ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ
03 липня 2015 року № 826/10141/15
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Федорчука А.Б., розглянувши адміністративну справу в письмовому провадженні
за позовом Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Салон опалювальної техніки
"Будерус"
про стягнення штрафу в розмірі 4 250 грн.
На підставі ч. 4 ст. 122 КАС України, Суд розглядає справу у письмовому провадженні.
В С Т А Н О В И В:
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Салон опалювальної техніки "Будерус" про стягнення штрафу в розмірі 4 250 грн. на підставі постанови про накладання штрафних санкцій від 11.03.2014 р. №000013.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що на підставі перевірки було встановлено ряд порушень вимог законодавства та на підставі Акту перевірки позивачем прийнято постанову про накладення штрафних санкцій у сумі 4 250,00 грн. Правомірність прийняття постанови про накладення штрафних санкцій у сумі 4 250,00 грн. підтверджено рішенням суду.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив задовольнити.
Відповідач проти позовних вимог заперечує в повному обсязі. В обґрунтування заперечень представник відповідача зазначає, що товар , який зазначений у акті перевірки, відповідає технічним регламентам, про що свідчать сертифікати відповідності та декларації про відповідність продукції вимогам технічних регламентів, копії яких додаються до даного заперечення (абз. 9 стор. З Постанови). Крім того, товар, який перевірявся, забезпечений національним знаком відповідності, що міститься на сертифікаті відповідності товару, цілком відповідає вимогам нанесення національного знака відповідності, згідно Технічного регламенту безпеки низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.10.2009 № 1149 (абз. 10 стор З Постанови).
Судом, у відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, оцінивши докази, які мають значення для розгляду та вирішення справи, судом встановлено наступне.
В період з 16 грудня 2013 року по 30 грудня 2013 року на підставі наказу № 613 від 13 грудня 2013 року та направлення від 13 грудня 2013 року № 000411 відповідачем - Державною інспекцією України з питань захисту прав споживачів у місті Києві - було проведено планову поєднану перевірку з питань відповідності продукції, що реалізується Товариством з обмеженою відповідальністю "Салон опалювальної техніки "Будерус", вимогам Технічних регламентів, дія яких розповсюджується на котли опалювальні (ТМ: Buderus, артикул: Logamax U042-24K та Logamax plus GB042-22K).
За результати вказаної перевірки відповідачем складено акт перевірки характеристик продукції від 30 грудня 2013 року № 000225 (т. 1, а.с. 20), відповідно до якого було виявлено наступні порушення:
- реалізація продукції на якій відсутній Національний знак відповідності (оглянуто продукцію), який, згідно п. 1 Правил застосування національного знаку відповідності, затверджених постановою КМУ від 29 листопада 2001 року № 1599, засвідчує відповідність позначеної ним продукції вимогам технічних регламентів, які поширюються на неї;
- не нанесення на прилади тексту застереження вимог і таблички з технічними даними (наявні написи та маркування нанесено іноземною мовою);
- декларація про відповідність № UA.TR.012.D.0027-12 від 24 січня 2012 року не відповідає формі, наведеній у додатку до Технічного регламенту безпеки низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою КМУ від 29 жовтня 2009 року № 1149, Технічного регламенту приладів, що працюють на газоподібному паливі, затвердженого постановою КМУ від 24 вересня 2008 року № 856, Технічного регламенту водогрійних котлів, що працюють на рідкому чи газоподібному паливі, затвердженого постановою КМУ від 27 серпня 2008 року № 748:
* фраза у декларації "Технічна документація на прилади, що працюють на газоподібному паливі (складові частини приладу) розроблена відповідно до вимог Технічного регламенту приладів, що працюють на газоподібному паливі" - не передбачена у формі, затвердженій постановою КМУ від 29 жовтня 2009 року № 1149, від 24 вересня 2008 року № 856, від 27 серпня 2008 року № 748;
* назва "Декларація про відповідність" - не відповідає формі, затвердженій постановою КМУ від 29 жовтня 2009 року № 1149, затверджена форма - "Декларація про відповідність вимогам Технічного регламенту безпеки низьковольтного електричного обладнання";
* у декларації відсутня графа "яке виготовляється за" (назва та позначення документації), затвердженої постановою КМУ від 29 жовтня 2009 року № 1149;
* у декларації відсутня графа "що випускається за" (назва та позначення технічної документації), затвердженої постановою КМУ від 27 серпня 2008 року № 748;
* у декларації відсутня графа "який виготовляється за" (назва та позначення технічної документації), затвердженої постановою КМУ від 24 вересня 2008 року № 856;
- форми декларації про відповідність продукції вимогам Технічного регламенту безпеки низьковольтного електричного обладнання, затвердженого постановою КМУ від 29 жовтня 2009 року № 1149, Технічного регламенту приладів, що працюють на газоподібному паливі, затвердженого постановою КМУ від 24 вересня 2008 року № 856, Технічного регламенту водогрійних котлів, що працюють на рідкому чи газоподібному паливі, затвердженого постановою КМУ від 27 вересня 2008 року № 748, відрізняються, що унеможливлює складання однієї декларації про відповідність зазначеним Технічним регламентам одночасно.
За розповсюдження продукції, на якій відсутній Національний знак відповідності, якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції передбачена відповідальність, згідно п. 1 ч. 3 ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції".
Крім того, на підставі зазначеного вище акту перевірки, Державною інспекцією з питань прав захисту споживачів у місті Києві винесено постанову № 000013 від 11 березня 2014 року про накладення штрафних санкцій на Товариства з обмеженою відповідальністю "Салон опалювальної техніки "Будерус" в розмірі 4 250,00 грн.
Повно та всебічно дослідивши наявні матеріали справи, а також норми чинного законодавства, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, Державною інспекцією з питань прав захисту споживачів у місті Києві винесено постанову № 000013 від 11 березня 2014 року про накладення штрафних санкцій на Товариство з обмеженою відповідальністю "Салон опалювальної техніки "Будерус" в розмірі 4 250,00 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Салон опалювальної техніки "Будерус", не погоджуючись з прийнятою постановою, звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів у місті Києві, в якому просило: скасувати Постанову Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів у місті Києві від 11 березня 2014 року про накладення штрафних санкцій; скасувати Рішення Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів у місті Києві про вжиття обмежувальних заходів № 000018 від 20 травня 2014 року.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 вересня 2014 року по справі № 826/12967/14 у задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю "Салон опалювальної техніки "Будерус" відмовлено повністю (надалі по тексту Постанова по справі 826/12967/14).
Не погоджуючись Постановою 826/12967/14, позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Салон опалювальної техніки "Будерус" подано апеляційну скаргу до Київського апеляційного адміністративного суду.
У відповідності до Бази Діловодства спеціалізованих судів (ДСС) Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 листопада 2014 року, апеляційну скаргу позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Салон опалювальної техніки "Будерус" на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 вересня 2014 року - залишити без задоволення, а Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 вересня 2014 року - залишити без змін.
Приписами Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженого указом Президента України № 465/2011 від 13.04.2011 року, визначено, що Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів (надалі - Держспоживінспекція України) є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.
При цьому, відповідно до п. 7 вищевказаного Положення, а також п. 1 Положення про інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 206 від 09.11.2011 року (надалі - Положення № 206), Держспоживінспекція України здійснює свої повноваження через територіальні інспекції.
Положенням № 206 зафіксовано основні завдання Держспоживінспекції України, до яких віднесено здійснення державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, рекламу в цій сфері та державний ринковий нагляд. При цьому, в п. 6 Положення № 206 передбачено, що Інспекції Держспоживінспекції України мають право перевіряти суб'єктів господарювання у сфері торгівлі і послуг.
Разом з тим, згідно ч. 3 ст. 4 Закону № 877, державний нагляд (контроль) здійснюється у формі планових та позапланових заходів.
Планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому. План здійснення заходів державного нагляду (контролю) на відповідний плановий період оприлюднюється на офіційному веб-сайті органу державного нагляду (контролю) не пізніше ніж за 10 днів до початку відповідного планового періоду (ч. 1 ст. 5 Закону № 877).
Нормативно-правовим актом, який регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів, є Закон "Про захист прав споживачів" від 12.05.1991 № 1023.
У ч.1 ст.6 Закону № 1023 встановлено, що продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати споживачеві продукцію належної якості, а також надати інформацію про цю продукцію.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", до розповсюджувача застосовуються штрафні санкції у разі: розповсюдження продукції, на якій відсутній Національний знак відповідності, якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, - у розмірі від ста п'ятдесяти до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від двохсот до трьохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Постановою по справі 826/12967/14 встановлено, що оскаржувана постанова про накладення штрафних санкцій № 000013 від 11.03.2014 року та рішення про вжиття обмежувальних заходів № 000018 від 20.05.2014 прийняті Державною інспекціє з питань прав захисту споживачів у місті Києві правомірно.
У відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Враховуючи, що Постанова по справі 826/12967/14 у відповідності до вимог ст.. 254 КАС України набрала законної сили, то, відповідно, відповідач повинен сплати суму штрафу застосовану до нього на підставі постанови про накладення штрафних санкцій № 000013 від 11.03.2014 року.
Суд звертає увагу, що на час прийняття рішення докази сплати відповідачем штрафних санкцій в розмірі 4 250 грн. в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З урахуванням викладеного, суд приходить висновків про задоволення позовних вимог за позовом Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Салон опалювальної техніки "Будерус" про стягнення штрафу в розмірі 4 250 грн. на підставі постанови про накладання штрафних санкцій від 11.03.2014 р. №000013.
Керуючись ст.ст. 69-71, 86, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Салон опалювальної техніки "Будерус" (код ЄДРПОУ 32766919, проспект 40-річчя Жовтня, 126, корпус 1, м. Київ, 03127) суму штрафу згідно постанови про накладання штрафних санкцій від 11.03.2014 р. №000013 у розмірі 4 250,00 грн. (чотири тисячі двісті п'ятдесят гривень) до державного бюджету УДКСУ у Голосіївському районі міста Києва, код ЄДРПОУ 38039757, МФО 820019, р/р 31115106700002, код бюджетної класифікації 21081100.
Відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова набирає законної сили після закінчення строку для її апеляційного оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя А.Б. Федорчук
Суд | Окружний адміністративний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 03.07.2015 |
Оприлюднено | 10.07.2015 |
Номер документу | 46284120 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Окружний адміністративний суд міста Києва
Федорчук А.Б.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні