Рішення

від 02.07.2015 по справі 910/14712/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2015Справа №910/14712/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «100ШИН»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Транс Континент»

Про стягнення 119 166,68 грн.

Суддя Сівакова В.В.

Представники сторін:

від позивача Гамаза І.О. - по дов. № 1/15 від 01.01.2015

від відповідача не з'явився

Суть спору :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю « 100ШИН» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Транс Континент» 119 166,68 грн., з яких: 76 486,00 грн. основного боргу, 37 784,08 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 4 896,60 грн. - 3% річних за неналежне виконання взятих на себе останнім зобов'язань по сплаті поставленого товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2015 порушено провадження у справі № 910/14712/15 та призначено справу до розгляду на 02.07.2015.

Позивач в судовому засіданні 02.07.2015 позовні вимоги підтримав повністю, з урахуванням поданої заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідач в судове засідання 02.07.2015 не з'явився, письмовий відзив на позов не надав, вимоги ухвали суду про порушення провадження у справі від 12.06.2015 не виконав.

Відповідачем 26.06.2015 до відділу діловодства суду подано клопотання про відкладення розгляду справи для надання більшого терміну для підготування заперечення так як керівництво на підприємстві було змінено та наразі місцезнаходження колишнього директора невідоме.

Суд розглянувши подане клопотання відмовляє в його задоволенні з огляду на те, що по-перше відповідачем не подано жодних належних доказів в підтвердження зміни керівництва у відповідача, що унеможливило своєчасно підготуватись до судового засідання, а по-друге не зрозуміло яким чином місце знаходження колишнього керівництва може вплинути на підготовку відповідача. Крім цього, відповідачем взагалі не наведено обставин за яких представник відповідача не може прийняти участь в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглянута за наявними в ній матеріалами.

Суд приходить до висновку, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для вирішення справи по суті без участі представника відповідача.

В судовому засіданні 02.07.2015, відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю « 100ШИН» поставило Товариству з обмеженою відповідальністю «Глобал Транс Континент» автошини (далі - товар) на загальну суму 430 619,44 грн. згідно наступних видаткових накладних

№ 1857 від 03.06.2013 на суму 15 544,00 грн.,

№ 2033 від 12.06.2013 на суму 19 794,00 грн.,

№ 2149 від 18.06.2013 на суму 6 472,00 грн.,

№ 2531 від 09.07.2013 на суму 6 236,00 грн.,

№ 2534 від 09.07.2013 на суму 6 212,00 грн.,

№ 2679 від 16.07.2013 на суму 6 236,00 грн.,

№ 2846 від 24.07.2013 на суму 5 182,00 грн.,

№ 2848 від 25.07.2013 на суму 1 754,00 грн.,

№ 2959 від 30.07.2013 на суму 5 998,00 грн.,

№ 2960 від 30.07.2013 на суму 5 998,00 грн.,

№ 2961 від 30.07.2013 на суму 5 998,00 грн.,

№ 2975 від 30.07.2013 на суму 5 262,00 грн.,

№ 3231 від 10.08.2013 на суму 17 994,00 грн.,

№ 3270 від 13.08.2013 на суму 19 568,00 грн,

№ 3321 від 14.08.2013 на суму 4 988,00 грн.,

№ 3375 від 16.08.2013 на суму 17 994,00 грн.,

№ 3500 від 22.08.2013 на суму 20 792,00 грн.,

№ 3505 від 22.08.2013 на суму 5 998,00 грн.,

№ 3553 від 27.08.2013 на суму 5 998,00 грн.,

№ 3683 від 30.08.2013 на суму 17 994,00 грн.,

№ 3787 від 04.09.2013 на суму 6 260,00 грн.,

№ 3743 від 05.09.2013 на суму 17 994,00 грн.,

№ 3792 від 05.09.2013 на суму 3 758,44 грн.,

№ 3883 від 10.09.2013 на суму 3 428,00 грн.,

№ 4085 від 18.09.2013 на суму 5 998,00 грн.,

№ 4206 від 24.09.2013 на суму 5 858,00 грн.,

№ 4260 від 26.09.2013 на суму 29 300,00 грн.,

№ 4295 від 28.09.2013 на суму 17 580,00 грн.,

№ 4767 від 18.10.2013 на суму 24 600,00 грн.,

№ 5029 від 31.10.2013 на суму 12 285,00 грн.,

№ 5139 від 05.11.2013 на суму 11 040,00 грн.,

№ 5140 від 05.11.2013 на суму 2 999,00 грн.,

№ 5181 від 06.11.2013 на суму 9 688,00 грн.,

№ 5209 від 08.11.2013 на суму 24 600,00 грн.,

№ 5233 від 08.11.2013 на суму 25 764,00 грн.,

№ 5416 від 18.11.2013 на суму 19 200,00 грн.,

№ 5679 від 30.11.2013 на суму 8 255,00 грн.

Позивачем було виставлено відповідачу наступні рахунки-фактури на зазначені вище суми: № 2033 від 03.06.2013, № 2213 від 12.06.2013, № 2363 від 18.06.2013, № 2775 від 09.07.2013, № 2777 від 09.07.2013, № 2934 від 16.07.2013, № 3137 від 24.07.2013, № 3139 від 24.07.2013, № 3265 від 25.07.2013, № 3266 від 25.07.2013, № 3267 від 27.07.2013,№ 3283 від 30.07.2013, № 3547 від 10.08.2013, № 3598 від 13.08.2013, № 3641 від 14.08.2013, № 3695 від 16.08.2013, № 3823 від 22.08.2013, № 3835 від 22.08.2013, № 3892 від 27.08.2013, № 4016 від 30.08.2013, № 4118 від 30.08.2013, № 4058 від 03.09.2013, № 4059 від 03.09.2013, № 4219 від 10.09.2013, № 4436 від 18.09.2013, № 4541 від 24.09.2013, № 4608 від 26.09.2013, № 4643 від 28.09.2013, № 4989 від 14.10.2013, № 5411 від 31.10.2013, № 5522 від 05.11.2013, № 5524 від 05.11.2013, № 5566 від 06.11.2013, № 5508 від 05.11.2013, № 5622 від 08.11.2013, № 5835 від 18.11.2013, № 6101 від 23.11.2013.

Спір виник в зв'язку з тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань оплату отриманого товару в повному обсязі не здійснив, в зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 76 486,00 грн. та за несвоєчасне виконання зобов'язань нараховані збитки від зміни індексу інфляції в розмірі 37 784,08 грн., та 3% річних в сумі 4 896,60 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як вбачається з матеріалів справи, в усіх доданих до позовної заяви видаткових накладних йде посилання на договір № Л01552 від 03.06.2013.

Позивач у поданих до позовної заяви поясненнях зазначає, що позивачем був підготовлений договір поставки за № Л01552 від 03.06.2013 (підписаний з боку позивача) та переданий відповідачу для підпису, але й до сьогодні цей договір підписаний та повернутий відповідачем позивачу не був. Саме тому під час підготовки позовної заяви позивач не посилався на вказаний договір.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги те, що позивач в позовній заяві не посилається на невиконання відповідачем умов договору № Л01552 від 03.06.2013, суд розглядає спір з урахуванням існування між сторонами договірних правовідносин, що виникли у спрощений спосіб, з огляду на наступне

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтями 202, 205 Цивільного кодексу України закріплено загальне поняття правочину, яким є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може бути укладений у будь - якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Статтею 626 Цивільного кодексу України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Також статтею 181 Господарського кодексу України визначено загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема в частині 1 цієї статті зазначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ч. 2 ст. 638 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 639 Цивільного кодексу України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 641 Цивільного кодексу України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Згідно з ч. 2 ст. 642 Цивільного кодексу України, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

За приписами ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що між сторонами шляхом підписання видаткових накладних та здійснення часткової оплати товару за рахунками-фактурами в сумі 354 133,44 грн. було укладено договір купівлі-продажу товару, за яким відповідач зобов'язався оплатити вказаний товар.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В усіх зазначених вище рахунках-фактурах визначено строк оплати в 3 (три) календарних дні.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Позивач звертався до відповідача з вимогою № від 07.05.2015 заборгованість за поставлений товар в сумі 76 486,00 грн. Дана вимога надіслана відповідачу 13.05.2015, що підтверджується фіскальним чеком № 0017218 та описом вкладення кореспонденції у цінний лист від 13.05.2015.

Вимога позивача залишена відповідачем без задоволення.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Проте, як свідчать матеріали справи відповідач не виконав зобов'язання по сплаті отриманого товару у повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість, яка становить 76 486,00 грн.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 76 486,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Пункт 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначає що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджується те, що відповідач, в порушення умов договору, у визначені строки оплату за товар не провів, а отже є таким, що прострочив виконання зобов'язання.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по сплаті поставленого товару, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача 37 784,08 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 4 896,60 грн. - 3% річних.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3 % річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника.

Суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 37 784,08 грн. збитків від зміни індексу інфляції та 4 896,60 грн. - 3% річних (за обґрунтованими розрахунками).

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Зважаючи на вищевказане, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю « 100ШИН» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Транс Континент» (04211, м. Київ, просп. Героїв Сталінграда, 6, корп. 8, офіс 1, код ЄДРПОУ 37371622) на Товариства з обмеженою відповідальністю « 100ШИН» (65031, м. Одеса, Новомосковська дорога, 5, код ЄДРПОУ 37873875) 76 486 (сімдесят шість тисяч чотириста вісімдесят шість) грн. 00 грн. основного боргу, 37 784 (тридцять сім тисяч сімсот вісімдесят чотири) грн. 08 коп. збитків від зміни індексу інфляції, 4 896 (чотири тисячі вісімсот дев'яносто шість) грн. 60 коп. - 3% річних, 2 383 (дві тисячі триста вісімдесят три) грн. 33 коп. витрат п сплаті судового збору.

Повне рішення складено 06.07.2015.

СуддяВ.В.Сівакова