Рішення

від 25.06.2015 по справі 910/9911/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2015Справа №910/9911/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАС ФМ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажний комплекс "Енергомонтажвентиляція" про стягнення 175 722,56 грн. Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача Ніколаєнко І.І. (дов. б/н від 05.03.2015 року) від відповідача Свадковська К.В. (дов. б/н від 15.01.2015 року)

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 25 червня 2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "КОМПАС ФМ" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажний комплекс "Енергомонтажвентиляція" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 84 502,53 грн., в тому числі 68 437,50 грн. основного боргу, 4 865,63 грн. пені, 10 895,65 грн. інфляційних втрат, 303,75 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором про надання послуг з охорони об'єктів № С-12БМК/14 від 03.02.2014 року в частині здійснення оплати наданих послуг.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2015 року порушено провадження у справі № 910/9911/15 та призначено справу до розгляду на 21.05.2015 року.

18.05.2015 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду.

19.05.2015 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача в судове засідання 21.05.2015 року не з'явився, вимоги ухвали суду від 20.04.2015 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.05.2015 року розгляд справи було відкладено на 16.06.2015 року, у зв'язку з неявкою відповідача, поданим клопотанням про відкладення розгляду справи та необхідністю подання додаткових доказів у справі.

16.06.2015 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду та відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просив продовжити строк вирішення спору та надати сторонам час для проведення звірки взаєморозрахунків та врегулювання спору шляхом підписання мирової угоди.

У судовому засіданні 16.06.2015 року представники сторін подали клопотання про продовження строків розгляду спору.

Розглянувши подане сторонами 16.06.2015 року клопотання про продовження строків розгляду спору, суд приходить до висновку про його задоволення.

Відповідно до статей 69, 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 16.06.2015 року винесено ухвалу про продовження строку вирішення спору та відкладення розгляду справи на 25.06.2015 року.

17.06.2015 року представник позивача через відділ діловодства суду надав додаткові документи по справі та письмові пояснення, відповідно до яких підтримав заявлені позовні вимоги.

23.06.2015 року представник позивача через відділ діловодства суду подав заяву про збільшення заявлених позовних вимог, відповідно до якої просив стягнути з відповідача 68 437,50 грн. основного боргу, 14 090,63 грн. пені, 92 429,43 грн. інфляційних втрат, 765,00 грн. 3 % річних.

Враховуючи норми статті 22 ГПК України, а також те, що дана дія не суперечить законодавству та не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів суд приймає до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог.

Відповідно до п. 3.10. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції від 26.12.2011 № 18, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Представник позивача в судовому засіданні 25.06.2015 року надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких підтримав заявлені позовні вимоги.

В судовому засіданні 25.06.2015 року представник відповідача заперечував проти заявлених позовних вимог.

Розглянувши подані сторонами матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

03.02.2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "КОМПАС ФМ" (охоронна фірма) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажний комплекс "Енергомонтажвентиляція" (замовник) укладено Договір про надання послуг з охорони об'єктів № С-12БМК/14 (далі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору замовник передає та оплачує, а охоронна фірма приймає на себе обов'язок здійснювати охорону об'єкту замовника, вказаного в Додатку № 1 до даного Договору.

Згідно з пунктом 1.3. Договору охорона об'єктів здійснюється з дати підписання сторонами акту прийому-перадачі об'єкту під охорону в дні та години, вказані в Додатку № 1.

Ціна договору - сукупність сум щомісячних платежів за охоронні послуги по даному договору, вказані в «Протоколі погодження ціни договору» (пункт 2.1. Договору).

Пунктом 2.6. Договору сторони погодили, що замовник здійснює оплату послуг в сумі, яка вказана в акті прийому-передачі наданих послуг, на підставі виставленого охоронною фірмою рахунків, протягом 5 банківських днів з дати отримання рахунків.

Відповідно до протоколу погодження цін сторони погодили щомісячну вартість охоронних послуг в розмірі 22 812,50 грн.

Згідно Акту прийому-передачі об'єкту під охорону від 01.02.2014 року відповідач передав, а охоронна фірма прийняла під охорону об'єкт: Будівельний майданчик «Центр управління повітряним рухом у м. Львові».

Відповідно до додаткового договору № 1 від 04.02.2015 року сторони погодили продовжити дію Договору до 31.03.2015 року.

На виконання умов Договору позивачем надано відповідачу послуги з охорони об'єкту на загальну суму 68 437,50 грн., що підтверджується Актом виконання робіт (надання послуг) № 260 від 31.12.2014 року на суму 22 812,50 грн., Актом виконання робіт (надання послуг) № 15 від 31.01.2015 року на суму 22 812,50 грн., Актом виконання робіт (надання послуг) № 44 від 28.02.2015 року на суму 22 812,50 грн.

Позивачем були виставлені рахунки за надані протягом грудня 2014 року - лютого 2015 року послуги з охорони об'єкту: рахунок на оплату № 247 від 31.12.2014 року, рахунок на оплату № 27 від 04.02.2015 року, рахунок на оплату № 55 від 28.02.2015 року.

04.03.2015 року позивачем направлено на адресу відповідача лист з вимогою погашення заборгованості, проте заборгованість відповідачем погашена не була.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором про надання послуг з охорони об'єктів № С-12БМК/14 від 03.02.2014 року в частині здійснення оплати наданих послуг.

Відповідач у відзиві заперечує проти заявлених позовних вимог, посилаючись на те, що позивачем не надсилалися на адресу відповідача рахунки для оплати наданих послуг.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно з статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно з статтею 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з статтею 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Доказів оплати відповідачем суми 68 437,50 грн. основного боргу, в тому числі в установлені Договором строки, суду не надано.

Посилання відповідача на не отримання рахунків на оплату не беруться судом до уваги, оскільки не отримання рахунків на оплату наданих послуг не звільняє від оплати за їх надання.

Таким чином, заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача 68 437,50 грн. основного боргу підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 14 090,63 грн. пені, 92 429,43 грн. інфляційних втрат, 765,00 грн. 3 % річних.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. (частина 1 статті 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з статтею 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 4.5. Договору у випадку порушення замовником строків розрахунків по даному договору, замовник зобов'язується сплатити охоронній фірмі пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в період оплати пені від несвоєчасно виплаченої суми, за кожен день прострочки оплати, до дати повної сплати заборгованості.

Здійснивши перерахунок пені, суд дійшов висновку, що розрахунок позивача є арифметично вірним, а тому до стягнення з відповідача підлягає 14 090,63 грн. пені.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Посилаючись на прострочення виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором позивач просить стягнути з відповідача 92 429,43 грн. інфляційних втрат, 765,00 грн. 3 % річних, які підлягають частковому задоволенню в розмірі 23 991, 93 грн. інфляційних втрат, 765,00 грн. 3 % річних за розрахунком суду.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Згідно з статтею 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За таких обставин, позовні вимоги позивача є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають частковому задоволенню.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАС ФМ" задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажний комплекс "Енергомонтажвентиляція" (01030, м. Київ, вул. Івана Франка, буд. 5-Б, код ЄДРПОУ 38619176) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОМПАС ФМ" (03057, м. Київ, вул. Смоленська, буд. 31-33, код ЄДРПОУ 37593042) 68 437 (шістдесят вісім тисяч чотириста тридцять сім) грн. 50 коп. основного боргу, 14 090 (чотирнадцять тисяч дев'яносто) грн. 63 коп. пені, 23 991 (двадцять три тисячі дев'ятсот дев'яносто одну) грн. 93 коп. інфляційних втрат, 765 (сімсот шістдесят п'ять) грн. 3 % річних, 2 145 (дві тисячі сто сорок п'ять) грн. 70 коп. судового збору.

3.У іншій частині позову - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30.06.2015

Суддя С.В. Стасюк