Рішення

від 25.06.2015 по справі 910/11328/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2015Справа №910/11328/15

За позовом          Приватного підприємства "Контраст"

до          Товариства з обмеженою відповідальністю "Елісбург Транс"

про          стягнення 74 942,45 грн.

Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача не з'явився

від відповідача не з'явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 25 червня 2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Приватне підприємство "Контраст" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елісбург Транс" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 74 942,45 грн., в тому числі 55 810,10 грн. основного боргу, 10 696,10 грн. пені, 8 436,25 грн. штрафу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.2015 року порушено провадження у справі № 910/11328/15 та призначено справу до розгляду на 28.05.2015 року.

28.05.2015 року представник позивача через відділ діловодства суду надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

Представники сторін в судове засідання 28.05.2015 року не з'явились, про причини своєї неявки суд не повідомили, про дату та час слухання справи повідомлялись належним чином.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 28.05.2015 року винесено ухвалу про відкладення розгляду справи на 25.06.2015.

В судове засідання представник позивача не з'явився, проте 24.06.2015 року через відділ діловодства суду подав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Представник відповідача в судове засідання 25.06.2015 року не з'явився, відзиву на позов не надав, про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 03151, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 47 на яку було відправлено ухвалу суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та вказана в позові.

У відповідності з положеннями пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” від 26.12.2011 № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

04.01.2011 року між Приватним підприємством "Контраст" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Елісбург Транс" (покупець) укладено Договір поставки нафтопродуктів № 40 (далі – Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору постачальник відповідно до цього договору зобов'язується передати у власність покупця нафтопродукти (в подальшому товар) партіями, в кількості та асортименті, за цінами, вказаними в додаткових погодженнях до даного договору (рахунок-фактура), які є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно з пунктом 3.1. Договору кількість, ціна та якість товару на кожну конкретну поставку визначається в національній валюті України та зазначається в додаткових погодженнях до даного договору (рахунках-фактурах), які є його невід'ємною частиною.

Пунктом 3.5. Договору сторони погодили, що у випадку відпуску товару покупцеві без попередньої оплати покупець зобов'язаний здійснити оплату отриманого товару протягом 3 днів з моменту отримання товару.

Відповідно до пункту 4.3. Договору право власності на товар покупець набуває в момент їх приймання-передачі від постачальника, що підтверджується підписами уповноважених представників сторін та штампами на товарно-транспортних накладних.

На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачу товару на загальну суму 33 745,00 грн., що підтверджується видатковими накладними № РН-1000921 від 25.06.2013 року на суму 4 750,00 грн., № РН-1000983 від 26.06.2013 року на суму 4 275,00 грн., № РН-1000989 від 27.06.2013 року на суму 7 125.00 грн., РН-0001020 від 01.07.2013 року на суму 8 550,00 грн., № РН-1000410 від 12.02.2014 року на суму 4 455,00 грн., № РН-0000527 від 20.02.2014 року на суму 4 590,00 грн.

Відповідач свої зобов'язання за договором виконав частково на суму 6 345,00 грн., внаслідок чого у останнього утворилася заборгованість перед позивачем у розмірі 27 400,00 грн.

Відповідно до пункту 5.2. Договору за порушення строків платежів, передбачених пунктом 3.5. даного Договору покупець сплачує постачальнику вартість поставленого товару за станом цін на день здійснення оплати, але не менше раніше обумовленої ціни.

Позивач зазначає, що станом на 28.04.2015 року ціна за 1 літр дизпалива становила 19,70 грн. На підтвердження чого позивач надав наказ Приватного підприємства «Контраст» № 68 від 06.04.2015 року про встановлення розмірів роздрібних цін на паливо.

З урахуванням пункту 5.2. Договору, позивач просить стягнути з відповідача 55 810,10 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором поставки нафтопродуктів № 40 від 04.01.2011 року.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на подання відзиву на позов.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Матеріалами справи підтверджується поставка позивачем товару за Договором, його прийняття відповідачем та існування заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 27 400,00 грн.

З урахуванням пункту 5.2. Договору, позивач просить стягнути з відповідача 55 810,10 грн.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням положень статті 530 Цивільного кодексу України та пункту 3.5. Договору строк виконання відповідачем грошового зобов'язання згідно Договору на момент розгляду справи настав.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача 27 400,00 грн. за поставлений на підставі Договору товар.

Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідач обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

Суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення 28 410,10 грн., розрахованих на підставі пункту 5.2. Договору, оскільки наказ Приватного підприємства «Контраст» № 68 від 06.04.2015 року про встановлення розмірів роздрібних цін на паливо, яким встановлено вартість 1 літру дизпалива в розмірі 19,70 грн. не є належним та допустимим доказом того, що станом на 28.04.2015 року ціна за 1 літр дизпалива становила 19,70 грн.

За таких обставин, позовні вимоги Приватного підприємства "Контраст" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Елісбург Транс" заборгованості за поставлений товар підлягають частковому задоволенню в розмірі 27 400,00 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 10 696,10 грн. пені, 8 436,25 грн. штрафу.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений договором поставки строк свого обов'язку по сплаті коштів за поставлений товар не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (стаття 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (стаття 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. (частина 1 статті 549 Цивільного кодексу України).

Згідно з статтею 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 5.3. Договору у разі несвоєчасної оплати отриманого товару покупець сплачує пеню у розмірі 1 % від належної до сплати суми за кожен день прострочення, але не більше, ніж подвійна облікова ставка Національного банку, що діяла в період, за який нарахована пеня.

Здійснивши перерахунок пені, суд дійшов висновку про часткове задоволення зазначених вимог в розмірі 2 058,08 грн.

Згідно з пунктом 5.5. Договору за порушення строків платежів, передбачених пунктом 3.5. даного Договору покупець сплачує постачальникові штраф у розмірі 25 % від вартості поставленого та невчасно оплаченого товару.

Відповідно до пункту 2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» застосування іншого виду неустойки - штрафу до грошового зобов'язання законом не передбачено, що, втім, не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі (наприклад, за необґрунтовану відмову від переказу коштів за розрахунковими документами отримувача коштів), притому і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею. В останньому випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати.

Здійснивши перерахунок штрафу, суд дійшов висновку про часткове задоволення зазначених позовних вимог в розмірі 6 850,00 грн. за розрахунком суду.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в розмірі 27 400,00 грн. основного боргу, 2 058,08 грн. пені, 6 850,00 грн. штрафу.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на сторін пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги Приватного підприємства "Контраст" задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Елісбург Транс" (03151, м. Київ, проспект Повітрофлотський, буд. 47, ідентифікаційний код 36460462) на користь Приватного підприємства "Контраст" (08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Запорізька, буд. 1, ідентифікаційний код 13706055) 27 400 (двадцять сім тисяч чотириста) грн. 00 коп. основного боргу, 2 058 (дві тисячі п'ятдесят вісім) грн. 08 коп. пені, 6 850 (шість тисяч вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп. штрафу, 885 (вісімсот вісімдесят п'ять) грн. 14 коп. судового збору.

3.У іншій частині позову – відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30.06.2015

Суддя С.В. Стасюк