Рішення

від 01.07.2015 по справі 914/1543/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2015 р. Справа№ 914/1543/15

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом: Городоцької міської ради Львівської області (м. Городок, Львівська обл.)

до відповідача: Приватного підприємства «Кулиба» (м. Городок, Львівська обл.)

про: стягнення 3606,66 грн. суми основного боргу, 776,37 грн. - пені

Суддя: В.М. Пазичев

При секретарі: В.С. Черменєва

Представники:

від позивача: Пенцак М.Б. - довіреність № 21 від 05.05.2015 року.

від відповідача: Не з'явився.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Городоцької міської ради Львівської області (м. Городок, Львівська обл.) до Приватного підприємства «Кулиба» (м. Городок, Львівська обл.) про стягнення 3606,66 грн. суми основного боргу, 776,37 грн. - пені.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 15.05.2015 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 21.05.2015 року. Ухвалою суду від 21.05.2015 року розгляд справи відкладено до 28.05.2015 року, в зв'язку з відсутністю представників сторін. Ухвалою суду від 28.05.2015 року розгляд справи відкладено до 11.06.2015 року, в зв'язку з відсутністю представника відповідача. Ухвалою суду від 11.06.2015 року розгляд справи відкладено до 18.06.2015 року, в зв'язку з відсутністю представника відповідача. Ухвалою суду від 18.06.2015 року розгляд справи відкладено до 26.06.2015 року, в зв'язку з відсутністю представника відповідача. Ухвалою суду від 26.06.2015 року розгляд справи відкладено до 01.07.2015 року, в зв'язку з відсутністю представника відповідача.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 15.05.2015 року, про відкладення від 21.05.2015 року, від 28.05.2015 року, від 11.06.2015 року, від 18.06.2015 року, від 26.06.2015 року виконав частково, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

10.06.2015 року за вх. № 23894/15 позивач подав пояснення по суті позову.

16.06.2015 року за вх. № 24865/15 позивач подав клопотання про розгляд стправи за наявними матеріалами.

16.06.2015 року за вх. № 2597/15 позивач подав заяву про уточнення (зменшення) позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 3606,66 грн. суми основного боргу, 517,53 грн. - пені.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 15.05.2015 року, про відкладення від 21.05.2015 року, від 28.05.2015 року, від 11.06.2015 року, від 18.06.2015 року, від 26.06.2015 року не виконав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча і був своєчасно, належним чином, відповідно до ст. 64 ГПК України, повідомлений про час, місце і дату розгляду справи, а явка відповідача була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов'язковою.

Згідно п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 р. № 18 (із змінами та доповненнями) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Доказом надсилання відповідачу ухвали суду від 26.06.2015 р. про відкладення розгляду справи на 01.07.2015 р. є наявна в матеріалах справи копія Реєстру № 728 на відправлення рекомендованої з повідомленням кореспонденції за 26.06.2015 р.

Відповідно до витягу з Спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 17.06.2015 р. за № 20753259 Приватне підприємство «Кулиба» знаходиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, місцезнаходження: 81500, Львівська обл., Городоцький район, м. Городок, вул. Івана Франка, 14.

Відтак, суд виконав умови Господарського процесуального кодексу України щодо належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи. До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Інші адреси відповідача, крім вказаної у позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ні позивачу, ні суду невідомо.

Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути спір, відповідно до ст. 75 ГПК України, за наявними у справі матеріалами, у відсутності представника відповідача.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення виготовлено, підписано та оголошено 02.07.2015 року.

Розглянувши матеріали і документи, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Як зазначено у позовній заяві, 30 березня 2011 року між Городоцькою міською радою (надалі - позивач) та Приватним підприємством «Кулиба» (надалі - відповідач) був укладений договір оренди нежитлових приміщень комунальної власності, які знаходяться за адресою :м. Городок, м-н Гайдамаків, 16 площею 17, 0 кв.м., вартість яких визначено, згідно із звітом про оцінку на 11.03.2011 р., становить за незалежною оцінкою 271093, 98 грн., який зареєстрований під № 6 (надалі - Договір) від 30.03.2011 року.

Згідно ч. 5 ст. 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Позивач зазначає, що з 16.09.2014 року по 21.04.2015 року ПП «Кулиба» припинило сплачувати за Договором плату за користування приміщенням без будь яких законних на те підстав. Відповідно до п. 3.3. Договору, орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно на пізніше 15 числа наступного місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції, який визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Відповідно до п. 6.1. Договору за невиконання або неналежне виконання обов'язків згідно даного Договору, сторони несуть відповідальність, передбачену даним Договором та діючим законодавством України.

За твердженням позивача, станом на 21.04.2015 року сума основного боргу становить 3606, 66 грн., сума нарахованої пені становить 776,37 грн., загальна сума боргу становить 4383,03 грн.

Позивач зазначає, що відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України, Виконавчий комітет Городоцької міської ради має право на відшкодування збитків, оскільки відшкодування збитків є однією з мір цивільно-правової відповідальності, саме в силу вимог ст. 22 ЦК України, оскільки в ч. 1 цієї норми зазначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Шкода відшковуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Позивач зазначає, що п. 3.3. Договору містить положення, відповідно до якого, орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 15 числа наступного місяця. За таких обставин, враховуючи те, що однією із ознак договору оренди є його оплатий характер, то за користування майном комунальної власності з орендаря обов'язково стягується орендна плата.

Позивач наголошує, що порушуючи вищевказані положення ЦК України, ГК України, вимоги Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та умови договору оренди, орендар виконує покладені на нього зобов'язання з порушенням суттєвих умов Договору оренди (орендна плата вносилась несвоєчасно та не в повному обсязі), внаслідок чого утворилася заборгованість по орендних платежах за період з травня 2014 р. по день подання позову до Господарського суду Львівської області. Така бездіяльность із сторони відповідача призводить до заподіяння значних збитків бюджету м. Городка, оскільки, згідно зі ст. 69 Бюджетного кодексу України, надходження від орендної плати за користування майном, що перебуває в комунальній власності є одним з основних джерел доходів загального фонду місцевого бюджету.

Позивач зазначає, що відповідно до п. 6.1. Договору, за невиконання або неналежне виконання обов'язків, згідно даного Договору, сторони несуть відповідальність, передбачену даним Договором та діючим законодавством України. Згідно зі ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити, у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Положеннями ст. 231 ГК України визначено розмір штрафних санкцій, а саме: в ній, серед інших положень, вказано, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст. 343 ГК України, ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банці України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Ст. 6 ЦК України встановлена свобода договору, яка може проявлятися у тому, що сторони у договорі можуть відступити від положень актів законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд. Відповідно до статей 627, 629 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Позивач зазначає, що п. 5.1.5. Договору передбачено, що за несвоєчасну плату орендних платежів Орендар сплачує на користь Орендодавця пеню в розмірі 5% від розміру не сплачених орендлих платежів за кожний день прострочення. Зазначений розмір пені було узгоджено сторонами на момент укладення договору оренди нежитлового приміщення. Однак, відповідно до п. 2.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

Відповідно до п. 49 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008 р. № 01-8/211 «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України», положення Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

У випадку примусового стягнення несвоєчасно сплаченої орендної плати, у порядку, встановленого законодавством України, з орендаря також стягуються у повному обсязі витрати, пов'язані з таким стягненням.

Позивач наголошує, що Городоцька міська рада неодноразово намагалася вирішити даний спір у позасудовому порядку. Городоцькою міською радою на адресу ПП «Кулиба» направлено претензії про необхідність споати орендної плати:

- станом на 28.04.2014 р. вих. №02.18/998 від 30.04.2014 р.;

- станом на 28.05.2014 р. вих. №02.18/1258 від 30.05.2014 р.

Починаючи, з червня 2014 року і на день подання позову до Господарського суду відповідач ухиляється від сплати орендної плати за користування об'єктом оренди - нежитловим приміщенням, яке знаходиться за адресою: м. Городок, м-н Гайдамаків, 16.

03.10.2014 р. Городоцькою міською радою на адресу ПП «Кулиба» надіслано претензію про сплату орендної плати на 01.10.2014 р., проте кошти по оренді так і не були сплачені.

Позивач зазначає, що претензію про оплату орендної плати було надіслано на адресу ПП «Кулиба» 13.11.2014 р., проте жодних дій чи відповіді з боку відповідача не було.

За твердженням позивача, станом на момент подання позову сума основного боргу становить 3606, 66 грн., сума нарахованої пені дорівнює 517,53 грн. Загальна сума боргу, що підлягає відшкодуванню становить - 4124,19 грн.

На час розгляду справи відповідач не подав доказів погашення боргу в повному обсязі, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, відзиву на позов не подав.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно до ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, в тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, в тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 179 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Згідно ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного кодексу. Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як встановлено в ході судового розгляду справи, 30 березня 2011 року між Городоцькою міською радою (надалі - позивач) та Приватним підприємством «Кулиба» (надалі - відповідач) був укладений Договір оренди нежитлових приміщень комунальної власності, які знаходяться за адресою: м. Городок, м-н Гайдамаків, 16 площею 17, 0 кв.м., вартість якого визначено згідно із звітом про оцінку на 11.03.2011 р., та становить, за незалежною оцінкою, 271093, 98 грн., який зареєстрований під № 6 (надалі - Договір) від 30.03.2011 року

З 16.09.2014 року по 21.04.2015 року ПП «Кулиба» припинило сплачувати за Договором плату за користування приміщенням без будь яких законних на те підстав. Відповідно до п. 3.3. Договору, орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно на пізніше 15 числа наступного місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції, який визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Відповідно до п. 6.1. Договору, за невиконання або неналежне виконання обов'язків згідно даного договору сторони несуть відповідальність, передбачену даним договором та діючим законодавством України.

Згідно ч. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Згідно з ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», який є спеціальним законом з питань регулювання відносин оренди державного та комунального майна, орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності, в строки, що визначені у договорі. Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків господарської діяльності (ч. 1 ст. 286 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пункт 3.3. Договору містить положення, відповідно до якого, орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 15 числа наступного місяця. За таких обставин, враховуючи те, що однією із ознак договору оренди є його оплатий характер, то за користування майном комунальної власності з орендаря обов'язково стягується орендна плата.

Порушуючи вищевказані положення ЦК України, ГК України, вимоги Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та умови Договору оренди, орендар виконує покладені на нього зобов'язання з порушенням суттєвих умов договору оренди (орендна плата вносилась несвоєчасно та не в повному обсязі), внаслідок чого утворилася заборгованість по орендних платежах за період з травня 2014 р. по день подання позову до Господарського суду Львівської області. Така бездіяльность із сторони відповідача призводить до заподіяння значних збитків бюджету м. Городка.

Згідно зі ст. 69 Бюджетного кодексу України, надходження від орендної плати за користуванням майном, що перебуває в комунальній власності є одним з основних джерел доходів загального фонду місцевого бюджету.

Відповідно до п. 6.1. Договору, за невиконання або неналежне виконання обов'язків, згідно даного Договору, сторони несуть відповідальність, передбачену даним Договором та діючим законодавством України. Згідно зі ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити, у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Положеннями ст. 231 ГК України визначено розмір штрафних санкцій, а саме: в ній, серед інших положень, вказано, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання, незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Ст. 6 ЦК України встановлена свобода договору, яка може проявлятися у тому, що сторони у договорі можуть відступити від положень актів законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд. Відповідно до статей 627, 629 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами. При укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі, зокрема, вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до ст. 343 ГК України, ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банці України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У п. 5.1.5. Договору передбачено, що за несвоєчасну плату орендних платежів Орендар сплачує на користь Орендодавця пеню в розмірі 5% від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення. Зазначений розмір пені було узгоджено сторонами на момент укладення Договору оренди нежитлового приміщення. Однак, відповідно до п. 2.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань», якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

Відповідно до п. 49 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 07.04.2008 р. № 01-8/211 «Про деякі питання практики застосування норм Цивільного та Господарського кодексів України», положення Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» не встановлюють обмежень щодо визначення розміру пені, а передбачають обмеження розміру пені, що підлягає стягненню.

У випадку примусового стягнення несвоєчасно сплаченої орендної плати, у порядку встановлених законодавством України, з орендаря також стягуються у повному обсязі витрати, пов'язані з таким стягненням.

Городоцька міська рада неодноразово намагалася вирішити даний спір у позасудовому порядку. Городоцькою міською радою на адресу ПП «Кулиба» направлено претензії про оплату орендної плати:

- станом на 28.04.2014 р. вих. №02.18/998 від 30.04.2014 р.;

- станом на 28.05.2014 р. вих. №02.18/1258 від 30.05.2014 р.

Починаючи, з червня 2014 року і на день подання позову в Господарський суд відповідач ухиляється від сплати орендної плати за користування об'єктом оренди - нежитловим приміщенням, яке знаходиться за адресою: м. Городок, м-н Гайдамаків, 16.

03.10.2014 р. Городоцькою міською радою на адресу ПП «Кулиба» надіслано претензію оплату про оплату орендної плати станом на 01.10.2014 р., проте кошти по оренді так і не були сплачені. Також, претензію про оплату орендної плати було надіслано на адресу ПП «Кулиба» 13.11.2014 р., проте жодних дій чи відповіді з боку відповідача не було.

16.06.2015 року за вх. № 2597/15 позивач подав заяву про уточнення (зменшення) позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 3606,66 грн. суми основного боргу, 517,53 грн. - пені.

Отже, як вбачається із представлених суду матеріалів, відповідач не виконав свої договірні зобов'язання, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 4124,19 грн, а саме: 3606,66 грн. суми основного боргу та 517,53 грн. - пені.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Належних доказів наявності передбачених законом чи договором підстав для звільнення відповідача від відповідальності суду не надано.

На час розгляду справи, відповідач не подав докази погашення боргу в повному обсязі, уточнені позовні вимоги не спростував, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач позовні вимоги не заперечив та не спростував, суд прийшов до висновку, що позов Городоцької міської ради Львівської області до Приватного підприємства «Кулиба» про стягнення 3606,66 грн. суми основного боргу, 517,53 грн. - пені є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Згідно ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч.1 ст.3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється: за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством; за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України; за видачу судами документів.

Згідно ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п.2 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру - 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, що складає 1827,00 грн., та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав платіжне доручення № 169 від 24.04.2015 року на суму 1827,00 грн. про сплату судового збору.

Господарські витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 4 3 , 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

1.Уточнені (зменшені) позовні вимоги - задоволити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Кулиба» (81500, Львівська обл., м. Городок, вул. Івана Франка, 14, код ЄДРПОУ 23975738) на користь Городоцької міської ради Львівської області (81500, Львівська обл., м. Городок, м-н Гайдамаків, 6, код ЄДРПОУ 26269892) 3606 (три тисячі шістсот шість) грн. 66 коп. суми основного боргу, 517 (п'ятсот сімнадцять) грн. 53 коп. - пені та 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Накази видати, в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя Пазичев В.М.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 03.07.2015 року.