Рішення

від 30.06.2015 по справі 909/469/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 червня 2015 р. Справа № 909/469/15

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовська Л. М. , при секретарі судового засідання Дребот Н. Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк "ПриватБанк", вул.Набережна Перемоги, 50, м. Дніпропетровськ, 49094; поштова адреса: а/с 1800, м.Дніпропетровськ, 49027;

до відповідача: Приватного підприємства "Антей - Захід", бульвар Північний ім. Пушкіна, 4/9, м. Івано-Франківськ, 76018;

про стягнення 28443 грн. 75 коп., з яких 17000 грн. борг за кредитом, 7591 грн. 70 коп. борг по процентам за користування кредитом, 3087 грн. 05 коп. пеня, 765 грн. борг по комісії за користуванням кредитом;

за участю представників сторін:

Від позивача: Гук А. С. - начальник юридичного департаменту Івано-Франківської філії Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк", довіреність (№ 56 від 22.01.10);

Від відповідача представники не з'явилися.

ВСТАНОВИВ: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" звернулось до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Приватного підприємства "Антей - Захід" про стягнення 28443 грн. 75 коп., з яких 17000 грн. борг за кредитом, 7591 грн. 70 коп. борг по процентам за користування кредитом, 3087 грн. 05 коп. пеня, 765 грн. борг по комісії за користуванням кредитом.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав наведених в позовній заяві.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, відзив на позов не подав, про поважність причини своєї неявки суду не повідомив. Враховуючи ту обставину, що відповідача було належним чином повідомлено про час і місце розгляду справи, останнього не було позбавлено конституційного права на захист охоронюваних законом інтересів. У разі неможливості забезпечення явки представника в судове засідання, сторона у справі не позбавлена права надавати свої вимоги і заперечення у письмовому вигляді. Разом з тим, у відповідності із ст.22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

З огляду на те, що явка сторін не визнавалась обов'язковою, будь-яких клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, без участі відповідача, якого належно повідомлено про час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

18.09.12 р. Приватним підприємством "Антей - Захід" (відповідачем) підписано заяву про відкриття поточного рахунку (далі - Заява).

Згідно заяви відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг" (далі - Умови), Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування б/н від 18.09.12 р. (далі - Договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати умови Договору.

Відповідно до договору відповідачу встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок 26002060831360 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку (позивача) і Клієнта (відповідача) (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано "Умовами та правилами надання банківських послуг".

У відповідності до п. 3.2.1.1.16. Умов, при укладенні договорів та угод, або вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта (відповідача) до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитка печатки або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі), Банк (позивач) і Клієнт (відповідач) допускають використання підписів Клієнта (відповідача) у вигляді електронно-цифрового підпису та / або підтвердження через пароль, спрямований Банком (позивачем) через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта (відповідача) з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладення договорів та угод у письмовій формі.

Відповідно до п. 3.2.1.1.1. Умов, кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів Клієнта (відповідача) в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк (позивач) повідомляє Клієнта (відповідача) на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка (позивача) та Клієнта (відповідача).

Згідно п. 3.2.1.1.3. Умов, кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта (відповідача) з повернення кредиту, сплаті відсотків та винагороди.

Пунктом 3.2.1.1.8. Умов передбачено, що проведення платежів Клієнта (відповідача) у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком (позивачем) протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта (відповідача) до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - "Угода").

Відповідно до п. 3.2.1.1.6. Умов, ліміт може бути змінений Банком (позивачем) в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку (позивача). Підписавши Угоду, Клієнт (відповідач) висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться Банком (позивачем) в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта (відповідача) на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку (позивача) і Клієнта (відповідача) (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

У відповідності до п. 3.2.1.4.1. Умов, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта (відповідача) при закритті банківського дня Клієнт (відповідач) сплачує відсотки, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

Згідно п. 3.2.1.4.1.1. Умов, за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця (далі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнулення"), розрахунок відсотків проводиться за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Відповідно до п. 3.2.1.4.1.2. Умов, у випадку необнулювання дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулюванню, на протязі 90 днів з кінцевої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулюванню, Клієнт (відповідач) сплачує Банку (позивачу) за користування кредитом відсотки в розмірі 36 (тридцять шість) % річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулюванню.

Відповідно до п. 3.2.1.4.1.3. Умов, у разі непогашення кредиту впродовж 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта (відповідача) з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом (відповідачем) будь-якого з грошових зобов'язань Клієнт (відповідач) сплачує Банку (позивачу) відсотки за користування кредитом у розмірі 56 (п'ятдесят шість) % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом (відповідачем) будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку (позивача) на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами та правилами надання банківських послуг, Клієнт (відповідач) сплачує Банку (позивачу) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Згідно п. 3.2.1.4.1.4. Умов, під "непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

У відповідності до п. 3.2.1.4.9. Умов, розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.

Відповідно до п. 3.2.1.2.3.4. Умов, Банк (позивач) має право при порушенні Клієнтом (відповідачем) будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами, змінити умови кредитування - вимагати від Клієнта (відповідача) дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

Згідно п. 3.2.1.4.5. Умов, Клієнт (відповідач) сплачує Банку (позивачу) винагороду за користуванням кредитом згідно з п. 3.2.1.4.4.

Відповідно до п. п. 3.2.1.4.4. Умов, Клієнт (відповідач) сплачує Банку (позивачу) винагороду за використання ліміту відповідно до п.п. 3.2.1.1.6., 3.2.1.2.3.2., 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9 % від суми максимального сальдо кредиту, що існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, у порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг.

Пунктом 3.2.1.6.1. Умов зазначено, що обслуговування кредитного ліміту на поточному рахунку Клієнта (відповідача) набирає чинності з моменту надання Клієнтом (відповідачем) розрахункових документів на використання ліміту у межах зазначених у них суд, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами за цим договором.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання договірних зобов'язань позивач надав відповідачу кредитний ліміт - з 15.03.13 розмір ліміту становив 15000 грн., з 15.05.13 - 17000 грн., з 26.07.13 - 20000 грн., з 12.08.13 - 22000 грн., з 16.10.13 - 27000 грн., з 14.11.13 - 32000 грн., з 05.02.15 - 15000 грн., з 01.03.14 - 15000 грн., з 03.03.14 - 17000 грн., що підтверджується виданою банком довідкою вих. №08.7.0.0.0/150328142355 від 28.03.15р. та випискою по рахунку з 19.09.12 р. по 20.05.15 р.

В порушення умов договору б/н від 18.09.12 р., відповідачем не здійснено повернення кредиту, сплати відсотків за його користування та комісії (винагороди) в повному обсязі, а тому станом на 20.03.15 р. у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість, а саме: 17000 грн. борг за кредитом, 7591 грн. 70 коп. борг по процентам за користування кредитом, 765 грн. борг по комісії за користуванням кредитом.

13.10.15 позивачем на адресу відповідача направлено претензію №20918IFIKS065 від 26.09.14 з вимогою сплатити заборгованість. Однак, відповідачем відповіді на зазначену претензію не надано.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України між сторонами у справі виникли зобов'язальні відносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1067 Цивільного кодексу України договір банківського рахунка укладається для відкриття клієнтові або визначеній ним особі рахунка у банку на умовах, погоджених сторонами.

Частиною 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

За таких умов, суд дійшов до висновку, що за своєю правовою природою укладений між сторонами договір є змішаним договором банківського рахунку та кредитного договору.

У відповідно до ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно підписаної заяви про відкриття поточного рахунку відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", Тарифів Банку, що розміщені в мережі інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із Заявою складають договір банківського обслуговування та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Положенням ст. 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

В силу ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на викладене та враховуючи відсутність доказів виконання відповідачем умов договору банківського обслуговування б/н від 18.09.12 р. щодо повернення кредитних коштів, сплати відсотків та комісії за користування ними, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення 17000 грн. боргу за кредитом, 7591 грн. 70 коп. боргу по процентам за користування кредитом, 765 грн. боргу по комісії за користуванням кредитом.

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Стаття 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнає господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання чи неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ст. 549, 550 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Пунктом 3.2.1.5.1. Умов визначено, що при порушенні Клієнтом (відповідачем) будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п.3.2.1.2.2.2., 3.2.1.4.1., 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3., термінів повернення кредиту, передбачених п.п.3.2.1.1.8., 3.2.1.2.2.3., 3.2.1.2.3.4., винагороди, передбаченого п.п.3.2.1.2.2., 3.2.1.4.4., 3.2.1.4.5., 3.2.1.4.6. Клієнт (відповідач) сплачує Банку (позивачу) за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком (позивачем) права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт (відповідач) сплачує Банку (позивачу) пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.2.1.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривнях.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 3.2.1.5.4. Умов, нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченого п. п. 3.2.1.5.1., 3.2.1.5.2., 3.2.1.5.3. здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане Клієнтом (відповідачем).

Господарським судом встановлено факт прострочення відповідачем зобов'язання за договором банківського обслуговування б/н від 18.09.12 р., здійснено перевірку поданого позивачем розрахунку пені. З огляду на обґрунтованість поданого розрахунку, позовні вимоги про стягнення пені в сумі 3087 грн. 05 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Вказаною нормою обов'язок доказування покладений на сторони процесу. Доказування полягає у поданні доказів сторонами та доведенні їх переконливості суду.

Відповідачем не подано документальних доказів, які б спростовували доводи позивача щодо неналежного виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо повернення кредитних коштів, сплати відсотків та комісії за користування ними.

З огляду на викладене, враховуючи встановлені господарським судом обставини, позов слід задовольнити, стягнути з відповідача на користь позивача 17000 грн. боргу за кредитом, 7591 грн. 70 коп. боргу по процентам за користування кредитом, 765 грн. борг по комісії за користуванням кредитом, 3087 грн. 05 коп. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 11, 202, 203, 509, 526, 549, 550, 610, 612, 629, 639, 1054, 1067 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 216, 230-232 Господарського кодексу України, ст.ст.33, 49, 75, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до Приватного підприємства "Антей - Захід" про стягнення 28443 грн. задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Антей - Захід", бульвар Північний ім. Пушкіна, 4/9, м. Івано-Франківськ, 76018 (ідентифікаційний код 34078609) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", вул. Набережна Перемоги, 50, м.Дніпропетровськ, 49094 (ідентифікаційний код 14360570) 17000 (сімнадцять тисяч) грн. боргу за кредитом, 7591 (сім тисяч п'ятсот дев'яносто одну) грн. 70 коп. боргу по процентам за користування кредитом, 765 (сімсот шістдесят п'ять) грн. борг по комісії за користуванням кредитом, 3087 (три тисячі вісімдесят сім) грн. 05 коп. пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. судового збору, про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 03.07.15

Суддя Неверовська Л. М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"