «УкрСиббанк» м. Харків, МФО 351005, ЄДРПОУ 00220658, ІПН 002206508296) 25 220 (двадцять п'ять тисяч двісті двадцять) грн. 00 коп. основного боргу, 2 818 (дві тисячі вісімсот вісімнадцять) грн. 41 коп. пені, 756 (сімсот п'ятдесят шість) грн. 60 коп. штрафу, 1827 ( одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.

Присутнім в судовому засіданні представникам сторін судом роз'яснена ст. 87 ГПК України.

Суддя Н.С. Кутіщева - Арнет