Ухвала

від 02.07.2015 по справі 922/4002/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"02" липня 2015 р.Справа № 922/4002/13

Господарський суд Харківської області у складі:

головуючий суддя Аюпова Р.М.

судді: Жельне С.Ч. , Жигалкін І.П.

при секретарі судового засідання Лобові Р.М.,

за участю представників сторін:

Представник стягувача - не з'явився,

Представник боржника (скаржник) - Бондаренко К.В., дов. від 24.12.2014р.;

Третя особа 1 - не з'явився,

Третя особа 2 - не з'явився,

Третя особа 3 - не з'явився,

Третя особа 4 - не з'явився,

Представник ВДВС - Панюкова О.О., дов. від 05.01.2015р.

розглянувши скаргу боржника - Харківської міської ради, на дії та бездіяльність органу державної виконавчої служби (вх. № 123 від 23.04.2015р.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сандор", м. Харків до Харківської міської ради, м. Харків, Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1. Головне управління Державної казначейської служби України в Харківській області, м. Харків, 2. Відділ державної реєстрації речових прав на нерухоме майно реєстраційної служби Харківського МУЮ; 3. Управління Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області, м. Харків, 4. Управління Держземагенства у м. Харкові. про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

23.04.2015р. до господарського суду Харківської області звернувся боржник із скаргою на дії та бездіяльність Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, в порядку ст. 121-1 ГПК України (вх. № 123), в якій просить суд:

1.Визнати бездіяльність державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Білоконова О.В., стосовно неповернення наказу господарського суду Харківської області від 10.12.2014 у справі № 922/4002/13 про стягнення з Харківської міської ради на користь TOB «САНДОР» грошової суми у розмірі 4154906,46 грн. до господарського суду Харківської області за заявою боржника незаконною та протиправною.

2.Скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Білоконова О.В. від 01.04.2015 р. про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, як винесену в порушення ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження».

3.Скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Білоконова О.В. від 06.04.2015 про арешт коштів боржника, як винесену в порушення ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження».

4.Скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Білоконова О.В. від 08.04.2015 р. про стягнення з боржника виконавчого збору, як винесені в порушення ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження».

5.Зупинити стягнення на підставі наказу господарського суду Харківської області від 10.12.2014 у справі № 922/4002/13 про стягнення з Харківської міської ради на користь TOB «САНДОР» грошової суми у розмірі 4154906,46 грн.

Ухвалою господарського суду від 27.04.2015р. прийнято скаргу Харківської міської ради на дії та бездіяльність Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, під час виконання наказу господарського суду Харківської області від 10.12.2014р. по справі № 922/4002/13 - до розгляду. Розгляд призначено на 05.05.2015р. об 11:15 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 2.06.2015р. продовжено строк розгляду скарги до 08.07.2015р.

У судовому засіданні 02.07.2015р. представник скаржника (боржник) подану скаргу підтримав, наполягав на її задоволенні.

Представник ВДВС, присутній у судовому засіданні 02.07.2015р., проти задоволення скарги заперечував.

Представник стягувача та треті особи у судове засідання не з'явились, про причину неявки суд не повідомили, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 121-2 Господарського процесуального кодексу України скарги на дії органів Державної виконавчої служби розглядаються господарським судом, про час і місце якого повідомляються ухвалою стягувач, боржник чи прокурор та орган виконання судових рішень. Неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Розглянувши скаргу Харківської міської ради, заслухавши пояснення боржника, та представника ВДВС, дослідивши матеріали справи та докази, надані в обґрунтування скарги, колегією суддів встановлено наступне.

Рішенням господарського суду Харківської області від 20.11.2014р., залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.03.2015р., позовні вимоги задоволені повністю. Стягнуто з Харківської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сандор» грошову суму у розмірі 4154906,46 грн., сплачених останнім в якості авансового внеску за земельну ділянку по пр. Московському, 257, згідно рішення Харківської міської ради 5 скликання від 24.02.2010р. № 26/10 та судовий збір у розмірі 68820,00 грн.

На виконання даного рішення суду, господарським судом видано відповідні накази суду від 10.12.2014р., які направлені на адресу стягувача.

Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області від 30.12.2014 р. відкрито виконавче провадження ВП № 45957037 з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області від 10.12.2014р. у справі № 922/4002/13 про стягнення з Харківської міської ради на користь TOB «САНДОР» грошової суми у розмірі 4154906,46 грн. та надано добровільний строк для самостійного виконання до 08.01.2015р.

14.01.2015р. представником Харківської міської ради через канцелярію Віддфлу примусового виконання рішень надана державному виконавцю Білоконову О.В. заява про відкладення провадження виконавчих дій від 14.01.2015 № 215/9-15.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 15.01.2015р. по справі № 922/4002/13 клопотання Харківської міської ради про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження задоволено, відновлено пропущений строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Харківської області від 20.11.2014 у справі № 922/4002/13 та прийнято апеляційну скаргу до провадження.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.03.2015р. по справі № 922/4002/13 апеляційну скаргу Харківської міської ради залишено без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 20.11.2014 у справі № 922/4002/13 набрало законної сили лише 12.03.2015 р.

19.01.2015р. через канцелярію органу державної виконавчої служби державному виконавцю Білоконову О.В. Харківською міською радою подано заяву про повернення виконавчого документу до суду з подальшим закінченням виконавчого провадження № 45957037, скасуванням усіх засобів забезпечення виконання рішення суду та винесенням відповідних постанов державного виконавця. До вказаної заяви було долучено оригінал ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 15.01.2015р. по справі № 922/4002/13.

В подальшому, державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області Білоконовим О.В. 01.04.2015р. винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, 06.04.2015р. винесено постанову про арешт коштів боржника, а 08.04.2015р. - постанову про стягнення з боржника виконавчого збору.

Звертаючись 23.04.2015р. до господарського суду із відповідною скаргою, скаржником зазначено про не можливість виконати наказ господарського суду Харківської області від 10.12.2014 у справі № 922/4002/13, зв'язку з тим, що боржник у виконавчому провадженні фактично був позбавлений права самостійно виконати вказаний наказ господарського суду Харківської області в порядку ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» , ані до нього, ані до органу Казначейства не надходила від стягувача чи державного виконавця інформація про банківські реквізити фінансових установ TOB «САНДОР» чи депозитного рахунку відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області, на які необхідно здійснити перерахування суми заборгованості.

Окрім цього, скаржник також зазначає, що державним виконавцем було позбавлено Харківську міську раду можливості добровільно виконати рішення суду, оскільки останнім не було закінчено виконавче провадження та не відкрито його повторно після набрання рішенням суду законної сили після 11.03.2015 р.

02.07.2015р. на адресу господарського суду надійшла постанова від 26.06.2015р. про закінчення державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області виконавчого провадження ВП № 45957037, в зв'язку з виконанням рішення суду від 20.11.2014р. по справі № 922/4002/13 у повному обсязі.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним у скарзі Харківської міської ради обставинам, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно - правовим актами, виданим відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 2 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до ст.2 Закону України „Про державну виконавчу службу" правову основу діяльності державної виконавчої служби становлять Конституція України, цей Закон, інші закони та нормативно-правові акти, що прийняті на їх виконання.

Ст.1 Закону України „Про державну виконавчу службу" передбачає, що завданням державної виконавчої служби є здійснення виконання рішень судів, третейських судів та інших органів, а також посадових осіб відповідно до законів України.

Згідно з ч. 2 ст. 25 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Частиною 5 ст. 25 Закону України „Про виконавче провадження" передбачений обов'язок державного виконавця надіслати копії постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Частиною 1 ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Так, постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Харківській області від 30.12.2014 р. відкрито виконавче провадження ВП № 45957037 з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області від 10.12.2014р. у справі № 922/4002/13 про стягнення з Харківської міської ради на користь TOB «САНДОР» грошової суми у розмірі 4154906,46 грн. та надано добровільний строк для самостійного виконання до 08.01.2015р.

Але, відповідно до інформації ДП «Укрпошта» (джерело Інтернет ресурсу http://ukrposhta.ua/) вказана вище постанова про відкриття виконавчого провадження від 30.12.2014 надана на відправлення до відділення поштового зв'язку лише 08.01.2015 о 17 год. 44 хв., тобто в кінці останнього дня строку для самостійного виконання встановленого державним виконавцем Білоконовим О.В. Ця постанова надійшла до боржника 12.01.2015, про що на супровідному листі державної виконавчої служби поставлено відмітку про отримання Департаментом діловодства Харківської міської ради та внесено запис до електронного реєстру системи вхідної кореспонденції № 208/0/3-15.

За наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладення провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

14.01.2015р. представником Харківської міської ради через канцелярію Відділу примусового виконання рішень надана державному виконавцю Білоконову О.В. заява про відкладення провадження виконавчих дій від 14.01.2015 № 215/9-15, однак жодного процесуального рішення по результатам розгляду прийнято не було.

Відповідно до матеріалів справи, ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 15.01.2015р. по справі № 922/4002/13 клопотання Харківської міської ради про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження задоволено, відновлено пропущений строк на апеляційне оскарження рішення господарського суду Харківської області від 20.11.2014 у справі № 922/4002/13 та прийнято апеляційну скаргу до провадження.

19.01.2015р. через канцелярію органу державної виконавчої служби державному виконавцю Білоконову О.В. Харківською міською радою подано заяву про повернення виконавчого документу до суду з подальшим закінченням виконавчого провадження № 45957037, скасуванням усіх засобів забезпечення виконання рішення суду та винесенням відповідних постанов державного виконавця. До вказаної заяви було долучено оригінал ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 15.01.2015р. по справі № 922/4002/13.

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ, прийнятий державним виконавцем до виконання, повертається до суду, який його видав, у разі відновлення судом строку для подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, та прийняття такої апеляційної скарги до розгляду.

Про повернення виконавчого документа державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

У п. 11 Пленуму Вищого господарського суду України № 9 від 17.10.2012 р. «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» зазначено, якщо на судове рішення суду першої інстанції, яке набрало законної сили і на виконання якого видано наказ (ч. З ст. 85 і ст. 116 ГПК), подано апеляційну скаргу після закінчення встановленого ч. 1 ст. 93 ГПК строку, і суд апеляційної інстанції відновить цей строк та прийме скаргу до провадження, то копія відповідної ухвали повинна бути надіслана органу Державної виконавчої служби, якщо зазначений наказ прийнято до виконання. Такий наказ відповідно до ст. 48 ЗУ «Про виконавче провадження» повертається до суду, який його видав.

Натомість, як свідчать матеріали виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду від 10.12.2014р., державним виконавцем, всупереч вимогам ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" не було винесено постанови про повернення виконавчого документу. Відповідний наказ суду з виконавчої служби на адресу господарського суду не повертався.

Як свідчать матеріали справи, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.03.2015р. по справі № 922/4002/13 апеляційну скаргу Харківської міської ради залишено без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 20.11.2014 у справі № 922/4002/13 набрало законної сили.

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Ця норма є відтворенням норми ст.124 Конституції України, згідно з якою судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Також відповідно до ч. 2-4 статті 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Отже, рішення господарського суду від 20.11.2014р., яке набрало законної сили - є обов'язковим для виконання боржником - Харківською міською радою.

Відповідно до ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення.

Колегія суддів зауважує, що списання коштів з рахунків міського та державного бюджетів, що не входить до повноважень органу державної виконавчої служби, врегульовані Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, що затверджений Постановою КМУ від 03.08.2011р. № 845.

Відповідно до п. З вищезазначеного Порядку рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Ця ж норма Порядку кореспондується з ч. 2 ст. З Закону України «Про виконавче провадження», а саме: рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

28.04.2015р. до господарського суду Харківської області надійшли письмові пояснення від Головного управління Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області (вх. № 407), в яких, зокрема, зазначено, що Управлінням Державної казначейської служби України у м. Харкові Харківської області 22.04.2015 року було отримано оригінал наказу господарського суду Харківської області, виданий 10.12.2014р. на примусове виконання рішення господарського суду Харківської області від 20.11.2014р. по справі № 922/4002/13 про стягнення з Харківської міської ради (код - 04059243) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сандор" (код - 36817741) грошову суму у розмірі 4 154 906 грн. 46 коп.( чотири мільйони сто п'ятдесят чотири тисячі дев'ятсот шість грн. 46 коп.). 22.04.2015 року здійснено безспірне списання коштів з рахунку № 31510941700002 у сумі 3739415,81 грн. № 31112101700002 у сумі 415490,65 грн. В звязку з чим на адресу суду повернуто наказ господарського суду від 10.12.2014р., виданий на виконання рішення господарського суду від 20.11.2014р. по справі № 922/4002/13 про стягнення з Харківської міської ради на користь ТОВ "Сандор" грошових коштів в розмірі 4154906,46 грн., з відміткою про виконання.

Відповідно до довідки ПАТ "УкрСиббанк" від 05.05.2015р., на рахунок ТОВ "Сандор", відкритий у ПАТ "УкрСиббанк", 22.04.2015р. надійшли 415490,65 грн. та 3739415,81 грн.

Відповідно до ст. 49 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження підлягає закінченню, зокрема, у разі: фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом. Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Постановою від 26.06.2015р. про закінчення державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Харківській області виконавчого провадження ВП № 45957037, в зв'язку з виконанням рішення суду від 20.11.2014р. по справі № 922/4002/13 у повному обсязі, припинено чинність арешту майна боржника, накладеного постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 01.04.2015р. ВП 45957037, постановою про арешт коштів боржника від 06.04.2015р. ВП 45957037 та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.

Ст. 8 Конституції України визначає, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Ч. 1 ст. 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

В п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 1 листопада 1996 року N 9 „Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" зазначено, що оскільки Конституція України, як зазначено в її ст. 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії, суди при розгляді конкретних справ мають оцінювати зміст будь-якого закону чи іншого нормативно-правового акта з точки зору його відповідності Конституції і в усіх необхідних випадках застосовувати Конституцію як акт прямої дії. Судові рішення мають грунтуватись на Конституції, а також на чинному законодавстві, яке не суперечить їй. У разі невизначеності в питанні про те, чи відповідає Конституції України застосований закон або закон, який підлягає застосуванню в конкретній справі, суд за клопотанням учасників процесу або за власною ініціативою зупиняє розгляд справи і звертається з мотивованою ухвалою (постановою) до Верховного Суду України, який відповідно до ст. 150 Конституції може порушувати перед Конституційним Судом України питання про відповідність Конституції законів та інших нормативно-правових актів. Таке рішення може прийняти суд першої, касаційної чи наглядової інстанції в будь-якій стадії розгляду справи. Суд безпосередньо застосовує Конституцію у разі:

1) коли зі змісту норм Конституції не випливає необхідність додаткової регламентації її положень законом;

2) коли закон, який був чинним до введення в дію Конституції чи прийнятий після цього, суперечить їй;

3) коли правовідносини, що розглядаються судом, законом України не врегульовано, а нормативно-правовий акт, прийнятий Верховною Радою або Радою міністрів Автономної Республіки Крим, суперечить Конституції України;

4) коли укази Президента України, які внаслідок їх нормативно-правового характеру підлягають застосуванню судами при вирішенні конкретних судових справ, суперечать Конституції України.

Якщо зі змісту конституційної норми випливає необхідність додаткової регламентації її положень законом, суд при розгляді справи повинен застосувати тільки той закон, який ґрунтується на Конституції і не суперечить їй.

Відповідно до ч. 2 т. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України „Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 Закону України "Про виконавче провадження", боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

У відповідності з п. 9.1, 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" прийняття органами Державної виконавчої служби, їх посадовими особами будь-яких рішень (постанов тощо) в процесі здійснення виконання судових рішень господарських судів підпадає в розумінні статті 121-2 ГПК під ознаки дій цих органів та осіб, тому відповідні рішення також підлягають оскарженню до названих судів. За результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

В силу ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З огляду на зазначені правові норми, враховуючи повернення до господарського суду наказу, виданого на виконання рішення господарського суду від 20.11.2014р. з відміткою про його виконання та наявну в матеріалах справи постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 45957037, та враховуючи те, що задоволення вимог скарги не може призвести до відновлення порушеного права скаржника, колегія суддів відмовляє в задоволенні скарги Харківської міської ради на дії та бездіяльність органу державної виконавчої служби в повному обсязі.

Керуючись Конституцією України, ст. ст. 32, 33, 43, 86, 121-2 ГПК України, Законом України "Про виконавче провадження", суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги Харківської міської ради на дії та бездіяльність органу державної виконавчої служби (вх. № 123 від 23.04.2015р.) - відмовити повністю.

Головуючий суддя Суддя Суддя Р.М. Аюпова С.Ч. Жельне І.П. Жигалкін

справа № 922/4002/13