Постанова

від 06.07.2015 по справі 805/2024/15-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2015 р.                                                   Справа № 805/2024/15-а

приміщення суду за адресою: 84112, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 2

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грищенка Є.І., розглянувши в порядку письмового провадження, адміністративну справу за позовом Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до державного відкритого акціонерного товариства шахта «Білоріченська» про стягнення адміністративно – господарських санкцій у розмірі 3408657,27 грн. та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 95442,48 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Луганське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулось до суду з позовом до державного відкритого акціонерного товариства шахта «Білоріченська» про стягнення адміністративно – господарських санкцій у розмірі 3408657,27 грн. та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 95442,48 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач у порушення вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» і Постанови Кабінету Міністрів України «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 31.01.2007 року № 70 не виконав нормативи по створенню робочих місць по працевлаштуванню інвалідів. Таким чином, відповідач мав сплатити адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2014 році у розмірі середньої річної заробітної плати на підприємстві. Згідно розрахунку, сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання відповідачем нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2014 році становить у розмірі 3408657,27 грн., та пені за порушення строків сплати зазначеної суми адміністративно-господарських санкцій у розмірі 95442,48 грн., що разом складає 3504099,75 грн.

Представник позивача до судового засідання не з'явився, просив розглядати справи за його відсутності.

Представник відповідача до судового засідання не з'явився. Про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 122, ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Дослідивши та проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач державне відкрите акціонерне товариство шахта «Білоріченська» є юридичною особою, обліковується у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України за кодом 00176897.

Спірним питанням цієї справи є наявність підстав для застосування позивачем до відповідача суми адміністративно-господарських санкцій та пені, правильності їх нарахування у розмірі 3408657,27 гривень та пені у розмірі 95442,48 гривень.

Основи соціальної захищеності інвалідів в Україні та гарантування їм рівних з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами визначені положеннями Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21 березня 1991 року №875-XII із змінами і доповненнями.

У відповідності зі статтею 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» для всіх підприємств, установ і організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи і організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою статті 19 вказаного Закону, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округляється до цілого значення.

Згідно частини 3 статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, в тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього закону.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій, чи до державної служби зайнятості.

Підбір робочого місця здійснюється переважно на підприємстві, де настала інвалідність, з урахуванням побажань інваліда, наявних у нього професійних навичок і знань, а також рекомендацій медико-соціальної експертизи.

Підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально - економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Звіт складається роботодавцями щороку і до 1 березня, наступного після звітного періоду, подається або надсилається рекомендованим листом за місцем їх державної реєстрації відділенню Фонду соціального захисту інвалідів, як визначено у підпункті 2.1 пункту 2 Інструкції щодо заповнення форми N 10-ПІ (річна) “Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів”, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10 лютого 2007 р. N 42, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13 лютого 2007 р. за N 117/13384.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року №70 “Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» затверджений Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування. Згідно з абзацом 3 пункту 2 зазначеного Порядку інформація про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття.

З наявного в матеріалах справи звіту відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2014 рік за формою №10-ПI, затвердженої наказом Мінпраці України від 10.02.2007 року №42, вбачається, що середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу складає 2404 особи (а.с. 8). Фактично у відповідача в 2014 році працювало 27 інвалідів, хоча необхідно було працевлаштувати 69 інвалідів.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону праці» підприємства, які використовують працю інвалідів, зобов'язані створювати для них умови праці з урахуванням рекомендацій медико-соціальної експертної комісії та індивідуальних програм реабілітації, вживати додаткових заходів безпеки праці, які відповідають специфічним особливостям цієї категорії працівників.

За приписами частини 3 статті 18-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів» державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендації МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації і знань, з урахуванням його побажань.

Таким чином, нормами чинного законодавства щодо соціальної захищеності інвалідів в Україні передбачено, що на підприємства з метою забезпечення права інвалідів на працевлаштування покладений обов'язок по забезпеченню певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, а не обов'язок по виявленню і підбору інвалідів для працевлаштування. Такий обов'язок покладено на органи працевлаштування, перелічені частиною 1 статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні».

Відповідно до статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів» підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.

Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.

Враховуючи викладене суд вважає, що позивач правомірно нарахував державному відкритому акціонерному товариству шахта «Білоріченська» суму адміністративно-господарських санкцій у розмірі 3408657,27 грн. пеню у розмірі 95442,48 грн. за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій згідно наданого розрахунку.

Суд зазначає, що відповідно до статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Матеріали справи свідчать про невиконання відповідачем обов'язку, передбаченого нормами чинного законодавства щодо соціальної захищеності інвалідів в Україні, по забезпеченню необхідної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів. Відповідачем не вжито передбачені чинним законодавством заходи по пошуку інвалідів для працевлаштування, що надає позивачеві можливість накладення на нього адміністративно-господарських санкцій.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на викладене вище, суд задовольняє позовні вимоги Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів.

Згідно з вимогами статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, що понесла сторона, не на користь якої ухвалено судове рішення, їй не компенсуються.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 121-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до державного відкритого акціонерного товариства шахта «Білоріченська» про стягнення адміністративно – господарських санкцій у розмірі 3408657,27 грн. та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 95442,48 грн. - задовольнити.

Стягнути з державного відкритого акціонерного товариства шахта «Білоріченська» на користь Луганського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарську санкцію за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2014 році, в сумі 3408657 грн. 27 коп. та пеню в сумі 95442 грн. 48 коп., разом 3504099,75 ( три мільйони п'ятсот чотири тисячі дев'яносто дев'ять) гривень 75 копійок на р/р 31218230700170 в ГУДКУ у Луганській області; ОКПО 38030309; МФО 804013; код доходу 50070000.

Постанова прийнята в порядку письмового провадження 06 липня 2015 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                             Грищенко Є.І.