Рішення

від 02.07.2015 по справі 911/2076/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2015 р.                                                             Справа № 911/2076/15

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг», м. Київ

до 1) приватного підприємства «Славна-Агроекологія», Тернопільська обл., с. Славна 2) товариства з обмеженою відповідальністю «Евромаркетинг», Київська обл., м. Бровари

про стягнення 54 732,16 грн.,

за участю представників:

позивача:не з'явилися;

відповідача 1:не з'явилися;

відповідача 2:не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У травні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до приватного підприємства «Славна-Агроекологія» (відповідач 1) та товариства з обмеженою відповідальністю «Евромаркетинг» (відповідач 2) про солідарне стягнення з відповідачів 32 753,10 грн. відсотків річних та 21 979,06 грн. пені, а загалом 54 732,16 грн., у зв'язку з неналежним виконанням останніми зобов'язань за договором поставки №АП-18-0109 від 09.04.2014 року та договором поруки №ПР-18-0109 від 20.05.2014 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 18.05.2015 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 04.06.2015 року.

Ухвалами господарського суду Київської області від 04.06.2015 року та 18.06.2015 року розгляд справи було відкладено на 18.06.2015 року та 02.07.2015 року відповідно.

Представники позивача, відповідача 1 та відповідача 2 у судове засідання 02.07.2015 року не з'явилися, відповідача 1 та відповідача 2 відзиви на позов не надали, про час і місце судового засідання сторони були повідомлені належним чином.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15 березня 2010 року №01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що нез'явлення представників позивача, відповідача 1 та відповідача 2 не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представників позивача, відповідача 1 та відповідача 2, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

09.04.2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (продавець) та приватним підприємством «Славна-Агроекологія» (покупець) було укладено договір поставки №АП-18-0109 (договір) за умовами якого продавець зобов'язується передати у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти й оплатити наступний насіннєвий матеріал, надалі іменований «товар».

Відповідно до п. 1.2. договору, загальна вартість товару (ціна договору) на дату укладення цього договору становить 100 001,00 грн. у т.ч. ПДВ 20%.

Додатковими договорами №АП-18-0109ДС1 від 25.04.2014 року, №АП-18-0109ДС2 від 14.05.2014 року, сторони доповнили договір поставки додатковим переліком засобів захисту рослин.

Відповідно до п. 2.1 договору поставки та п. 3 додаткових договорів до договору поставки покупець зобов'язаний сплатити продавцю вартість товару в наступні строки:

1) не пізніше 20.11.2014 року – 100 001,00 грн.

2) не пізніше 20.11.2014 року – 60 000,00 грн.

3) не пізніше 20.11.2014 року – 18 000,00 грн.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу 1 товар на загальну суму 178 001,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №АП-18-0129 від 11.04.2014 року на суму 100 001,00 грн., видатковою накладною №АП-18-0198 від 25.04.2014 року на суму 60 000,00 грн., видатковою накладною №АП-18-0254 від 16.05.2014 року на суму 18 000,00 грн., копії яких містяться в матеріалах справи.

Враховуючи, що відповідачем 1 була здійснена часткова оплата поставленого товару на загальну суму 35 000,00 грн., заборгованість відповідача 1 перед товариством з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» становила 143 001,00 грн. Дані обставини встановлені рішенням господарського суду Київської області від 03.03.2015 року №911/7/15.

Згідно частини першої статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до частини другої статті 35 цього ж кодексу факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, суд дійшов висновку, що вищевказані обставини є доведеними і не підлягають доказуванню на підставі частини другої статті 35 Господарського процесуального кодексу України.

20.05.2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (кредитор) та товариством з обмеженою відповідальністю «Евромаркетинг» (поручитель) укладено договір поруки №ПР-18-0109, згідно якого поручитель поручається перед кредитором за виконання обов'язків приватного підприємства «Славна-Агроекологія» (боржник) за договором передбаченим розділом 2 цього договору (основний договір).

Згідно п. 1.2 договору поруки №ПР-18-0109 у разі порушення боржником основного договору боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язання боржником в повному обсязі. Поручитель відповідає в тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, комісій, неустойки, курсові втрати, витрат кредитора, тощо (п. 1.3 договору поруки №ПР-18-0109).

Відповідно до п. 2.1 договору поруки №ПР-18-0109 під основним договором в цьому договорі розуміють договір поставки №АП-18-0109 від 09.04.2014 року про поставку насіннєвого матеріалу та додаткові угоди до нього, укладені між кредитором та боржником.

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб (ст. 553 ЦК України).

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем 1 та відповідачем 2 грошового зобов'язання за договором, позивачем нараховані 32 753,10 грн. відсотків річних та 21 979,06 грн. пені за період з 26.12.2014 року по 29.04.2015 року, а загалом 54 732,16 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 5.5 договору, сторони прийшли до згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, і встановлюють її в розмірі сорока відсотків річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 календарних днів, з дати коли товар повинен бути сплачений покупцем та дев'яносто шість відсотків річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення дев'яноста календарних днів.

Враховуючи, що відповідач 1 прострочив виконання зобов'язання з оплати поставленого товару за договором, вимога позивача про стягнення відсотків річних на підставі ст. 625 ЦК України є обґрунтованою та підлягає стягненню у повному обсязі в розмірі 32 753,10 грн., які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до п. 5.2 договору, покупець відповідає за несвоєчасну оплату товару й сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день простроченого платежу. При розрахунку пені застосовується ставка НБУ, що діє в період нарахування пені.

Відповідно до п. 5.3. договору та договору поставки, сторони дійшли згоди щодо зміни тривалості позовної давності про стягнення неустойки (штрафу, пені) передбаченої частиною п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України, і встановили, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, встановлених розділом 5 цього договору, припиняється через три роки від дня, коли це зобов'язання повинно було бути виконане.

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Враховуючи вищевикладені норми закону, умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання з оплати отриманого товару нараховано 21 979,06 грн. пені відповідно до наданого розрахунку.

Таким чином, позов в частині солідарного стягнення з відповідача 1 та відповідача 2 пені в розмірі 21 979,06 грн., яка нараховані позивачем відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, у зв'язку з простроченням відповідачем 1 виконання взятих на себе зобов'язань з оплати поставленого товару за вказаним договором та договором поставки, є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.

Судовий збір у розмірі 1 827,00 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України підлягає стягненню солідарно з відповідача 1 та відповідача 2.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з приватного підприємства «Славна-Агроекологія» (47241, Тернопільська обл., Зборівський район, с. Славна, код 37943444) та товариства з обмеженою відповідальністю «Евромаркетинг» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Київська, 290, код 35646846) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг» (02160, м. Київ, пр-т. Возз'єднання, 15, код 30262667) 21 979 (двадцять одну тисячу дев'ятсот сімдесят дев'ять) грн. 06 коп. пені, 32 753 (тридцять дві тисячі сімсот п'ятдесят три) грн. 10 коп. відсотків річних, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати накази.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено: 07.07.2015 р.

Суддя                                                                                           Т.Д. Лилак