Постанова

від 02.07.2015 по справі 809/2412/15

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2015 р. Справа № 809/2412/15

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Черепія П.М.

при секретарі судового засідання Дубінській І.В.

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1,

відповідача: не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу

за позовом: Калуської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Івано-Франківській області

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Аміддорбуд"

про стягнення заборгованості в сумі 26726,40 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

17.06.2015 року Калуська об'єднана Державна податкова інспекція Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (надалі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аміддорбуд" (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 26726,40 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що у відповідача в порушенням вимог підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України наявна заборгованість по сплаті єдиного податку з юридичних осіб в сумі 26726,40 грн., в тому числі штрафні санкції за порушення термінів подання податкової звітності по єдиному податку в розмірі 1020 грн. Просить суд винести рішення, яким стягнути з відповідача вищевказану суму боргу.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча був повідомлений про дату, час та місце судового розгляду. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не подав, причини неявки суду не повідомив. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався.

З урахуванням наведеного, суд приходить висновку, що відповідач повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Наданим правом на подання заперечення проти позову не скористався. Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи суду не подав.

Частиною 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Враховуючи вищевикладене, а також наявність у матеріалах справи достатніх доказів, необхідних для вирішення справи по суті, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній доказів за відсутності відповідача.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши і оцінивши докази, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що 08.02.2014 року відповідач зареєстрований як юридична особа, взятий на облік як платник податків Калуської об'єднаної Державної податкової інспекції і є платником податків, зборів та інших обов'язкових платежів, установлених законом. (а.с. 7 - 9).

Згідно зі статтею 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України (надалі - Кодекс) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до вимог статті 36 Кодексу, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Згідно статті 38 Кодексу, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Підпунктом 16.1.4. пункту 16.1 статті 16 Кодексу передбачено, що платники податків і зборів зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Стаття 57.1 Кодексу встановлює, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В судовому засіданні встановлено, що 04.02.2015 року відповідачем подано до Калуської об'єднаної Державної податкової інспекції податкові декларації платника єдиного податку - юридичної особи за 3 квартали 2014 року та за 2014 рік, задекларувавши суму єдиного податку 5493 грн. та відповідно 23187,80 грн. (а.с. 13 - 16).

Пунктом 56.11 статті 56 Кодексу встановлено, що не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Таким чином, суд приходить висновку, що податкові зобов'язання відповідача, визначені ним у податкових деклараціях платника єдиного податку - юридичної особи, є узгодженими.

Підпунктом 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Кодексу встановлено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до пункту 120.1статті 120 Кодексу, неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків) тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Частиною 2 пункту 120.1 статті 120 Кодексу встановлено, що ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

За результатами проведеної камеральної перевірки податкової звітності з єдиного податку складено акт за № 523/1502/39087796 від 24.03.2015 року, відповідно до якого встановлено несвоєчасне подання податкової звітності по єдиному податку, чим порушено підпункт 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України. (а.с. 18).

За наслідками проведеної перевірки, що викладені у висновках вищевказаного акту, позивачем винесено податкове повідомлення-рішення за № НОМЕР_1 від 25.03.2015 року, яким до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1020 грн. (а.с. 17).

Вказане податкове повідомлення-рішення відповідачем отримано 25.03.2015 року, що підтверджується підписом на корінці податкового повідомлення-рішення.

Оскільки, відповідачем у відповідності до вимог статті 56 Кодексу, не була порушена процедура апеляційного (адміністративного) узгодження податкових зобов'язань визначених податковими повідомленнями-рішеннями суд приходить до висновку, що визначена сума податкового зобов'язання є узгодженою.

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідача була наявна переплата по єдиному податку з юридичних осіб в сумі 1954,40 грн., внаслідок чого заборгованість по вказаному податку перед бюджетом становить 26726,40 грн. (а.с. 11).

Згідно пункту 59.1 статті 59 Кодексу, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем вжиті заходи щодо вручення відповідачу податкової вимоги за № 93-25 від 09.02.2015 року на суму 3538,60 грн. (а.с. 12).

Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1 статті 14 Кодексу визначено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Кодексу, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Податковий борг відповідача підтверджується деклараціями платника єдиного податку - юридичної особи, податковим повідомленням-рішенням за № НОМЕР_1 від 25.03.2015 року, довідкою про наявний податковий борг, обліковою карткою платника податку, які містяться в матеріалах справи. (а.с. 6, 11, 13 - 17).

Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статті 20 Кодексу, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до вимог статті 87 Кодексу, джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти та майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Враховуючи те, що станом на момент розгляду справи, податковий борг відповідачем не погашено, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, а позов таким, що підлягає до задоволення, шляхом стягнення з відповідача заборгованості в сумі 26726,40 грн. з розрахункових рахунків в банківських установах, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю "Аміддорбуд" та за рахунок готівки.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з розрахункових рахунків в банківських установах, обслуговуючих Товариство з обмеженою відповідальністю "Аміддорбуд" (код ЄДРПОУ 39087796) та за рахунок готівки в дохід Державного бюджету України податковий борг в сумі 26726,40 грн. (двадцять шість тисяч сімсот двадцять шість гривень сорок копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: Черепій П.М.

Постанова складена в повному обсязі 07.07.2015 року.