Рішення

від 01.07.2015 по справі 908/2636/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251 номер провадження справи 4/72/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2015 Справа № 908/2636/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Інкорт, ЛТД" (юридична адреса: 69123, м. Запоріжжя, вул. Сапожнікова, буд. 8-А; поштова адреса: 69084, м. Запоріжжя, вул. М. Краснова, 7)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Світський клуб "Магия Совершенства" (69118, м. Запоріжжя, вул. Автозаводська, буд. 40, кв.33)

про стягнення 3117,23 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу №1236/14 від 15.04.2014 р., 970,25 грн. пені, 1095,83 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 102,74грн. 3 % річних

Суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників сторін:

від позивача - Ясир А.І., довіреність №1 від 01.03.2015р.;

Від відповідача - не з'явився.

17.04.2015р. до господарського суду Запорізької області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма "Інкорт, ЛТД", м. Запоріжжя з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Світський клуб "Магия Совершенства", м. Запоріжжя про стягнення 8117,23 грн. заборгованості за договором №1236/14 від 15.04.2014 р., 970,25 грн. пені, 1095,83 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 102,74грн. 3 % річних.

Ухвалою від 17.04.2015р. порушено провадження у справі № 908/2636/15, справі присвоєно номер провадження 4/72/15, судове засідання призначено на 25.05.2015р., у сторін витребувані документи і докази, необхідні для вирішення спору. У зв'язку із неявкою в судове засідання представника відповідача розгляд справи, на підставі ст. 77 ГППК України, відкладався до 01.07.2015 р.

В судовому засіданні 01.07.2015 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення.

За письмовими клопотаннями представника позивача, розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

01.07.2015 р. від позивача судом отримано заяву про зменшення позовних вимог в якій позивач зазначив, що відповідачем частково сплачено суму заборгованості в розмірі 5000,00 грн., таким чином, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар в сумі 3117, 23 грн., за договором №1236/14 від 15.04.2014 р., 970,25 грн. пені, 1095,83 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 102,74грн. 3 % річних.

Згідно ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 ГПК України в цій частині, відмовитися від позову або зменшити розмір позовних вимог.

В пункті 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач.

Розглянувши заяву про зменшення позовних вимог та матеріали справи №908/2636/15, суд дійшов висновку, що заява подана позивачем у відповідності до приписів ст. 22 ГПК України та п. 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18, відповідає вимогам чинного процесуального законодавства, не порушує прав та охоронюваних законом інтересів сторін, а тому приймається судом до розгляду.

Таким чином, судом розглядаються вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Світський клуб "Магия Совершенства", м. Запоріжжя 3117,23 грн. заборгованості за договором №1236/14 від 15.04.2014 р., 970,25 грн. пені, 1095,83 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 102,74грн. 3 % річних

В судовому засіданні 01.07.2015 р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог та на підставі договору №1236/14 від 15.04.2014 р., ст.,ст. 538, 655, 693 ЦК України, просить позов задовольнити, стягнути з відповідача 3117,23 грн. заборгованості за договором купівлі-продажу №1236/14 від 15.04.2014 р., 970,25 грн. пені, 1095,83 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 102,74 грн. 3 % річних.

Відповідач в жодне судове засідання не прибув, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребуваний ухвалами суду по справі документи і матеріали суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд не попереджав.

Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру підприємців та організацій юридичною адресою Товариства з обмеженою відповідальністю "Світський клуб "Магия Совершенства" є: 69118, м. Запоріжжя, вул. Автозаводська, буд. 40, кв.33, що відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

Ухвала суду від 17.04.2015р. про порушення провадження у справі № 908/2636/15, яка направлялася за зазначеною адресою повернулася з відміткою відділення поштового зв'язку: "За закінченням терміну зберігання".

Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України юридичною адресою відповідача, повернулася на адресу господарського суду судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 908/2636/15.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що вся відповідальність за несвоєчасне повідомлення органів реєстрації про зміну місцезнаходження покладається на юридичну особу, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

15.04.2014 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Фірма "Інкорт, ЛТД" (позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Світський клуб "Магия Совершенства" (відповідачем у справі) був укладений Договір №1236/14 (далі за текстом - Договір).

За умовами Договору позивач (продавець) зобов'язався в обумовлений договором строк поставити і передати у власність відповідача товар, а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити товар. (пункт 1.1 Договору).

Відповідно до п.1.3 Договору вартість договору є загальна вартість товару дорівнює вартості товару, переданого за накладними.

Згідно п. 2.4 Договору фактом підтверджуючим прийняття товару є відмітка уповноваженої особи у накладній.

Відповідно до умов п.5.3 договору відповідач зобов'язується оплатити позивачеві отриманий товар в строк не більше ніж 7 календарних днів з моменту отримання товару .

Відповідно до умов п.п.9.1., 9.3 Договору Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до31.12.2014р. Якщо по закінченню строку дії договору жодна із сторін, за 20 днів до закінчення строку дії договору, не заявить про його розірвання, договір вважається пролонгованим на той же строк.

Отже, дію договору не припинено.

Як встановлено судом в ході судового вирішення спору, на виконання умов Договору №1236/14 від 15.04.2014 р. позивачем був поставлений, а відповідачем прийнятий товар (продукти харчування) за видатковими накладними, а саме:

- № 432526 від 15.09.2014 р. на суму 6663,75 грн.;

- № 432528 від 15.09.2014 р. на суму 3836,18 грн.;

- № 432527 від 15.09.2014 р. на суму 4223,00 грн;

- № 435853 від 16.09.2014 р. на суму 2138,40 грн.,

- № 440606 від 18.09.2014 р. на суму 255,90 грн.,

Всього було поставлено товар на загальну суму 17117,23 грн.

Поставлений товар був отриманий відповідачем, про що свідчить підпис Ізотової О.В. на зазначених видаткових накладних.

Зазначені видаткові накладні узгоджені сторонами та підтверджують факт прийняття відповідачем товару без жодних зауважень та претензій, про що свідчать підписи сторін на вказаних накладних. (Оригінали зазначених видаткових накладних досліджувалися судом в судовому засіданні, належним чином посвідчені копії - залучені до матеріалів справи).

Статтею 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, позивач взяті на себе зобов'язання згідно умов Договору виконав у повному обсязі та належним чином.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов'язаний сплатити повну ціну переданого товару.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В позовній заяві позивач зазначив, що відповідач плату за поставлений товар здійснив частково в розмірі 9000, 00 грн., що підтверджується банківською випискою, копія якої долучена до матеріалів справи.

Станом на час вирішення справи в судовому засіданні відповідачем, частково сплачено суму заборгованості в розмірі 5000,00 грн.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягає 3117,23 грн. заборгованості за договором №1236/14 від 15.04.2014 р.

Глава 50 ЦК України передбачає підстави та умови припинення зобов'язання, зокрема, статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Отже, зобов'язання відповідача оплатити отриманий товар не припинено.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 68 Конституції України закони України підлягають обов'язковому виконанню на всій території України всіма юридичними та фізичними особами.

Статтею 193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Норми права аналогічного змісту містить ст. 526 ЦК України.

У відповідності до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання є недопустимою, якщо інше не встановлено договором або законом.

На день вирішення спору судом відповідач оплату отриманого товару в повному обсязі суду не довів.

Враховуючи зазначене, вимога позивача про стягнення з відповідача 3117,23 грн. заборгованості за отриманий товар за договором №1236/14 від 15.04.2014 р. пред'явлена до стягнення обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Нормами статті 546 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором, зокрема, неустойкою.

Статтею 199 ГК України встановлено, що виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Пунктом 2 ст. 193 ГК України, встановлено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання малу бути виконано, що передбачено ч. 6 ст. 232 ГК України.

Відповідно до п. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. п. 6.1 договору, який передбачає, що у випадку порушення відповідачем строку оплати отриманого товару останній сплачує на користь позивача пеню в розмірі 1% несплаченої суми за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період за який нараховується пеня.

За порушення відповідачем строків оплати за поставлений товар за договором №1236/14 від 15.04.2014 р. позивачем пред'явлена до стягнення пеня в розмірі 970, 25грн.

З огляду на вищенаведені норми законодавства, суд вважає, що вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання грошових зобов'язань за договором №1236/14 від 15.04.2014 р. є обґрунтованою, але розрахунок пені позивачем виконаний не вірно, стягненню підлягає пеня в розмірі 981,23 грн., з урахуванням положень п. 1.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань». Однак, оскільки відповідно до ст. 83 ГПК України судом спір вирішується в межах заявлених позовних вимог, а позивачем за невиконання відповідачем грошових зобов'язань за Договором №1236/14 від 15.04.2014 р. заявлено до стягнення 970,25 грн. пені, то судом позовні вимоги в цій частині задовольняються в межах суми, заявленої позивачем.

У відповідності до положень чинного законодавства захист цивільних прав здійснюється, зокрема, шляхом стягнення з особи, яка порушила право, завданих збитків, а у випадках передбачених законодавством або договором, неустойки (штрафу, пені), а також інших засобів передбачених законодавством.

До інших засобів захисту цивільних прав, у відповідності до ст. 625 ЦК України, відносяться втрати від інфляції та 3 % річних.

Статтю 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення 1095,83 грн. втрат від інфляції грошових коштів, які розраховані за період жовтень 2014р.- лютий 2015р. та 102,74грн. 3 % річних, які розраховані за період з 27.09.2014 р. по 28.02.2015 р.

Наданий розрахунок судом перевірений та встановлено, що розрахунок 3 % річних та втрат від інфляції грошових коштів за прострочку оплати товару, поставленого за Договором №1236/14 від 15.04.2014 р., позивачем виконаний вірно, а вимога про стягнення з відповідача 1095,83 грн. втрат від інфляції грошових коштів та 102,74грн. 3 % річних є обґрунтованими та підлягає задоволенню судом.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач надав всі необхідні докази в обґрунтування позовних вимог.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати присуджуються до стягнення з відповідача, оскільки спір доведено до суду з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст., ст. 22, 32, 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Інкорт, ЛТД", м. Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю "Світський клуб "Магия Совершенства", м. Запоріжжя задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Світський клуб "Магия Совершенства" (69118, м. Запоріжжя, вул. Автозаводська, буд. 40, кв.33, код ЄДРПОУ 36447957) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Інкорт, ЛТД" (юридична адреса: 69123, м. Запоріжжя, вул. Сапожнікова, буд. 8-А; поштова адреса: 69084, м. Запоріжжя, вул. М. Краснова, 7, код ЄДРПОУ 19265965) 3117 (три тисячі сто сімнадцять) грн. 23 коп. заборгованості, 970 (дев'ятсот сімдесят) грн. 25 коп. пені, 1095 (одну тисячу дев'яносто п'ять) грн. 83 коп. втрат від інфляції грошових коштів, 102 (сто дві) грн. 74 коп. 3 % річних та 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст., ст. 84, 85 ГПК України "03" липня 2015 р.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.